Рішення

від 27.11.2024 по справі 156/940/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/940/24

Провадження № 2/156/302/24

Рядок статзвіту № 9

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарем судових засідань Степанець Т.В.,

за участі: позивачки ОСОБА_1 ,

представниці позивачки - адвоката Білецької І.М.,

розглянувши в режимі відкритих судових засідань в залі суду № 2 у сел. Іваничі Волинської області цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом та про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

1.Стислий виклад позиції позивача

1.1. ОСОБА_1 , від імені та в інтересах котрої діє адвокат Білецька Інна Миколаївна, звернулась до суду з позовом до Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом. Позовна заява (у первісній редакції) надійшла до суду 08.08.2024 (вх. № 3189/2024).

1.2. Представниця позивачки зазначає, що її матір`ю була ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя мати позивачки залишила заповіт, за котрим усе майно, котре їй належить або належатиме, мало би перейти до ОСОБА_1 ..

1.3. ОСОБА_2 з січня 1953 року і до ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу (як чоловік та дружина) в домоволодінні по АДРЕСА_1 , мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет та витрати, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, спільних дітей від цих відносин вони не мали. ОСОБА_2 перебувала на утриманні у ОСОБА_3 , допомога з боку ОСОБА_3 була основним і постійним джерелом існування для матері позивачки.

1.4. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після його смерті відкрилась спадщина за законом, до складу цієї спадщини увійшли всі права та обов`язки померлого, котрі належали йому на момент відкриття спадщини і не припинились унаслідок його смерті, в тому числі - право на земельну частку (пай) розміром 2,72 умовних кадастрових га, з колективної власності колишнього КСП «Порицький», розташовану в адміністративно-територіальних межах теперішньої Павлівської сільської ради.

1.5. ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, на момент смерті спадкодавця проживала за однією з ним адресою, заяви про відмову від спадщини не подавала. Будь-які інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні, спадкова справа до майна померлого заведена не була.

1.6. Позивачка зверталась до державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області з заявою щодо видачі їй свідоцтва про спадщину за заповітом. Постановою державного нотаріуса від 26.07.2024 ОСОБА_1 відмовлено у вчинені відповідних нотаріальних дій, оскільки у справі відсутні правовстановлюючі документи, котрі б підтверджували належність спадкодавці ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) розміром 2,72 умовних кадастрових га, з колективної власності колишнього КСП «Порицький», розташовану в адміністративно-територіальних межах теперішньої Павлівської сільської ради.

1.7. Позивачка позбавлена можливості здійснити оформлення своїх майнових прав на спадкове майно в позасудовому порядку, оскільки документи на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_2 отримані не були, в державних реєстрах відсутні відомості щодо реєстрації права власності на нерухомість за матір`ю позивачки. З огляду на це, ОСОБА_1 вважає за необхідне звернутись до суду за захистом свого майнового права та просить визнати за нею право на земельну частку (пай).

1.8. На стадії підготовчого провадження в цивільній справі № 156/940/24 позивачка завила про збільшення заявлених нею вимог, 02.10.2024 подала заяву, в якій просила суд встановити той факт, що ОСОБА_2 за життя перебувала на утриманні ОСОБА_3 не менша одного року до смерті останнього. ОСОБА_1 вказала, що згідно з нормами ст. 531 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на час смерті ОСОБА_3 ) до числа спадкоємців за законом належали, зокрема, непрацездатні особи, котрі перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. Тому встановлення такого факту в судовому порядку породжує для позивачки юридичні наслідки, надає їй можливість здійснити оформлення на своє ім`я майна, котре залишилось після смерті ОСОБА_3 та котре фактично прийняла за життя ОСОБА_2 ..

1.9. Під час судового розгляду справи позивачка ОСОБА_1 , її представниця - адвокат Білецька І.М. підтримали заявлені вимоги, наполягали на їхньому задоволенні, на підтримання своєї позиції навели аргументи, аналогічні викладеним в уточненій редакції позовної заяви.

2. Стислий виклад позиції відповідача

2.1. Відповідача - Павлівську сільську раду Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади - було повідомлено належним чином про дату, час та місце здійснення судових засідань у справі № 156/940/24 (а.с.28,29,38,56,65).

2.2. Відповідачем не було направлено уповноваженого представника для участі в судових засіданнях, однак заступник сільського голови С. Фіть надав до суду заяву від 16.09.2024 № 1467/02.1-05/2-24, в якій просив здійснювати розгляд справи без участі такого представника відповідача, не заперечував проти задоволення позову (а.с.33). Аналогічну за змістом заяву від 07.10.2024 № 1695/02.1-05/2-24 подав до суду сільський голова А. Сапожник (а. с. 57).

2.3. Згідно з ч.1 ст. 223 ЦПК України, за загальним правилом, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. З огляду на це, за згодою позивачки та її представниці, суд здійснював судовий розгляд цивільної справи № 156/940/24 без участі представника відповідача Павлівської сільської ради.

3. Заяви (клопотання) учасників справи; інші процесуальні дії в справі

3.1. Ухвалою судді від 13.08.2024 прийнято до розгляду позов, відкрито провадження в справі, визначено необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 16.09.2024 на 11 год 00 хв. Цією ж ухвалою судді витребувані з Іваничівської державної нотаріальної контори Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру щодо спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з Володимирського відділу ДРАЦС у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції витребувана копія актового запису про смерть ОСОБА_3 (за клопотанням представниці позивачки).

3.2. Ухвалою суду від 14.10.2024 підготовче провадження в справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2024 на 13 год 00 хв. Цією ж ухвалою витребувана з Волинського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчена копія спадкової справи, котра заведена після смерті ОСОБА_2 і передана до архіву для зберігання. Суд також задовольнив клопотання сторони позивача і викликав для допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

3.3. Судове засідання щодо розгляду справи по суті, призначене на 25.10.2024 на 13 год 00 хв, відкладено на 27.11.2024 на 14 год 00 хв у зв`язку з неявкою всіх учасників справи та ненадходженням до суду витребуваних документів з державної установи. Цією ж ухвалою продовжено строк розгляду цивільної справи № 156/940/24 в порядку загального позовного провадження - до 27.11.2024.

3.4. В судовому засіданні 27.11.2024 сторона позивача просила здійснити допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , таке клопотання судом задоволено. Одночасно сторона позивача відмовилась від допиту раніше заявлених у справі свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; з огляду на засади диспозитивності, притаманні цивільному судочинству в Україні, суд приймає таку відмову від допиту свідків.

4. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами у справі

4.1. Згідно зі ст.4 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

4.2. Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

4.3. Суд, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , представниці позивачки - адвоката Білецької І.М., допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

4.4. Позивачка ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Старий Порицьк Іваничівського району Волинської області, є громадянкою України, внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 8).

4.5. Мати позивачки - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нововолинську Волинської області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15.03.2006 Відділом РАЦС Нововолинського міського управління юстиції Волинської області (а. с. 9). За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, за котрим усе майно, котре їй належить або належатиме, мало би перейти до ОСОБА_1 (заповіт від 12.05.1996, № за реєстром 23, посвідчений секретарем Старопорицької сільської ради Іваничівського району Волинської області Крисою М.І.) (а. с. 10).

4.6. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 04.10.2006 державним нотаріусом Іваничівської державної нотаріальної контори Кононенко Л.С., № за реєстром 2039, ОСОБА_1 є спадкоємицею після ОСОБА_2 та успадкувала майно, яке складається з права на майновий пай у загальному пайовому майновому фонді СВК «Порицький» (а. с. 11).

4.7. Згідно з актом від 23.02.2022, складеним комісією органу місцевого самоврядування, ОСОБА_2 дійсно проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 (як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12).

4.8. Як зазначено у довідці Павлівської сільської ради від 08.11.2023 № 145, ОСОБА_2 дійсно проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 (як чоловік і дружина, без реєстрації шлюбу) у АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 перебувала на утриманні ОСОБА_3 протягом останнього року до дня його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (а. с. 14).

4.9. На запит суду отримано копію актового запису про смерть № 10, складеного ІНФОРМАЦІЯ_2 виконкомом Старопорицької сільської ради, згідно з яким громадянин України ОСОБА_3 помер у віці 66 років ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Старий Порицьк Іваничівського району Волинської області (а. с. 42,43).

4.10. Згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0219743, виданим 17.05.2000 головою Іваничівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності Колгоспу «Порицький», розміром 2,72 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а. с. 15).

4.11. Позивачка зверталась до державного нотаріуса Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області з заявою щодо видачі їй свідоцтва про спадщину за заповітом (щодо права на земельну частку (пай) у розмірі 2,72 умовних кадастрових га, на землях в адміністративно територіальних межах Павлівської сільської ради). Постановою державного нотаріуса від 07.11.2023 ОСОБА_1 відмовлено у вчинені відповідних нотаріальних дій, оскільки у справі відсутні документи, котрі б підтверджували, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на утриманні ОСОБА_3 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , більше одного року до дня смерті останнього (а. с. 16). Постановою державного нотаріуса від 26.07.2024 ОСОБА_1 відмовлено у вчинені відповідних нотаріальних дій, оскільки у справі відсутні правовстановлюючі документи, котрі б підтверджували належність спадкодавці ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) розміром 2,72 умовних кадастрових га, з колективної власності колишнього КСП «Порицький», розташовану в адміністративно-територіальних межах теперішньої Павлівської сільської ради (а.с.17). Позивачка не оскаржувала відмову нотаріуса у вчиненні відповідних нотаріальних дій у судовому чи в адміністративному порядку.

4.12. За повідомленням Відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 22.04.2024 № 29-3-0.331-134/14-24, наданим на адвокатський запит, розмір земельної частки (паю), яка перебувала у колективній власності колишнього КСП «Порицький», право на яку належало ОСОБА_3 , становить 2,72 умовних кадастрових гектарів, а її вартість (грошова оцінка) 75122,51 грн., державний акт на право власності на землю взамін сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0219743 від 17.05.2000 не видавався (а. с. 18).

4.13. За повідомленням Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області від 09.09.2024 № 394/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводилась; після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа № 204/2006, котра на теперішній час зберігається у Волинському обласному державному нотаріальному архіві (а. с. 45-47).

4.14. Зі змісту документів спадкової справи № 204/2006 (заведеної після смерті ОСОБА_2 ), наданих на запит суду Волинським обласним державним нотаріальним архівом (а. с. 69-80), убачається, що ОСОБА_8 була зареєстрована та проживала у с. Старий Порицьк Іваничівського району Волинської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років у м. Нововолинську Волинської області. ОСОБА_1 ( ОСОБА_9 ) є донькою померлої. За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, за котрим усе майно, котре їй належить або належатиме, мало би перейти до ОСОБА_1 (заповіт від 12.05.1996, № за реєстром 23, посвідчений секретарем виконкому Старопорицької сільської ради Іваничівського району Волинської області Крисою М.І.). Крім того, спадкодавицею був складений заповіт від 28.07.1997, № за реєстром 21, посвідчений секретарем виконкому Старопорицької сільської ради Іваничівського району Волинської області Собчук О.Ю., згідно з яким ОСОБА_2 всю землю, на яку за законом вона має право (пай), після смерті заповідала ОСОБА_1 .. Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 зверталась лише ОСОБА_1 , будь-які інші особи заяв про прийняття спадщини нотаріусу не подавали.

