Рішення

від 19.12.2024 по справі 528/1227/24

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа №: 528/1227/24

Провадження № 2/528/518/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 грудня 2024 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Вітківського М.О.,

при секретарі - Коваленко О.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Гребінка без проведення технічної фіксації в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: Постановити рішення про визначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

В обгрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер дід позивача - ОСОБА_3 . За життя дід залишив заповіт, яким заповів позивачу, своїй онуці, земельну ділянку площею 0,64 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320880405:05:001:0035, яка розташована за адресою: с. Сімаки Лубенського району Полтавської області. Після смерті діда відкрилася спадщина, зокрема і на земельну ділянку, вказану в заповіті.

Вказує, що при зверненні до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Н. Радзівон, для оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого діда, позивачу було відмовлено у спадкуванні земельної ділянки, площею 0,64 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320880405:05:001:0035, яка розташована за адресою: с. Сімаки Лубенського району Полтавської області, у зв`язку з тим, що нею пропущений строк для прийняття спадщини, внаслідок чого, на даний час вона позбавлена права розпорядження спадковим майном після померлого діда.

Позивач вважає, що у неї були поважні, об`єктивні причини, з яких вона пропустила строк, визначений ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини, оскільки вона не знала про порядок прийняття спадщини та вважала, що при наявності заповіту вона автоматично набуває права на спадкове майно.

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 19.11.2024 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче засідання на 19.12.2024 о 09-00 год. Витребувано з Лубенської державної нотаріальної контори Полтавської області (37502, м. Лубни, Полтавська область, вул. Вокзальна, 7) відомості, чи заводилась спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.24-26).

29.11.2024 року на виконання ухвали суду від 19.11.2024 року від Лубенської державної нотаріальної контори Полтавської області, надійшла інформація про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , не відкривалась (а.с.34).

19.12.2024 року у підготовче засідання позивач не з`явилася, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, натомість 27.11.2024 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про проведення розгляду справи без позивача. На позовних вимогах наполягає, просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с.30).

Відповідач у підготовче засідання не з`явилася, вона належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, натомість через канцелярію суду 27.11.2024 року подала заяву про визнання позову, просить розгляд справи повести без її участі (а.с.31).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 200 ЦПК України в підготовчому засіданні суд ухвалює судове рішення у разі визнання позову в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Високе, Гребінківської ТГ, Лубенського району, Полтавської області помер дід позивача ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Гребінківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), актовий запис №391 від 07.12.2022 року. (а.с.12).

Із матеріалів справи вбачається, що 01.02.2018 року дід позивача ОСОБА_3 , склав заповіт та заповів своїй онуці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку площею 0,64 га, цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5320880405:05:001:0035, яка розташована за адресою: с. Сімаки Лубенського району Полтавської області. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Лубенського (Гребінківського) районного нотаріального округу Н.В. Радзівон, та зареєстровано в реєстрі за №80 (а.с.10).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання за певний період або на день смерті від 09.10.2024 року №18.9-10/112, виданої Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, на час смерті ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з ним за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.16).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач, як спадкоємець за заповітом 02.10.2024 року зверталась до приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Радзівон Н.В., з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлого ОСОБА_3 . Із письмового роз`яснення нотаріуса від 02.10.2024 року №168/02-31 слідує, що нотаріус не може прийняти заяву про прийняття спадщини, оскільки спадкоємцем ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. Нотаріусом роз`яснено право звернення до суду за місцем відкриття спадщини або за місцем знаходження спадкового майна в порядку цивільного судочинства для вирішення питання щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с.9).

Так, у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотрималася та після відкриття спадщини не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Позивач пропустив встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05. 2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 76 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса із заявою для оформлення своїх спадкових прав їй було відмовлено через пропуск строку необхідного для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , що підтверджується письмовим роз`ясненням нотаріуса від 02.10.2024 року №168/02-31 (а.с.9).

В той же час, відповідно до ст. ст. 1273-1275 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Судом встановлено, що спадкоємець за законом дружина померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , протягом встановленого законом строку спадщину не прийняла, не оформив і не претендує на неї, про що свідчить подана нею заява до суду про визнання позову (а.с.31).

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Виходячи з вищевикладеного, можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом так і за законом слід вчинити одні і тіж дії, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за законом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній або приватній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, не зверталась до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за заповітом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272 ЦК України слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за заповітом.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В обґрунтування поважності причин, які слугували підставою пропуску строку позивачем для прийняття спадщини є те, що позивач була впевнена в тому, що вона як спадкоємець за заповітом автоматично набуває права власності на спадкове майно.

Суд приймає до уваги пояснення позивача, викладені у позовній заяві, ці пояснення узгоджуються зі змістом доказів, які надані позивачем. Вказані докази узгоджуються з іншими матеріалами справи, не суперечать їм, не заперечуються і не спростовуються іншими учасниками справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Що стосується тривалості додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , терміном 3 (три) місяці, який відраховувати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Складання повного тексту судового рішення відкласти не більше як на десять днів з дня закінчення розгляду справи, і визначити кінцеву дату складення повного судового рішення 29.12.2024 року.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , (проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , (зареєстрована/проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення складено 23.12.2024

Суддя М. О. Вітківський