Рішення

від 20.12.2024 по справі 299/8148/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2024 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючий - суддя Левко Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Виноградівської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Виноградівської міської ради .

Вимоги заяви мотивовано тим, заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 , є рідними батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вже минуло два роки, як вони припинили сімейні відносини та проживають окремо. Після розриву стосунків дружина переїхала проживати до своїх батьків, а син залишився з заявником, батьком дитини, щоб різко не змінювати його середовище. З того часу заявник займається забезпеченням життя сина, його навчанням, вихованням, піклується про здоров`я, відпочинок та розвиток. В них із сином міцний емоційний зв`язок.

Так сталося, що мати дитини не мала фізичної можливості піклуватися про дитину, виїжджала за кордон на заробітки, не мала постійного місця проживання. Проте, мати дитини не розуміла, що сину краще продовжувати проживати у звичному для нього середовищі, біля батька, між нами тоді не було досягнуто згоди щодо цього питання. Тому заявник звернувся до суду для врегулювання спору у судовому порядку. За результатами судового розгляду цивільної справи №299/1167/24 суд вирішив розірвати шлюб між ними та визначити місце проживання дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком за адресою АДРЕСА_1 та залишити на утриманні та самостійному вихованні біля батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час син постійно проживає разом з заявником.

Мати не підтримує зв`язок з дитиною, не займається утриманням.

Проте у заявника виникла необхідність оформити соціальну допомогу як батьку, який самостійно виховує дитину, а також заявник має намір реалізувати інші права, які передбачені законом для одиноких батьків. Наявні у заявника документи не підтверджують той факт, що він є одиноким батьком у розумінні законів, що врегульовують підстави надання соціальної підтримки одиноким батькам. На рівні закону не визначено іншого порядку встановлення такого факту. Тому заявник змушений звернутися до суду із відповідною заявою.

У зв`язку з наведеним, заявник просить в судовому порядку встановити факт, що має для нього юридичне значення - факт того, що він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявник та заінтересовані особи у підготовче засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заявник ОСОБА_1 подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності та про те, що вимоги заяви підтримує повністю, просить суд такі задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала через канцелярію суду заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги заявника підтримує.

Представник заінтересованої особи виконавчого комітету Виноградівської міської ради в підготовче засідання також не з`явився та подав до суду заяву про розгляд спсрви у ого відстуінсть, заперечень проти вимог заявника не має.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

У відповідності до вимо гст. 293 ЦПК України, суди розглядають в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Судом встановлено наступне.

Заявник ОСОБА_1 та заінтересована особа ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.

За час шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя у них не склалося і рішенням Виноградівського районного суду по цивільній справі № 299/1167/24 від 06.06.2024 року, шлюб між ними розірвано, визначено місце проживання дитини сина ОСОБА_4 разом з батьком.

Дитина проживає разом із заявником, оскільки перебування сина разом з матір`ю не відповідає інтересам дитини.

З пояснень заявника слідує, що з часу винесення рішення суду від 06.06.2024 року, обставини не змінилися, син проживає разом з ним, та він самостійно його виховує та утримує.

Понад два роки ОСОБА_2 , мати дитини не виявляє жодної заінтересованості в тому як зростає їх спільний син ОСОБА_4 , не цікавиться його успіхами в навчанні, не піклується про його фізичний і духовний розвиток в необхідному обсязі, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання.

Як встановлено судом, ініціатива звернення із заявою до суду обумовлена виключно безвідповідальною поведінкою матері дітей, оскільки заявник не має інших важелів впливу на поведінку матері дітей у розрізі виконання батьківських обов`язків, а тому відповідно потребує судового захисту.

Фактично ОСОБА_1 є одиноким батьком, який самостійно виховує та утримує малолітню дитину.

За таким умов заявник як батько повинен повноцінно забезпечити добробут власного сина.

У відповідності до вимог ст. ст.315,319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, у випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч.8ст.7 Сімейного кодексу Українирегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Згідно положень ч.1ст.154 Сімейного кодексу Українибатьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.

Заявник має повну можливість забезпечити дитині належні умови проживання, повною мірою займатися вихованням дитини, дати освіту та добробут.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. У даній ситуації проживання дитини саме з батьком є для неї більш прийнятним, оскільки в батька більше емоційно-вольової мотивації, можливостей та часу приділяти дитині увагу.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11.07.2017 р. (заява №2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, що у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Згідно ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік юридичних фактів, підвідомчих встановленню в судовому порядку, наводиться вст. 315 ЦПК Українине є вичерпним.

Частиною 2ст. 315 ЦПК Українивстановлено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно дост. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення`судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини має для заявника юридичне значення, оскільки необхідне заявнику для реалізації соціальних цілей як одинокому батьку, захисту та реалізації інтересів дитини без необхідності щоразу звертатись до матері для отримання її згоди, в тому числі щодо переміщення, на здійснення лікування, навчання.

Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

У зв`язку із вищенаведеним заявлені вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10,12,13,18,81,259,263-265,315,316,318-319 ЦПК України, Постановою ПВС України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заявлені вимоги ОСОБА_1 - задоволити повністю.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким за рішенням суду визначено місце проживання його сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно виховує та утримує дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. Ю. Левко