Рішення

від 20.12.2024 по справі 742/5008/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/1505/24

Єдиний унікальний № 742/5008/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участі секретаря судових засідань Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки цивільну справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідачів: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідачів: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову зазначає, що Прилуцькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження №12022270330000841 від 20.09.2022, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України. В ході проведення досудового розслідування, встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-256/14-21-сг від 22.01.2021 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та надано у власність останньої земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 7424184000:06:000:0557) із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Канівщинської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 набула у власність земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0557, для ведення особистого селянського господарства на території Канівщинської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Підставою виникнення права власності вказано наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-256/14-21-сг від 22.01.2021. Реєстрацію здійснено державним реєстратором Ладанської селищної ради Чудо Т.Г. В подальшому, на підставі договору купівлі продажу №1857 від 26.07.2021 земельна ділянка продана ОСОБА_1 . Однак, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-158/2-24 від 10.01.2024 встановлено, що управлінням наказ №25-256/14-21-сг від 22.01.2021 про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не видавався. Заява від ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Заїздської сільської ради Прилуцького району до Головного управління не надходила. Крім цього, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в Автоматизованій системі діловодства «ДОК ПРОФ» за №25-256/14-21-сг зареєстровано наказ від 03.02.2021 про відмову у затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_3 щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с. Переволочна на території Сухополов?янської сільської ради. Зважаючи на викладене, можна дійти до висновку, що земельна ділянка у власність ОСОБА_2 не набувалась, а тому законних підстав для її відчуження на користь інших осіб у третьої особи не було. Вказане в своїй сукупності свідчить про те, що право власності держави на спірну земельну ділянку припинено за відсутності її волі, а реєстрацію права власності на неї, здійснено незаконно. Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з власності держави земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га за відсутності волі її власника - держави та всупереч встановленого законом порядку. Таким чином, підстави для державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7424184000:06:000:0557 відсутні, спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч вимог закону, а тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння ОСОБА_1 у державну власність.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11 жовтня 2024 року.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11 жовтня 2024 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, яке відкладено до 20 грудня 2024 року

Прокурор в судове засідання не з`явився. Згідно письмової заяви просила розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте подав заяву про визнання позову, в якій просить розглянути справу без його участі. Позовні вимоги визнає.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено,що наказомГоловного управлінняДержгеокадастру уЧернігівській області№25-256/14-21-сгвід 22січня 2021року затвердженопроект землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власністьта надано ОСОБА_2 увласність земельнуділянку площею2,0000га утому числіріллі -2,0000га (кадастровийномер 7424184000:06:000:0557), для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Канівщинської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 7424184000:06:000:0557) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (а.с.19).

Відповідно до інформаційної довідки №386075728 від 09 липня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 14 липня 2021 року державним реєстратором Ладанської селищної ради Чернігівської області Чудо Тамілою Григорівною зареєстровано право власності за ОСОБА_2 на вище вказану земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0557, підставою внесення запису про державну реєстрацію права власності на дану земельну ділянку є наказ №25-256/14-21-сг, виданий 22.01.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (а.с.10, зворот).

В подальшому згідно копії нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 26 липня 2021 року, ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 придбав земельну ділянку, яка розташована на території Канівщинської сільської ради Прилуцького району, Чернігівської області площею 2,0000га, в тому числі за земельними угіддями: землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами 2,0000га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0557; цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (а.с.20,21).

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.07.2024 за №386075728, приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Радченко С.В. було зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0557 (а.с.10).

Відповідно до Інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.08.2024 вбачається, що власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 2га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0557, яка розташована на території Канівщинської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області є ОСОБА_1 , дата державної реєстрації 26.07.2021, номер запису про право (в державному реєстрі прав): 43162617, орган, що здійснив державну реєстрацію права: Прилуцький районний нотаріальний округ (а.с.11, зворот).

Разом з тим, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-158/2-24 від 10.01.2024 встановлено, що до управління не надходили заяви (клопотання) від ОСОБА_2 та відповідний наказ про надання дозволу на розроблення документацій та про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність від 22.01.2021 №25-256/14-21-сг ОСОБА_2 за кадастровим номером 7424184000:06:000:0557 не приймалися (а.с.17).

Проте, згідно копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 03 лютого 2021 року за №25-256/14-21-сг «Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та передачі у власність земельної ділянки» відмовлено ОСОБА_3 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами с. Переволочна на території Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, розмір земельної ділянки 2,0000га, кадастровий номер 7424186400:02:00:337, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (01.03) та передачі цієї земельної ділянки у власність з тих підстав, що за даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно останнім використане право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність по даному цільовому призначенню від 16.08.2019 (а.с.18).

Отже, наказ Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га, за кадастровим номером 7424184000:06:000:0557 не приймався.

Згідно копії постанови Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської обласної прокуратури «Про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування» від 06 серпня 2024 року, надано дозвіл заступнику керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондарю А.В. та прокурорам Прилуцької окружної прокуратури Чернігівської області на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022270330000841 від 20.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 362, ч.3 ст. 365-2 КК України, а саме: копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №№12022270330000841 від 20.09.2022; запит процесуального керівника №54-77-64вих-24 від 03.01.2024; інформація Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №10-25-0.3-158/2-24 від 10.01.2024; копія наказу Головного управління Держгекокадастру у Чернігівській області №25-655/14-21-сг від 21.04.2021 (а.с.12,13).

Відповідно до копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за №12022270330000841 від 20.09.2022 встановлено, що в ході здійснення процесуального керівництва як старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні №12022270330000841 від 20.09.2022 встановлено факт використання протягом 2019-2021 років завідомо підроблених документів, а саме наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області: проектно-технічних документацій із землеустрою, та інших документів при здійсненні оформлення та реєстрації права власності на земельні ділянки з території Прилуцького району Чернігівської області. Особи, яку повідомлено про підозру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 (а.с.14,15, зворот).

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.07.2024 за №386075728, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0557, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1857, виданого 26.07.2021, видавник: Радченко С.В., приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області. 04 квітня 2024 року на вказану земельну ділянку державним реєстратором Управління адміністративних послуг (Центр надання адміністративних послуг м. Прилуки) Прилуцької міської ради Веремійчик І.С. на підставі ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29.03.2024 по справі №742/1856/26, накладено обтяження: арешт нерухомого майна, заборона на відчуження та розпорядження (а.с.10, зворот).

Відповідно дост.13Конституції Україниземля єоб`єктом прававласності Українськогонароду.Від іменіУкраїнського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 14 Конституції України чітко вказує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Положеннями статті 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Земельним законодавством встановлено як підстави набуття права на землю громадянами та юридичними особами, так і певну процедуру вирішення питання передачі земельної ділянки.

Зокрема, порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано нормами статей 116, 118, 121 Земельного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 118 Земельного кодексу України, визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно ч.9 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам здійснюється відповідним органом місцевого самоврядування або виконавчої влади на підставі заяв цих громадян, поданих ними до розпорядника земель за місцезнаходженням земельних ділянок.

Більш того, відсутність наказів, як підстави реєстрації права власності свідчить про відсутність вільного та такого, що відповідає внутрішній волі, волевиявлення розпорядника спірної земельної ділянки, а також відсутність спрямування на реальне настання наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.09.2013 №6-92цс-13, від 23.10.2013 №6-93це13 та від 24.04.2013 №6-14ц 13.

Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у вибутті з власності держави земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0 га за відсутності волі її власника - держави та всупереч встановленого законом порядку.

Таким чином, підстави для державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7424184000:06:000:0557 відсутні, спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч вимог закону, а тому існують всі правові підстави для витребування її з незаконного володіння останньої у державну власність, як передбачено ст.ст.387, 388 ЦК України.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст.ст.387, 388, 1212 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст.391 ЦК України, ч.2 ст. 52 ЗК України).

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (п.57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17).

Предметом позову про витребування майна є вимога власника, який не є володільцем цього майна, до особи, яка заволоділа останнім, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Метою позову про витребування майна є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном, зокрема землями сільськогосподарського призначення, означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зокрема, згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки земельна ділянка 7424184000:06:000:0557 вибула з власності держави поза її волею, вона може бути витребувана навіть від добросовісного набувача.

У даному випадку наявні всі передбачені законом умови, зазначені у ст. 388 ЦК України, для витребування майна від його набувача, а саме: титульний володілець не має можливості здійснювати фактичне володіння над річчю; майно, яке хоче повернути титульний володілець, збереглося в натурі та перебуває у фактичному володінні іншої особи; майно, яке підлягає віндикації, є індивідуально визначеним; віндикаційний позов має недоговірний характер і спрямований на захист речових прав; між позивачем і відповідачем немає договірних відносин.

Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такий правовий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 №183/1617/16, від 21.08.2019 №9911/3681/17, від 01.10.2019 №911/2034/16, від 15.10.2019 №911/3749/17, від 19.11.2019 №911/3680/17, від 17.12.2014 №6-140цс14.

Відповідні висновки щодо застосування ст. 388 ЦК України, викладені в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №914/1953/17.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області наказ про передачу землі сільськогосподарського призначення у власність ОСОБА_2 не приймався, а тому до спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між власником земельної ділянки, яким, на теперішній час є держава в особі Сухополов?янської сільської ради і його володільцем (особою, яка на даний час є власником ділянки - ОСОБА_1 ) застосовується дія положень ст.ст. 387, 388 ЦК України.

При цьому належним способом захисту порушеного державного інтересу внаслідок вибуття майна із власності держави, є передбачене п. 4 ч.2 ст. 16 ЦК України відновлення становища, яке існувало до порушення.

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою.

Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Близькі за змістом висновки наведені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (провадження №14-221, п. 146), від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (провадження №14-256 це 18, пункти 95-98), від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (провадження №14-208цс18, пункти 85, 86, 115), від 19.05.2020 у справі №916/1608/18 (провадження №12-135г19, пункт 80), від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (провадження №12-158г19, пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункти 63, 74) та інших.

Саме цей спосіб захисту спроможний призвести до потрібних результатів та забезпечити поновлення порушеного права і виключає необхідність пред`явлення інших позовів для захисту (відновлення) порушеного права (законного інтересу).

Оскільки, спірна земельна ділянка вибула з володіння держави незаконно, з порушенням належного правового механізму, земельна ділянка у власність ОСОБА_2 не набувалась, а тому законних підстав для її відчуження на користь інших осіб у ОСОБА_2 не було, а тому вона підлягає витребуванню з незаконного володіння ОСОБА_1 у державну власність, як передбачено ст. 387, 388 ЦК України.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд бере до уваги, що відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову Чернігівською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір за пред`явлення позову у сумі 3028 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2257 від 09.08.2024, а позов задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь прокуратури необхідно стягнути 3028 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідачів: ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити в повному обсязі.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Сухополов?янської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 7424184000:06:000:0557, для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Сухополов?янська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області, ЄДРПОУ 04415867, код для реєстрації в ЄСІТС 04415867, місцезнаходження: 17542, Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд.32.

Прилуцька окружна прокуратура, код для реєстрації в ЄСІТС 0291011425, місцезнаходження: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 50А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ЄДРПОУ 39764881, місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. П`ятницька, буд. 11-А.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Наталія ФЕТІСОВА