Рішення

від 06.12.2024 по справі 183/9568/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/9568/24

№ 2-о/183/319/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року м. Самар

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, -

в с т а н о в и в :

16 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про встановлення факту родинних відносин, зазначивши заінтересованою особою Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у бою за Батьківщину поблизу населеного пункту Серебрянка Краматорського району Донецької області загинув її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 577 від 15 серпня 2024 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17 серпня 2024 року.

У зв`язку з цим вона, ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області з питанням про призначення їй соціальних виплат, пільг та допомоги як члена сім`ї загиблого сина, проте в усній формі їй було відмовлено, оскільки з поданих заявником документів неможливо встановити факт родинних відносин між нею та її загиблим сином, а тому рекомендовано було звернутися з відповідною заявою до суду.

В зв`язку з наведеним, в заяві ОСОБА_1 просила суд: встановити факт родинних відносин, а саме, що вона, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Спиридоново Буда Злинковського району Брянської області є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами окремого провадження.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, згідно заяви представника остання просила розглядати справу без її участі, вимоги підтримала в повному обсязі, просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані заявником та її представником докази, приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у бою за Батьківщину поблизу населеного пункту Серебрянка Краматорського району Донецької області загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть № 1361 від 17 серпня 2024 року, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_3 № 577 від 15 серпня 2024 року та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 17 серпня 2024 року.

Заявник ОСОБА_1 у заяві посилається на те, що вона звернулася до Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області з питанням про призначення їй соціальних виплат, пільг, пенсії та допомоги як члена сім`ї загиблого сина, проте в усній формі їй було відмовлено, оскільки з поданих заявником документів неможливо встановити факт родинних відносин між нею та загиблим ОСОБА_2 .

Для встановлення факту родинних відносин між заявником ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , суд наводить наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Спиридоново Буда Злинковського району Брянської області, російська федерація народилася заявник ОСОБА_3 , актовий запис № 20 від 23 серпня 1955 року, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14 березня 1996 року, виданим Спиридоновобудським виконавчим комітетом Злинковського району Брянської області.

Встановлено, що 20 квітня 1974 року заявник ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , актовий запис № 61, після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 було присвоєно прізвище ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 20 квітня 1974 року, виданим Підгороднянською селищною радою Дніпропетровської області.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_9 в м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області народився ОСОБА_2 , актовий запис № 360 від 28 листопада 1974 року. Його батьками зазначені: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 28 листопада 1974 року.

ІНФОРМАЦІЯ_10 у віці 29 років помер ОСОБА_4 , 1950 р.н., актовий запис № 339 від 11 вересня 1980 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 23 серпня 2024 року.

Встановлено, що 12 червня 1982 року (мовою оригіналу на російській) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєструвала шлюб з (мовою оригіналу на російській) ОСОБА_7 , актовий запис № 04, після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 було присвоєно прізвище ОСОБА_8 , що підтверджується довідкою про реєстрацію шлюбу № 256, виданою архівом відділу ЗАГС Злинковського району Брянської області.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 23 лютого 1983 року, виданого Спиридоново-Будським виконавчим комітетом Новозибковського району шлюб між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 було розрізано, актовий запис № 01 від 10 лютого 1983 року.

Встановлено, що 28 червня 1983 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Виконавчого комітету Підгородненської міської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , актовий запис № 115 від 28 червня 1983 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 було присвоєно прізвище ОСОБА_11 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_7 від 21 липня 2000 року.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 від 01 квітня 2000 року, помер чоловік заявника ОСОБА_1 ОСОБА_10 , актовий запис № 32 від 01 квітня 2000 року.

Таким чином, з урахуванням встановлених вище обстави, суд дійшов висновку, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Спиридоново Буда Злинковського району Брянської області є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Так, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

На підставі п.1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, що мають юридичне значення, а саме справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як вже було зазначено, з частинами першою та шостою статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За загальними положеннямиЦПК Українина суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Також слід зазначити, що згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Основного Закону України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів"встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і докази не збирає.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи надані заявником та її представником докази, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти, на які посилаються останні, в зв`язку з чим вимоги про встановлення факту родинних відносин підлягають задоволенню.

За приписами ч. 7ст. 294 ЦПК Українипри ухваленні судом рішення у справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-268, 293, 294, 354 ЦПК України, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин, - задовольнити.

Встановити фактродинних відносин,а саме,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,уродженка с.Спиридоново БудаЗлинковського районуБрянської області, російськафедераціяє матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати покласти на заявника ОСОБА_1 .

Учасники справи:

-заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-заінтересована особа: Управління соціального захисту населення Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 03192394, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Волонтерська, буд. 2-А.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 06 грудня 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький