Постанова

від 03.12.2024 по справі 461/10536/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/10536/23

Провадження №3-в/461/72/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду міста Львова Кітов О.В., вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Галицького районного суду міста Львова від 06.03.2024 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 ,

установив:

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 06.03.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 375 199 (триста сімдесят п`ять тисяч сто дев`яносто дев`ять) гривень 69 копійок. Конфісковано в дохід держави вилучені, згідно протоколу про тимчасове вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил № 1386/20900/23 від 21.11.2023 товари. Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 78579,15 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.

Зазначена постанова суду була оскаржена в апеляційному порядку захисником ОСОБА_1 - адвокатом Ковалевським Ю.М.

Постановою Львівського апеляційного суду від 19.06.2024 року постанову Галицького районного суду м.Львова від 06 березня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника Ковалевського Ю.М. без задоволення.

31.10.2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд вищезазначеної постанови Галицького районного суду міста Львова від 06.03.2024 року за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що підставою для складання протоколів про порушення митних правил та, як наслідок, притягнення його до адміністративної відповідальності було звинувачення у поданні до митного органу документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. У свою чергу, таке звинувачення грунтується виключно на тому, що прийнявши рішення про визначення коду товару від 04.10.2023 № KT-UA209000-0252-2023, Львівська митниця самостійно змінила як код поданого до митного оформлення товару, так і його назву. Зазначає, що суди обох інстанцій (Галицький районний суд м. Львова та Львівський апеляційний суд) свої висновки про його винуватість у вчиненні правопорушення мотивували посиланням на вказане рішення: „ Відповідно до рішення Львівської митниці про визначення коду товару № KT-UA209000-0252-2023 від 04.10.2023 вказаний товар необхідно класифікувати за кодом товару згідно УКТ ЗЕД у товарній підкатегорії 7204499000, як «Амортизаційний брухт чорних металів (брухт сталей нелегованих вуглецевих)...»". Тобто, обставини виявлення „факту" подання до митного органу документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів та неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, і самою митницею, і судами, прямо пов`язуються причинним зв`язком із класифікаційним рішенням Львівської митниці від 04.10.2023 № KT-UA209000-0252-2023. Саме цей доказ був визнаний судами належним та допустимим для доведення наявності події і складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 440/562/24 адміністративний позов Приватного підприємства «МЕТЕКС» до Львівської митниці задоволений, а рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 04 жовтня 2023 року № KT-UA209000-0252-2023 визнане протиправним та скасоване. Після перегляду Другим апеляційним адміністративним судом, 29 липня 2024 року вказане рішення адміністративного суду було залишено без змін та набрало законної сили (повний текст виготовлений та оприлюднений 01.08.2024). Крім того, Верховний Суд вже двічі повернув касаційні скарги Львівської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 у справі № 440/562/24 через їх необґрунтованість, та як такі, що не містять підстав для касаційного оскарження (ухвали від 17 вересня 2024 року і 15 жовтня 2024 року).

Таким чином, враховуючи істотність обставини визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 04 жовтня 2023 року № KT-UA209000-0252-2023 для вирішення справи № 461/10536/23, безпосередній вплив цієї обставини на предмет доказування у справі, що зумовив висновок про мою винуватість у вчиненні правопорушення, можливість прийняття інших судових рішень, ніж ті, які були прийняті, за умови та наслідок врахування цієї обставини судом, просить:

- визнати нововиявленими обставинами факт визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці про визначення коду товару від 04 жовтня 2023 року № KT-UA209000-0252-2023 відповідно до пунктів 3), 4) частини другої статті 459 КПК України;

- відкрити провадження за нововиявленими обставинами на підставі норм статті 464 КПК України;

- за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, скасувати судові рішення Галицького районного суду м. Львова від 05 березня 2024 року та від 06 березня 2024 року у справі №461/10536/23 і ухвалити нові судові рішення про закриття провадження у справі.

Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Галицького районного суду міста Львова від 06.03.2024 року, за нововиявленими обставинами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.

Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ суд не наділений.

Отже, наведені в заяві посилання на можливість застосування положень КПК України, тобто аналогії закону, є безпідставними.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (частина 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно висновку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (провадження № 51-4998ска19), нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

У свою чергу, відповідно до висновку колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 лютого 2021 року (справа №712/7813/20? провадження №51-711ска20), нормами кримінального процесуального кодексу не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Також суд враховує, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При цьому неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони:

1) існували на час розгляду справи;

2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Суд також вважає, що посилання заявника на рішення ЄСПЛ та рішення місцевого суду в аспекті заявленого ним питання про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами є недоречним, оскільки згідно позиції Верховного суду не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому, преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що постанова Галицького районного суду міста Львова від 06.03.2024 року, не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами.

Оскільки у КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень ухвалених в справах про адміністративні правопорушення, заяву ОСОБА_1 необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 283-284, 304 КУпАП України, -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Галицького районного суду міста Львова від 06.03.2024 року у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 - повернути особі, яка її подала.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр КІТОВ