Ухвала

від 20.12.2024 по справі 462/9055/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/9055/24

УХВАЛА

20 грудня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою

встановила:

Заявниця звернулася до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою, в якій просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання якої НОМЕР_2 померлою.

Ухвалою Залізничногорайонного судум.Львова від02.12.2024заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особаЗалізничний відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану ум.Львові Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїпро оголошенняфізичної особипомерлою залишенобез рухудля усуненнянедоліків такої,зокрема для надання підтвердження про те, що нею не подано іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та відомостей, які встановлені в межах кримінального провадження № 12024141390000344 від 02.04.2024 щодо зникнення безвісти гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На виконання вказаної ухвали суду 18.12.2024 судом отримано заяву ОСОБА_1 , в якій остання зазначає, що відмова нотаріуса у видачі свідоцтва у неї відсутня, так як на даний час вирішується початкове питання у спадковій справі, а саме визначення часток за померлими і тільки після цього вона зможе просити у нотаріуса відмову у видачі свідоцтва. Крім цього, заявниця зазначає, що для того, щоб отримати спадщину після смерті своєї матері їй потрібно визнати її померлою.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Відповідно доч.4ст.46ЦК України порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного провадження, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За приписами п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено, зокрема, для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне та можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Як зазначає заявниця, оголошення ОСОБА_2 померлою необхідне їй для того, щоб отримати успадковане нею майно.

Як роз`яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Аналогічна правова позиція визначена і в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 березня 2016 року.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, таке право не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, також, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

ОСОБА_1 у своїй заяві вказує на те, що її мати є спадкоємцем обов`язкової частки у спадщині після смерті дідуся заявниці - ОСОБА_3 , а тому факт оголошення її матері померлою матиме для ОСОБА_1 юридичні наслідки, зокрема майбутнє оформлення прав на спадщину у вигляді частини квартири.

Отже, з поданої до суду заяви вбачається спір про право, оскільки вимога оголошення вказаної особи померлою пов`язана із виникненням права на спадкування та доведення факту прийняття спадщини, на яку можуть мати право інші спадкоємці, а у разі відсутності таких - держава в особі відповідної територіальної громади.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що в даному випадку наявний спір про право, тому заява не підлягає розгляду в окремому провадженні.

Відповідно до п. 1 ч.1 чт. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст.186, 258-261, 293, 354 ЦПК України, суд

постановив:

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою відмовити.

Ухвалу невідкладно надіслати заявниця разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до суду із зазначеними вимогами в порядку позовного провадження.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду .

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно. Оригінал ухвали міститься в матеріалах справи №462/9055/24. Ухвала 20.12.2024 набрала законної сили.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Копія виготовлена

Суддя: Постигач О.Б.