Рішення

від 23.12.2024 по справі 301/3954/24

ІРШАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 301/3954/24

2/301/1808/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" грудня 2024 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М.О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Іршавська міська рада Хустського району, про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_4 , який не залишив заповіту. Спадкоємцями першої черги за ОСОБА_4 є його вдова позивачка ОСОБА_1 , яка спадщину прийняла, та діти відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відмовилися від спадщини на користь своєї матері позивачки ОСОБА_1 .

До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

Позивачка не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки житловий будинок не зареєстрований та відсутні правовстановлюючі документи на нього.

Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.

Ухвалою Іршавського райсуду від 29.11.2024 року відкрито провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Іршавську міську раду, справу призначено на підготовче засідання.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити та розглянути справу по суті без її участі (а.с. 38, 49, 60).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу по суті за їх відсутності, позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с. 62, 64).

Представник Іршавської міської ради у підготовче судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу по суті без його участі, за наявними матеріалами справи, заперечень на позов не подав (а.с.50,52).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивачка посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не зареєстрований.

Згідно виписки з погосподарської книги Дубрівської сільської ради за 1992-2024 роки №511 від 14.11.2024 року, забудовником та власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.21). Житловий будинок збудований у 1990 році на земельній ділянці, що надана для обслуговування житлового будинку площею 0,06 га. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.30-38). Згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 28.11.2024 року, вартість будинку за адресою АДРЕСА_1 , становить 104200 грн. (а.с.37).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.07.2008 року (а.с.10). Заповіту ОСОБА_4 не залишав.

Спадкоємцями першої черги за ОСОБА_4 є його вдова позивачка ОСОБА_1 та діти відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 9,15,19,20)

Позивачка ОСОБА_1 на день відкриття спадщини проживала разом із спадкоємцем та протягом шести місяців не відмовилася від спадщини, тому згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України є такою, що прийняла спадщину (а.с.22). Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовилися від прийняття спадщини за батьком на користь своєї матері (а.с.39,40). Відмова спадкоємців від спадщини не суперечить закону, не порушує прав та законних інтересів інших осіб.

До складу спадщини за спадкоємцем ОСОБА_4 входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцеві.

Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги, свідоцтво про право на спадщину за покійним чоловіком не отримувала. Однак, згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.з ст.1296ЦК Українивідсутність свідоцтвапро правона спадщинуне позбавляєспадкоємця правана спадщину. Дана позиція суду відповідає висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2021 року по справі №609/1231/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на успадкований за чоловіком будинок, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи.

Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно довимог ст.392ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.

За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідачі позовнівимоги визнали.Визнання відповідачамипозову несуперечить закону,не порушуєправа тасвободи іншихосіб.

Громада с.Мала Розтока, натериторії якогорозташоване нерухомемайно,відноситься до об`єднаної територіальної громади Іршавської міської ради Хустського району (колишнього Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.

Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповіднімісцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Оскільки згідно погосподарської книги села власником житлового будинку був чоловік позивачки ОСОБА_4 , спадкоємцем якого є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1261, 1268 ч.3, 1274 ЦК України, ст. 12, 13, 200 ч.4, 263-264 ЦПК України

р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 23 грудня 2024 року.

Головуюча: М. О. Пітерських