Рішення

від 03.12.2024 по справі 711/8946/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8946/24

Провадження №2/7113093/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Буйновської А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Департамент соціальної політики Черкаської міської ради звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошової допомоги. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 перебувала на обліку в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради як внутрішньо переміщена особа відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 .

При звернені за призначенням адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання із заявою від 31.03.2021 ОСОБА_1 надала недостовірну інформацію про майновий стан своєї сім`ї.

На час виникнення спірних правовідносин, призначення адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснювалося відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, який втратив свою чинність 22.03.2022.

При перевірці особової справи згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що чоловік заявниці ОСОБА_2 07.11.2020 отримав у власність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 10-692, виданий 26.08.2020.

Враховуючи викладене, по особовій справі № 615737 ОСОБА_1 було прийнято рішення від 05.04.2021 про припинення виплати грошової адресної допомоги з 01.04.2021 в зв`язку із виявленою інформацією про наявність майна. Визначено суму надміру отриманих коштів за період з 01.09.2020 по 30.04.2021 в розмірі 19536,00 грн.

Частину переплати в сумі 2442,00грн. повернуто АТ «Ощадбанк» на рахунок департаменту.

06.10.2022 позивач своїм рішенням здійснив коригування періоду та розміру надміру виплачених коштів грошової допомоги по справі № 615737 ОСОБА_1 .

Відповідно до рішення від 06.10.2022 розмір надміру виплачених коштів грошової допомоги становить 9768,00 грн. (12210,00 грн. 2442,00 грн.) за період з 01.12.2020 по 30.04.2021.

Відповідачу неодноразово направлялись листи за адресою фактичного місця проживання про необхідність повернення надміру отриманих коштів грошової допомоги, однак в добровільному порядку на цей час кошти не повернуто.

Враховуючи зазначене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь надміру виплачені кошти у розмірі 9768грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 3028грн. 00коп.

Ухвалою суду від 15.11.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували.

У судове засідання представник позивача не з`явився. 03.12.2024 до суду надійшла зава від представника позивача за підписом в.о. директора департаменту Юлії Ніконенко від 02.12.2024 про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд задовольнити їх. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча повідомлявся судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Однак, 29.11.2024 від відповідача надійшла до суду заява про визнання позову. Також, в заяві відповідач вказав, що є внутрішньо переміщеною особою, змушена була з чоловіком та малолітніми дітьми покинути місто Донецьк та переїхати до міста Черкаси. Відповідач не знала, що отримання її чоловіком у спадщину після смерті його батька частки житлового будинку, позбавляє її права на отримання щомісячної допомоги як внутрішньо переміщена особа. Вона ніколи не мала наміру отримувати те, на що не має права. Також, відповідач вказала, що не отримувала від Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради жодних нагадувань, повідомлень про переплату, рішень тощо. Про наявність позову дізналась з смс-повідомлення «SUDPOVISTKA» у месенджері «Viber». У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги визнає у повному обсязі. Крім того, відповідач повідомила, що не може бути присутньою у судовому засіданні та вважає за можливе розглянути справу без її участі.

Враховуючи думку сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 31.03.2021 звернулась до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Як встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала на обліку в Департаменті соціальної політики Черкаської міської ради як внутрішньо переміщена особа, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин, призначення адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснювалося відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505, який втратив свою чинність 22.03.2022.

Так, відповідно до п. 10 вказано вище Порядку, уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.

При перевірці особової справи згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було встановлено, що чоловік заявниці ОСОБА_2 07.11.2020 отримав у власність житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 10-692, виданий 26.08.2020.

Відповідно до п. 6 Порядку, грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім`ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

Як встановлено, по особовій справі № 615737 ОСОБА_1 було прийнято рішення від 05.04.2021 про припинення виплати грошової адресної допомоги з 01.04.2021 в зв`язку із виявленою інформацією про наявність майна, та визначено суму надміру отриманих коштів за період з 01.09.2020 по 30.04.2021 в розмірі 19536,00 грн.

Судом також встановлено, що частину переплати в сумі 2442,00грн. повернуто АТ«Ощадбанк» на рахунок департаменту та 06.10.2022 позивач своїм рішенням здійснив коригування періоду та розміру надміру виплачених коштів грошової допомоги по справі № 615737 ОСОБА_1 . Тому, розмір надміру виплачених коштів грошової допомоги за період з 01.12.2020 по 30.04.2021 становить 9768,00 грн. (12210,00 грн. 2442,00 грн.).

В подальшому, відповідачу неодноразово направлялись листи від 12.10.2022 № 10061/28-5/01-10, від 06.10.2022 б/н за адресою фактичного місця проживання про необхідність повернення надміру отриманих коштів грошової допомоги, однак надмірно виплачені кошти, відповідач не повернув.

Згідно з частиною першою ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті допомоги, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року по справі № 545/163/17, а також у постанові у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 11 квітня 2019 року по справі № 150/164/17.

Таким чином, повернення надмірно виплачених коштів у вигляді компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

В заявах для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідач власноруч ставила свій підпис під зазначеними попередженнями, тобто усвідомлюючи, що надання неточних чи неповних відомостей тягне відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України). Способи захисту визначені Цивільним кодексом України.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст.77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

У статтях 46 та 48 Конституції України розкриваються деякі елементи соціальної політики держави, якими передбачається, що громадяни мають право на соціальний захист та право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Одним із важливих видів соціальної допомоги, спрямованої на здійснення соціального захисту громадян, які цього потребують, є запровадження державою інституту надання державної соціальної допомоги.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачу нараховано щомісячну соціальну допомогу у більшому розмірі, ніж необхідно, що призвело до отримання відповідачем соціальної допомоги у надмірному розмірі на загальну суму 9768грн. 00коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналогічна правова позиція викладена також в постановах Верховного Суду від 04.07.2018 (справа № 598/1874/16-ц) та від 12.02.2020 у справі № 345/1183/17.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1)заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.

Таким чином, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Отже, враховуючи, що відповідач отримав соціальну допомогу за період з 01.12.2020 по 30.04.2021 у більшому розмірі ніж необхідно, оскільки її розмір був обчислений на підставі невірних даних, що було наслідком недобросовісної поведінки відповідача (не повідомлення про отримання чоловіком відповідача у власність частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ), внаслідок чого завдано шкоди державному бюджету, то вимоги позивача є цілком правомірними та обґрунтованими, а відтак підлягають до задоволення у повному обсязі.

При цьому, звертається увага на те, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які покликався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме, стягненню з відповідача на користь позивача, у межах заявлених позовних вимог, підлягає 9768грн. 00коп. надміру виплачених грошових коштів по державній допомозі. Слід зазначити, що відповідач визнав позовні вимоги, про що зазначив у заяві до суду і визнання позову прийнято судом, враховуючи норми ст. 206 ЦПК України.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачений судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп. (платіжна інструкція №153 від 08.11.2024).

Таким чином, оскільки позовні вимоги Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради задоволено у повному обсязі, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 141, 280-282, 259, 265, 268, 273, 279-282 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 37853109, м. Черкаси, бульв.Шевченка,307) грошові кошти у розмірі 9768грн. 00коп., як надмірно виплачені за наступними реквізитами:

р/рUA93820172034313002800007962, ДКСУ в м.Київ УДКСУ у м. Черкаси.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 37853109, м. Черкаси, бульв.Шевченка,307) судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп. за наступними реквізитами: р/р UA 958201720344250046000079620, ДКСУ в м.Київ УДКСУ у м. Черкаси.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 10.12.2024.

Головуючий суддя С. М. Позарецька