Ухвала

від 23.12.2024 по справі 345/6904/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 345/6904/24

Провадження № 2-н/345/2190/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Юрчака Л.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» про видачу судового наказу про стягнення суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В :

до Калуського міськрайонний суд Івано-Франківської області надійшла заява ОСОБА_1 в якій він просить видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Окрім цього, просить стягнути витрати за надання правової допомоги.

Розглянувши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно п. 1 ч. 2ст.19 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється, зокрема, за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження.

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо (ч. 3ст. 19 ЦПК України).

Особливістю наказного провадження є те, що суддя у встановленому законом випадку, за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання та виклику заявника і боржника, на основі поданої заяви, приймає судове рішення у вигляді судового наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихст. 161 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом належить право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 161 ЦПК Українимістить вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.

В силу ч. 1ст. 170 ЦПК Україниборжник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який видав судовий наказ, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини 1статті 161 цього Кодексу.

Отже, з огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, судовий наказ не може бути виданий судом по вимогах, які прямо не зазначені в законі, судовий наказ видається без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні. Наказ суду ґрунтується на поданих заявником документах, на повідомлених ним доводах, покликаних переконати суд у тому, що підстави для звернення до суду з позовом відсутні у зв`язку з безспірністю вимог.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

В силу положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6ст. 137 ЦПК України).

З огляду на викладене, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, та за правилами наказного провадження боржник в справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, який полягає в тому, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.

Отже, розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, може бути оспорений боржником, тобто не є безспірною вимогою.

Відповідно до ч. 3ст. 165 ЦПК Україниу разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

З цих підстав у видачі судового наказу необхідно відмовити в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,137,160,161,165,170 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

відмовити у видачі судового наказу в частині стягнення витрат на правничу допомогу за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» про видачу судового наказу про стягнення суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Суддя: