Постанова

від 19.12.2007 по справі 6/197-4722

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/197-4722

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" грудня 2007 р.Справа № 6/197-4722

 12 год. 53 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Шумського І.П.             

при секретарі судового засідання  Яненко Г.М.

Розглянув справу

за позовом  Парафії Покрови Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви с. Гнилиці, Підволочиського району, Тернопільської області, 47820           

до Гнилицької сільської ради, с. Гнилиці, Підволочиського району, Тернопільської області, 47820             

про визнання незаконним і скасування рішення виконкому та  визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно

За участю представників сторін:

позивача: Федірко В.С., Кізь О.В., Юзвак Б.А.               

  відповідача: Стахурський І.В., Дорош Н.Я.

Суть справи:

Парафія Покрови Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до Гнилицької сільської ради про визнання незаконним і скасування рішення виконкому та  визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно – житлового будинку (проборства)  по вул. Квітковій, 35, в с. Гнилиці, Підволочиського району, Тернопільської області.

Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував тим, що оспорювані акти індивідуальної не відповідають фактичним обставинам та нормам чинного законодавства.

У відзиві на позов, та згідно з поясненнями представників, відповідач позовні вимоги визнав повністю.

У судовому засіданні, представникам сторін роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а від-так, згідно ст.ст.112,136 КАС України є підставою для задоволення позову.

Обґрунтованість заявлених вимог підтверджується також і зібраними у справі доказами. Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

Рішенням  виконавчого комітету Гнилицької сільської ради від 28 січня 2005 року №3 встановлено факт належності та визнано право власності на житловий будинок (проборство) по вул. Квітковій, 35 в с. Гнилиці за церковною релігійною громадою с. Гнилиці Української Автокефальної Православної Церкви Святої Покрови.

03 квітня 2005 року на підставі рішення №3 від 28 січня 2005 року,  Гнилицькій парафії храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»№987-ХІІ від 23 квітня 1991 року, релігійні  організації  мають  право  власності  на    майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

Для одержання релігійною  громадою правоздатності юридичної особи  громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її  і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на  реєстрацію  до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим (ч. 1 ст. 14 Закону №987-ХІІ).

Однак, як зазначено в позові, та підтверджено представниками сторін, житловий будинок (проборства)  по вул. Квітковій, 35, в с. Гнилиці збудовано в 1990-1992 р.р. спільними зусиллями та на кошти усіх жителів села Гнилиці, у т.ч. віруючих інших релігійних громад, зокрема і парафіян Покрови Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви (свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису 1 644 120 0000 000367 від 05 березня 1992 року.

Крім того, згідно з поясненнями представників сторін Гнилицька парафія храму Покрови Пресвятої Богородиці Української Автокефальної Православної Церкви припинила свою діяльність, і як вбачається з  довідки державного реєстратора відділу реєстрації Підволочиської районної державної адміністрації від 08 листопада 2007 року №409, даних про її реєстрацію  в Єдиному державному реєстрі немає.

З врахуванням наведеного, у відповідності до приписів ст.ст. 11, 89, 91, 331 ЦК України, ст. 12 Закону №987-ХІІ, підстав для видачі оспорюваних актів у відповідача не було.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовані та визнані відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 87, 89, 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,70,72,87,89,94,112,136,157-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

1. Визнати незаконним і скасувати рішення виконкому Гнилицької сільської ради  №3 від 28 січня 2005 року про встановлення факту належності та визнання права власності на житловий будинок (проборство) по вул. Квітковій, 35 в с. Гнилиці за церковною релігійною громадою с. Гнилиці Української Автокефальної Православної Церкви Святої Покрови.

2. Визнати недійсним свідоцтво про право власності церковної релігійної громади с. Гнилиці Української Автокефальної Православної Церкви Святої Покрови на нерухоме майно –житлового будинку (проборство)  по вул. Квітковій, 35, в с. Гнилиці, Підволочиського району, Тернопільської області.

Стягнути з бюджету Гнилицької сільської ради -

- на користь Парафії Покрови Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви с. Гнилиці, Підволочиського району, Тернопільської області, код 34831429 –3,40 грн., сплаченого  державного мита.

3. У відповідності до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року N 7-93,  державне мито в сумі 81,60 грн., сплачене згідно з квитанцією №ПН-2 від 22 листопада 2007 року, підлягає поверненню Парафії Покрови Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви с. Гнилиці, Підволочиського району, Тернопільської області, код 34831429 як зайво сплачене.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі

---

2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

 

Суддя                                                                                                    І.П. Шумський