Рішення

від 23.12.2024 по справі 366/3290/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/3290/24

Провадження № 2-а/366/28/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Відповідач), у якому просив:

визнати поважними причини пропуску строку для звернення в суд з позовом та поновити строк на оскарження постанови № 814 по справі про адміністративне правопорушення;

скасувати постанову № 814 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.09.2024 про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП (далі Оскаржувана постанова), закривши провадження у справі у зав`язку з відсутністю в діях Позивача складу адміністративного правопорушення;

Позов в частині скасування Оскаржуваної постанови мотивований таким.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що Позивач 05.09.2024 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі Третя особа) у строк, а саме 02.09.2024 зазначений у повістці № 174662, яка направлена Позивачу через АТ «УКРПОШТА», для проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу, чим порушив пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, відповідно 02.09.2024 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Позивач зазначає, що постановою КМУ № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ці правила затверджені додатком 2, однак посилання на нього відсутні.

Повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не отримував, а про направлення йому повістки про прибуття він дізнався зі змісту оскаржуваної постанови. Позивач зареєстрований в будинку АДРЕСА_1 , однак фактично проживає в кв. АДРЕСА_2 .

Також Позивач стверджує, що розгляд справи проведено в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 в АДРЕСА_1 , тобто не за місцем вчинення правопорушення.

За таких обставин, Позивач стверджує, що повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не отримував, про розгляд справи не був сповіщений, що виключало можливість провести розгляд справи, у зв`язку з чим вважає Оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Рух справи

05.11.2024 позов надійшов до суду. В період з 07.11.2024 по 17.11.2024 суддя перебувала на лікарняному, що виключало можливість вирішити питання про відкриття провадження у згаданий період.

18.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Перше судове засідання в порядку письмового провадження, яке призначено на 28.11.2024, відкладено на 09.12.2024 та 23.12.2024. Позивачу поновлено строк для звернення в суд з позовом. Від Відповідача витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої винесена Оскаржувана постанова.

Позиції сторін

У встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк Відповідач відзив на позов не подав.

Представник Третьої особи направив до суду письмові пояснення та копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

У письмових поясненнях представник зазначив, що Позивачу направлено на відому адресу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» повістку № 174662 від 15.08.2024 та повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. У повідомлені зазначалось, що у разі неявки Позивача у визначений в повістці від 15.08.2024 строк до Третьої особи, то о 10 год. 00 хв. 05.09.2024 відносно нього в приміщенні Відповідача буде розглядатись справа про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП та складено відповідну постанову за згаданою статтею КУпАП. Доказами направлення таких документів є фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 20.08.2024 та опис вкладення зі штемпелем АТ «Укрпошта» 20.08.2024. До Третьої особи повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з підписом про отримання Позивачем за адресою його реєстрації (с. Оране).

У зв`язку з неявкою Позивача до Третьої особи у визначений в повістці № 174662 від 15.08.2024 строк, 05.09.2024 Відповідачем винесена Оскаржена постанова, яка в подальшому направлена для примусового виконання до Іванківського ВДВС у Вишгородському районі Київської області.

Представник Третьої особи стверджує, що Оскаржувана постанова є законною, а щодо адреси місця перебування Позивача, то така адреса (с. Оране, пров. Річковий, 5) зазначена Позивачем в Єдиному реєстрі призовників військовозобов`язаних та резервістів при оновленні військово-облікових даних, у зв`язку з чим повістка направлена саме на таку адресу. Тому, Позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення розгляду справи.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження на підставі ст.ст. 171, 257, 262, 286 КАС України, відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, розсудливо та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід`ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.

Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

05.08.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_2 на ім`я Позивача сформоване письмове повідомлення про розгляд справи про розгляд постанови про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП.

У повідомлені Позивачу зазначено про необхідність прибуття 02.09.2024 у строки, визначені в повістці № 174662 від 15.08.2024 для проходження військово-лікарської комісії. У разі неприбуття, о 10 год. 00 хв. 05.09.2024 відносно Позивача в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 буде складено та розглянуто постанову про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, яка буде направлена Позивачу в АДРЕСА_3 (а.с. 32)

Повістки № 174622 матеріали справи не містять.

