Рішення
від 19.12.2024 по справі 744/627/24
СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.12.24

Справа № 744/627/24

Провадження № 2/744/154/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2024 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Смаги С. В.,

при секретарі судового засідання Висоцькій Т. П.,

за участю:

прокурора Червонюка В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі позивача, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки, в якій просив: 1. Конфіскувати у громадянки російської федерації ОСОБА_1 (посвідка на постійне проживання ІН НОМЕР_1 , видана 25.02.2016) у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області земельну ділянку з кадастровим номером 7424787000:10:029:0001, площею 0,8519 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Семенівської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.05.2019, номер запису про право власності 31799658 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 47136023 від 31.05.2019). 2. Стягнути з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури (отримувач - Чернігівська обласна прокуратура, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UА248201720343140001000006008) понесені витрати на сплату судового збору у сумі 3028 грн. 3. Про день розгляду заяви повідомити сторони та Новгород-Сіверську окружну прокуратуру.

В обґрунтування своєї вимоги прокурором зазначено про те, що дана позовна заява вжита на захист порушених економічних інтересів держави у земельній сфері.

На підставі рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2019 у справі № 744/264/19, ОСОБА_1 , посвідка на постійне проживання ІН НОМЕР_1 , видана 25.02.2016, громадянка російської федерації, набула в порядку спадкування право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 7424787000:10:029:0001, площею 0,8519 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території колишньої Хотіївської сільської ради (на даний час Семенівська міська ОТГ) Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7424787000:10:029:0001 (номер запису про право власності 3179965 8 від 28.05.2019, індексний номер рішення про державну реєстрацію 4713 6023 від 31.05.2019).

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у травні 2019 року набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Семенівської міської ОТГ Новгород-Сіверського району Чернігівської області та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку із цим обов`язок, а саме: не відчужила земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7424787000:10:029:0001, вартістю згідно довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості 8 070,93 грн., нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 28.05.2020), така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотриманосправедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

У відповідності до ч. ч. 1-3 ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані-для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 5 ст. 22 ЗК України).

Відповідно до ч. ч. 3-4 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Поряд із цим, згідно ч. ч. 1,3 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка з кадастровим номером 7424787000:10:029:0001, підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (ч. 4 ст. 145 ЗК України).Таким органом згідно чинного законодавства є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальні органи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

У відповідності до п. «в» абз. 1 ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Таким чином, обраний Новгород-Сіверською окружною прокуратурою спосіб захисту порушених інтересів держави, а саме: конфіскація земельної ділянки з кадастровим номером 7424787000:10:029:0001 у громадянки російської федерації ОСОБА_1 на користь держави в повній мірі відповідає вимогам законодавства.

Крім того, чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

В даному випадку наявна «справедлива рівновага» між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника оспорюваної земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу та засобів для реалізації свого права та виконання свого обов`язку, однак до цього часу земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу.

Вказане узгоджується і з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 513/444/15-ц від 23.01.2018.

Ухвалою судді від 26 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у даній справі та призначено підготовче судове засідання на 16 липня 2024 року.

Після ухвалення рішення Вищої ради правосуддя від 16 липня 2024 року суддя Гнип Олександр Іванович був тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя. На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану вище цивільну справу передано на розгляд судді Семенівського районного суду Чернігівської області Смаги Сергія Валерійовича.

09 серпня 2024 року суддя Смага С. В. постановив ухвалу про прийняття даної справи до свого провадження та призначення в ній підготовчого судового засідання на 23 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор Червонюк Вячеслав Михайлович у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що він просить задовольнити позов повністю за обставин, викладених у позовній заяві.

Позивач, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у судове засідання свого представника не направило. Інтереси позивача у судовому засіданні представляє прокурор.

Відповідач ОСОБА_1 , судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання оголошенням про виклик на веб-порталі судової влади України, про поважні причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, тому суд вважає за необхідне провести судове засідання без її участі.

Суд, вислухавши прокурора, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне задовольнити позов за наведених у ньому обставин, які суд вважає доведеними, через те, що вони у повному обсязі підтверджуються даними зазначених вище документів, які були досліджені судом у судовому засіданні.

Судом встановлено, що на підставі рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 11 березня 2019 у справі № 744/264/19, ОСОБА_1 , посвідка на постійне проживання НОМЕР_2 , видана 25.02.2016, громадянка російської федерації, набула в порядку спадкування право власності на земельну ділянку з кадастровим номером: 7424787000:10:029:0001, площею 0,8519 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території колишньої Хотіївської сільської ради (на даний час Семенівська міська ОТГ) Новгород - Сіверського району, Чернігівської області.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 зареєструвала у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7424787000:10:029:0001 (номер запису про право власності 3179965 8 від 28.05.2019, індексний номер рішення про державну реєстрацію 4713 6023 від 31.05.2019).

Таким чином, громадянка російської федерації ОСОБА_1 у травні 2019 року набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану на території Семенівської міської ОТГ, Новгород - Сіверського району Чернігівської області та протягом року не виконала покладений на неї у зв`язку із цим обов`язок, а саме: не відчужила земельну ділянку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що отримана ОСОБА_1 у власність земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 7424787000:10:029:0001, вартістю згідно довідки про оцінку вартості об`єкта нерухомості 8 070,93 грн., нею добровільно не відчужена упродовж встановленого законодавством України річного строку (кінцевий строк сплив 28.05.2020), така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.