Ухвала

від 23.12.2024 по справі 173/3820/24

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 173/3820/24

Провадження №2-а/173/49/2024

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

23 грудня 2024 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Комунального підприємства Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Дніпропетровської обласної ради, в якому просить суд:

« 1. Скасувати незаконний «Акт реєстрації та опломбування лічильника від 03.04.2023 року.

2. Зобов`язати голову водоканалу ОСОБА_2 до травня 2025 року відновити подачу води до його гаражу.

3. Скасувати незаконно нараховані рахунки за оплату: 3440,62 грн. за витрати води в квартирі, 5281,83 за витрати води в гаражі за 2023-2024 роки (яка була відключена ще 2020 році), 611,91 грн. за подачу води (якої там не було) в гараж з червня 2023 року по жовтень 2024 р.

4. «Заплатити» моральну шкоду в розмірі безкоштовного водопостачання для квартири 100 м3, для гаража 100 м3.

5. Відшкодувати судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 171 Кодексу адміністративного судочинства Українисуддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 2 статті 124 Конституції Українивстановлено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі за текстом Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає та встановлюєКодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства Україниадміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначення поняття суб`єкта владних повноважень міститься у пункті 7 частини 1статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із яким суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Частиною 1статті 19Кодексу адміністративногосудочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1); у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації (п. 7).

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовими відносинами є ті відносини, що пов`язані з виконанням державою чи територіальними громадами своїх публічних функцій, зокрема, щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; відносини, в яких домінує публічно-правовий інтерес; відносини, урегульовані нормами публічного права.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Виходячи зі змісту позовних вимог та зазначених у позові обґрунтувань, спірні правовідносини є відносинами, що виникли у процесі надання споживачу послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулює Закон України від 09.11.2017 №2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно достатті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"предметом регулювання цьогоЗакону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках

Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

2) виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"передбачено, що виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація, 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;

Згідно з частинами 1, 4 статті 12Закону України"Прожитлово-комунальніпослуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засада

За змістомстатті 714 Цивільного кодексу Україниза договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 19Цивільного процесуальногокодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, розгляд спорів, які випливають з договірних відносин, здійснюється відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства.

Оскільки спір виник між учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг, а саме послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідачем, як виконавцем послуг, та позивачем, як індивідуальним споживачем, відповідач у цьому спорі не є суб`єктом владних повноважень, не здійснює публічно-владні управлінські функції, тому спір між сторонами не є публічно-правовим і має вирішуватися судом за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 170Кодексу адміністративногосудочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює позивачу, що він вправі звернутися з позовом до місцевого загального суду у порядку цивільного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті170, статтею248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду місцевим загальним судом у порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Суддя