Рішення

від 16.12.2024 по справі 293/1429/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1429/24

Провадження № 2/293/595/2024

16 грудня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Мудрик В.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості за кредитним договором № 1215719099 від 09.11.2021 в розмірі 31892,19 грн, з яких:

21054,34 грн загальна заборгованість по тілу кредиту;

2.20 грн - загальна заборгованість по відсотках;

10835,65 грн загальна заборгованість по комісії.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 1215719099 від 09.11.2021.

03.10.2024 суд у порядку ч.6 ст. 187 ЦПК України звернувся до виконавчого органу Черняхівської селищної ради з метою отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

09.10.2024 на адресу суду від Черняхівської селищної ради надійшов лист, згідно якого встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 14.10.2024 суд позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" залишив без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

18.10.2024 на електронну адресу суду за вх-№6088 позивач на виконання вимог ухвали від 14.10.2024 направив заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 21.10.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті призначив на 18.11.2024.

Ухвалою від 18.11.2024, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 18.11.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 16.12.2024.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням ОСОБА_1 (відповідач) умов кредитного договору №1215719099 від 09.11.2021, укладеного між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія" Центр фінансових рішень", внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, що становить 31892,19 грн, з яких: 21054,34 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 2.20 грн - загальна заборгованість по відсотках; 10835,65 грн загальна заборгованість по комісії.

Позивач вказує, що відповідно до договору про відступлення права вимоги від 07.10.2016 №ТАСЦФР-10-2016 ТОВ "Фінансова Компанія "Центр фінансових рішень" відступило АТ "ТАСКОМБАНК" право вимоги первісного кредитора за кредитними договорами.

04.04.2024 на підставі договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 укладеного між АТ "ТАСКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі позивач, ТОВ "ФК "ЄАПБ"), та відповідно до додатку №1 до договору факторингу №НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 Реєстр прав вимог, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1215719099 від 09.11.2021 у розмірі 31892,19 грн, з яких: 21054,34 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 2.20 грн - загальна заборгованість по відсотках; 10835,65 грн загальна заборгованість по комісії.

Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов`язання та заборгованість за кредитним договором не погасила ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем.

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судове засідання сторони не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

Позивач повноважного представника у судове засідання не направив, у прохальній частині позову (а.с.3) та у заяві про усунення недоліків, яка надійшла до суду від 18.10.2024, просить здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. Також просить у разі неявки відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с. 52).

У заяві від 18.10.2024 позивач вказує, що не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів (касовими та меморіальними) на отримання та повернення відповідачем кредитних коштів за укладеними з первісними кредиторами кредитних договорів, щодо яких виник спір, з тих причин, що позивач не є первісним кредитором, а дані документи відповідно до п.35 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, формуються, складаються та зберігаються в установі банку, який видав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Відповідно до умов кожного з укладених кредитних договорів, кошти надаються позичальнику в безготівковій формі на банківську картку вказану позичальником при укладанні кредитного договору. Оскільки повний номер картки є банківською таємницею, доступ до якої має лише відповідач та банк, що видав картку, позивач не може надати повні реквізити отримувача коштів.

Звертає увагу суду на те, що ідентифікація позичальника здійснюється через банка-емітента, яким видано картку.

Отже, доступ до виписок по картці, на яку перераховано кредитні кошти, має банк-емітент та відповідач. Ні первісний кредитор, ні ТОВ "ФК "ЄАПБ" не мало та не має доступу до даної інформації, так як дана інформація є банківською таємницею. Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти, може власноруч отримати виписки по рахунку для підтвердження або спростування факту перерахування та отримання кредитних коштів.

Також наголошує, що договір укладений з відповідачем в судовому порядку не був розірваний.

Зазначає, що надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів позичальнику та обґрунтування розміру заборгованості відповідача за договором факторингу, отже позовні вимоги ТОВ "ФК "ЄАПБ" є законними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги ТОВ "ФК "ЄАПБ" просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 16.12.2024 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, заявлений позов визнала.

Відповідно до приписів п. 1 ч. 2ст. 49 ЦПК Україникрім прав та обов`язків, визначених уст. 49 цього кодексу, позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Встановивши, що заява відповідача про визнання позову не суперечить нормам законодавства, не порушує будь-чиї права та інтереси, суд приймає таку до розгляду.

Водночас суд зазначає, що відповідно до нормч. 1 ст. 82 ЦПК Україниобставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов:визнання їх усіма учасниками справита відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

Разом з тим, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, позицію щодо виниклих спірних правовідносин сторонами висловлено у поданих ними заявах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12ЦПК Українистворив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановленихЦПК України.

Відповідно до ст. 259 Цивільного процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.

У судовому засіданні від 16.12.2024 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

09.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Центр Фінансових рішень" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1215719099 (а.с.5).

Відповідно до п.п.1.1. договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит на умовах встановлених договором

Загальний розмір суми кредиту складає 24063,60 грн (п.п.1.2. договору).

Сторони погодили, що кредит надається строком на 24 місяцці.

За умовами договору процентна ставка при наданні кредиту становить 7,00% від суми кредиту у розмірі 1400 грн; щомісячні проценти -2,70% від суми кредиту (згідно з графіком платежів), річні (загальні) - 0,01 % від суми кредиту (згідно з графіком платежів).

Згідно із п.1.3 договору визначений графік платежів містить: дату видачі кредиту/дату платежу/граничний термін, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума кредиту/платежу за розрахуновий період, що становить 09.11.2021 -1400 грн з наступним щомісячним платежем 1652,48 грн та останнім платежем у сумі 1652,47 грн, річні та щомісячні процентами за користування кредитом/грн, реальну річну процентну ставку,% - 80,90, загальну вартість кредиту, грн - 39659,51.

Відповідно до п.1.4 договору сторони узгодили, що підписавши цей договір позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів:

отримувач Форпост, код ЄДРПОУ 38324133 у сумі 20000 гривень - надання кредиту на користь Гуринович Світлани Антонівни;

отримувач ТОВ "МЕГОГО", код ЄДРПОУ 38347009 в сумі 594 грн оплата за пакет послуг «ТБ і Кіно» на 6 місяців за рахунок кредиту;

отримувач ТОВ "майСейфеті", код ЄДРПОУ 35690429у сумі 400 грн- оплата за пакет послуг "Охоронець Кредит Маркет 24" за рахунок кредиту;

отримувач ТОВ «ЦФР», код ЄДРПОУ 32494741 у сумі 649 грн оплата електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA», SU1215719099 від 09.11.2021;

отримувач ТОВ «ЦФР», код ЄДРПОУ 32494741 у сумі 459 грн оплата електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Screen», пакет ЕКОНОМ КД №1215719099 від 09.11.2021;

отримувач ПАТ "Страхова компанія "ТАС", код ЄДРПОУ 30929821 у сумі 561,60 грн оплата страхового платежу за договором страхування №1215719099 від 09.11.2021.

За змістом заяви-анкети на отримання послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (ідентифікаційний код:35725063) від 09.11.2021 ОСОБА_1 надає ТОВ "ФК "ЦФР" інформацію про свої персональні дані та згоду відповідно до Закону України «Про захист персональнх даних» на обробку своїх персональних даних та підтверджує, що ознайомлена з умовами внутрішніх правил надання фінансових кредитів ТОВ "ФК "ЦФР", та до договору про спосіб підписання договорів, що розміщені на вебсайті (а.с.7).

Згідно із паспортом кредиту від ТОВ "ФК "ЦФР" №5719099 від 09.11.2021 визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів) (а.с.6).

Вказані кредитний договір, заява-анкета та паспорт кредиту підписані позичальником ОСОБА_1 (відповідач).

Вдповідно до договору про відступлення права вимоги від 07.10.2016 №ТАСЦФР-10-2016 ТОВ "Фінансова Компанія "Центр фінансових рішень" відступило АТ "ТАСКОМБАНК" право вимоги первісного кредитора за кредитними договорами (а.с.15-16).

Згідно із повідомленням про відступлення прав вимог, ОСОБА_1 під підпис повідомлено, що права вимоги за кредитним договором № 1215719099 від 09.11.2021 відступлені АТ "ТАСКОМБАНК" із заначенням реквізитів подальшої сплати суми заборгованості за кредитом згідно з графіком до кредитного договору (а.с.8,9).

04.04.2021 між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №НІ/11/17-Ф, відповідно до якого Акціонерне товариство "ТАСКОМБАНК" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 1215719099 від 09.11.2021, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Центр Фінансових рішень" та ОСОБА_1 (а.с.17-18).

Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, окрім договору факторингу, позивач додає: копію акта прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 (а.с.19), копію витягу з реєстру прав вимог до договору факторингу № НІ/11/17-Ф від 04.04.2024 (а.с.20) .

Згідно ізнаданим позивачемрозрахунком заборгованості,заборгованість ОСОБА_1 за кредитнимдоговором 1215719099від 09.11.2021за періодз 04.04.2024по 31.08.2024 становить у сумі 31892,19 грн, з яких: 21054,34 грн загальна заборгованість по тілу кредиту; 2.20 грн - загальна заборгованість по відсотках; 10835,65 грн загальна заборгованість по комісії.

Позивач зазначає, що в порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість у заявленному до стягнення розмірі 31892,19 грн.

Також вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитним договором, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій.

Оскільки, відповідач довбровільно не погасила існуючу заборгованість ні перед первісними кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором особою, яка набула таке право відповідно до договору факторингу.

Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов`язань із своєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що за умовами договору сторонами було погоджено тип кредиту/ сума кредиту, строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, порядок повернення кредиту/кількість та розмір платежів, періодичність внесення.

ОСОБА_1 (відповідач) власним підписом підтвердила, що отримала та ознайомилась з інформацією про умови кредитування та загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування.

За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони обумовили у письмовому вигляді істотні умови договору у тому числі ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що відповідач з умовами договору була ознайомлена, підписала кредитний договір однак умови договору порушила. Зворотного відповідач не доведено.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем також не оспорюється.

Пунктом 1 ч.1ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1ст. 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" (позивач).

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "Фінансовакомпанія"Європейська агенція зповернення боргів" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, що становить 21054,34грн загальна заборгованістьпо тілукредиту та 2,20 грн-загальна заборгованістьпо відсоткам є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 10835,65 гривень, то суд зважає на таке.

10 червня 2017 року набув чинностіЗакон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим уЗаконі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуття чинностіЗакону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другоюстатті 8 Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті1та частини другої статті8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією жпостановоювизнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимогЗакону України «Про споживче кредитування»та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування»розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першоїстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другоюстатті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зважаючи на вказане, та те, що кредитний договір № № 1215719099від 09.11.2021 року, укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Центр Фінансових Рішень" та ОСОБА_1 не передбачає сплату комісії за обслуговування кредиту,суд уважає,що заявленадо стягненнякомісія у сумі10835,65гривень безналежних нате правовихпідстав,а відтак,позовні вимогиТОВ "Фінансовакомпанія"Європейська агенція зповернення боргів" про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковоу задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,141, 258,259,263-265,268,272,273, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 35625014)

- 21054,34 грн загальна заборгованість по тілу кредиту;

- 2.20 грн - загальна заборгованість по відсотках;

- 1999,21 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"(адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри 30, м.Київ, 01032, адреса для листування: вул. Лісова 2, поверх 4, м. Бровари, Київська область, 007400 ЄДРПОУ 35625014)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя Людмила ЛОСЬ