Рішення

від 23.12.2024 по справі 188/1395/22

ПЕТРОПАВЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 188/1395/22

Провадження № 2/188/67/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Бібіковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі - третя особа), обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 09.11.2019 вона уклала шлюб з відповідачем. Від спільного подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_3 , який проживає разом з позивачем.

З червня 2020 року сторони припинили проживати разом, вести спільне господарство, кожен розпочав жити особистим життям.

Відповідач виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, до дитини не приїздить, проявляє байдужість до долі сина, його виховання та розвитку, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Посилаючись на норми ст.ст. 164-166 Сімейного кодексу України (далі - СК), позивач просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 , витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 09 листопада 2023 року.

Відповідач відзиву на позов не надав.

У зв?язку з неявкою відповідача та третьої особи, а також ненадання до суду третьою особою висновку про доцільність чи недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав, підготовче судове засідання було відкладене на 14.05.2024.

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2024 суд зобов?язав орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області надати висновок про доцільність чи недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав. Такий висновок до суду третьою особою надано 20.12.2024.

08 липня 2024 року позивач подала до суду письмову заяву, в якій позов підтримала і прохала задовольнити, справу розглянути за відсутності позивача та її представника у судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач 08 липня 2024 року надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій позовні вимоги визнав у повному обсязі та підтвердив усі обставини, вказані позивачем в позовній заяві, проти позбавлення його батьківських прав не заперечував.

Представник третьої особа у судове засідання не з`явився, надав висновок про доцільність чи недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав не надав, жодних письмових пояснень, заяв чи клопотань від вказаної особи до суду не надходило.

Про дату, час та місце судового розгляду всі учасники справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовні вимоги та надані позивачем та третьою особою докази, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні встановлено, що 09.11.2019 сторони уклали шлюб (копія свідоцтва додана до позову). З літа 2020 року позивачка та відповідач перестали проживати разом, вести спільне господарство, кожен розпочав жити особистим життям. 12.11.2020 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано. Вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки були встановлені рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 12.11.2020, яке набрало законної сили 14.12.2020, у цивільній справі №188/1234/20.

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно їх сина ОСОБА_3 . Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 10.03.2020 батьками малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради від 06.09.2022 № 220 місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею зареєстровані члени її сім?ї: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , брат ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , сестра ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідач з червня 2020 року виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту. До дитини відповідач не приїздить, проявляє байдужість до долі сина, його виховання та розвитку, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Житлово-побутові умови сім`ї позивача задовільні. Батьки позивача надають їй допомогу. Для дитини створені належні умови виховання та розвитку. Вказані обставини підтверджуються актом перевірки факту проживання, складеним 06.09.2022 депутатом виборчого округу № 21 Васильківського старостинського округу Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Хандригою А.М.

Відповідно до довідки про рух коштів на рахунку позивача за 2019, 2020, 2021 та 11 місяців 2022 року жодної фінансової допомоги від відповідача на утримання сина та її утримання не надходило.

Позивач не зверталася до суду із позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання їх малолітнього сина і отримувати їх від відповідача не бажає.

Пунктом 2 частини 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов?язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист ї інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов?язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов?язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно виливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов?язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі №211/559/16-4).

У пункті 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов?язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей: не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов?язками.

Згідно з ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Третьою особою надано висновок від 20.12.2024 про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав.

Отже, суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, відповідач ухиляється від виховання дитини без поважних причин, свідомо нехтуючи своїми обов?язками, тому позов підлягає задоволенню.

Виходячи з того, що даний спір є немайновим, позивачем відповідно до норм ст. 4 Закону України «Про судовий збір» був сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн, про що до позову додана квитанція банку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог покладається на відповідача, але позивач у позові прохала залишити за нею витрати по сплаті судового збору, тому, виходячи із принципу диспозитивності, встановленого у ст. 13 ЦПК України, суд залишає судові витрати на позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 164-166 СК України, ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 до ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: 52744, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 182, код ЄДРПОУ 41793136, про позбавлення батьківських прав задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав стосовно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда