Рішення від 04.12.2024 по справі 195/1127/22

Справа № 195/1127/22

Провадження № 2/333/2860/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районнийсуд м.Запоріжжя ускладі головуючогосудді НаумовоїІ.Й.,за участюсекретаря судовогозасідання:Кунець В.В.,позивачки: ОСОБА_1 (врежимі відеоконференцзв`язку),представника позивачки: ОСОБА_2 (врежимі відеоконференцзв`язку),представника відповідача:Савчук О.С.,розглянувши впорядку спрощеногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданні,матеріали цивільноїсправи запозовом ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКАЗАЛІЗНИЦЯ",третя особаРегіональна філія"ПРИДНІПРОВСЬКАЗАЛІЗНИЦЯ"АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА"УКРАЇНСЬКАЗАЛІЗНИЦЯ",про поновленняна роботі,про визнаннянезаконним таскасування наказупро розірваннятрудового договору,

В С Т А Н О В И В :

15.07.2022 р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Томаківського районного суду Дніпропетровської області з даним позовом, який обґрунтований наступним.

З 28.03.2017 р. позивач - ОСОБА_1 працювала начальником резерву локомотивних бригад цеху експлуатації структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця згідно наказу № 103/ос від 28.03.2017 року.

Наказом № 55/ос від 31.03.2022 року позивач бува звільнена з посади на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП, а саме, систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором.

В оскаржуваному наказі № 55/ос від 31.03.2022 р. зазначено наступне:

«В січні-лютому 2021 року, в обсязі 10282,3 год., локомотивним бригадам виписані маршрути форм ТУЗ-ІОЦ, відповідно до яких неправомірно виплачена заробітна плата в загальній сумі 836,6 тис. грн. (січень 2021 - 477,9 тис. грн. та лютий 2021 - 358,7 тис. грн.), при тому що поїзна робота за цими маршрутами машиністами та помічниками машиніста не виконувалась. При дослідженні маршрутів машиніста виявлено відволікання локомотивних бригад від основної роботи, яка не обумовлена посадовою інструкцією машиніста:

-відповідно до пояснення начальника резерву локомотивних бригад ОСОБА_3 машиніст ОСОБА_4 , помічник машиніста ОСОБА_5 та помічник машиніста ОСОБА_6 неодноразово у січні та лютому 2021 року залучалися до будівельних робіт (ремонт виробничих кабінетів ТЧЗЕ, ТЧЗР, ТЧІ1Б, ТЧЗХ та інше). Підтверджуючі документи на залучення локомотивних бригад до виконання цих робіт, не обумовлених трудовим договором, відсутні.

Також по цеху експлуатації встановлено, що не зважаючи на те, що на машиніста ОСОБА_7 та помічника машиніста ОСОБА_8 видавались накази на залучення їх до виконання робіт інженера-технолога та інженера цеху експлуатації, не обумовлених трудовим договором, протягом січня-лютого2021року на них виписувались маршрути машиніста на екіпіровку за графіком цілодобового 4-х змінного чергування день-ніч-48. При нарахуванні заробітної плати було зроблено приписки у робочому часі в частині вечірніх та нічних годин.

Таке стало можливим через невиконання з боку начальника резерву локомотивних бригад ОСОБА_1 контролю за діями нарядників локомотивних бригад, які в порушення вимог розділу 9 "Інструкції для заповнення маршруту машиніста при інтегрованій обробці на ЕОМ", затвердженої наказом Укрзалізниці від 17.04.2003 №106-Ц та за розпорядженням начальника резерву локомотивних бригад, здійснювали записи в маршрутах машиністів, відповідно до яких неправомірно виплачена заробітна плата.

Дії начальника резерву локомотивних бригад ОСОБА_1 призвели до грубого порушення КЗпП України, а саме, порушень ст. 32 (Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці), ст. 33 (Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором) та п. 2.5.14 Положення про оплату праці АТ"Укрзалізниця" затвердженого рішенням правління АТ" Укрзалізниця" від

02.03.2020(протокол №Ц-45/19 Ком.т.).

Вищезазначене свідчить про невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків стосовно контролю за роботою нарядників локомотивних бригад і перевірки раціонального завантаження бригад протягом місяця (року), контролю за недопущенням нераціонального використання робочого часу бригад, що є порушенням вимог п.4.5 її посадової інструкції, а саме: "Організовує і контролює роботу нарядників локомотивних бригад і перевіряє раціональне завантаження бригад протягом місяця (року), уживає заходи щодо ліквідації нераціонального використання робочого часу бригад і локомотивів".

Правами начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" начальнику резерву локомотивних бригад цеху експлуатації Шевченко Т.О. за результатами службової перевірки та за невиконання вимог посадової інструкції, наказом від 06.09.2021 №45/С оголошено догану.».

Також в оскаржуваному наказі зазначено, що «..28.12.2021р. засобами СКЕДО № ППРЗ-2/407 до структурного підрозділу Мелітопольське локомотивне депо" надійшла службова телеграма з Львівського локомотиво-ремонтного заводу щодо направлення локомотивної бригади до міста Львів з метою приймання етапів ремонту електровоза ВЛ11м-077. Телеграму було зареєстровано у підрозділі за вхідним № 2188. Згідно телеграми локомотивна бригада повинна була прибути до місця призначення 30.12.2021. Виконання вимог службової телеграми було покладено на начальника резерву локомотивних бригад цеху експлуатації ОСОБА_1 . Станом на 30.12.2021 р. локомотивна бригада до місця призначення не прибула, приймання ремонту електровозу на призначений час не виконано.

Вищезазначене свідчить про невиконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, що є порушенням вимог п. 4.1 її посадової інструкції, а саме, "Організовує роботу зі своєчасного забезпечення локомотивів локомотивними бригадами відповідно діючому трудовому законодавству та дотримання норм режиму роботи і відпочинку" та п. 4.10 "Виконує разові додаткові доручення керівництва депо".

Наказом начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" від 30.12.2021 № 70/С за неналежне виконання посадових обов`язків начальнику резерву локомотивних бригад цеху експлуатації ОСОБА_1 , згідно зі ст.147 КЗпП України, оголошено догану..».

Також в оскаржуваному наказі зазначено, що «… 19.01.2022 р. під головуванням начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" ОСОБА_9 комісійно було проведено позапланову перевірку цеху експлуатації сумісно з інженером цеху експлуатації Зайцевою І.В., начальником сектору охорони праці ОСОБА_10 та машиністом тепловозу цеху експлуатації, який виконує обов`язки чергового локомотивного депо (основного) цеху експлуатації ОСОБА_11 . В ході перевірки було виявлено наступне:

-відсутність будь-яких документів за допомогою яких здійснюється контроль за режимом праці та відпочинку локомотивних бригад у начальника резерву локомотивних бригад (розділ 4 посадової інструкції п.4.1 "Організовує роботу зі своєчасного забезпечення локомотивів локомотивними бригадами відповідно до діючого трудового законодавству та дотримання норм режиму роботи і відпочинку", п.4.33 "Зобов`язаний створити в своєму підрозділі і на робочих місцях умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечення дотримання прав працівників гарантованих законодавством");

-відсутня інформація про закріплення локомотивних бригад за локомотивами у начальника резерву локомотивних бригад та нарядників локомотивних бригад (розділ

3посадової інструкції п.4.3 "Бере участь у закріпленні локомотивних бригад за локомотивами");

-при перевірці журналів проведення інструктажів з охорони праці було виявлено, що декільком нарядникам локомотивних бригад не було проведено позаплановий інструктаж (розділ 4 посадової інструкції п.4.26 "Є відповідальним за проведення первинного, цільового, позапланового та повторного інструктажів з охорони праці, керує стажуванням і виробничим навчанням працівників цеху");

-на робочому місці нарядника локомотивних бригад відсутні робочі інструкції нарядників, пам`ятки, плакати, знаки безпеки (розділ 4 посадової інструкції п.4.4 "Контролює дотримання працівниками резерву локомотивних бригад посадових інструкцій, виробничої і трудових дисциплін, правил і норм з охорони праці і пожежної безпеки", п.4.30 "Забезпечує робочі місця інструкціями, пам`ятками, плакатами, знаками безпеки");

-на момент перевірки помічники машиністів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 знаходились у робочому наряді при тому, що у даних працівників був прострочений термін проходження медичного огляду (розділ 4 посадової інструкції п. 4.38 "Не допускає до роботи локомотивні бригади, які не пройшли медичний огляд").».

Зазначений наказпозивач вважаєнезаконним посилаючись,на те,що вчинення позивачем дисциплінарних проступків не доведено належними та допустимими доказами. Вказані в наказі дисциплінарні проступки фактично були відсутні, з огляду на наступне.

Локомотивні бригади у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були залучені до робіт не пов`язаних з поїзною роботою у січні - лютому 2021 року за усною вказівкою начальника депо ОСОБА_14 , які позивач отримувала на ранкових виробничих нарадах з поточних питань.

Відносно другого дисциплінарного проступку зазначила, що вказівка від ТЧЗР-З ОСОБА_15 про виконання службової телеграми щодо направлення локомотивної бригади до м. Львів з метою приймання етапів ремонту електровозу Вл11м-077 була отримана позивачем по мобільному зв`язку 28.12.2021 року приблизно о 21 годині 40 хвилин. На виконання вказаного доручення, 29.12.2021 року локомотивна бригада у складі машиніста ОСОБА_16 та помічника машиніста ОСОБА_17 була відправлена у відрядження. У цей день з міста Мелітополя (станція Федорівка) до міста Львів прямував лише один поїзд № 70 прибуття до міста Львів згідно розкладу 30.12.2021 року о 17 годині 20 хвилин. Таким чином, позивач зі свого боку виконала всі належні дії згідно регламенту для вчасного виконання вказаного доручення. Локомотивна бригада до місця призначення фактично прибула 30.12.2021р.

Відносно інших вказаних в наказі дисциплінарних порушень позивачка зазначила:

- щодо відсутності у начальника резерву локомотивних бригад будь-яких документів за допомогою яких здійснюється контроль за режимом праці та відпочинку локомотивних бригад. Організації робочого часу і часу відпочинку локомотивних бригад в Мелітопольському локомотивному депо забезпечується позивачем наступним чином: всі локомотивні бригади після відпрацювання здають маршрутний лист наряднику та стають у чергу до роботи, яка формується позивачем з урахуванням необхідного локомотивній бригаді часу відпочинку .

- щодо відсутності у позивача закріплення локомотивних бригад за локомотивами. Позивач, виконуючи приписи посадової інструкції (п. 4.3.) належним чином бере участь у закріплені локомотивних бригад за локомотивами. Це підтверджується наказом № 218/аг від 26.08.2021р. Однак, позивач цей наказ не отримувала у зв`язку з тим, що її не вказано у його розсилці.

- щодо не проведення інструктажів з охорони праці. З доданої до позову копії сторінок журналу вбачається, що інструктажі з охорони праці не були проведені належним чином тільки у жовтні листопаді 2021 року. Однак, позивач у період з 05.10.2021р. по 12.12.2021р. перебувала у відпустці. У зв`язку з цим в журналі проведення інструктажів в колонці «Прізвище та ініціали особи, яка інструктує та перевіряє знання» вказано прізвище іншої особи, а саме: ОСОБА_18 , яка не поставила свій підпис в журналі. Таким чином, позивачем не було допущено цього порушення посадової інструкції.

- щодо відсутності робочої інструкції у нарядників, а також пам`яток і плакатів. Це звинувачення є голослівним, адже на робочому місці нарядників локомотивних бригад наявні робочі інструкції. Вони знаходяться у них в папках для зберігання документів.

- щодо несвоєчасного проходження медогляду помічником машиніста ОСОБА_19 та ОСОБА_13 . По даному факту позивачем до начальника Мелітопольського локомотивного депо було подано рапорт 18.01.2022р., в якому вказано, що список працівників для проходження медичного огляду було отримано від відділу кадрів 05.01.2022р. Працівники були ознайомлені з ним під підпис. Позивач запитувала в відділі кадрів надати інформацію про фактичне проходження працівниками медичного огляду. Однак, вказана інформація відділом кадрів була надана позивачу тільки 18.01.2022р. До отримання вказаної інформації позивач не могла знати про відсутність у працівників медичного огляду, адже документи про проходження медичного огляду працівники здають безпосередньо до відділу кадрів. Таким чином, в даному випадку з боку позивача відсутні будь-які винні дії щодо порушення трудової дисципліни та посадової інструкції.

Позивача по теперішній час не було ознайомлено з наказами від 06.09.2021, 20.12.2021 року про оголошення догани. Відповідачем були порушені строки застосування дисциплінарного стягнення. З огляду на те, що позивачу в даному випадку інкримінують порушення трудової дисципліни, начебто вчинені нею в січні лютому 2021 року, прийняття наказу від 06.09.2021 року № 45/С про оголошення позивачу догани здійснено з порушенням вказаного строку.

В оскаржуваному наказі, начальник Мелітопольського локомотивного депо обмежився в ньому загальними фразами без зазначення, в чому саме полягає ступінь тяжкості вчиненого проступку та заподіяну ними шкоду, не вказані відомості про попередню роботу працівника. Звільнення позивача відбулось без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, при цьому позивач є членом Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту.

Позивача незаконно звільнили під час її тимчасової непрацездатності.

З урахуваннямположень ст.233КЗпП, п. 1 Глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, позивачка вважає, що вона звернулась до суду в строки встановлені законодавством.

На підставі вищевикладеного, позивачка просить суд:

1) Визнати незаконним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Укрзалізниця від 31.03.2022 року № 55/ос «Про розірвання трудового договору з начальником резерву локомотивних бригад ОСОБА_1 ».

2) Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника резерву локомотивних бригад структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ ВП 40081237) акціонерного товариства УКРЗАЛІЗНИЦЯ (код ЄДРПОУ 40075815).

Також позивачка просила стягнути з відповідача понесені нею судові витрати на сплату судового збору в сумі 992,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2022 р. відкрито провадження у справі та призначений її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлені строки для надання заяв по суті спору.

Відповідач скориставсясвоїм процесуальнимправом,надавши відзивна позовнузаяву вякому просиввідмовити взадоволенні позовнихвимог,посилаючись нанаступне. До складу регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ Укрзалізниця» входить структурний підрозділ «Мелітопольське локомотивне депо» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», який діє на підставі положення затвердженого наказом регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» наказом від 13.10.2016 № 572/н. Починаючи з 25.02.2022 місто Мелітополь та прилеглі території знаходяться під тимчасовою окупацією військ російської федерації. Майно, яким наділений структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо, належить АТ "Укрзалізниця на праві власності або закріплене за АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання. На даний час АТ "Укрзалізниця" втратила контроль над цим майном. Документи з моменту створення чи надходження і до передавання на зберігання в архів установи зберігаються за місцем формування справ у службі діловодства чи інших структурних підрозділах установи відповідно до номенклатури справ. Керівники структурних підрозділів установи і працівники, відповідальні за організацію діловодства в цих підрозділах, зобов`язані забезпечити зберігання документів і справ відповідно до пункту 3 розділу IV Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181. Тому АТ "Укрзалізниця" зазначає про відсутність доступу до документів, які на даний час зберігаються в структурному підрозділі "Мелітопольське локомотивне депо" в Мелітополі, за адресою: місто Мелітополь вулиця Лінійна 1а, структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо". Позивачка до АТ "Укрзалізниця" не зверталась, відповідних доказів звернення до роботодавця матеріали справи не містять. Позовна заява містить цілий перелік додатків, які повинні обґрунтувати ті обставини на які посилається позивач та представник позивача. Докази які подаються разом з позовною заявою, не містять обґрунтованих обставин та відповідно до закону не є належними до конкретного доказування тих вимог і обставин на які посилається позивач. Докази, які надані разом з позовною заявою не містять відповідних ознак офіційного отримання. Разом з цим рапорт на ім`я начальника Мелітопольського локомотивного депо Яшного Н.С. не містить відповідних реєстраційних відміток. Крім того не зрозуміло яким чином відповідна копія рапорту опинилась у позивачки, оскільки як зазначається у позовній заяві, його було "подано начальнику Мелітопольського локомотивного депо 18.01.2022". Ці твердження також мають безпосереднє відношення до тієї копії посадової інструкції позивача, яка додана як доказ. Посадова інструкція є кадровим документом, в якому визначено конкретні завдання та обов`язки працівника, його права та відповідальність. Ознайомлення працівника з посадовою інструкцією під підпис надає можливість уникнути спору про зміст трудових функцій працівника, а також у зв`язку з порушенням працівником трудових обов`язків. Крім того, слід зазначити, що найменування роботи (професії або посади), яке зазначено в посадовій інструкції працівника, має відповідати штатному розписові, наказу (розпорядженню) про прийняття на роботу та розроблятися на основі Національного класифікатора професій, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (далі - Класифікатор професій), з урахуванням Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 № 336 (далі - Довідник). Посадові інструкції затверджуються наказом (розпорядженням) керівника або уповноваженого ним органу. Після того, як посадова інструкція буде затверджена керівником або уповноваженим ним органом, вона обов`язково має бути доведена до відома працівника під підпис. Посадові інструкції складаються у двох примірниках, один з яких зберігається у відділі кадрів, а другий - у керівників відповідних структурних підрозділів. Працівникові видається під підпис копія посадової інструкції. Доданий примірник посадової інструкції позивача, який доданий в якості доказу не містить ані підпису особи яка її склала, підпису особи яка її затвердила, ані підпису особи яка їх отримала, чим повністю не відповідає вище викладеним критеріям. Тому не може вважатися примірником посадової інструкції. Такі самі обставини стосуються і інших доказів, які безпосередньо присутні як докази на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог. Інші документи - наказ про відрядження, розклад руху поїздів, черги, сторінки з журналу охорони праці, накази про відпустку позивача та інші документи. Відсутні підтвердження про отримання цих копій, яким чином вони опинились у позивача. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Так як факт, на який посилається позивач відбувся у березні 2022, то відповідно місячний строк, протягом якого працівник може звернутися до суду сплив у травні 2022 року. За таких обставин позов подано з пропущенням строків позовної давності. Позивач наголошує на той факт, що її було звільнено під час її тимчасової непрацездатності. Докази направлення листка непрацездатності до АТ «Укрзалізниця» відсутні. Листок непрацездатності сформований (виданий) програмними засобами Електронного реєстру листків непрацездатності на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт хвороби, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи.

. Позивачкою надано відповідь на відзив, в якому зазначила, що вважає відповідачем не наведено поважних причин пропуску строку подання відзиву на позов. Заявлені доводи щодо недопустимості наданих позивачем доказів, зокрема і листка непрацездатності є голослівними. Позивачка звернулась до суду у встановлений законодавством строк, який обраховується з моменту, коли вона дізналась про своє порушене право. З огляду на вищевказане, наполягає на задоволенні позову.

Відповідачем надані заперечення на вищевказану відповідь, в якому він наполягав, що строк надання відзиву пропущений з поважних причин. Позивачем залучено в якості третьої особи регіональну філію відповідача, яка не є юридичною особою. Позивачкою не доведена допустимість наданих нею доказів. Заявлені витрати на правничу допомогу є завищеними та необґрунтованими. Відповідач наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог.

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 22.12.2022 р., яке постановою Дніпровського апеляційного суду від 31.05.2024 р залишено без змін, даний позов задоволений повністю.

Постановою Верховного Суду від 31.01.2024 р. вищевказане рішення суду першої інстанції та постанова Дніпровського апеляційного суду від 31.05.2024 р. скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 05.03.2024 р., яка сторонами у справі не оскаржена, передано цю справу за підсудністю до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя Наумової І.Й. від 15.04.2024 р. справа прийнята в своє провадження.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2024 р., клопотання представника відповідача про витребування доказів, - задоволено частково. Витребувано у Головного Центру обробки спеціалізованої інформації Державної Прикордонної Служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26, ЄДРПОУ 37996391) інформацію про перетин Державного кордону України (в`їзд/виїзд) у період з 24.02.2022 року по теперішній час ОСОБА_1 . Витребувано у Міністерства соціальної політики України (01601, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 8/10) інформацію про те, чи перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа: позивач по справі ОСОБА_1 , та у разі стверджувальної відповіді інформацію про те, з якого часу ця особа перебуває на вищевказаному обліку та за якою адресою вона зареєстрована як внутрішньо переміщені особи. В задоволенні інших заявлених в клопотанні вимог, - відмовлено.

В судовому засіданні позивачка та її представник, які брали участь в розгляді справи в режимі відеоконферензв`язку, за допомогою власних технічних засобів, наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених в позові та в інших поданих ними заявах по суті спору.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві на позов та в інших поданих ним заявах по суті спору.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлявся.

Суд, вислухав пояснення позивачки, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповіднодо ч.1ст.82ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

З наданих заяв сторін по суті справи, вбачається, що сторонами не заперечувалися і по суті визнані наступні обставини.

З 28 березня 2017 року позивачка у справі ОСОБА_1 працювала начальником резерву локомотивних бригад цеху експлуатації структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" РФ Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця, згідно наказу № 103/ос.

Наказом начальника Мелітопольського локомотивного депо Миколи Яшина № 55/ос від 31 березня 2022 року позивач була звільнена з посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, а саме, систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором.

Позивач є членом Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту.

Відповідно ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

Достеменні докази, які підтверджували б дату отримання позивачкою копії оскаржуваного наказу в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 1 XIX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ КЗпП України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

В період з березня 2020 р. по 30.06.2023 р. в Україні діяв карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи дату оскаржуваного позивачкою наказу та дату пред`явлення позову, дію карантину в період винесення цього наказу та його оскарження, суд дійшов висновку, що позивачкою не пропущений строк для пред`явлення даного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 417 ЦПК України, вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Так,в постановіВерховного Судувід 31.01.2024р. уцій справізазначено,що «….у справі, що переглядається, суди встановили, що:

наказом № 55/ос від 31 березня 2022 року позивач була звільнена з посади на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України, а саме, систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором з зазначенням, що звільнення погоджено з профспілковою організацією, що не відповідає дійсності;

звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 надала копії:

наказів від 31 березня 2022 року (т. 1 арк. спр.13, 37-38), посадової інструкції начальника резерву локомотивних бригад (т. 1 арк. спр. 34-35), протоколу засідання профкому від 07 лютого 2022 року (т. 1 арк. спр. 36), звернення начальника структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» до Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту від 24 січня 2022 року про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 (т. 1 арк. спр.43- 44), відмови профспілкового органу в дачі згоди на розірвання трудового договору (т. 1 арк. спр.45), які не засвідчені належним чином;

заперечуючи проти задоволення позовних вимог «АТ «Укрзалізниця» посилались на те, що з 25 лютого 2022 року місто Мелітополь, де знаходився структурний підрозділ позивача «Мелітопольське локомотивне депо», перебуває під тимчасовою окупацією військ рф, в зв`язку з чим відповідач втратив контроль над майном підприємства, позивач до них з приводу надання оригіналів документів не зверталась;

під час розгляду справи позивач не заявляла клопотань про витребування доказів;

задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що вчинення позивачем дисциплінарних проступків не доведено належними та допустимими доказами, не зважаючи на наявність належним чином обґрунтованої та аргументованої відмови профспілкового органу на звільнення працівника, позивача протиправно було звільнено, неможливе звільнення працівника під час перебування на лікарняному у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю;

але суди не звернули уваги на те, що:

в матеріалах справи взагалі відсутні накази, якими позивач була притягнена до дисциплінарної відповідальності;

надані позивачем копії документів не засвідчені належним чином;

відповідач ставив під сумнів відповідність поданих копій оригіналу;

у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності та норми статті 43 КЗпП України не застосовуються…».

Під час нового розгляду справи, представник позивача звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів у справі, яке ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2024 р. задоволено частково. Постановлено: Витребувати з Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815), Регіональної філії ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (49602, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, б. 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) наступні докази:

- копію наказу начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця від 06.09.2021 року № 45/С про оголошення догани начальнику резерву локомотивних бригад ОСОБА_1 , а також докази вручення та ознайомлення ОСОБА_1 з копією цього наказу ;

- копію наказу начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця від 30.12.2021 № 70/С про оголошення догани начальнику резерву локомотивних бригад ОСОБА_1 , а також докази вручення та ознайомлення ОСОБА_1 з копією цього наказу;

- копію наказу начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Укрзалізниця від 31.03.2022 року № 55/ос «Про розірвання трудового договору з начальником резерву локомотивних бригад ОСОБА_1 », а також докази вручення та ознайомлення ОСОБА_1 з копією цього наказу;

- копію наказу (розпорядження) начальника структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця акціонерного товариства Укрзалізниця «Про припинення трудового договору (контракту)» від 31.03.2022 року № 55/ос (за формою № П-4), а також докази вручення та ознайомлення ОСОБА_1 з копією цього наказу.

- копію посадової інструкції начальника резерву локомотивних бригад цеху експлуатації структурного підрозділу "Мелітопольське локомотивне депо" регіональної філії Придніпровська залізниця АТ Укрзалізниця ОСОБА_1 , а також докази вручення та ознайомлення ОСОБА_1 з цієї інструкцією;

- копію листа начальника структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» до Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту від 24 січня 2022 року № 01-04/нк про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1

- копію протоколу засідання профкому Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту від 07 лютого 2022 року щодо розгляду листа начальника структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» до Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту від 24 січня 2022 року № 01-04/нк про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1

- копію відмови Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту № 36 від 09.02.2022р. в дачі згоди на розірвання трудового договору з начальником резерву локомотивних бригад цеху експлуатації ОСОБА_1 .

В задоволенні інших заявлених в клопотанні вимог, - відмовлено.

Заявою відповідача від 25.09.2024 р. суд повідомлено про неможливість надання зазначених в ухвалі суду копій документів виходячи з наступного. 24.02.2022 року Указом Президента України від 24.04.2022 року № 64/2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває на даний час. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022, за №1668/39004 зі змінами, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. До вказаного Переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій України входить Мелітопольська міська територіальна громада. Починаючи з 25.02.2022 місто Мелітополь та прилеглі території знаходяться під тимчасовою окупацією військ російської федерації. Майно, яким наділений структурний підрозділ "Мелітопольське локомотивне депо", належить АТ

"Укрзалізниця" на праві власності або закріплене за АТ "Укрзалізниця" на праві господарського відання. На даний час АТ "Укрзалізниця" вимушено втратила контроль над цим майном, зокрема над кадровою документацією, яка зазначена в ухвалі суду від 05.08.2024 і стосується розгляду справи. Враховуючи обставини що склалися, відповідач акціонерне товариство "Українська залізниця" не має можливості надати належним чином завірені копії зазначених в ухвалі Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 05.08.2024 документів.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що відповідач з об`єктивних обставин (втрата контролю над майном підприємства, зокрема над кадровою документацією, яке перебувало в м. Мелітополь Запорізької області, в зв`язку з окупацією рф даного міста, яка продовжує існувати на теперішній час), не може отримати оригінали чи копії вищевказаної документації.

Відповідно до заявлених в заявах позивачки по суті справи обставин, додані до позову: письмові пояснення позивачки, посадова інструкція, наказ про відрядження, розклад руху потягів, черг, журнал з охорони праці, наказ про відпустки, рапорт позивача, клопотання до профспілки, протокол засідання профспілки, лист профспілки, наказ про простій, отримані позивачкою шляхом копіювання ще під час роботи на підприємстві. При цьому в позові зазначено, що оригінали цих письмових доказів перебувають у відповідача.

Як встановлено судом, наразі оригінали цих письмових доказів фактично не перебувають у віданні відповідача з вищевказаних об`єктивних обставин.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частини перша, друга та четверта статті 95 ЦПК України).

Як наголошено в постанові Верховного суду від 31.01.2024 р. надані до позову сканкопії документів, в тому числі і наказів від 31 березня 2022 року (т. 1 арк. спр.13, 37-38), посадової інструкції начальника резерву локомотивних бригад (т. 1 арк. спр. 34-35), протоколу засідання профкому від 07 лютого 2022 року (т. 1 арк. спр. 36), звернення начальника структурного підрозділу «Мелітопольське локомотивне депо» до Мелітопольської профспілкової організації працівників залізничного транспорту від 24 січня 2022 року про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 (т. 1 арк. спр.43- 44), відмови профспілкового органу в дачі згоди на розірвання трудового договору (т. 1 арк. спр.45), не засвідчені позивачкою належним чином.

Відповідачем зурахуванням обставинотримання позивачкоюкопій письмовихдоказів,доданих допозову,ставиться підсумнів відповідність поданих копій оригіналу.

Підчас новогорозгляду,позивачем судуне наданоналежним чиномзасвідчені копіїдоданих допозову документів(т.1а.с.10-45). В деяких наданих документах відсутні необхідні реквізити щодо їхдати складання(Т.1а.с.34-35),відповідної належноїреєстрації напідприємстві чирезолюції керівництвапідприємства (Т.1а.с.26-27,29), деякімістять нечитабельну інформацію(Т.1а.с.24-25,28,32,39),витяги здокументації неоформлені належнимчином (Т.1а.с.33). Дані обставини в сукупності, ставлять під сумнів відповідність їх оригіналам та як наслідок викладені в них обставини, в зв`язку з чим суд не може вважати їх достовірними доказами у справі.

З наявнихв матеріалахсправи відомостейвбачається,що позивачка,постійне місцепроживання якоїзареєстроване вм.Мелітополь Запорізькоїобласті,яке наразіперебуває підокупацією рф,не євнутрішньо переміщеноюособою,з 2022р.по теперішнійчас неперетинала кордонУкраїни,що свідчить,що позивачкапродовжує мешкатив м.Мелітополь Запорізькоїобласті іна теперішнійчас.Позивачка зазначає, що отримувала копію оскаржуваного нею наказу про її звільнення у нового керівництва локомотивного депо, яке протиправно було призначено окупаційною військовою адміністрацією. При цьому, з пояснень позивачки, зазначених у її заявах по суті спору, вбачається, що вона не вживала заходів шляхом звернення до вищевказаної нової адміністрації локомотивного депо задля отримання копій наказів про оголошення відносно неї догани від 06.09.2021 №45/С, 30.12.2021 р. № 70/С, на які вона посилається в своєму позові та оригінали яких залишились на підприємстві в м. Мелітополі Запорізької області. Оригінали чи належним чином засвідчені копії цих наказів суду не надано. З пояснень позивачки вбачається, що вищевказані накази про накладення на неї дисциплінарних стягнень нею не оскаржувалися, в даному позові самостійні позовні вимоги про скасування цих наказів позивачкою не заявлялися.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У вищевказаній постанові Верховного Суду у цій справі містяться наступні висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістом статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (стаття 139 КЗпП України).

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (частина третя статті 149 КЗпП України).

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (пункт 3 частини першоїстатті 40 КЗпПУкраїни).

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбаченістаттями 147-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19) та Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18)).

Позивачка як підставу незаконності оскаржуваного нею наказу зазначає про звільнення її під час її тимчасової працездатності та за відсутності згоди профспілкового комітету.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства (частина перша статті 43 КЗпП України).

Норми частини третьої статті 40 КЗпП України забороняють звільняти працівника у період тимчасової непрацездатності та відпустки, якщо таке звільнення відбувається з ініціативи роботодавця (тобто на підставі статей 40, 41 КЗпП України).

Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»,затвердженого ЗакономУкраїни «Прозатвердження УказуПрезидента України«Про введеннявоєнного станув Україні»від 24лютого 2022року №2102-IX,з 05години 30хвилин 24лютого 2022року вУкраїні введеновоєнний станстроком на30діб,який триваєі наданий час.

Відповідно до ч. 2 XIX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Відповідно до статті 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК України,кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18 (провадження № 61-1021св19), зазначено, що «системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави дійти висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі порушення їх роботодавцем. За таких обставин, з урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав».

У відповідності до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.77ЦПК України,належними єдокази,які містятьінформацію щодопредмета доказування. Предметомдоказування єобставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статтей 78-80 ЦПК України, надані докази мають бути допустимими, достовірними, достатніми.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, зокрема і положення ст. 83 ЦПК України, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, суд дійшов висновку, що позивачкою не надано суду достовірні, допустимі, належні докази задля підтвердження заявлених нею в позові обставин, в зв`язку з чим заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено про вирішення питання про компенсацію ним понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та касаційної скарги в межах цієї справи.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням пред`явлених вимог та положень Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору у цій справі, в зв`язку з чим понесені відповідачем витрати на сплату судового збору за оскарження рішень у цій справі в поряду апеляційного (у розмірі 1488,60 грн.) та касаційного (1984,80 грн.) провадження, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.3,4,12,81,259,263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,до АКЦІОНЕРНОГОТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКАЗАЛІЗНИЦЯ"(кодв ЄДРПОУ:40075815),третя особа:Регіональна філія"ПРИДНІПРОВСЬКАЗАЛІЗНИЦЯ"АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА"УКРАЇНСЬКАЗАЛІЗНИЦЯ" (кодв ЄДРПОУ: 40081237), про поновлення на роботі, про визнання незаконним та скасування наказу про розірвання трудового договору, - відмовити.

Компенсувати АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (код в ЄДРПОУ: 40075815), з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений по цій справі у суді апеляційної інстанції у розмірі 1488,60 грн., касаційної інстанції, у розмірі 1984,80 грн., що в загальній сумі складає 3473,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , прож. за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (ЄДРПОУ 40075815, адреса: 03150, м.Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5).

Третя особа: Регіональна філія ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ Акціонерного товариства УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (ЄДРПОУ 40081237, адреса: 49602, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108 Дніпропетровська область).

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя: І.Й Наумова