4.15. Крім того, допитаний як свідок в судовому засіданні 27.11.2024 ОСОБА_6 пояснив, що він є зятем позивачки, народився у сел. Іваничі, однак довгий час мешкав з батьками у с. Старий Порицьк, там же зустрів свою дружину; свідок знав ОСОБА_2 , яка була матір`ю тещі (відповідно - бабусею дружини свідка), ОСОБА_6 пам`ятає, що ОСОБА_2 жила разом з ОСОБА_3 однією сім`єю, вони вели спільне господарство, відносини між ними були добрі ОСОБА_3 утримував ОСОБА_2 аж до своєї смерті у ІНФОРМАЦІЯ_2, бо більше працював у колгоспі, був молодший за віком, мав більші заробітки.

4.16. Свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що вона є рідною донькою позивачки, з дитинства пам`ятає свою бабусю ОСОБА_2 та вітчима матері - ОСОБА_3 ; останній утримував бабусю аж до своєї смерті у ІНФОРМАЦІЯ_2, бо більше працював у колгоспі, був молодший за віком, мав більші заробітки; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали взаємні права та обов`язки, спільний бюджет та витрати, були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, стосунки між ними завжди були добрі.

5. Оцінка суду

5.1. Вирішуючи заявлені позивачкою ОСОБА_1 вимоги по суті, суд виходить з такого.

5.2. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу (ЦК) України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

5.3. Ст. 41 Конституції України гарантовано кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності визнано непорушним.

5.4. Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

5.5. Нормами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

5.6. Відповідно до ст. 325 ЦК України суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

5.7. Як зазначено в ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

5.8. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). В свою чергу, за змістом ч.2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

5.9. Предметом судового розгляду в цивільній справі є констатація наявного права позивачки на земельну частку (пай) розміром 2,72 умовних кадастрових га, з колективної власності колишнього КСП «Порицький», розташовану в адміністративно-територіальних межах теперішньої Павлівської сільської ради. Право на вказану земельну частку (пай) згідно з сертифікатом серії ВЛ № 0219743, виданим 17.05.2000 головою Іваничівської районної державної адміністрації, зареєстровано за ОСОБА_3 . Однак після смерті ОСОБА_3 таке його право припинилось. На теперішній час право на згадану земельну частку (пай) не є зареєстрованим за жодною особою. ОСОБА_1 пов`язує виникнення у неї права на земельну частку (пай) з можливим успадкуванням цього майнового права від ОСОБА_3 після його смерті матір`ю позивачки ОСОБА_2 ..

5.10. Відповідно до ст. 5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

5.11. На час смерті ОСОБА_3 чинними були чинними були положення Цивільного кодексу (ЦК) Української РСР (ухвалений 18.07.1963), які регулювали, зокрема, спадкові правовідносини. Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснювалось за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнавався день смерті спадкодавця (ст. 525 ЦК УРСР). Спадкоємцями могли бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті (ст. 527 ЦК УРСР). Згідно зі ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги були, зокрема, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

5.12. Відповідно до ст. 531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належали, зокрема, непрацездатні особи, котрі перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців такі особи успадковували нарівні зі спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

5.13. Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно було, щоб спадкоємець її прийняв; прийнята спадщина визнавалась належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину:1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

5.14. За змістом п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004, він застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

5.15. Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5.16. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі № 671/22/19 (провадження № 61-9511сво19) висловлені правові позиції, згідно з якими «за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності, абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачається виняток. У ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених п. 1-5 ч.1 ст. 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися. Оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою. З урахуванням того, що у ч.1 ст. 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями, то абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України може застосовуватися тільки, якщо спадщина відкрилась після 01.07.2003, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мали право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому однорічний строк, встановлений у ч.2 ст. 1277 ЦК України та в абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01.07.2003».

5.17. Отже, до спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосуванню підлягають норми ЦК УРСР. У ч.1 ст. 555 ЦК УРСР встановлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави, якщо: спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; всі спадкоємці відмовились від спадщини; всі спадкоємці позбавлені права спадкування (ст. 528 і 534 цього Кодексу); ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

5.18. У справах про спадкування щодо спадщини, яка відкрилася до 01.07.2003, належним відповідачем є спадкоємці (спадкоємець), які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є держава в особі уповноваженого органу.

5.19. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 681/1526/19 (провадження № 61-7328св20).

5.20. У позовній заяві ОСОБА_1 відповідачем за вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом визначила Павлівську сільську раду Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, є органом місцевого самоврядування, а не органом держави. До того самого відповідача звернені вимоги позивачки щодо встановлення факту, котрий має для неї юридичне значення (перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 впродовж не менше одного року до дня смерті останнього), з установленням цього факту позивачка пов`язує можливість спадкування нею права на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..

5.21. Відповідно до вимог ч.1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК України).

5.22. Водночас суд не має повноважень залучити державу в особі уповноваженого органу як співвідповідача у справі або замінити неналежного відповідача без відповідного клопотання про це позивачки (представниці позивачки). Позивачка та представниця позивачки впродовж розгляду справи не заявляли таких клопотань, натомість позовні вимоги адресували саме Павлівській сільській раді.

5.23. Пред`явлення позову до неналежного відповідача саме по собі не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України; за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (така правова позиція висловлена у п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)). Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

5.24. За таких обставин у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом та про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно відмовити у зв`язку з неналежним суб`єктним складом сторони відповідача (у зв`язку з пред`явленням позову не до належного відповідача).

6. Розподіл судових витрат між сторонами

6.1. Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

6.2. Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.3. Стороною позивача за дві заявлені позовні вимоги сплачено судовий збір на загальну суму 2422,40 грн. (платіжна інструкція АТ КБ «ПриватБанк» від 03.06.2024 № 0.0.3681762874.1, платіжна інструкція АТ КБ «ПриватБанк» від 01.10.2024 № 0.0.3918962295.1; а. с. 1,52). Про наявність інших судових витрат сторона позивача не заявляла.

6.4. Сторона відповідача не заявляла про наявність понесених нею судових витрат під час судового розгляду цивільної справи № 156/940/24.

6.5. Оскільки рішенням суду від 27.11.2024 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради, судові витрати в цивільній справі № 156/940/24 необхідно віднести на рахунок позивачки.

Керуючись ст. 524,525,529,531,548,549,555 Цивільного кодексу Української РСР, ст.3,4,11,15,16,316,317,318,328,392,1216-1218,1220-1223,1233,1225,1268,1269,1270 Цивільного кодексу України, ст. 3,22-25 Земельного кодексу України,Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», ст. 1,2, 5,9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст. 3,4,5,10,12,13,19, 42,48, 51,258,259,264,265,268 Цивільного процесуального України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Володимирського району Волинської області, яка діє від імені та в інтересах відповідної територіальної громади, про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за заповітом та про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити у зв`язку з пред`явленням позову не до належного відповідача.

Судові витрати в цивільній справі № 156/940/24 віднести на рахунок позивачки.

Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після спливу визначеного законом строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано будь-ким з учасників справи.

У разі подання апеляційної скарги будь-ким з учасників справи рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цього рішення суду виготовлений 06.12.2024.

Учасники справи:

1)позивачка - ОСОБА_1 (зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

2)представниця позивачки - адвокат Білецька Інна Миколаївна (адреса місця здійснення адвокатської діяльності: вул. Незалежності, буд. 14-Б, сел. Іваничі, Володимирський район, Волинська область, Україна, поштовий індекс 45300; реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_3 );

3)відповідач - Павлівська сільська рада Володимирського району Волинської області, юридична адреса: вул. Незалежності, буд. 27-Б, с. Павлівка, Володимирський район, Волинська область, Україна, поштовий індекс 45342; ідентифікаційний код юридичної особи за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань 04333342).

Головуючий у справі суддя А.Є. Бєлоусов