Рішення

від 20.12.2024 по справі 299/6578/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/6578/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Леньо В.В., при секретарі Казимірська Н.В., за участі позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритомуому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Виноградівської міської ради Берегівського району Закарпатської області, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони з 23.02.2015 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі у сторін народилася донька, ОСОБА_3 .

20 лютого 2024 року за рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області шлюб між сторонами було розірвано. Рішення набрало законної сили 22.03.2024 року.

У сторін складні взаємовідносини, ведення діалогу у більшості випадків не виходить, тому для врегулювання питань, що стосуються дитини та мають важливе значення для її благополуччя та розвитку, виникла необхідність їх врегулювання в судовому порядку, зокрема у питанні визначення місця проживання дочки та розміру виплачуваних на її утримання аліментів.

Дочка ОСОБА_3 проживає разом позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

У доньки є вроджені відхилення психологічного та мовленнєвого розвитку, у зв`язку з чим у 2022 році доньці встановлено інвалідність, в зв`язку з чим потреби доньки є значно більшими ніж потреби дітей які не мають таких особливостей розвитку. Вказує, що до таких потреб відносяться приватні оплачувані заняття з психологом, логопедом, дефектологом, іншими фахівцями з розвитку. Відповідач надає добровільну допомогу на утримання доньки, яка становить 5 000 гривень на місяць, однак з врахуванням особливостей розвитку дитини така сума є недостатньою для забезпечення її життєдіяльності (придбання ліків, відвідування стоматолога, придбання шкільного приладдя, тощо), в з`язку з чим просить стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 10 000 гривень щомісячно.

В свою чергу, в зв`язку припиненням сімейних відносин, у сторін виникло питання пов`язане із визначенням подальшого місця проживання їх спільної неповнолітньої дитини, у зв`язку з чим просить визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 разом з нею.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому обставини та вимоги позову визнав частково. Вказав, що він систематично надає відповідачці допомогу на утримання дитини в розмірі 5500 гривень, про що подав відповідні докази. Вказав, що відповідач в свою чергу створює йому перешкоди у спілкуванні та побаченні з дитиною у зв`язку з чим було складено графік побачень з дитиною. Незважаючи на це позивачка не дотримується вказаного графіку та не віддає дитину для участі у вихованні та побаченнях.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві та просила суд задовільнити такі в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні обставини та вимоги позову визнав частково, відповідно до позиції викладеної у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи в підготовче судове засідання також не з`явився , однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність та долучення до матеріалів справи висновку, за яким орган опіки підтримує вимоги позивача в частині визначення місця проживання дитини разом з матір`ю.

Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Виноградівського районного суду 20.02.2024 року (а.с.10).

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання матері.

З медичного висновку № 119 від 03.09.2024 року про дитину - інваліда вбачається, що ОСОБА_3 є дитиною інвалідом.

Дані обставини визнаються сторонами та додаткового доказування не потребують.

Судом встановлено, що сторонами не досягнуто згоди щодо утримання дитини, яка перебуває на матеріальному утриманні позивачки та визначення місця проживання дитини.

Суд констатує, що правовідносини, яким відповідають встановлені фактичні обставини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України.

Позивач бажає, щоб донька ОСОБА_3 і надалі проживала разом з нею.

В свою чергу, заперечень з боку відповідача в цій частині позву не надходило.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Частиною першою ст.160 СК України також визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Висновком органу опіки та піклування Виноградівської міської ради про визначення місця проживання ОСОБА_3 , 22.02.2017 року від 22.10.2024 за № 02.1-15/4973 прийнято рішення, письмовий висновок органу опіки та піклування згідно ст. 19 Сімейного кодексу України при участі в засіданні надати суду, де зазначити доцільним залишити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з матір`ю ОСОБА_1 .

Принципом 6 «Декларації прав дитини» від 20 листопада 1959 року визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Аналізуючи вищенаведені обставини та враховуючи вимоги норм сімейного законодавства, належні умови проживання за місцем проживання матері, що сприяють розвитку і належному вихованню дитини, суд вважає доцільним визначити місце проживання дити сторін з матір`ю, що повністю відповідає інтересам дитини.

За змістом ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Тобто обов`язок утримувати дитину є рівним для обох батьків.

За вимогами ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що Відповідач офіційно працевлаштований - працює на посаді старшого менеджера з маркетингу в ТОВ «АБРИЛ ФАРМ», розмір його заробітної плати, після відрахування податків та зборів, в середньому складає 24000 гривень, що підтверджується довідкою про доходи від 11.12.2024 року.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч.2 ст.181 СК України).

Частина 3 статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

У частині 1 статті 182 СК України визначено перелік обставин, які враховуються при визначенні розміру аліментів, а саме:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Водночас частина друга ст.182 СК України передбачає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частина 3 статті 182 СК України передбачає, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Як встановлено в судовому засіданні, сторони взаємної згоди щодо утримання їх спільної дитини не досягли, а відтак на її утримання підлягають стягненню аліменти з відповідача, як батька, який проживає окремо від дитини.

Відповідач працездатного віку і може надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дочку, передбачених ст.188 СК України, не встановлено.

Відповідач не заперечує проти сплати аліментів на утримання дитини, проте не згідний із заявленим позивачем їх розміром.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, який належить стягувати з відповідача, суд враховує положення ч.1 ст.182 СК України, визначений законодавством прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також встановлені фактичні обставини в справі.

Станом на дату розгляду справи доньці сторін виповнилося 7 років, (через два місця виповниться вісім років).

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 2563 гривні, для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

Отже, мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину віком від 6 до 18 років на даний час становить 3196 гривень.

Відповідно до положень ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача, як аліменти на дитину сторін, суд приймає до уваги встановлені у справі обставини, часткове визнання позову відповідачем керуючись принципами законності, справедливості та розумності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення та з відповідача слід стягувати аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі по 5 500 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Приймаючи рішення суд виходив із встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину певного віку та того, що батьки в рівній мірі повинні забезпечувати необхідні умови для існування дитини.

Щодо посилання позивачки на те, що донька сторін є дитиною з особливими потребами, як на підставу стягнення з відповідача аліментів у розмірі 10 000 гривень, суд звертає увагу на те, що в постанові від 31 січня 2020 року у справі № 484/2230/17 КЦС ВС вказав, що придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя поглинаються аліментними виплатами того з батьків, хто не проживає з дитиною».

В свою чергу у постанові від 8 грудня 2021 року у справі № 607/12170/20 КЦС ВС виснував про хворобу дитини як особливу обставину, що потребує додаткових витрат.

Законодавство встановлює, що той із батьків, з якого стягуються аліменти (або можуть бути стягнуті, тобто той із батьків, який проживає окремо від дитини), зобов`язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

На відміну від аліментів, які є регулярними платежами, оскільки базові потреби дитини мають забезпечуватись постійно, додаткові витрати на дитину можуть стягуватись у вигляді одноразової суми або у формі щомісячних платежів на конкретно визначений період (період тривалості особливих обставин).

До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей або має розлади здоров`я.

Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба, каліцтво, інвалідність тощо) так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат).

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність у дитини сторін особливих обставин розвитку, що викликані її хворобою, є додатковими витратами й не належать до основних, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок аліментів.

Інших обставин, які мали б істотне значення для визначення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини судом не встановлено. Про них не зазначили і сторони в справі.

Згідно з ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 200, 206, 223, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5500 (п1ять тисяч п`ятсот) гривень на місяць, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи із дати звернення до суду - 25.09.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць у розмірі 5500 гривень.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь держави судові витрати у розмірі 2422,4 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 23.12.2024 року.

ГоловуючийВ. В. Леньо