До цього повідомлення прикріплена розписка, у якій визнано. Що Позивачу слід прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 о 08 год. 05 хв. 02.09.2024 (а.с. 33)

Відповідно до наданих Третьою особою копій документів, а саме опису поштового вкладення та фіскального чеку АТ «УКРПОШТА», на адресу Позивача ( АДРЕСА_3 ) направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 № 174662 та повідомлення про розгляд постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП. Дата відправки 20.08.2024 (а.с. 34, 35) Трек-номер відправки: 0720101646583

05.09.2024 в м. Вишгород начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 відносно Позивача винесено постанову № 814 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Цією постановою на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25000 грн. (далі Оскаржувана постанова)

Згідно з Оскаржуваною постановою, Позивач визнаний винуватим у тому, що він не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, а саме 02.09.2024, зазначений в направленій через АТ «УКРПОШТА» з повідомленням про вручення повістки від 15.08.2024 № 174662 для проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу. Своїми діями Позивач порушив пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, відповідно 02.09.2024 скоїв адміністративне правопорушення (а.с.13, 36)

Відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з трек номером 0720101646583 (такий же у фіскальному чеку (а.с. 35)) Позивач отримав поштове відправлення 10.09.2024 особисто під підпис за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 37)

27.09.2024 Іванківським ВДВС від ІНФОРМАЦІЯ_4 отримано для примусового виконання копію Оскаржуваної постанови.

З огляду на встановлені обставини справи, суд приходить до таких висновків.

Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 245 КУпАПзавданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно дост. 280 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуваною постановою Позивач притягнутий до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, що полягало в порушенні вимог пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 та мало місце 02.09.2024.

Відповідальність за ч. 3 ст. 210 КУпАП настає у разі вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

У свою чергу, відповідальність за ч. 1 цієї статті настає у разі порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 днів.

18.04.2022 року строк дії воєнного стану продовжено до 24.08.2022 року Указом Президента України, який затверджено Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». В подальшому Указами Президента України воєнний стан знову продовжений.

Станом на час вчинення інкримінованого Позивачу адміністративного правопорушення воєнний стан в Україні не скасований та не відмінений.

Згідно з приписами абзацу 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період- період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моментувведення воєнногостану вУкраїні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Відтак, інкриміновані Позивачу дії як адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП є такими, що вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» як додаток № 2 (далі Правила № 1487) (в редакції, чинній на час вчиненні інкримінованого правопорушення) Призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбаченихстаттями 210,210-1цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

При цьому, докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, які визначені ст.ст. 73-76 КАС України.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Аналіз наведених положень КУпАП дає підстави для висновку, що під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Щодо своєчасного сповіщення Позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення

Відповідно до ч. 1 ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов`язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. З`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови. У разі одержання повідомлення до засідання, але у строк, що є меншим за п`ятиденний, особа повинна вживати розумних заходів для реалізації своїх прав на участь у засіданні.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 482/9/17 (адміністративне провадження №К/9901/38702/18).

Судом встановлено, що повідомлення про розгляд справ про адміністративне правопорушення, яке, у разі неприбуття Позивача 02.09.2024 буде відбуватись 05.09.2024, засобами поштового зв`язку направлено Позивачу 20.08.2024 та фактично отримано останнім 10.09.2024.

У свою чергу, оскаржувана постанова винесена відносно Позивача 05.09.2024, тобто за п`ять днів до фактичного отримання Позивачем повідомлення про розгляд справи.

За таких обставин суд приходить до висновку, що Позивач про дату, час і місце розгляду справи за ч. 3 ст. 210 КУпАП повідомлений невчасно, а станом на час винесення Оскаржуваної постанови він про розгляд справи не був повідомлений взагалі.

Наведене свідчить про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_6 через невідповідність положенням ст. 277, ч. 5 ст. 258 КУпАП.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, час і місце розгляду справи, суд враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, в яких Верховний Суд прийшов до такого висновку:

"………факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….".

Тому, встановлені обставини справи та застосовані норми права є самостійною підставою для скасування Оскаржуваної постанови.

Щодо доводів Позивача про розгляд справи не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Положення цієї статті КУпАП не містять альтернативної можливості розгляду справ за ч. 3 ст. 210 КУпАП, а лише передбачають, що такі справи розглядаються за місцем їх вчинення.

Позивач стверджує, що оскільки він за повісткою був зобов`язаний прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , то і розгляд справи мав проводитись в цьому відділі.

З такими доводами суд погодитись не може.

Суд враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_7 розташований територіально в АДРЕСА_4 , тоді як ІНФОРМАЦІЯ_6 в АДРЕСА_1 .

Положеннями абзацу 2 ст. 235 КУпАП визначено, що від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, наведені положення КУпАП прямо та безальтернативно визначають, що розглядати справи може лише керівник ТЦК та СП, а не керівник відділення, яке фактично перебуває в складі ТЦК та СП та є його відокремленим структурним підрозділом.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_7 розташований в с-щі Іванків, тобто за місцем вчинення правопорушення, а керівник ІНФОРМАЦІЯ_3 , уповноважений за ст. 235 КУпАП здійснювати розгляд справи за ч. 3 ст. 210 КУпАП юридично перебуває в м. Вишгород, то розгляд справи в цьому місці проведений правомірно.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення керівником відділення відповідного ТЦК та СП мав би наслідком винесення оскаржуваної постанови не уповноваженою на те посадовою особою, щоб мало самостійною підставою для її скасування.

Відтак, доводи Позивача в цій частині суд відхиляє.

Щодо доводів Позивача про неповне зазначення в оскаржуваній постанові посилання на порушений підзаконний нормативно-правовий акт, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Позивач зазначає, що постановою КМУ № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ці правила затверджені додатком 2, однак посилання на те, що пп. 2 п. 1 Правил є додатком в постанові відсутні, що на думку Позивача є порушенням.

Ці доводи суд відхиляє з огляду на таке.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що Позивачу інкриміновано порушення пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

При цьому, цією ж постановою КМУ затвердив Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у формі додатку 2 до згаданого Порядку.

Не конкретизація та/або не детальна конкретизація суті вчиненого правопорушення є перешкодою для подальшого справедливого розгляду справи у розумінні п. «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушення права особи на захист у розумінні п. «b» ч. 3 цієї статті Конвенції, оскільки особа у разі висунення їй не конкретизованого чи не детально конкретизованого їй звинувачення не матиме можливості будувати свою позицію захисту, так як не розумітиме, що саме їй ставиться в провину.

Тому, детальна конкретизація інкримінованого особі правопорушення з посиланням на відповідні положення законодавства є запорукою дотримання права особи на захист.

В цьому ж випадку, не зазначення в Оскаржуваній постанові того, що пп. 2 п. 1 є частинами Правил, які є додатком 2, затвердженим постанови КМУ від 30.12.2022 № 1487 не становить собою порушення, яке б свідчило про невірну кваліфікацію дій Позивача чи не конкретизацію чи не детальну конкретизацію його дій як правопорушення, оскільки Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів є складовою постанови КМУ № 1487, тому відповідне формулювання в Оскаржуваній постанові відповідає критерію детальної конкретизації порушення норм підзаконного нормативно-правового акта.

При цьому, Позивач лише формально послався на не зазначення в Оскаржуваній постанові додатку 2 та не зазначив, яким це чином вплинуло на її законність та обґрунтованість.

Тому доводи Позивача в цій часині зводяться до надмірного формалізму, є непереконливими, не конкретизованими і такими, що суд не бере до уваги.

Висновки

Судом встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення проведений з порушенням норм КУпАП, без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та без належного її повідомлення про розгляд справи, що є порушенням прав останньої, що є самостійною підставою для скасування рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності свого рішення та не надано доказів, які б спростували доводи Позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв`язку з чим його позов слід задовольнити, рішення суб`єкта владних повноважень відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАСУ скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв?язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Судові витрати

Пунктом 5 частини 1 статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви до суду, Позивач сплатив судовий збір у розмірі 605, 60 грн., що підтверджується копією квитанції ТАСКОМБАНКУ № 4563-0830-5898-5934 (а.с. 14)

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, суд присуджує стягнути з Відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605, 60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 72-79, 132, 238, 241-246, 250, 251, 255, 257-263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 05.09.2024 № 814 скасувати.

Провадження усправі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Стягнути за рахунокбюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605, 60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення суду складене 23.12.2024.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 . РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_7 . Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 . E - mail: ІНФОРМАЦІЯ_10 ).

Третя особа настороні відповідача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_8 ).

Суддя Н.П. Слободян