Постанова

від 17.12.2024 по справі 308/18565/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/18565/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі представника Закарпатської митниці Зубенко І.І., особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 та його адвоката Мензак Ю.Ю., розглянувши адміністративну справу за протоколом про порушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Державної митної служби України, відносно громадянина України ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Грузія, Шаумяні; місце роботи - тимчасово не працює; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт НОМЕР_1 від 07.02.2018року, виданий органом8089; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 471 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про порушення митних правил №0628/30500/24 від 19 вересня 2024 року вбачається, що 19.09.2024рокуо 22год.17хв.в зонумитного контролюна ділянку"Виїзд"митного поста«Астей» Закарпатськоїмитниці заїхавлегковий автомобільмарки «BMWX5»,реєстраційний номернийзнак України НОМЕР_3 ,ідентифікаційний номертранспортного засобу: НОМЕР_4 ,у якомув якостіводія слідувавгромадянин України ОСОБА_1 , який їхав до Австрії, на лікування.

Формою проходженнямитного контролюгр.України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу "зелений коридор"

При усному опитуванні громадянин України ОСОБА_1 повідомив, що крім особистих речей нічого не перевозить у зазначеному транспортному засобі та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, що підпадають під обмеження.

В ходімитного контролюзазначеного транспортногозасобу таречей громадянина України ОСОБА_1 у правій частині багажного відсіку автомобіля, у медичній аптечці. серед медичних засобів, за допомогою службової собаки Фокс тер?єр «Сімона», навченої на пошук наркотичних засобів, без ознак приховування, виявлено поліетиленовий згорток, в якому знаходилась речовина рослинного походження, зеленуватого кольору, за зовнішніми ознаками схожа на каннабіс (марихуану), загальною вагою близько 0,33 грама брутто.

Доступ довиявленої речовинизеленуватого кольору,за зовнішнімиознаками схожана каннабіс(марихуану)нічим неутруднювався.

Зазначену речовину зеленуватого кольору, за зовнішніми ознаками схожу на каннабіс (марихуану) громадянин України ОСОБА_1 не визнав своєю власністю, та зазначив, що медичну аптечку, в якій була виявлена речовина, він отримав від знайомого, близько дев?ять місяців тому, та не знав що в ній знаходяться сторонні предмети.

У протоколі про порушення митних правил вказано на те, що ОСОБА_1 , не заявив митному органу відомості про переміщувані ним через митний кордон предмети, які підлягають обов?язковому декларуванню та обмежені до переміщення через митний кордон України та що зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого

(передбачених) статтею 471 ч.3 Митного кодексу України.

05.12.2024 від адвоката Галечян Б.Г., ОСОБА_2 , надійшли заперечення на протокол про порушення митних правил.

Так, у запереченнях вказано на відсутність суб`єктивної сторони правопорушення: оскільки ОСОБА_1 у письмових поясненнях чітко вказав, що виявлена речовина не є його власністю, він про її наявність не знав і не мав наміру перевозити її через митний кордон. Аптечка була передана йому третіми особами приблизно 9 місяців тому, і він з моменту її отримання не відкривав її та не користувався нею. Доступ до речовини не був утруднений, і її транспортування здійснювалося без спроб приховування чи введення в оману працівників митниці, що свідчить про відсутність умислу; особливості військової аптечки: Виявлена аптечка мала не цивільний, а військовий характер. Це може свідчити про те, що її комплектування могло бути нестандартним і невідомим для користувача. У зв`язку з цим, не можна припустити, що громадянин ОСОБА_1 знав про вміст аптечки чи мав обов`язок перевіряти її після отримання; відсутність об`єктивної сторони правопорушення: виявлена речовина не була спеціально прихована, її наявність була випадковою і не спрямовувалася на приховування від митного контролю. Форма проходження митного контролю «зелений коридор» була обрана відповідно до заявлених намірів громадянина, який підтвердив, що перевозить лише особисті речі. Виявлення речовини стало можливим завдяки огляду з використанням службового собаки, однак це не є доказом навмисного приховування чи намагання порушити митні правила. До того ж, звертає увагу на те, що посадовою особою, яка склала протокол про порушення митних правил № 0628/30500/24 від 19.09.2024, не указано в чому конкретно полягало саме приховування товару громадянином ОСОБА_1 , оскільки саме цією посадовою особою в протоколі зазначено, що ознаки приховування відсутні, доступ до виявленої речовини зеленуватого кольору нічим не утруднювався

Адвокат у запереченнях зазначає, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил є наявність усіх елементів складу. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Таким чином, враховуючи вище наведене, доходимо до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, у діях громадянина ОСОБА_1 .

При цьому у запереченнях вказано на те, що причиною вчинення правопорушення стала його неналежна обізнаність з вмістом аптечки, що знаходилась в салоні багажника, й відповідно необізнаність з переміщуваною ним категорією товару, ввезення якого на територію України у будь-яких обсягах не дозволяється. ОСОБА_1 не мав умислу або необережності щодо недекларування заборонених товарів, оскільки не знав про наявність речовини в аптечці. Дії ОСОБА_1 не були спрямовані на спричинення шкоди громадським або державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, що охороняються законом. Сам же ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил притягується вперше та у вчиненому щиро розкаявся.

Також адвокат зазначає, що ОСОБА_1 є законослухняним громадянином України, який раніше ніс службу у Збройних Силах України, захищаючи суверенітет та незалежність держави. Після завершення служби, внаслідок отриманих психологічних травм, у нього виникли ускладнення психічного здоров`я, що потребували спеціалізованого лікування за кордоном. ОСОБА_1 ніколи в житті не вживав психотропні чи наркотичні речовини. На обліку у нарколога чи психіатра не перебуває, що додатково підтверджує його законослухняну поведінку. Протягом багатьох років він демонструє бездоганну репутацію, що свідчить про його високий рівень правосвідомості.

Також у запереченнях вказано на те, що ОСОБА_1 прибув в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного поста «Астеї» Закарпатської митниці зрання. При цьому, в протоколі зазначено, що ОСОБА_3 прибув до митного поста об 22 год. 17 хв. Відповідно, відомості в протоколі є суперечливими та не відповідають обставинам справи, а в суду не має можливості самостійно визначити час начеб-то скоєного правопорушення.

Адвокат вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи. Відповідно, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, про те що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що згідно з ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.

Адвокат просить: провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

11.12.2024 від адвоката Галечян Б.Г., Климов Олексія Юрійовича, надійшло клопотання у якому він просить: забезпечити участь захисника ОСОБА_1 адвоката Климова О.Ю. у судовому засіданні, що призначене на 17.12.2024 об 09 год. 55 хв. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

11.12.2024 від адвоката Галечян Б.Г., ОСОБА_2 , надійшло клопотання у якому він просить витребувати в Управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Закарпатської митниці (код ЄДРПОУ 43985560) відеозапис (відеозаписи) з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника (працівників) митного контролю, який (які) здійснював огляд автомобіля марки «ВМ Х5» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) та речей громадянина ОСОБА_1 , 19 вересня 2024 року на ділянці «Виїзд» митного поста «Астеї». Витребувати у Закарпатської митниці (код ЄДРПОУ 43985560) відеозапис (відеозаписи) з відеокамер, розташованих в зоні митного контролю на ділянці «Виїзд» митного поста «Астеї», станом на 19 вересня 2024 року щодо заїзду в зону митного контролю на ділянку «Виїзд» митного поста «Астеї» транспортного засобу - легкового автомобіля марки «ВМ Х5» (реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ).

12.12.2024 від адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення у яких зазначено, що вину свою у інкримінованому йому правопорушенні ОСОБА_1 не визнає. Протокол про адмінправопорушення вважає незаконним, упередженим, а обставини, викладені у ньому, перекрученими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки при проходженні перевірки у багажному відділенні працівниками Державної прикордонної служби України була виявлена аптечка кольору хакі, при відкритті якої працівник служби запитав ОСОБА_1 , чи є у ній якісь заборонені ін`єкції, на що особа, що притягується до відповідальності за порушення митних правил, повідомив, що не розбирається у медикаментах, а власне аптечку він отримав ще на початку війни від свого соратника.

Від виявлення у аптечці невідомої речовини до документування даного факту пройшло ряд незрозумілих маніпуляцій, в ході яких пакет падав на землю, працівник його кудись відносив, приносив, перепаковував, викидував ліки тощо, і таким чином не можна бути впевненими, що це - одна і та ж речовина. Жодних навіть мінімальних процедур стосовно вилучення речовини не було дотримано. Не були залучені і поняті в ході вилучення, написи на упаковці з вилученою речовиною не були скріплені їх підписами чи хоча б підписом ОСОБА_1

Із додатків до проведеного експертного дослідження вбачається, що на експертне дослідження було надано пакет, скріплений підписом інспектора Артур Фовріш, який є заінтересованою особою, і міг у той пакет поставити коли завгодно і що завгодно. Крім того, у будь-який момент міг відкрити вміст та повторно запечатати у пакет інший вміст

Адвокат вказує на те, що зазначене у протоколі те, що ОСОБА_1 нібито заїхав у зону митного контролю о 22 годині 17 хвилин 19 вересня 2024 року, не відповідає дійсності, а насправді він приїхав до пункту перетину Державного кордону ще близько 9 години того ж дня, що може бути підтверджено відповідними відеозаписами.

Зауважує, що пояснення, які надані ОСОБА_1 , митній службі, не розкривають дійсну картину того, що відбулось. Відповідні пояснення були відібрані з певними маніпуляціями, надруковані працівником митної служби на власний розсуд та від людини, яка від ранку і до пізньої ночі перебувала у стресовій ситуації. Набагато більш об`єктивні пояснення були надані ОСОБА_1 працівникам поліції, які серед іншого, просимо оглянути під час розгляду справи.

За таких обставин, просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відсутності у його діях відповідного складу адмінправопорушення.

При цьому адвокат просить витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) відеозаписи з нагрудних камер та камер спостереження, з пункту перетину державного кордону України за період з 9:00 по 22:17 год. 19 вересня 2024 року стосовно заїзду та руху ОСОБА_1 та відповідних процедур, що з ним проводились. 2.

Витребувати від Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, zk.post@customs.gov.ua) - відеозаписи з нагрудних камер та камер спостереження, з пункту перетину державного кордону України за період з 9:00 по 22:17 год. 19 вересня 2024 року стосовно заїзду та руху ОСОБА_1 та відповідних процедур, що з ним проводились.

Закрити справу про адмінправопорушення (порушення митних правил) відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення (порушення митних правил), передбаченого ч. 3 ст. 471 МК.

Представник Закарпатської митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 визнати винним, та накласти на нього адмінстягнення передбачене ч.3 ст.471 МК України.

ОСОБА_1 та його адвокат заперечували наявність складу правопорушення передбаченого ч.3 ст. 471 МК України. Просили врахувати що згідно наявного в матеріалах справи повідомлення, про обставини вказані у протоколі про порушення митних правих було направлено повідомлення до №171 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину 307,309 КК України від 19.09.2024. Також, що відповідні пояснення були надані ОСОБА_1 працівникам поліції, які додані до письмових пояснень від 12.12.2024.

Заслухавши пояснення осіб що були присутні під час розгляду справи, дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку:

Щодо клопотання адвокатів Галечана Б.Г., про витребування доказів то варто зазначити, що:

Згідно п. 4 ч. 1ст. 278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Процесуальний порядок витребування доказів положеннямиКУпАПне регламентовано, разом із тим, слід зазначити, що:

Стаття 268КУпАП,передбачає, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюютьсястаттями 279-1-279-8цього Кодексу.

Згідно ст.495МК України, доказамиу справіпро порушеннямитних правилє будь-якіфактичні дані,на основіяких увизначеному закономпорядку встановлюютьсянаявність абовідсутність порушеннямитних правил,винність особиу йоговчиненні таінші обставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Такі данівстановлюються: 1)протоколом пропорушення митнихправил,протоколами процесуальнихдій,додатками дозазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи,яка притягуєтьсядо відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно дост. 498МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених упункті 3 статті 461цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Вказане свідчить про те, що особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення має право самостійно здійснювати збір доказів та подавати їх до суду.

Зі змісту клопотання вбачається, що представники ОСОБА_1 , адвокати Климов О.Ю., Мензак Ю.Ю. вважають, що докази які вони просять витребувати мають вирішальне значення для встановлення істини в справі. Їх витребування дозволить забезпечити прозорість дій митних органів, уникнути втрати доказів та забезпечити об`єктивний розгляд.

При цьому у клопотанні зазначено про неможливість сторони захисту самостійно надати зазначені вище докази. Разом із тим у клопотанні відсутні докази того, що адвокатами здійснювалися дії щодо отримання доказів самостійно. Інформації чи відомостей з приводу адвокатського звернення чи звернення самого ОСОБА_1 , з приводу отримання відеозаписів клопотання не містить. Так само відсутнє підтвердження того, що на відповідні запити ОСОБА_1 чи його адвокати отримали відмову, чи не отримали відповіді взагалі.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Климова О.Ю., відсутні.

У клопотанні від 12.12.2024 адвоката Мензак Ю.Ю., такий просить витребувати від прикордонного загону та митниці відеозаписи стосовно часу перебування мого клієнта на пункті перетину Державного кордону, які підтвердять ряд порушень з боку працівників ДПСУ та митниці, а також спростують зазначений у протоколі час потрапляння на митний контроль, однак належного обґрунтування про необхідність витребування від ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Мукачево, вул. Недецеї, 45) відеозаписи з нагрудних камер та камер спостереження, з пункту перетину державного кордону України за період з 9:00 по 22:17 год. 19 вересня 2024 року стосовно заїзду та руху ОСОБА_1 та відповідних процедур, що з ним проводились та від Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, zk.post@customs.gov.ua) - відеозаписи з нагрудних камер та камер спостереження, з пункту перетину державного кордону України за період з 9:00 по 22:17 год. 19 вересня 2024 року стосовно заїзду та руху ОСОБА_1 та відповідних процедур, що з ним проводились, у клопотанні не наводить.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що підстави для задоволення клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Мензак Ю.Ю.., відсутні.

Щодо клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Климова О.Ю., про надання йому можливості участі у судовому засіданні по справі № 308/18565/24 призначеному на 17.12.2024 об 09 год. 55 хв. в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, варто зазначити, що статтею 11Закону України«Про судоустрійта статуссуддів» передбачено, що учасникам судового процесу на підставі рішення суду забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень МК, а в частині, що не регулюється ним відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно ч.1,4 ст.526МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Згідно ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу.

Нормами КУпАП не передбачено проведення дистанційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому виходячи з положень ч. 1 ст. 2 цього Кодексу, для забезпечення об`єктивного та оперативного розгляду справи, вважаю за можливе застосувати аналогію закону з процесуальними нормами КПК України, а саме зі ст. 336 КПК України, якими врегульовано вказане питання.

За приписами ч. 7 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Згідно ч.ч.1-6 ст. 336 КПК України :

Судове провадженняможе здійснюватисяу режимівідеоконференції підчас трансляціїз іншогоприміщення,у томучислі якезнаходиться позамежами приміщеннясуду (дистанційнесудове провадження),у разі: 1)неможливості безпосередньоїучасті учасникакримінального провадженняв судовомупровадженні застаном здоров`яабо зінших поважнихпричин; 2)необхідності забезпеченнябезпеки осіб; 3)проведення допитумалолітнього абонеповнолітнього свідка,потерпілого; 4)необхідності вжиттятаких заходівдля забезпеченняоперативності судовогопровадження; 4-1)введення воєнногостану абопід часкарантину,встановленого КабінетомМіністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки, передбачені цим Кодексом.

Учасник кримінального провадження подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.

У разі технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку в учасника кримінального провадження, участь якого є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд.

Якщо технічна неможливість участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв`язку мають ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд своєю вмотивованою ухвалою може позбавити учасника кримінального провадження права участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у цьому кримінальному провадженні.

Згідно ч. 12вказаної нормидистанційне судовепровадження згідноз правиламицієї статтіможе здійснюватисяв судахпершої,апеляційної такасаційної інстанційпід часздійснення судовогопровадження збудь-якихпитань,розгляд якихвіднесено докомпетенції суду.

Згідно з вимогами ч.7 ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:

Учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Аналіз наведеної норми свідчить, що прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов`язку проведення судового засідання в режимі відеоконференції в разі наявності про це клопотання сторони.

Постановлення рішення про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду застосовується із врахуванням обставин, що зазначаються у клопотанні про таку участь. Даний спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, у зв`язку з чим повинні насамперед існувати причини, які ускладнюють або роблять неможливим участь сторони в судовому засіданні.

Необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень, залучених спеціалістів чи інших учасників процесу, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

Крім того, такий спосіб участі в судовому засіданні має винятковий характер, та має бути зумовлений обґрунтованими причинами, які перешкоджають, ускладнюють або роблять неможливим особисту участь сторони чи її представника в судовому засіданні.

Випадки, в яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому провадженні в режимі відеоконференції не визначені у законі. Проте, необхідність здійснення відеоконференції, на думку суду, визначається з врахуванням обставин справи, її складності та потреби.

Представником ОСОБА_1 а, адвоката Климова Олексія Юрійовича у клопотанні не наведено причин, які мають винятковий характер, унеможливлюють чи ускладнюють його безпосередню участь у призначеному судовому засіданні. Слід зазначити, що фактично єдиною підставою ініціювання перед суддею клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції є значна територіальна віддаленість зареєєстрованого робочого місця (м. Київ) адвоката Климов О.Ю. від місця розгляду справи (м. Ужгород).

Разом з тим, віддаленість учасників судового розгляду від місцезнаходження суду чи перебування їх в іншому населеному пункті, не є підставою для підтвердження необхідності участі в судовому засіданні сторін у режимі відеоконференції. Вказана у клопотанні підстава на переконання суду не позбавляє можливості, представника особи з`явитись у судове засідання. Окрім значної віддаленості від приміщення суду інших, об`єктивних причин неможливості прибути в судові зсідання представником особи відносно якої складено протокол не наведено.

Слід вказати і на те, що сторони по справі, їх представники мають змогу усі документи (заяви, пояснення, клопотання, заяви про ознайомлення з матеріалами справи тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом; а учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їх відсутність за наявними в справі матеріалами або відкладення судового засідання у вищезазначені способи.

Окрім того, суд констатує, що наявні і технічні перешкоди в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, які є перешкодою у проведенні судового засідання у справі в режимі відеоконференції, оскільки у приміщенні суду наявна обмежена кількість залів судових засідань обладнаних системою відеоконференцзв`язку, та враховуючи навантаження з розгляду справ в Ужгородському міськрайонному суді, такі використовується для зв`язку з місцями попереднього ув`язнення осіб, які перебувають під вартою, та установами виконання покарань, та розглядаються справи у яких особи тримаються під вартою.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суддя вважає, що заявником не наведено об`єктивних причин неможливості участі адвоката у судовому засіданні у приміщенні суду.

З урахуванням наведених міркувань суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 а, адвоката Климова Олексія Юрійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та приходить до висновку про те, що у його задоволенні слід відмовити.

Окрім вказаного, суд констатує, що у судовому засіданні присутній представник ОСОБА_1 адвокат Мензак Ю.Ю., клопотань про відкладення розгляду справи від сторони захисту не надходило.

Згідно матеріалів справи встановлено, що о 19.09.2024рокуо 22год.17хв.в зонумитного контролюна ділянку"Виїзд"митного поста«Астей» Закарпатськоїмитниці заїхавлегковий автомобільмарки «BMWX5»,реєстраційний номернийзнак України НОМЕР_3 ,ідентифікаційний номертранспортного засобу: НОМЕР_4 ,у якомув якостіводія слідувавгромадянин України ОСОБА_1 , який їхав до Австрії, на лікування.

Формою проходженнямитного контролюгр.України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу "зелений коридор".

При усному опитуванні громадянин України ОСОБА_1 повідомив, що крім особистих речей нічого не перевозить у зазначеному транспортному засобі та заперечив наявність будь-яких інших товарів, в тому числі таких, що підпадають під обмеження.

В ходімитного контролюзазначеного транспортногозасобу таречей громадянина України ОСОБА_1 у правій частині багажного відсіку автомобіля, у медичній аптечці. серед медичних засобів, за допомогою службової собаки Фокс тер?єр «Сімона», навченої на пошук наркотичних засобів, без ознак приховування, виявлено поліетиленовий згорток, в якому знаходилась речовина рослинного походження, зеленуватого кольору, за зовнішніми ознаками схожа на каннабіс (марихуану), загальною вагою близько 0,33 грама брутто.

Доступ до виявленої речовини зеленуватого кольору, за зовнішніми ознаками схожа на каннабіс (марихуану) нічим не утруднювався.

Зазначену речовину зеленуватого кольору, за зовнішніми ознаками схожу на каннабіс (марихуану) громадянин України ОСОБА_1 не визнав своєю власністю, та зазначив, що медичну аптечку, в якій була виявлена речовина, він отримав від знайомого, близько дев`ять місяців тому, та не знав що в ній знаходяться сторонні предмети.

Матеріали справи містять повідомлення в.о. начальника відділу митного оформлення №1 митного поста «Астей» направлене до Берегівського РВ поліції ГУНП в Закарпатській області №171від 19.09.2024 зі змісту якого вбачається, що 19.09.2024року о 22 год. 17 хв. в зону митного контролю на ділянку "Виїзд" митного поста «Астей» Закарпатської митниці заїхав легковий автомобіль р.н.з. НОМЕР_3 під керуванням громадянина ОСОБА_1 .

Під час митного огляду автомобіля та особистих речей громадянина України ОСОБА_1 , у правій частині багажного відсіку автомобіля, у медичній аптечці, серед медичних засобів, за допомогою службової собаки Фокс тер?єр «Сімона» навченої на пошук наркотичних засобів, без ознак приховування виявлено поліетиленовий згорток, в якому знаходилась речовина рослинного походження, зеленуватого кольору, за зовнішніми ознаками схожа на каннабіс (марихуану), загальною вагою близько 0,33 грама брутто.

У повідомленні вказано на те, що можливо наявніознаки кримінальногоправопорушення передбаченого ст.307,309КК України Про прийнятерішення митнийорган повідомитиЗакарпатську митницюв порядкустатті 60КПК Українина електроннускриньку zk.dilo_sbk@customs.gov.ua.

При цьому як встановлено з матеріалів справи від ОСОБА_1 19.09.2024 відібрано прояснення старшим слідчим СВ Берегівського РВ. Зі змісту пояснень вбачається, що ОСОБА_1 , зазначає, що під час проходження митного огляду, в його автомобілі було виявлено аптечку кольору хакі. На питання працівника ДПСУ чи є якісь ін`єкції, бо вони заборонені він повідомив що у медикаментах не розбирається, а аптечку отримав на початку війни від свого побратима. В подальшому працівник ДПСУ дістав щось із аптечки та запитав у ОСОБА_5 , «що це?», однак оскільки він стояв даі від машини він не знав про що говорить працівник ДПСУ. В подальшому працівник ДПСУ покликав колег та дістав із аптечки якийсь об`єкт, що упав від нього, з рук , він його підняв та поклав назад в аптечку та почав фотографувати. Потім як вказує ОСОБА_6 ,він перегнав авто на огляд, який проводив працівник ДПСУ та митник, у ході якого нічого не знайшли. У поясненнях ОСОБА_6 , вказує що не вживає наркотичні та психотропні речовини.

У матеріалах справи наявний експертний висновок від 10.12.2024 № ЕД-19/107-24/10648-НЗПРАП, згідно якого: надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.

Надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом.

Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 0,1571 г.

Відповідно до вимогст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст.471ч.3Митного кодексуУкраїни передбачає що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Примітка. Недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")".

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 196 МК України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом.

Згідно ст. 26 Закону України від 15.02.1995, № 60/95-ВР "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" фізичні особи мають право перевозити наркотичні засоби і психотропні речовини, придбані за призначенням лікаря, за наявності та на підставі рецепта, виданого закладом охорони здоров`я відповідно до вимог статей 27 і 28 цього Закону.

Згідно ч.1 ст.305 КК України передбачено відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до митного Кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.458 МК України адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим кодексом, наступає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

У відповідності до положень ст.253 КУпАП, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору, органу дізнання або досудового слідства.

При цьому, закон не вимагає, щоб на момент направлення матеріалів прокурору суд з достовірністю встановив усі елементи складу злочину, для ініціювання питання про проведення досудового слідства достатньо наявності в діях особи, яка притягається до відповідальності, ознак кримінально-караного діяння.

Слід вказати на те, що статтею 307 КК України, передбачено відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Стаття 309 КК України, передбачено кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Зважаючи на викладене, матеріали у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_6 за ч.3 ст.471 МК України підлягають передачі до органу досудового розслідування а саме Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

Разом із тим, варто зазначити, що згідно з частиною 1 статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.

Відповідно до ч. 3 вказаної норми здійснення досудовогорозслідування,крім випадків,передбачених цієючастиною,до внесеннявідомостей дореєстру абобез такоговнесення недопускається ітягне засобою відповідальність,встановлену законом.У невідкладнихвипадках довнесення відомостейдо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань можебути проведенийогляд місцяподії (відомостівносяться невідкладнопісля завершенняогляду).Для з`ясуванняобставин вчиненнякримінального проступкудо внесеннявідомостей доЄдиного реєструдосудових розслідуваньможе бути: 1)відібрано пояснення; 2)проведено медичнеосвідування; 3)отримано висновокспеціаліста ізнято показаннятехнічних приладівта технічнихзасобів,що маютьфункції фото-і кінозйомки,відеозапису,чи засобівфото-і кінозйомки,відеозапису; 4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.

У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань за першої можливості.

Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені в частині 5 статті 214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед інших відомостей, підлягає внесенню короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

При цьому матеріали справи не містять інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР за вказаним фактом, та про результати проведеного досудового розслідування в межах передбачених чинним законодавством України.

Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначенихКПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно дост. 284 КПК.

Матеріали справи не місять відомостей про результати проведення перевірки за повідомленням №171 від 19.09.2024..

Оскільки, відомості, що містяться в матеріалах справи про порушення митних правил дають суду прийти до висновку, що в діях особи, яка притягається до відповідальності, можуть бути наявними ознаки кримінально-караного діяння, разом із тим, суддя в рамках розгляду протоколу про порушення митних правил не може визначати кваліфікацію кримінального правопорушення, то суд приходить до висновку про направлення матеріалів справи про порушення митних правил відносно громадянина ОСОБА_6 за ч.1 ст. 471 МК України до Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

При цьому, направляючи справу до органу досудового розслідування для проведення досудового розслідування, суд заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, а також про правову кваліфікацію її дій, оскільки з`ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв`язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.

Згідно з положеннями ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3ст. 467 МК Україниу разі закриття кримінального провадження, але за наявності у діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил можуть бути накладені не пізніше ніж через три місяці із дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки із дня вчинення правопорушення.

Керуючись ст.253,256,278,294 КУпАП, ст.ст.467,487,494,529 МК України, суд:

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про порушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Державної митної служби України, відносно громадянина України ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Грузія, Шаумяні; місце роботи - тимчасово не працює; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт НОМЕР_1 від 07.02.2018року, виданий органом8089; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 471 МК України,- закрити у зв`язку з передачею матеріалів органу досудового розслідування.

Матеріали справи №308/18565/24 відносно громадянина України ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Грузія, Шаумяні; місце роботи - тимчасово не працює; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт НОМЕР_1 від 07.02.2018року, виданий органом8089; ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 471 МК України, направити до Берегівського РВП ГУНП в Закарптьскій області, як такі, що містять ознаки кримінального правопорушення.

Постанова суду(судді)у справіпро порушеннямитних правилможе бутиоскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або митним органом, який здійснював провадження у цій справі, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош