Рішення

від 17.12.2024 по справі 171/3094/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/3094/23

Номер провадження 2/184/405/24

Заочне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаша В.І.,

за участю секретаря судових засідань - Попівніч Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Покров Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Апостолівської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Орджонікідзевського міського суду із позовною заявою до відповідача про позбавлення батьківських прав. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач свідомо ухиляється від виховання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У листопаді 2020 року відповідач покинула дитину на свою матір (позивача по справі) та з цього часу життям та здоров`ям доньки не цікавиться, участі у вихованні та розвитку не бере, що є підставою для позбавлення останньої батьківських прав. Крім того, позивач просить призначити її опікуном над онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача на свою користь на утримання дитини аліменти в розмірі частині від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно до повноліття дитини.

В судове засідання позивач не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала заяву, згідно якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та розглянути справу за її відсутності, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила, відзив не надала.

Повноважний представник Служби у справах дітей Виконавчого комітету Апостолівської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд ухвалює по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 . Разом з нею проживає її чоловік ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її онуки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Окрім цього, з ними проживала донька позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка являється матір`ю її малолітньої онуки, в шлюбі відповідачка не перебувала, в свідоцтві про народження дитини в графі «батько» записаний батько зі слів матері дитини - ОСОБА_6 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 покинула свою доньку на свою матір ОСОБА_1 , разом з нею вона не проживає з листопада місяця 2020 року, не бере участі у вихованні дитини, взагалі не піклується про свою дитину, не цікавиться її здоров`ям, морально та матеріально не підтримує дитину. Ухиляється від обов`язку по вихованню своєї дочки, не проявляє материнської турботи до неї.

Після того як відповідач покинула дитину та виїхала, вона ні яким чином не намагалася спілкуватися з дитиною. Неодноразові бесіди з відповідачем проте, що вона як мати повинна, брати участь у вихованні дитини, піклуватись про неї, цікавитись її здоров`ям, морально та матеріально її підтримувати, позитивного результату не дали.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 довгий час проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_1 та дідусем ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на їхньому утриманні, участь у вихованні дитини та матеріальному забезпечені приймають тільки бабуся ОСОБА_1 і дідусь ОСОБА_4 ..

Відповідно до довідки № 73 від 23.11.2023 року, ОСОБА_3 , навчається в Михайло - Заводській гімназії - філія ліцею № 1 Апостолівської міської ради в 1 класі.

Відповідно до довідки № 72 від 23.11.2023 року, видана ОСОБА_1 бабусі ОСОБА_3 , про те, що її донька ОСОБА_2 , контакту із дошкільним закладом не підтримувала, розвитком дитини не цікавилася, з вихователями не спілкувалась. Батьківські збори не відвідувала.

Відповідно до довідки № 63 від 12.12.2023 року вказано, що малолітня дитина ОСОБА_3 , - ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться під опікою бабусі ОСОБА_1 , які проживають разом в АДРЕСА_1 .

Отже відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків, що виражається, зокрема, у тому що вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, а саме: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини; не спілкується з дитиною взагалі, що порушує нормальне самоусвідомлення дитини; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.

Згідно висновку служби у справах дітей при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради, служба у справах дітей при виконавчому комітеті Апостолівської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Нормами Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч.2 ст.150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно ч.2 ст.141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (ч.2 ст.157 СК України).

Згідно ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, установленої законом.

Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно із ст.165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У відповідності до п.16 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно із ст.3 "Конвенції про права дитини", прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 р. (набрала чинності для України 27 вересня 1991 р.), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частина 2 статті 171 СК України визначає, що дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

На підставі викладеного, зважаючи на те, що відповідач свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками та ухиляється від виховання доньки, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.63 Цивільного кодексу України, опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повного цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Частиною 4 ст.167 Сімейного кодексу України передбачено, що якщо дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід. повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових, мов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов`язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов`язки, а також діти, розлучені із сім`єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов`язків з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.

На підставі викладеного, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в частині призначення опікуна.

Крім того, відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Статтею 180 Сімейного кодексу України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Декларація прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) передбачає, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією від 21 грудня 1995 року) ратифікованої Постановою ВР №789-XII від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Проте, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь на утримання дитини аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач не надає добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки.

На підставі викладеного, суд приходить до переконання про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 247, 258, 263- 265, 273 ЦПК України ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Виконавчого комітету Апостолівської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження село Михайло - Заводське Апостолівський район Дніпропетровська область, актовий запис про народження № 05 від 06 січня 2017 року, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити опіку над ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження село Михайло - Заводське Апостолівський район Дніпропетровська область, та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку село Плоске, Смілянського районну, Черкаської області, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду, тобто з 19.12.2023 року до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Київі/м. Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783;. Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Рахунок: № UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 2147,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 17.12.2024р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш