справа №176/3414/24
провадження №2/176/1544/24
у х в а л а
19 грудня 2024 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., ознайомившись з матеріалами за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Лібро-Т», ТОВ «Дніпровський М`ясокомбінат» третя особа Жовтоводсько-П`ятихатський відділ ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з даним позовом, де просить зняти арешт з усього його нерухомого майна, накладений в рамках примусового виконання судових рішень №9/72-09 від 10.03.2009 року №18/208 від 01.11.2010 року та №2-231 від 09.12.2011р. за виконавчими провадженнями № 13818248, №25038220, №30390765.
Позовна заява обґрунтована тим, що протягом тривалого часу не скасовано арешт майна боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а тому є невиправданим втручання у право особи на мирне володіння своїм майном.
Позивач звернувся 19.07.2024 до Жовтоводсько-П`ятихатського відділу ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту. Однак, ним було отримано відповідь, у якій вказано, що по вищезазначеним виконавчим провадженням виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що провадження по даній справі не може бути відкрито, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається із змісту відповіді ДВС від 02.08.2024 року, ВП 13818248 було відкрито старшим державним виконавцем 01.07.2009 року з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №9/72-09 від 10.03.2009р. 20.07.2009 зареєстровано обтяження №8897101, арешт нерухомого майна боржника. 24.12.2010 державним виконавцем було повернуто виконавчий документ ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», повернуто на заяву стягувача без виконання.
ВП 25038220 відкрито державним виконавцем 11.03.2011 року з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області №18/208 від 01.11.2010 року про стягнення з ПП Керен на користь ТзОВ «Дніпровський м`ясокомбінат» заборгованості у сумі 121549,47 грн. 12.03.2011 зареєстровано обтяження №10927509, арешт нерухомого майна боржника. 24.09.2012 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
ВП 30390765 відкрито державним виконавцем 15.12.2011 з виконання виконавчого листа №2-321 виданого Жовтоводським міським судом 09.12.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави збитків, заподіяних державі внаслідок вчинення злочину у розмірі 50989,89 грн. 15.12.2011 року зареєстроване обтяження №12142465 арешт нерухомого майна боржника. 25.03.2015 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.4 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»
Також, у відповіді зазначено, що для зняття арешту з майна позивачу запропоновано сплатити заборгованість за даними виконавчими провадженнями разом з виконавчим збором і витратами виконавчого провадження.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
За приписами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з п. 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», в питанні щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права, а саме, на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного), а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб`єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов`язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
За змістом ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
У цій справі арешт на майно було накладено державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, у якому позивач визначений боржником, тобто є стороною виконавчого провадження. Позивачу лише обмежено його право розпорядження всім майном на стадії виконавчого провадження, а тому належним способом захисту даного права є саме звернення до суду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а не з позовною заявою.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26 вересня 2019 року у справі №607/3894/17.
З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовною заявою про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення такого питання, а саме, шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України.
Оскільки позов про скасування арешту на майно, на переконання суду, підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження по цивільній справі запозовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лібро-Т», ТОВ «Дніпровський М`ясокомбінат» третя особа Жовтоводсько-П`ятихатський відділ ДВС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про звільнення майна з-під арешту - відмовити.
Роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку, визначеному Розділом VII ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпрпоетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК
Суд | Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 19.12.2024 |
Оприлюднено | 24.12.2024 |
Номер документу | 123954682 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
Волчек Н. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні