Рішення

від 12.12.2024 по справі 381/863/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2/381/677/24

381/863/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

секретаря судових засідань Кавунець А.Р.,Омельчук С.А.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Київської обласної державної (військової) адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Фастівської районної державної (військової) адміністрації, треті особи: Перша київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Садівницьке товариства «Зелений гай» про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , Київської обласної державної (військової) адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», Фастівської районної державної (військової) адміністрації про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 та після смерті якої відкрилась спадщина на майно: частка квартири АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,06 га, що розташована за адресою: СТ «Зелений гай», Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області. Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги були: позивач ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 , які звернулися до Першої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але 12 листопада 21 року постановою нотаріуса, позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, за відсутності правовстановлюючих документів.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .

Невирішеним залишилось питання щодо оформлення документів на земельну ділянку, яка входила до спадкового майна.

Померла ОСОБА_3 02 листопада 1999 року отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-КВ №064270, яким їй було передано у власність земельну ділянку площею 0,06 га, що розташована на території СТ «Зелений гай» Малоснітинської сільської ради.

Вказаний державний акт було видно на підставі рішення виконавчого комітету Малоснітинської сільської Ради народних депутатів №9 від 09 грудня 1997 року.

За замовленням ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 було розроблено та виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,06 га, що розташована га території СТ «Зелений гай» Малоснітинської сільської ради та 10.05.2011 земельній ділянці визначено кадастровий номер 3224984200:03:001:0229. В подальшому технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_3 була зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Фастівському районі Київської області 04 травня 2011 року за №00282009372011. Разом

Разом з тим, відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру (ДЗК) відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3224984200:03:001:0229 відсутні, так як не були перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру у відповідності до вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельних кадастр». З метою перенесення вказаних відомостей позивач звернулась до ФОП ОСОБА_4 . Однак, 13 листопада 2023 року було отримано рішення №РВ-2622290552023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв`язку з тим, що на земельну ділянку ОСОБА_3 з кадастровим номером 3224984200:03:001:0229 д накладається на 59,2491% земельна ділянка з кадастровим номером 3224984200:03:001:0001, яка належить на праві власності Київській обласній державній адміністрації, правокористувач Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України». Земельна ділянка з кадастровим номером 3224984200:03:001:0001 перебуває у державній власності в особі Київської обласної державної адміністрації. На вказану земельну ділянку зареєстровано право постійного користування за Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» на підставі державного акту на право постійного користування землею серії Н-КВ №003045 від 15 липня 2004 року, виданого Фастівської районної державною адміністрацією Київської області.

Отже, державний акт на право приватної власності на землю, який було видано ОСОБА_3 02 листопада 1999 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1031, відповідав вимогам законодавства України, що були чинним на момент видачі такого державного акту.

Позивач зазначає, що аналіз наведених положень свідчить про те, що державний акт на право приватної власності на землю, який було видано ОСОБА_3 02 листопада 1999 року є єдиним правовстановлюючим документом, що підтверджував право власності померлої на земельну ділянку. Більше того, ОСОБА_3 за життя реалізувала своє право на виготовлення технічної документації та земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер.

Однак, якщо звернути до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003045 від 15 липня 2004 року, який видано Фастівському держдісгоспу на підставі розпорядження райдержадміністрації від 09 березня 2004 року №119, то вказаний державний акт не відповідає затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 року № 449 формі та виданий на бланку державного акту, форма якого була затверджена Постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року №2201ХІІ та яка станом на 08 січня 2004 року втратила чинність.

На виконання вказаної Постанови Верховної Ради України від 22 травня 2003 року № 882-IV Держкомземом України прийнято наказ № 140 від 28 травня 2003 року «Про використання бланків державних актів», яким передбачено припинення використання бланків старого зразка до 01 липня 2003 року.

Щодо технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право постійного користування землею для ведення лісового господарства Фастівського державного лісогосподарського підприємства в межах Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, яка розроблена ТОВ «Київський регіональний інститут земельної реформи», то надані у відповідь на адвокатські запити примірники різняться між собою, а також відсутня повноцінна нумерація сторін технічної документації.

Більше того, жоден документ не містить відмітки про присвоєння земельній ділянці, яка була передана Фастівському держлісгоспу на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003045 від 15 липня 2004 року, кадастрового номеру, а також документів що підтверджують факт передачі вказаної земельної ділянки у постійне користування від Фастівського держлісгоспу до ДП «Ліси України».

З Витягу з Державного реєстру речових прав, то вбачається, що запис про державну реєстрацію речового права щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224984200:03:001:0001 було здійснено лише 22 грудня 2022 року. Вказано, що площа земельної ділянки становить 19.7346 га, в той час як в державному акті вказана площа -970.9652 га.

Отже вказані обставини, на думку позивача, свідчать про незаконність Розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 09 березня 2004 року №119, що є наслідком недійсності державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003045.

На підставі вищевикладеного, позивач змушена звернутися до суду за захистом свої прав та просить суд:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3224984200:03:001:0229, загальною площею 0,06 га, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Садового товариства «Зелений Гай» Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати незаконним та скасувати Розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 09 березня 2004 року №119 «Про надання земельних ділянок Фастівському державному лісогосподарському підприємству для ведення лісового господарства в межах Фастівського району Київської області»;

- визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003045 від 15 липня 2004 року, що виданий Фастівською районною державною адміністрацією Київської області на підставі Розпорядження Фастівської районної державної адміністрації Київської області від 09 березня 2004 року №119 та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №03:04:024:00015 та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3224984200:03:001:0001, загальною площею 19.7346 га в Державному реєстрі речових прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2674925932140;

- здійснити розподіл судових витрат, стягнувши з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 3633,60 гривень.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено до підготовчого провадження, а також, витребувано докази з Першої київської державної нотаріальної контори ЦМУ МЮ (м.Київ) та з Фастівської районної державної (військової) адміністрації Київської області.

Ухвалою суду від 13 червня 2024 року витребувано докази з Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ДП «Центр державного земельного кадастру» та з Фурсівської сільської ради Київської області, а також, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового засідання.

26.08.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Білоцерківське лісове господарство» Коваленко Ю.О. надійшли письмові пояснення відносно позову, в якій вона просить в позові ОСОБА_1 відмовити.

16.10.2024 поштовим зв`язком від третьої особи - Садівницьке товариства «Зелений гай» надійшли письмові пояснення щодо суті спору, в яких вони проти позову ОСОБА_1 не заперечували, та пояснили, що Рішенням Виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів УРСР №218 від 24 грудня 1990 року «Про вилучення земель з користування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів і надання їх в постійне користування підприємствам, установам і організаціям для виробничих потреб та розміщення колективних садів» було доручено Київському відділенню інституту «УкрНДІземпроект» проекти відведення земельних ділянок здійснити в натурі. В подальшому відповідно до висновку «Про погодження проекту відведення земельної ділянки під організацію колективних садів» відведено інституту «Гіпрохіммаш» земельну ділянку площею 3 га для організації колективних садів. Відповідно до державного акту на право користування землею Б №086363 за Інститутом «Гіпрохіммаш», як за землекористувачем, закріплюються в безстрокове в безоплатне користування 2,9 га землі в межах згідно з планом землекористування, вказана земельна ділянка надана для організації колективного саду. Далі, відповідно до Розпорядження представника Президента України »119 від 10 липня 1992 року було зареєстровано садівницьке товариство Зелений Гай» при Київському інституті «Гіпрохіммаш». В подальшому відомості про юридичну особу були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Актом про встановлення в натурі (на місцевості) та погодження зовнішньої межі земельної ділянки були погоджені межі земель садівницького товариства «Зелений Гай». Також, у СТ «Зелений Гай» наявний ситуаційний план щодо розташування виділених земельних ділянок. У 1999 році члени СТ «Зелений Гай» отримали державні акти на право приватної власності, однак під час звернення громадян до органів Держгеокадастру більшість власників отримали відмову, так як відбулося накладення земельних ділянок із земельною ділянкою з кадастровим номером 3224984200:03:001:0001. Учасниками садового товариства подавалися колективні звернення, але такі звернення не були увінчані успіхом та накладення земельних ділянок уповноваженими на те особами не здійснювалось. Так, в листі ДП «Фастівське лісове господарство» №324 від 08 жовтня 2018 року стверджує, що помилки в більшості випадків полягають у тому, що межі земельних ділянок у Державному земельному кадастрі не відповідають дійсним межам земельних ділянок в натурі (на місцевості). Такі порушення з боку органів державної влади є втручанням в право власності членами садівницького товариства на вільне володіння належними їм земельними ділянками.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гепека Т.В. в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та надали пояснення згідно позовної заяви.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день розгляду справи повідомлявся судом належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення, правом на подання відзиву не скористався.

Представник відповідача - Київська обласна державна (військова) адміністрація в судове засідання не з`явилися, про день розгляду справи судом повідомлені належним чином.

Представник відповідача - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в судовому засіданні позовні вимоги, що адресовані підприємству не визнали. Свою позицію виклали у письмових поясненнях на позовну заяву.

Відповідач Фастівська районна державна (військова) адміністрація в судове засідання не з`явилися, про день розгляду справи повідомлені судом належним чином, через систему «Електронний суд» направили до суду клопотання про розгляд справи без представника Фастівської райдержадміністрації.

Третя особа - Перша київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явилися, про день розгляду справи повідомлені судом належним чином, направили до суду лист з проханням розглянути справу без представника нотаріальної контори та надали матеріали спадкової справи.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області в судове засідання не з`явилися, про день розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Представник третьої особи- Садівницького товариства «Зелений гай» Поштаренко Г.І. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та подав до суду письмові пояснення в обґрунтування позиції.

Вислухавши пояснення представника позивача Гепеки А.В., представника відповідача Коваленко Ю.О., представника третьої особи Поштаренко Г.І., дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з`ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 23 березня 2021 року, місце державної реєстрації смерті: Київський міський відділ державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), орган державної реєстрації актів цивільного стану, що видав свідоцтво: Дніпровський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №3174. (а.с.25 т.1)

Померла ОСОБА_3 є матір`ю позивача ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.26 т.1)

Після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями за законом є: донька - ОСОБА_1 та чоловік ОСОБА_2 .

З метою прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

До спадкового майна після смерті ОСОБА_3 належало:

- 1/2 частка квартири АДРЕСА_1

- земельна ділянка площею 0,06 га, що розташована за адресою: СТ «Зелений гай», Малоснітинська сільська рада, Фастівський район, Київська обл.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 червня 2023 року у справі №755/3717/23 було визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 (ухвала про відкриття провадження а.с.164-165 т.1).

Щодо оформлення спадщини на земельну ділянку, яка входила до спадкового майна, то суд звертає увагу на те, що відповідно до постанови державного нотаріуса Першої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) Губко Ю.В. від 12 листопада 2021 року ОСОБА_1 було відмовлено увидачі свідоцтвапро правона спадщинуза закономна 1/2частку земельноїділянки площею0,06га, що розташована за адресою: Київська область. Фастівський район, Малоснітинська сільська рада, СТ «Зелений гай», цільове призначення земельної ділянки: для ведення садівництва, у зв`язкуз ненаданнямдокумента,що посвідчуєправо власностіспадкодавця ОСОБА_3 на спадковуземельну ділянку (а.с.30).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 утримував у себе оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку та не надав їх на вимогу нотаріусу для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, що фактично і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною першою статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно до нотаріуса, який відповідно до вимог

статті 68 Закону України «Про нотаріат» при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

В постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 463/6829/21-ц (провадження № 61-12264св22) зазначено, що частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку, Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном. У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.

Подібний правовий висновок викладено також в постанові Верховного Суду від 11 лютого 2019 року у справі № 761/1989/14-ц (провадження № 61-8св19), на яку послалися суди в оскаржуваних судових рішеннях.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 у частині визнання за нею права власності на частину спадкової земельної ділянки обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог у частині визнання недійсним розпорядження та державного акту на право постійного користування землею, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_3 02 листопада 1999 року отримала державний акт на право приватної власності на землю серії Ш-КВ №064270. Зі змісту вказаного державного акту вбачається, що ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку площею 0,06 га, шо розташована на території СТ «Зелений гай» Малоснітинської сільської ради.

Вказаний державний акт було видно на підставі рішення виконавчого комітету Малоснітинської сільської Ради народних депутатів №9 від 09 грудня 1997 року.

З метою присвоєння вказаній земельній ділянці кадастрового номеру ОСОБА_3 за життя, а саме 25 лютого 2011 року звернулась до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з метою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва.

ФОП ОСОБА_4 було розроблено та виготовлено технічну документацію із землеустрою цодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,06 га, шо розташована на території СТ «Зелений гай» Малоснітинської сільської рада та належить на праві власності ОСОБА_3

10 травня 2011 року вказаній земельній ділянці було визначено кадастровий номер 3224984200:03:001:0229.

В подальшому технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки для ведення садівництва гр. ОСОБА_3 була зареєстрована в Управлінні Держкомзему у Фастівському районі Київської області 04 травня 2011 року за №00282009372011.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 22 вересня 2023 року за вих №29-10-0.222-8756/2-23 вбачається, що у Відділі №7 Управління надання адміністративних послуг зберігається вказана вище технічна документація з присвоєння земельній ділянці ОСОБА_3 кадастрового номеру 3224984200:03:001:0229.

Разом з тим, відповідно до програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру (ДЗК) відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3224984200:03:001:0229 відсутні, так як не були перенесені з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру у відновідності_ до вимог Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельних кадастр».

З метою перенесення вказаних відомостей ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_4 . Однак, 13 листопада 2023 року було отримано рішення №РВ-2622290552023 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв`язку з тим, що на земельну ділянку ОСОБА_3 з кадастровим номером 3224984200:03:001:0229 д накладається на 59,2491 % земельна ділянка з кадастровим номером 3224984200:03:001:0001 (а.с.50).

З метою з`ясування кому належить земельна ділянка, яка майже на 60 % накладається на земельну ділянку померлої ОСОБА_5 стороною позивача було здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3224984200:03:001:0001 належить на праві власності Київській обласній державній адміністрації, правокористувач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги у цій частині позову, зазначає, що відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому позивач ОСОБА_1 має право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право постійного користування, як таке (право), що переходить до спадкоємців власника. В даному випадку, таке право реалізовується ОСОБА_1 , яка є донькою померлої ОСОБА_3 у власності якої перебувала земельна ділянка з кадастровим номером 3224984200:03:001:0229, площею 0,06 га.

Проте, для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайпових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11- 190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 23 ЗК України 1990 року (редакція якої була чинною на момент отримання померлою ОСОБА_3 державного акту на право приватної власності на землю) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Питання виникнення права наземельну ділянку й оформлення речових прав на земельну ділянку врегульовано й положеннями статей 125, 126 ЗК України.

Власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь - яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який враховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право (статті 16, 386, 391 ЦК України).

Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельноїділянки абоземлекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, та застосування інших, передбачених законом, способів.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникаютьз моменту державної реєстрації цих прав(стаття 125 Земельного кодексу України) відповідно до вимог визначених ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому, обов`язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Позивачкою, яка на момент звернення до суду не набула права власності на спадкову земельну ділянку, не доведено порушення її майнового права або законного інтересу, а матеріали справи свідчать про відсутність у позивачки станом на день подання позову та розгляду справи по суті суб`єктивного матеріального права права власності на земельну ділянку та, як наслідок, - про відсутність у позивача права на позов у частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження та державного акту на право постійного користування землею ( неналежний позивач та передчасні позовні вимоги).

Щодо судових витрат, суд з урахуванням вимог п.3ч.2ст.141ЦПК України,пропорційно розмірузадоволених позовнихвимог вважаєза необхідне стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , понесені витрати за сплату судового збору у розмірі 908 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. ст. 4, 10-13, 76-81, 258-265 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , Київська обласна державна (військова) адміністрація, ЄДРПОУ 00022533, місцезнаходження: м. Київ, пл. Л. Українки, 1, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», ЄДРПОУ 44768034, місцезнаходження: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А, Фастівська районна державна (військова) адміністрація, ЄДРПОУ 04054642, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, пл. Соборна, 1, треті особи: Перша київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ЄДРПОУ 02901807, місцезнаходження: м. Київ, пл. Перемоги, 11, Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, ЄДРПОУ 39802366, місцезнаходження: м. Київ, вул. Серпова, 3/14, Садівницьке товариства «Зелений гай», ЄДРПОУ 37237354, місцезнаходження: Київська область, Фастівський район, про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 3224984200:03:001:0229, загальною площею 0,06 га, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Садового товариства «Зелений Гай» Малоснітинської сільської ради Фастівського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , судовий збір в розмірі 908 гривень 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 23.12.2024.

Суддя Л.М.Ковалевська