Ухвала

від 19.12.2024 по справі 466/9390/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/9390/24

Провадження № 22-з/811/360/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі судді Ванівського О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного суду Приколоти Т.І., Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. від розгляду цивільноїсправи заапеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», яка підписана представником Маланій Іриною Ярославівною, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об`єкт, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Львівського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроЛьвів», яка підписана представником Маланій Іриною Ярославівною, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «ЄвроЛьвів» про визнання майнових прав на об`єкт.

18 грудня 2024року черезканцелярію судуза вх. №22931/24 надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного суду Приколоти Т.І., Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

У заяві про відвід ОСОБА_1 покликається на те, що 12грудня 2024року вона отримала від ОСОБА_2 для ознайомлення постанову Львівського апеляційного суду від 2 грудня 2024 року у справі №466/8139/24, якою задоволено апеляційну скаргу ТзОВ «ЄвроЛьвів», скасовано ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 7 серпня 2024 року та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Також 13 грудня 2024 року вона отримала від ОСОБА_3 для ознайомлення постанову Львівського апеляційного суду від 2 грудня 2024 у справі № 466/7004/24, якою задоволено апеляційну скаргу ТзОВ «ЄвроЛьвів», ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 7 серпня 2024 року скасовано та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Зазначає, що вказані ухвали стосуються її безпосередньо, оскільки вона (заявник) є також інвестором у будівництві житлового комплексу «Львівська Мрія (під Голоском)»/«Соmfort Hill», замовник будівництва якого, аналогічно як і з квартирами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не виконує своїх зобов`язань по укладенню основного договору та передачі квартир. Стверджує, що у зазначених рішеннях суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень при розгляді апеляційних скарг, фактично розглянувши справи по суті, тобто грубо порушивши процесуальне законодавство України. На підставі цього, наявні підстави, що викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності зазначених суддів.

Просила заяву задовольнити.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року відвід суддям, Приколоті Т.І., Мікуш Ю.Р. Савуляку Р.В. визнано необґрунтованим.

Питання вирішення відводу передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Згідно абзацу першого частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому частиною 1статті 33 ЦПК України, визначено суддю Ванівського О.М. для вирішення питання про відвід суддів (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 року).

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

За таких обставин розгляд заяви здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 39 ЦПК України)

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на наведені вище норми процесуального закону, будь які доводи сторони, щодо незгоди з процесуальними рішеннями суду, не може бути підставою для відводу судді (колегії суддів).В свою чергу, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщовін прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Таким чином, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 39 ЦПК України, заявляючи відвід на підставі п. 3 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, заявник зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які свідчать про заінтересованість судді.

Однак жоднихдоказів щодонеупередженості чинеоб`єктивності суддівПриколоти Т.І.,Мікуш Ю.Р.,,Савуляка Р.В.заявником не надано.

Також, звертаю увагу заявника напрактику Європейського суду з прав людини в контекстінеупередженості судді, який визначає два аспекти «неупередженості»: по-перше, суддя повинен бути суб`єктивно вільний від особистих упереджень або пристрасті, по-друге, він повинен бути об`єктивно неупереджений, тобто гарантовано виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо цього.

У контексті об`єктивного критерію окремо ЄСПЛ відзначає поведінку суддів, а саме необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Разом зцим,докази,які бпідтверджували необ`єктивністьта упередженість колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі судді доповідача Приколоти Т.І., Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. в розгляді даної справи, зокрема до заявника, відсутні.

У п.1.1, 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів зазначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання,

тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення.

При виконанні своїх обов`язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.

Враховуючи наведене приходжу висновку, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного суду Приколоти Т.І., Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. не знайшли свого підтвердження та є її суб"єктивною думкою, тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 381 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити узадоволені заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Львівського апеляційного суду Приколоти Т.І., Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Ванівський О.М.