Рішення

від 16.10.2024 по справі 753/4996/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4996/24

провадження № 2/753/4706/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.

за участю секретаря Кушнір А.А.

представника позивача Ратушняка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЛ ЦЕЙСС" до ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості, пені та процентів річних,

установив:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРЛ ЦЕЙСС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "КАРЛ ЦЕЙСС") звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення основної заборгованості, пені та процентів річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 26.05.2020 між ТОВ "КАРЛ ЦЕЙСС" та ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 222285-OS-UKR. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу згідно з видатковою накладною відповідне медичне обладнання: цифровий сканер Pannoramic DESK DW II. Однак відповідач у повному обсязі оплату за поставлене обладнання не здійснив, вартість обладнання оплатив лише частково. Обладнання прийняв без зауважень, підписав видаткову накладну. Сума поставленого відповідачу обладнання становить 1 128 664,71 грн, що є еквівалентом 36 667,00 євро за курсом Національного банку України та додатково банківські витрати позивача у розмірі 5 % від суми платежу. За відповідачем обліковується заборгованість за поставлене обладнання у розмірі 17 055,82 євро, що еквівалентно 743 982,80 грн за курсом НБУ з урахуванням банківських витрат 5 % від суми заборгованості. Також на суму основної заборгованості позивачем було нараховано пеню у розмірі 15 232,68 грн та 3 % річних у розмірі 1 115,47 євро, що еквівалентно 46 340,30 грн.

На підставі вищевикладеного представник позивача просив стягнути з відповідача основну заборгованість, проценти річних, пеню та судові витрати.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 18.03.2024 відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.05.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 23.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено докази до матеріалів справи, відповідно до ст. 83 ЦПК України.

29.08.2024 від представника позивача надійшли письмові пояснення.

Ухвалою суду від 16.10.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено письмові пояснення до матеріалів справи.

28.08.2024 від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме позовні вимоги вважати наступними: основна сума заборгованості 17 055,82 євро, що еквівалентно 816 784,89 грн за курсом НБУ станом на 20.08.2024 з урахуванням банківських витрат 5 % від суми заборгованості, 3 % річних у розмірі 1 350,34 євро, що еквівалентно 61 586,98 грн, пеню у розмірі 16 723,27 грн.

Ухвалою суду від 16.10.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні заяви про збільшення позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, вказав, що відповідач використовує медичне обладнання, в матеріалах справи є підтвердження часткової оплати відповідачем вказаного обладнання, просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Відповідач у судове засідання не з`явився,повідомлявся у встановленому законом порядку про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.05.2020 між ТОВ "КАРЛ ЦЕЙСС" та ОСОБА_1 було укладено договір поставки № 222285-OS-UKR (а. с. 26-28).

Відповідно до п. 1.1. договору поставки, позичальник зобов`язується поставити медичне обладнання, згідно Специфікації № 1, що є невід`ємною частиною Договору та на умовах, які визначені цим договором, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити Обладнання.

Відповідно до п. 12.1 договору поставки, даний Договір набирає силу з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання всіх умов, передбачених даним Договором, крім умов гарантійного терміну та умов щодо збереження конфіденційності.

Позивач на виконання умов договору поставки та Специфікації № 1 поставив відповідачу обладнання відповідно до видаткової накладної № 788 від 05.08.2020 на суму 1 128 664,71 грн (а. с. 16).

Видаткова накладна підписана позивачем та відповідачем, а також містить посилання та реквізити Договору та Рахунку № 840 від 04.08.2020.

Пунктом 6.1. договору поставки визначено, що вартість Договору складає 1 128 664,71 грн у тому числі 7% ПДВ 73 837,88 грн, що є еквівалентом 36 667,00 євро за курсом НБУ та додатково 5% банківських витрат Постачальника від суми платежу на дату укладення договору.

Згідно п. 6.2. договору поставки зазначено, що оплата Обладнання за цим Договором перераховується Покупцем на поточний рахунок Постачальника в національній валюті (гривня) наступним чином:

п. 6.2.1. авансовий платіж, що складає 5 507,00 євро, протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку-фактури від Постачальника. Оплата здійснюється в національній валюті (гривня) за офіційним курсом НБУ гривні до євро встановленому на день оплати та додатково 5 % банківських витрат Постачальника від суми платежу.

п. 6.2.2. платіж, що складає 31 160,00 євро, протягом 6 наступних місяців, з розрахунку: по 5 193,30 євро щомісячно за кожний поточний місяць, починаючи з 1 липня 2020 року. Оплата здійснюється в національній валюті (гривня) за офіційним курсом НБУ гривні до євро встановленому на день оплати та додатково 5 % банківських витрат Постачальника від суми платежу.

Відповідачем було здійснено часткові оплати за договором поставки на загальну суму 658 856,96 грн, що еквівалентно 19 611,18 євро за курсом НБУ на дату оплат, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а. с. 46-60).

Згідно п. 6.2. Договору поставки в редакції Додакткової угоди № 3 від 01.07.2021 повний разрахунок мав відбутися у строк до 31 грудня 2021 року.

Разом з тим, відповідачем остання часткова оплата по договору поставки була здійснена 14.02.2022.

Згідно п. 7.1. Договору поставки у разі невідповідності поставленого Обладнання за якістю або відмови Постачальника поставити поставити Обладнання, Постачальник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством.

Згідно п. 7.2. договору поставки при несвоєчасному виконанні зобов`язань по оплаті/поставці Обладнання в строки згідно умов даного Договору, винна сторона сплачує іншій Стороні пеню в розмірі 0,01% (але не більше облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період нарахування пені) від вартості невчасно поставленого/сплаченого Обладнання, за кожний день несвоєчасної сплати/поставки, але не більше 1% від вартості Обладнання.

18.10.2023 між ТОВ "КАРЛ ЦЕЙСС" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг № 00335-XZ-UKR.

Позивач на виконання умов вказаного договору здійснив комплекс ремонтно-діагностичних робіт із заміною запчастини Обладнання. Відповідач сплатив вартість нової запчастини та надання послуг, що підтверджується копією видаткової накладної № 1209 від 14.12.2023, актом наданих послуг № 1210 від 14.12.2023, актом наданих послуг 82734 від 14.12.2023, платіжної інструкції № 153901247 від 23.10.2023 (а. с. 17, 19, 20).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 524 ЦК України передбачено, що Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Частина 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом виконання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач на виконання умов договору поставки та Специфікації № 1 поставив відповідачу обладнання відповідно до видаткової накладної № 788 від 05.08.2020 на суму 1 128 664,71 грн. Видаткова накладна підписана позивачем та відповідачем, а також містить посилання та реквізити Договору та Рахунку № 840 від 04.08.2020.

Таким чином суд вважає доведеним факт отримання відповідачем товару за договором поставки на загальну суму 1 128 664,71 грн, яка в порушення умов вказаного договору не оплачена в повному обсязі відповідачем.

Отже ОСОБА_1 прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару.

Згідно п. 7.2. договору поставки при несвоєчасному виконанні зобов`язань по оплаті/поставці Обладнання в строки згідно умов даного Договору, винна сторона сплачує іншій Стороні пеню в розмірі 0,01% (але не більше облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період нарахування пені) від вартості невчасно поставленого/сплаченого Обладнання, за кожний день несвоєчасної сплати/поставки, але не більше 1% від вартості Обладнання.

Покупець сплачує на користь постачальника 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції за увесь час прострочення згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач довів, що відповідач порушив зобов`язання за договором поставки, а тому у нього виникло право на стягнення пені та 3% річних від несплаченої суми боргу.

Згідно розрахнку заборгованості відповідач має сплатити пеню у розмірі 15 232,68 грн та 3% річних у розмірі 1 115,47 євро, що еквіалентно 46 340,30 грн.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості досліджено та перевірено судом, а відтак покладено в основу рішення.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів повної сплати заборгованості за договором поставки.

За таких обставин судом встановлено, що право позивача порушене, відповідач належним чином не виконав умови договору поставки, а тому на користь позивача необхідно стягнути суму основного боргу за договором поставки № 222285-OS-UKR від 26.05.2020 у розмірі 17 055,82 євро, що еквівалентно 743 982,80 грн за курсом НБУ станом на дату подання позову із урахуванням банківських витрат у розмірі 5% від суми заборгованості; процентів річних у розмірі 1 115,47 євро, що еквівалентно 46 340,30 грн за курсом НБУ станом на дату подання позову; пені у розмірі 15 232,68 грн.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 12 083,34 грн.

Представнк позивача просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано: копію договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 26.02.2024, згідно п. 2.1 договору сторони дійшли згоди, що обсяг та вартість послуг професійної правничої (правової) допомоги вказаної у п. 1.1 становить 42 000,00 грн.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 42 000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмету спору.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача 18 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЛ ЦЕЙСС" до ОСОБА_1 про стягнення основної заборгованості, пені та процентів річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЛ ЦЕЙСС" 805 555,78 грн за договором поставки №222285-OS-UKR від 26.05.2020, яка складається з: основної суми заборгованості у розмірі 17 055,82 євро, що еквівалентно 743 982,80 грн за курсом НБУ станом на дату подання позову із урахуванням банківських витрат у розмірі 5% від суми заборгованості; процентів річних у розмірі 1 115,47 євро, що еквівалентно 46 340,30 грн за курсом НБУ станом на дату подання позову; пені у розмірі 15 232,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРЛ ЦЕЙСС" витрати по сплаті судового збору у сумі 12 083,34 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРЛ ЦЕЙСС", ЄДРПОУ 33192561, адреса: 04070, м. Київ, вул Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: