Ухвала

від 20.12.2024 по справі 279/7544/24

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

279/7544/24

2-з/279/41/24

У Х В А Л А

20 грудня 2024 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В :

У провадження суду до подання позовної заяви надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ «Нове життя» загальною вартістю 141557,78 грн. з метою забезпечення його прав як пайовика на виділення в натурі його частки вартістю 13535,00 грн., оскільки можливе знецінення та несанкціоноване розбирання майна пайового фонду КСП СТОВ «Нове життя».

Вказав, що позивач має на меті подання позову про виділення частки майна пайового фонду в натурі чітко визначеного нежитлового приміщення як об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до вимог ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10)іншими заходамиу випадках,передбачених законами,а такожміжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У п.4-6 даної постанови Пленуму зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.(постанова Верховного Суду від 17.10.2018 р. у справі №183/5864/17-ц).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова ВП ВС від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Заявник зазначає про те, що має намір звернутись до суду з позовом про виділення йому в натурі частки майна пайового фонду відповідача, а саме: чітко визначеного нежитлового приміщення як об`єкта нерухомого майна, вартість якого має відповідати належній йому частці вартістю 13.535,00 грн., але при цьому просить накласти арешт на все майно пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ «Нове життя» загальною вартістю 141.557,78 грн..

Тобто, маючи на меті подання позову про виділення в натурі майна, вартість якого становить 9% вартості майна відповідача, заявник просить забезпечити такий позов шляхом накладення арешту на майно, яке у десятеро перевищує можливу ціну позову.

За таких обставин, заявлена вимога є неспівмірною з можливою позовною вимогою, тому клопотання як необґрунтоване задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 151-153 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя

копія згідно оригіналу