Рішення

від 20.12.2007 по справі 16/282-4624

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/282-4624

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2007 р.Справа № 16/282-4624

Господарський суд Тернопільської області

судді Хоми С.О.

Розглянув справу

За позовом: Приватного малого підприємства «Тирас», м. Тернопіль, вул.. Живова,32

до відповідача: Селянсько-фермерського господарства «Новий світ», с. Юр'ямпіль Борщівського району Тернопільської області

За участю  представників сторін:

Позивача: Бойчук В.І. –представник, довіреність без номера від 15.11.2007р.             

Відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Ухвалою суду від 11 грудня 2007 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України на 20 грудня 2007 року на 09 год. 30 хв.  в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Приватне мале підприємство «Тирас», м. Тернопіль, вул.. Живова,32 звернулося до суду з позовом про стягнення  з Селянсько-фермерського господарства «Новий світ», с. Юр»ямпіль Борщівського району Тернопільської області 33300 грн. основного боргу; 6693 грн. 30 коп. інфляційних нарахувань; 1165 грн. 50 коп. 3%-річних).

Як зазначив позивач в позовній заяві,  підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання грошових зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно  договору купівлі-продажу  № ТП-30/06 від 10.04.2006 року (дата укладення договору із врахуванням поданого клопотання без номера і дати в судовому засіданні 20.12.07р.).

Відповідач витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданнях не забезпечив, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( повідомлення про вручення поштового відправлення  №1078496 та  № 1291122  отримані  повноважним представником відповідача  25.11.2007р. та 15.12.2007р. відповідно), в зв'язку з чим справа розглядається у відповідності до ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Учасникам, які брали участь в судовому процесі роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представників позивача, які брали участь в судовому процесі.

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

   10 квітня 2006 року між Приватним малим підприємством «Тирас», іменоване в подальшому „Продавець”, в особі директора Тишковського В.М., що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та Селянсько-фермерського господарства «Новий світ», іменоване надалі „Покупець”, в особі директора Іванишин С.М., який діяв на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу  № ТП-30/06, згідно пункту 1.1. розділу 1 якого „Продавець” зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі передати у власність  „Покупцю”  продукцію, а „Покупець” зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціні, вказаній у накладній або рахунку-фактурі, яка є невід'ємною частиною даного договору.

        Пунктом 2.2  Розділу 2 укладеного Договору сторони погодилися, що «Покупець»зобов'язаний в строк до 01.09.2006р. провести 100% розрахунок за отриманий товар.

  На виконання пункту 1.1 розділу 1 укладеного Договору позивач відпустив відповідачу, а останній отримав через свого представника  Федус Б.І. згідно виданої йому довіреності  серії ЯЛЯ № 208360 від 11.04.2006р. продукцію –насіння: пшениці –5 т, гороху -20т, гречки –2 т за наступними видатковими накладними:

-          № РН-0000245 від 11.04.2006р. - на суму 9500 грн.;

- № РН-0000247 від 12.04.2006р. - на суму 5800 грн.;

- № РН-0000264 від 17.04.2006р. на суму 48000 грн.

Всього було передано відповідачу продукції на загальну суму 63300 грн..

      У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

    Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов'язання згідно договору  № ТП-30/06 від 10.04.2006 року належним чином не виконав та здійснив лише часткову оплату за поставлений позивачем йому товар на суму 30000 грн. і, як стверджує позивач, залишок заборгованості за станом на день подання позову становить 33300 грн.

          Про наявність суми боргу свідчить і акт звірки взаємних розрахунків станом на 02.12.2006р., який підтверджує наявність заборгованості СФГ «Новий світ» перед ПМП «Тирас»33300 грн., який підписаний представниками сторін та завірений печатками їх підприємств, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

      На день слухання справи в судовому засіданні 20.12.2007 року відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

      Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 33300 грн. боргу по оплаті вартості переданої відповідачу продукції згідно укладеного Договору № ТП-30/06 від 10.04.2006 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

       Крім того, за затримку сплати повної вартості отриманої продукції позивач просить стягнути з відповідача 6693 грн.30 коп. інфляційних нарахувань та 1165 грн.50 коп. –3% річних.

У відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3 % річних від простроченої суми.

Після здійснених розрахунків, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення  6693 грн.30 коп. інфляційних нарахувань та 1165 грн. 50 коп. –3% річних як правомірно заявлені і не оспорені відповідачем.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33.34 ГПК України, ст.ст.509,526,625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 33300 грн. боргу, 6693 грн.30 коп. інфляційних нарахувань та 1165 грн.50 коп. –3% річних підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

Разом з тим, в позовній заяві позивач просить суд забезпечити позовні вимоги в межах ціни позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього або інших осіб. Однак, враховуючи те, що у відповідності до п.3 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. № 02-5/611 із наступними змінами умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а таке припущення і його обґрунтування в поданій позовній заяві позивачем не наведено, а відтак і відсутні підстави забезпечення позову, а тому, керуючись ст.ст.66,67 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позовних вимоги в межах ціни позову шляхом накладення арешту на майно, що належить Селянсько-фермерському господарству «Новий світ», с.Юр'ямпіль   Борщівський район Тернопільська область  - відмовити.

    Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43,49,66,67,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Селянсько-фермерське господарство «Новий світ», с.Юр'ямпіль   Борщівський район Тернопільська область, ідентифікаційний код 31395805 на користь  Приватне мале підприємство «Тирас», вул.Живова,32 м.Тернопіль  ідентифікаційний код 14049910  -   33300 грн. боргу; 6693 грн. 30 коп. - інфляційних нарахувань та 1165 грн. 50 коп. - три проценти річних  та   530  грн. в повернення сплачених судових витрат.      

           Видати наказ.

    3.Рішення надіслати сторонам по справі.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

          На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення   через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          С.О. Хома

Рішення підписано: 21.12.2007 року.