Рішення

від 18.12.2024 по справі 449/1723/24

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 449/1723/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Борняк Р.О.,

при секретарі Вовк О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Перемишлянської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду про визнання права власності на спадкове нерухоме майно одноквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що вона являюсь орендарем земельної ділянки з цільовим призначенням для іншої житлової забудови площею 0,0140 га відповідно до договору оренди землі від 09.08.2024 року, яка розміщена в АДРЕСА_1 . Початкове призначення згаданої вище ділянки було визначено - для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, цільове призначення якої було змінено на цільове призначення для іншої житлової забудови та затверджено проект землеустрою щодо відведення ( зміни цільового призначення) земельної ділянки для іншої житлової забудови Згодом детальний план території було погоджено Міністерством культури та інформаційної подітими України щодо земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності Перемишлянської міської ради (кадастрові номери- 4623310100:03:001:0435 та 4623310100:03:001:0436), які розташовані в АДРЕСА_1 , на яких розміщені будівлі, що перебувають у приватній власності, з метою їх реконструкції та з подальшим перепрофілюванням під об`єкт громадської забудови із житловими приміщеннями. За рішенням Перемишлянської міської ради № 4002 від 14.06.2024 року земельні ділянки з кадастровими номерами 4623310100:03:001:0435 та 4623310100:03:001:0435 були об`єднані в одну земельну ділянку площею 0,0140 га, кадастровий номер 4623310100:03:001:0489, яку відповідно до вищезазначеного договору оренди землі передано позивачу в оренду на 49 років. 31 01 2018 року за договором купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна - нежитлового приміщення, гаражу Б-1 площею 20,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , позивачем викуплено приміщення гаражу із зазначеною площею, а за договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - нежитлового приміщення, сарай В-1, загальною площею 21,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 від 24.01.2019 року, ОСОБА_2 було придбано приміщення сараю з зазначеною площею. Відповідно до договорів купівлі продажу згадані нежитлові приміщення зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Рішенням Перемишлянської міської ради від 16.10.2020 року №№ 120,121 присвоєно окрему адресу будівлі гаражу загальною площею 20,1 кв.м., власником якого являється, позивач - АДРЕСА_1 , а будівлі сараю площею 24,8 кв.м. присвоєно окрему адресу - АДРЕСА_1 ., власник ОСОБА_2 . Договором дарування нежитлових приміщень 10.10.2023 року приміщення сараю площею 24,8 кв.м. в АДРЕСА_1 , було подаровано позивачу, відтак позивач стала власником обох нежитлових приміщень. Коли позивач почала виготовляти технічний паспорт, то їй у цьому було відмовлено, оскільки без узаконення самочинного будівництва в судовому порядку неможливо оформити декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Представник Перемишлянської міської ради в судове засідання не з`явився, проте подав відомості про визнання позовних вимог з проханням розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідно до ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до положень ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у звязку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Оскільки відповідач визнав, пред`явлений позов і визнання позову не суперечить закону, тому суд за згодою сторін та враховуючи положення ч.ч.3,4 ст.200, ст.206 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у даному підготовчому судовому засіданні та ухвалити рішення у справі.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду для захисту своїх прав.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно договору оренди землі від 09.08.2024 року, ОСОБА_1 являється орендарем земельної ділянки з цільовим призначенням для іншої житлової забудови площею 0,0140 га, яка розміщена в АДРЕСА_1 . Початкове призначення даної ділянки було визначено - для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування, цільове призначення якої було змінено на цільове призначення для іншої житлової забудови та затверджено проект землеустрою щодо відведення ( зміни цільового призначення) земельної ділянки для іншої житлової забудови. Згодом детальний план території було погоджено Міністерством культури та інформаційної подітими України щодо земельних ділянок, які перебувають у комунальній власності Перемишлянської міської ради (кадастрові номери- 4623310100:03:001:0435 та 4623310100:03:001:0436), які розташовані в АДРЕСА_1 , на яких розміщені будівлі, що перебувають у приватній власності, з метою їх реконструкції та з подальшим перепрофілюванням під об`єкт громадської забудови із житловими приміщеннями. За рішенням Перемишлянської міської ради № 4002 від 14.06.2024 року земельні ділянки з кадастровими номерами 4623310100:03:001:0435 та 4623310100:03:001:0435 були об`єднані в одну земельну ділянку площею 0,0140 га, кадастровий номер 4623310100:03:001:0489, яку відповідно до вищезазначеного договору оренди землі передано позивачу в оренду на 49 років.

31 01 2018 року за договором купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна - нежитлового приміщення, гаражу Б-1 площею 20,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 купила приміщення гаражу із зазначеною площею, а за договором купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - окремого майна - нежитлового приміщення, сарай В-1, загальною площею 21,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 від 24.01.2019 року, ОСОБА_2 було придбано приміщення сараю з зазначеною площею.

Відповідно до договорів купівлі продажу згадані нежитлові приміщення зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Рішенням Перемишлянської міської ради від 16.10.2020 року №№ 120,121 присвоєно окрему адресу будівлі гаражу загальною площею 20,1 кв.м., власником якого являється, ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , а будівлі сараю площею 24,8 кв.м. присвоєно окрему адресу - АДРЕСА_1 ., власник ОСОБА_2 . Договором дарування нежитлових приміщень 10.10.2023 року приміщення сараю площею 24,8 кв.м. в АДРЕСА_1 , було подаровано ОСОБА_1 , відтак позивач стала власником обох нежитлових приміщень.

Позивач звернулася до суду, оскільки без узаконення самочинного будівництва в судовому порядку неможливо оформити декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.

Відповідно ст.328ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

А тому, керуючись ст. ст. 12, 13, 83, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 392 ЦК України, суд -

вирішив:

Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на одноквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 .

Відповідач: Перемишлянська міська рада, м. Перемишляни, вул. Привокзальна, 3 Львівського району Львівської області, ЄДРПОУ 26485176.

Суддя Р. О. Борняк