Рішення

від 23.12.2024 по справі 752/9752/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/9752/24

Провадження № 2/752/4968/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 грудня 2024 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Овдій-Барандич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшов позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого позивач просить стягнути з відповідача на користь Київського МЦЗ кошти у розмірі 5 114,04 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що відповідач, будучи зареєстрованим безробітним, не повідомив Київський міський центр зайнятості про укладання договору цивільно-правового характеру з ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ» на період з 01.06.2022 по 30.06.2022, що позбавило його права на отримання допомоги по безробіттю. Виплата допомоги вважається незаконною, оскільки відповідач мав зобов`язання інформувати Київський міський центр зайнятості про обставини, які впливають на отримання виплат по безробіттю. Сума незаконно виплачених коштів розрахована на основі акту перевірки та довідки-розрахунку від Київського міського центру зайнятості. Позивач стверджує, що вжив досудових заходів для повернення коштів, але відповідач добровільно їх не повернув, що мало наслідком звернення до суду з метою поновлення порушених прав.

Ухвалою судді від 10.05.2024 року за вказаною позовною заявою відкрито провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем реєстрації адреси відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 16.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївської районної філії Київського міського центру зайнятості із заявою про надати (поновлення) статусу безробітного, посилаючись на відсутність роботи, доходів та можливості самостійно забезпечувати себе. У заяві зазначено, що він не є пенсіонером, підприємцем, фермером, не навчається на денній формі навчання та ознайомлений із правами й обов`язками безробітного, зокрема про відповідальність за надання недостовірної інформації.

Також 16.05.2022 року відповідач звернувся до Голосіївської районної філії Київського міського центру із заявою про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 8-го дня після реєстрації або поновлення статусу безробітного. Заявник підтверджує ознайомлення з умовами і тривалістю призначення допомоги по бізробіттю відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до персональної картки № НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_1 був зареєстрований як безробітний у Голосіївській районній філії Київського міського центру зайнятості з 16.05.2022 року. Згідно з документом надано відомості про його попередній досвід роботи, останнє місце працевлаштування (ТЗОВ «Торговий дім «Міст Експрес») та кваліфікацію як інженера-радіофізика. Вказано, що 15.07.2022 року відповідачу припинено у реєстрації відповідно до абзацу 21 пп. 1 п. 30 «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним».

Відповідно до акта №453-128 від 17.10.2022, складеного Дніпровським міським центром зайнятості, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із підприємством ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ» з 01.06.2022 по 30.06.2022 згідно з договором про надання послуг №КТ-20/06-11-ЦПХ від 01.06.2022 та доповненням №1 до цього договору.

З договору про надання послуг № КТ-20/06-11-ЦПХ від 01.06.2022 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 (Виконавець) уклав угоду з ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ» (Замовник), за якою зобов`язався виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи у строк з 1.06.2022 по 30.06.2022 року. Умови договору передбачають виконання послуг відповідно до інтересів замовника за винагороду, порядок якої визначено у тексті угоди.

З остаточного акта про надання послуг від 20.06.2022 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 (Виконавець) виконав навантажувально-розвантажувальні роботи згідно з договором № КТ-20/06-11-ЦПХ від 01.06.2022. Загальний обсяг послуг склав 225,00 грн. Також зазначено, що Виконавець ОСОБА_1 отримав виплату на руки (за вирахуванням податків) за виконані роботи в розмірі 181,12 грн. Акт підтверджує факт виконання робіт у повному обсязі, що засвідчено підписами обох сторін і завірено печатками.

Відповідно до довідки-розрахунку Київського міського центру зайнятості, громадянину ОСОБА_1 за період з 16.05.2022 по 14.07.2022 надмірно виплачено кошти матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 5114,04 грн, зокрема за періоди 01.06.2022-30.06.2022 (3486,84 грн) та 01.07.2022-14.07.2022 (1627,20 грн), які підлягають поверненню відповідно до розрахунку.

Наказом Київського міського центру зайнятості №55/279-02/22 від 17.11.2022 затверджено відшкодування незаконно виплачених коштів матеріального забезпечення громадянином ОСОБА_1 . Підставою для видання наказу стали дані, отримані з Пенсійного фонду України, та Акт №453-128, який підтвердив приховування інформації про надання послуг за договором із ТОВ «ФН ПЕРСОНАЛ» у період з 01.06.2022 по 30.06.2022. Наказ передбачає повідомлення відповідача про необхідність добровільного повернення коштів, а в разі відмови - передачу справи до суду.

Відповідно до наказу Київського міського центру зайнятості та супровідної документації, досудова вимога про добровільне повернення незаконно виплачених коштів була направлена на адресу відповідача ОСОБА_1 . Однак, зазначена вимога залишена останнім без виконання.

У п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні зобов`язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Згідно з пп. 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 року № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за № 232/16248) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 7 цього ж Порядку, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що припинення виплати допомоги по безробіттю та зняття безробітних з обліку зумовлюється укладенням ними цивільно-правового договору, предметом якого є надання послуг за винагороду. Отже, укладення застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1533-ІІІ є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення.

Зазначена позиція узгоджується з висновками, викладеними у рішенні Верховного Суду України від 17 лютого 2015 року у справі № 21-20-15.

Отже, відповідачем не було повідомлено центр зайнятості щодо обставин, які впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, а саме, що він виконувавав роботу за цивільно-правовим договором, що в подальшому призвело б до припинення її реєстрації як безробітного та до припинення йому виплати допомоги по безробіттю.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума виплаченого забезпечення з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення, а саме, за період 01.06.2022-30.06.2022 у розмірі 3486,84 грн. та за період 01.07.2022-14.07.2022 у розмірі 1627,20 грн., що разом становить суму в розмірі 5114,04 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

З урахуванням задоволення позовних вимог, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 247, 258, 259, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру зайнятості кошти в розмірі 5 114,04 (п`ять тисяч сто чотирнадцять грн. 04 коп.) грн., а також судовий збір у розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) грн.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Київський міський центр зайнятості (юридична адреса: вул. Жилянська, буд. 47-Б, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 03491091).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.12.2024 р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА