Ухвала

від 18.12.2024 по справі 738/2763/24

МЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2763/24

№ провадження 1-в/738/274/2024

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року м. Мена

Менський районнийсуд Чернiгiвськоїобластiв складi:

судді - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засiданнi клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, пробаційним наглядом,

за участю:

секретаря судовогозасідання ОСОБА_3

учасників судового розгляду:

прокурора - ОСОБА_4

В С Т А H О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою.

До Менського районного суду Чернігівської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, пробаційним наглядом.

Клопотання мотивоване тим, що він засуджений вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року, залишеного без змін ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, за ч.1 ст.109 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Строк відбування покарання обчислюється з 18 травня 2022 року. За час перебування під вартою в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань» та «Київський слідчий ізолятор» порушень режиму тримання не допускав, на профілактичному обліку не перебував, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, конфліктних ситуацій не створював. З 13 березня 2023 року відбуває покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)», де характеризується позитивно, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, стягнень не має, на профілактичних обліках не перебуває, до роботи ставиться сумлінно, добросовісно, бере участь у роботах з благоустрою приміщень та території установи, на даний час відбув 1/2 частину призначеного судом покарання, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, раніше не судимий, є пенсіонером МВС, учасником бойових дій, ліквідатором аварії на ЧАЕС 2 категорії, має неповнолітню дитину, матір похилого віку, яка хворіє.

Враховуючи викладене, засуджений вважає, що своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення, а тому має право на застосування до нього пільги у вигляді заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, пробаційним наглядом.

Виклад позиції учасників судового розгляду.

Засуджений ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, клопотань про розгляд справи з його участю в режимі відеоконференції суду не надав.

Представник Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні просила в задоволенні клопотання відмовити.

Встановлені судомобставини.

Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст.109 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислюється з 18 травня 2022 року. На підставі ст.72 КК України ОСОБА_5 в строк відбуття покарання зараховано строк його попереднього ув`язнення з 18 травня 2022 року по день набрання вироком суду законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 січня 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до розпорядження про виконання судового рішення, що набрало законної сили, вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 листопада 2022 року набрав законної сили 12 січня 2023 року.

Отже, на час розгляду клопотання засуджений ОСОБА_2 відбув більше 1/2 частини призначеного судом покарання.

З характеристики засудженого та матеріалів особової справи вбачається, що засуджений ОСОБА_5 перебуває в місцях позбавлення волі з 18 травня 2022 року.

За час перебування в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12» порушення режиму тримання не допускав, заохочень та стягнень не мав.

В ДУ «Менська ВК (№91)» відбуває покарання з 13 березня 2023 року, де характеризується посередньо, розпорядок дня виконує під контролем, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, заохочень не має. Після розподілу з дільниці КДіР жодних заяв щодо його працевлаштування установі виконання покарань не подавав. Згідно з графіком залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення, до яких ставиться посередньо. Залучений до програми диференційованого впливу на засуджених «Фізкультура та спорт», заходи вказаної програми намагається виконувати, відвідує заходи виховного та культурно-масового характеру, які проводяться в установі, реагує на них посередньо.

З довідки №37/ЗС-24 від 10 грудня 2024 року, даної планово-виробничим відділом ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№91)», вбачається, що за період відбування покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)» засуджений ОСОБА_2 до суспільно корисної праці не залучався.

Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_2 , з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА», отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений отримав 52 бали.

Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали і положення закону, яким він керується.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту частини другої статті 50 КК України слідує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Законом України № 3342-IX від 23 серпня 2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» внесено зміни до Кримінального кодексу України, в ст. 51 «Види покарань», а саме частину першу доповнено пунктом 7-1 такого змісту:

7-1) пробаційний нагляд.

Також цим Законом доповнено Кримінальний кодекс України статтею 59? «Пробаційний нагляд», за змістом якої пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років. (ч.4 ст. 59? КК України).

У відповідності до абзацу третього частини першої статті 6 Закону України «Про пробацію» завданням пробації є здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді громадських робіт або виправних робіт, особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, звільненими від відбування покарання вагітними жінками і жінками, які мають дітей віком до трьох років, а також, із урахуванням внесених змін та доповнень - здійснювати нагляд за особами, засудженими до покарання у виді пробаційного нагляду та за особами, яким покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк замінено покаранням у виді пробаційного нагляду.

На засудженого до пробаційного нагляду суд покладає обов`язки відповідно до частини другої статті 59? КК України.

Статтею 51 КК України визначено систему кримінальних покарань, яка включає в себе види покарань та їх порівняльну суворість, яка визначається від першого виду найбільш м`якого покарання до останнього - найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання - «пробаційний нагляд», а пунктом 11 цієї ж статті є вид покарання - «позбавлення волі на певний строк» з чого слідує, що пробаційний нагляд є більш м`яким видом покарання, ніж позбавлення волі.

