Ухвала

від 23.12.2024 по справі 554/14126/24

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 23.12.2024Справа № 554/14126/24 Провадження № 2-о/554/465/2024

У Х В А Л А

Іменем України

23 грудня 2024 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Гольник Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

16.12.2024 року до Октябрського районного суду м. Полтави надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , подана представником заявниці адвокатом Козинським Євгеном Юрійовичем, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якому просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Петровське, Луганської області, який зник безвісти за особливих обставин, є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно дост. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3, 4ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Вирішуючи питання про прийняття справи до провадження суд приходить до наступного висновку.

Окреме провадження це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

Відповідно до роз`яснень, викладених уПостанові Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 зроблено висновок, що: «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом з заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись досуду звказаною заявоюзаявниця просить встановити факт, що ОСОБА_3 є батьком малолітньої ОСОБА_2 , тобто фактично ставиться питання про встановлення батьківства особи, яка зникла без вісти.

Згідно з ч. 4ст.315ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, суддя залишає заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи, що з поданої заявником заяви про встановлення факту встановлення батьківства вбачається спір про право, який в подальшому необхідний заявнику для отримання прав внаслідок того, що особа зникла безвісті, то заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження, тому у відкритті провадження у справі необхідно відмовити та роз`яснити заявнику, що вона має право звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст.294,315,258-259,260 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту батьківства.

Роз`яснити заявникові право на звернення до суду шляхом подання позову у порядку позовного провадження.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження надіслати заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В.Гольник