Ухвала

від 17.05.2024 по справі 376/2878/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2878/23

Провадження № 6/376/26/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2024 р. Суддя Сквирського районного суду Київської області, розглянувши матеріали подання старшого державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степченко Ніни Миколаївни про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 ,

встановив:

15.05.2024 до Сквирського районного суду Київської області надійшло дане подання.

При розгляді матеріалів подання та доданих до нього документів, судом виявлено обставини, які свідчать про недодержання вимог, передбачених законом для звернення до суду з таким поданням на стадії виконання судового рішення.

Так, за змістом ч. 1 ст. 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі у процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Як убачається з наведеної норми закону, особливістю подання заяви після ухвалення судового рішення та набрання ним законної сили є необхідність відправлення його заздалегідь іншим учасникам справи (провадження), коло яких визначається ст. 42 ЦПК України, тобто всім учасникам розглянутої судом справи, і докази такого надсилання мають бути додані до заяви як підтвердження виконання зазначеного обов`язку.

Як вбачається із подання про оголошення розшуку боржника та доданих до нього матеріалів, всупереч вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, заявником не долучено докази, які підтверджують надіслання (надання) копії подання сторонам у справі, учасникам виконавчого провадження - стягувачу та боржнику.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з тим, що заявником до подання про оголошення розшуку боржника не додано докази його надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), суддя вважає за необхідне повернути таке подання без розгляду.

Керуючись статтями 183, 258, 261, 354 ЦПК України,

постановив:

Подання старшого державного виконавця Сквирського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Степченко Ніни Миколаївни про оголошення розшуку боржника - повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Суддя О.М. Коваленко