Згідно з ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Відповідно до положень ст. 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, або покарання у виді довічного позбавлення волі невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким є важливою складовою прогресивної системи відбування покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас покращувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього. У такий спосіб закон стимулює добросовісне відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від його поведінки значною мірою залежить можливість покращення його правового становища.

Умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м`яким є: 1) засуджений відбуває покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, або довічного позбавлення волі (ч. 1 ст. 82); 2) він став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82); 3) він фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.

Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов`язків в період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного продовження його за умови застосування до засудженого більш м`якого виду покарання.

Ставлення особи на шлях виправлення це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання. Підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м`яким покаранням є обставина, що засуджений не виправився, не довів своє виправлення, але став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбування більш м`якого виду покарання. Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, однак ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м`якого покарання.

Зразкова поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання. Сумлінне ставлення до покладених обов`язків насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов`язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.

Сумлінне ставлення до праці насамперед передбачає, що особа бере участь у суспільно-корисній праці та добросовісно виконує трудові обов`язки, покращує кількісні та якісні показники виконуваної роботи, підвищує виробничу кваліфікацію, бережно ставиться до обладнання та інструментів, дотримується правил охорони праці та техніки безпеки.

Отже, законодавцем визначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким, передбачено дискреційною нормою Кримінального Кодексу України, тобто, не є обов`язком суду, а є правом суду, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання і така заміна може бути застосована за певних умов.

З наявної в матеріалах справи характеристики та матеріалів особової справи засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_2 , перебуваючи в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань №12», порушень режиму тримання не допускав, стягнень та заохочень не мав.

За час відбування покарання в ДУ «Менська виправна колонія (№91)» засуджений ОСОБА_2 характеризується посередньо, порушень вимог встановленого режиму тримання не допускає, розпорядку дня дотримується під контролем, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, разом тим, жодного разу не заохочувався, заяв про його працевлаштування до адміністрації установи виконання покарань не подавав, залучається до робіт з благоустрою установи та робіт з поліпшення житлово-побутових умов у гуртожитку відділення, однак ставиться до них посередньо.

Рішенням комісії Державної установи «Менська виправна колонія (№91)» (протокол №29 від 29 листопада 2024 року) засудженому ОСОБА_2 відмовлено в застосуванні до нього ст.82 КК України, оскільки останній не став на шлях виправлення.

Згідно з опитувальним аркушем щодо заміни невідбутої частини покарання більш м`яким стосовно засудженого ОСОБА_2 члени комісії установи одноголосно висловили думку про те, що він не заслуговує на застосування до нього ст.82 КК України.

Засуджений ОСОБА_2 був ознайомлений з прийнятим рішенням комісією та порядком його оскарження. Вказане рішення не оскаржував.

Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого, складеного щодо ОСОБА_2 , з використанням матеріалів особової справи та підсистеми «КАСАНДРА», отриманим внаслідок аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, засуджений отримав 52 бали, що вказує на те, що він не став на шлях виправлення (не довів свого виправлення) та не може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або умовно-дострокового звільнення.

Посилання засудженого на те, що він не має стягнень, дотримується режим утримання та відбув визначену законом частину покарання, а тому заслуговує на застосування до нього положень ст.82 КК України, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки, вказані обставини не є визначальними під час вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким, оскільки відсутність стягнень має важливе значення, проте ці обставини не мають виключного значення при прийнятті рішення про застосування до засудженого пільги, передбаченої ст. 82 КК України, таке рішення ухвалюється судом з врахуванням поведінки та ставленням до праці засудженого за весь час відбування покарання і якщо поведінка та сумлінне ставлення до праці свідчить про те, що останній став на шлях виправлення, а дотримання засудженим норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, є обов`язком засуджених, який передбачений положеннями ст. 107 КВК України.

Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, а також те, що процес виправлення та перевиховання засудженого має бути стабільним та послідовним, ту обставину, що пробаційний нагляд, є найбільш м`яким покаранням, визначеним кримінальним кодексом України у порівнянні з покаранням у виді позбавлення та обмеження волі, виконання якого відбувається за межами установи виконання покарань, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, характеризуючі дані засудженого за весь час відбування покарання, суд дійшов висновку, засуджений не підпадає під дію положень ст. 82 КК України, так як процес його виправлення не досягнув тієї стадії, що відбування покарання у виді позбавлення волі перестає бути для нього доцільним. Матеріали справи та матеріали, які містяться в особовій справі, не містять достатніх підстав для прийняття рішення про застосування більш м`якого покарання, а саме пробаційного нагляду, стосовно засудженого ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 82 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м`яким, пробаційним наглядом відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 20 грудня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1