Справа № 643/13640/23
Провадження № 2/643/1135/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.12.2024 рокуМосковськийрайонний судм.Харкова ускладі :головуючого суддіМайстренко О.М., заучастю секретаря Куліш А.С.,розглянув усудовому засіданніу м.Харкові в порядкуспрощеного позовногопровадження зповідомленням (викликом)сторін цивільнусправу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство зобмеженою відповідальністю«МСБ Фінанс» звернувся до Московського районногосуду м.Харкова зпозовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 4600 00 грн., з яких 2500, 00 грн.-загальна сума заборгованості за кредитом та 2100 грн.-загальна сума заборгованості за відсотками. Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684, 00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 13.06.2019 року між ТОВ «МСБ Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 1497-К, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, фінансовий кредит в сумі 4 000, 00 грн. зі сплатою 540 процентів річних на умовах, визначених кредитним договором та Додатком №1 до нього. Відповідно до умов договору, позичальник повертає кредит за наступним графіком: строк погашення 26.05.2019 року, сума погашення 4000, 00 грн. Позивач взяті на себе зобов`язання виконав та 13.06.2019 року надав відповідачу кредит в розмірі 4 000, 00 грн. Позичальник частково сплатив лише суму процентів у розмірі 780,00 грн. Таким чином, відповідач порушив взяте на себе зобов`язання зі своєчасного повернення отриманого кредиту, не повернув кредит і не сплатив проценти за користування кредитом, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 4600 00 грн., з яких 2500, 00 грн.-загальна сума заборгованості за кредитом та 2100 грн.-загальна сума заборгованості за відсотками.
Ухвалою від 05.012.2024 року Московським районним судом м. Харкова відкрито провадження у справі , вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, представником позивача у прохальній частині позову викладено заяву, відповідно до змісту якої він не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та ухвалення заочного рішення судом.
Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч. 11ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, також шляхом направлення судових повісток за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Статтею 223 ЦПК Українивизначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.
Зокрема, відповідно до ч. 3ст. 223 ЦПК Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4ст. 223 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, згідно з ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниза відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4ст. 268 ЦПК України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено,що 13.06.2019 року між ТОВ «МСБ Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 1497-К, відповідно до якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, фінансовий кредит в сумі 4 000, 00 грн. зі сплатою 540 процентів річних на умовах, визначених кредитним договором та Додатком №1 до нього.
Відповідно до умов договору, позичальник повертає кредит за наступним графіком: строк погашення 26.05.2019 року, сума погашення 4000, 00 грн.
Пунктом 2.3 Кредитного договору визначено, що моментом (днем) повернення кредиту вважається день внесення суми кредиту, сплати процентів за користування ним та неустойки (пені, штрафу) за прострочення виконання зобов`язань (за їх наявності) в касу кредитора або день надходження коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора.
Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються щоденно та обчислюються від суми кредиту, яка фактично знаходилася у користуванні позичальника за кожен календарний день користування кредитом за методом «факт/360» з моменту надання кредиту до моменту повного повернення кредиту, при цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується. Позичальник сплачує проценти, відповідно до розрахунків, що містяться, у період до 26.06.2019 р. числа кожного наступного за розрахунковим місяця та одночасно з повним погашенням кредиту. Сплата процентів здійснюється позичальником готівкою до каси кредитора, або перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок, зазначений у розділі 6. У випадку, якщо зазначений день сплати процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, то позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахований процентів у перший за ним робочий день.
Згідно з п. 2.5 Кредитного договору у разі несплати кредиту та/або процентів і інших платежів у період, визначений у цьому договорі, сума зобов`язань по поверненню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою.
Умовами п. 2.7. Кредитного договору передбачено, що у випадку прострочення сплати платежів за графіком розрахунків, проценти за користування кредитом нараховуються до моменту повного повернення кредиту, при цьому день повернення кредиту не враховується, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних днів з моменту допущення прострочення сплати.
Відповідно до п.п. 3.3.7, 3.3.8 Кредитного договору позичальник зобов`язаний сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному п.п. 2.4., 2.5. цього Договору; повернути в повному обсязі кредит з нарахованими процентами за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями, в порядку визначеному цим Договором.
Пунктом 5.4. Кредитного договору визначено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.
Згідно з копією видаткового касового ордеру від 13.06.2019 року позивач надав, а відповідач отримав кошти відповідно до умов зазначеного договору у розмірі 4 000, 00 грн.
Відповідно до прибуткового касового ордеру № 231 від 26.06.2019 року відповідач частково сплатив позивачу лише суму процентів у розмірі 780 ,00 грн.
Таким чином,відповідач порушив взяте на себе зобов`язання зі своєчасного повернення отриманого кредиту,не повернув кредит і не сплатив проценти за користування кредитом,що призвело до виникнення заборгованості,яка становить 4600 , 00 грн., з яких 2500, 00 грн.-загальна сума заборгованості за кредитом та 2100 грн.-загальна сума заборгованості за відсотками.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1статті 11 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини 2статті 11 ЦК Українипередбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістомст. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1статті 627 ЦК Українивизначено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1ст. 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частинами 1 та 2ст. 1054 ЦК Українипередбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Після підписання Кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у відповідача виникло зобов`язання повернути суму отриманого кредиту та сплатити проценти.
Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зіст. 530ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст.ст.610,612ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Статтею 614 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.
Всупереч вимог ст. ст.525,526 ЦКвідповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 4600 , 00 грн., з яких 2500, 00 грн.-загальна сума заборгованості за кредитом та 2100 грн.-загальна сума заборгованості за відсотками.
За таких обставин, оскільки відповідач належним чином взяті на себе грошові зобов`язання не виконав, суд дійшов висновку про те, що відповідачем були порушені права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, відповідний борг в сумі 4600 грн., який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з відповідача в судовому порядку.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2ст. 12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки
У відповідності до ч. 1ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Положеннями ч. ч. 1 та 3ст. 83 ЦПК Україниунормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4ст. 83 ЦПК України).
Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку ч. 4ст. 83 ЦПК Україниписьмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7ст. 81 ЦПК України).
При цьому, за приписами ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.
З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.
Згідно з ч. 1ст. 141 ЦПК Українивитрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями76,81,141,264,265 ЦПК Українисуд
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» суму боргу за Договором про надання фінансового кредиту № 1497-К від 13.06.2019 року в розмірі 4600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2ст. 358 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МСБ Фінанс» (код ЄРДПОУ 37355066; м. Харків, вул. Раєвської, буд. 17).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Майстренко О.М.
Суд | Московський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 24.12.2024 |
Номер документу | 123958409 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них споживчого кредиту |
Цивільне
Московський районний суд м.Харкова
Майстренко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні