Рішення

від 11.12.2024 по справі 361/6498/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/4373/24, cправа № 361/6498/24

11.12.2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11»грудня 2024року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державне підприємство «ЗАВОД 410 ЦА»,

представник відповідачаДП «ЗАВОД410ЦА» - Панащук Андрій Ярославович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» (далі ДП «ЗАВОД 410 ЦА») на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 405738 грн. 02 коп.

В обґрунтування вимог зазначається, що позивач перебувала у трудових відносинах з ДП «ЗАВОД 410 ЦА». Наказом № 237 від 02 листопада 2018 року позивача прийнято на посаду провідного юрисконсульта до Управління правової роботи відділу договірної роботи та правового забезпечення. У подальшому позивача переведено на посаду начальника відділу договірної роботи з 03 грудня 2018 року.

Наказом № 219/о від 28 квітня 2021 року позивача переведено на посаду провідного юрисконсульта до юридичного відділу з 01 травня 2021 року.

Наказом № 98/о від 20 лютого 2024 року позивача звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю з 23 лютого 2024 року.

При звільненні відповідач не провів повного розрахунку з позивачем, заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі складає 405738 грн. 02 коп. З підстав стягнення заборгованості по заробітній платі позивач звернулася до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 липня

2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

26 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 28 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, 28 листопада 2024 року подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ДП «ЗАВОД 410 ЦА» у судове засідання представника не направив, свою позицію щодо суті заявлених позовних вимог висловив у відзиві на позовну заяву, а саме щодо не визнання позовних вимог.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що сторони перебували у трудових відносинах.

Відповідно до наказу ДП «ЗАВОД 410 ЦА» № 237 від 02 листопада 2018 року ОСОБА_1 прийнято до Управління правової роботи відділу договірної роботи та правового забезпечення на посаду провідного юрисконсульта.

01 травня 2021 року ОСОБА_1 переведено на посаду провідного юрисконсульта, про що свідчить наказ № 219/о від 28 квітня 2021 року.

На підставі наказу № 98/о від 20 лютого 2024 року ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю з 23 лютого 2024 року.

17 травня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ДП «ЗАВОД 410 ЦА» із заявою про погашення заборгованості.

Відповідно до довідки № 165 від 27 травня 2024 року, виданої ДП «ЗАВОД 410 ЦА», до виплати ОСОБА_1 нараховано грошові кошти у розмірі 504245 грн. 24 коп., нарахований дохід 628900 грн. 82 коп.

Згідно з довідкою щодо заборгованості по заробітній платі № 19.2.-600 від 27 травня 2024 року, виданою ДП «ЗАВОД 410 ЦА», на день звільнення ОСОБА_1 нараховано заробітну плату в сумі 628900 грн. 82 коп., з них виплачено 94100 грн. 12 коп., утримання із заробітної плати в сумі 129062 грн. 68 коп., сума заборгованості по заробітній платі до виплати складає 405738 грн. 02 коп.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частина перша статті 47 Кодексу законів про працю (далі КЗпП України) передбачає, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтею 94КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 97КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до статті 21Закону України«Про оплатупраці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі статтею 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

За частиною першою статті 47КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відтак, суд дослідивши матеріали справи встановив, що при звільненні позивачем не було отримано заробітну плату у розмірі 405 738 грн. 02 коп., чим порушено її права. У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач провів фактичний розрахунок з позивачем у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України.

Щодо посилань відповідача на відсутність вини у затримці розрахунку з підстав настання обставин непереборної сили (форс-мажору), суд дійшов висновку про необґрунтованість таких доводів з огляду на наступне.

З останніх висновків Верховного суду вбачається, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства залучена під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час дії воєнного стану. Посилання відповідача на розмір втрат жодним чином не доведене.

При винесенні даного рішення судом враховується висновок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 359/4305/20 (провадження № 61-7835св21), з якої вбачається, що єдиний належний документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань - це сертифікат, виданий у порядку та на підставі статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні». Разом з цим обставини, які можуть бути кваліфіковані як обставини непереборної сили (форс-мажор), можуть бути підтверджені належними доказами, зокрема висновками експертів, показаннями свідків. Суд також враховує підстави звільнення від доказування - обставини, які визнаються учасниками справи, обставини, визнані судом загальновідомими тощо. Отже, суд визнає наявність форс-мажорних обставин з урахуванням установлених обставин справи та наявних у справі доказів».

Відповідачем у справі не надано належних та допустимих доказів на підтвердження настання обставини непереборної сили (форс-мажору) у ДП «ЗАВОД 410 ЦА» на дату звільнення позивача з роботи як підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов`язку, визначеного статтею 116 КЗпП України.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 4 057 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» заборгованість по заробітній платі у розмірі 405738 (чотириста п`ять тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 02 коп.

Стягнути на користь держави з Державного підприємства «ЗАВОД 410 ЦА» судовий збір у розмірі 4057 (чотири тисячі п`ятдесят сім) грн. 00 коп.

Сторони справи:

позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 );

відповідач - Державне підприємство «ЗАВОД 410 ЦА» (зареєстроване місцезнаходження: 03151, місто Київ, Повітрофлотський проспект, будинок № 94, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 01128297).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин