Ухвала

від 18.12.2024 по справі 738/2798/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2798/24

№ провадження 1-в/738/281/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Мена

Менський районнийсуд Чернiгiвськоїобластiв складi:

судді - Волошиної Н.В.

розглянувши у відкритомусудовому засiданнiклопотання засудженого ОСОБА_1 про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ,

за участю:

секретаря судовогозасідання Іванько А.С.

учасників судового розгляду:

прокурора - Бубнової О.В.,

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою.

До Менськогорайонного судуЧернігівської областінадійшло клопотаннязасудженого ОСОБА_1 про приведення вироку Зміївського районного суду Харківської області від 15 грудня 2023 року у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ.

Виклад позиції учасників судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні висловила думку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання засудженого.

Представник установи виконання покарань та засуджений в судове засідання не з`явилися, останні просив розглянути справу без його участі.

Встановлені судом обставини.

Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15 грудня 2023 року ОСОБА_1 засуджено за ч.4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Згідно зрозпорядженням провиконання судовогорішення,що набралозаконної сили,вирок Зміївського районного суду Харківської області від 15 грудня 2023 року набрав законної сили 16 січня 2024 року.

Строк відбування покарання обчислюється з 15 грудня 2023 року.

Як вбачається з вироку, кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 вчинив 10 вересня 2023 року, вартість викраденого майна складала 3690 грн.

Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.

В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч. 2 ст. 74 КК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положеннях ст. 58 Конституції України про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів та ст. 5 КК України про зворотну дію кримінального закону у часі. Так, згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється судом (ч. 1 ст. 74 КК).

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України завжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18 липня 2024 року, відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Положеннями частини першої статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною другою статті 51 КУпАП (у редакції Закону № 3886-ІХ) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою статті 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статтею 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Згідно з частиною 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1. ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Як убачаєтьсяз вироку Зміївського районного суду Харківської області від 15 грудня 2023 року, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна 10 вересня 2023 року.

Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684,00 грн, а відповідно 50 відсотків від його розміру (соціальна пільга) становило 1342,00 грн.

З огляду на указані норми, на момент вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України становив 2684,00 грн (1342,00 * 2 =2684,00)

Як убачається з вироку, вартість майна, викраденого ОСОБА_1 в вересні 2023 року, складала 3690 грн, що перевищує 2684,00 грн.

Отже, ОСОБА_1 у вересні 2023 року вчинено крадіжку майна на суму, що становить більше 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час їх вчинення (більше 2684,00 грн).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Враховуючи,що згідноз вироком Зміївського районного суду Харківської області від 15 грудня 2023 року, ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна на суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого.

Керуючись п.13 ч.1 ст. 537, ч. 2 ст. 539 КПК України, ч.1 ст. 5, ч.4 ст. 74 КК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлений 20 грудня 2024 року.

Суддя Н.В. Волошина