Ухвала

від 18.12.2024 по справі 759/26938/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 759/26938/24

У Х В А Л А

іменем України

"18" грудня 2024 р.

Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024100130001574 від 27.06.2024, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Черкаської області, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , механіка-водія 2 відділення 2 взводу 3 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва надійшло вказане клопотання, в якому слідчий за погодженням з прокурором просив застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, із утриманням останнього на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання обґрунтоване тим, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 у порушення вимог ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, 21.04.2024 приблизно о 9 год. 00 хв. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 пункт ППД « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_3 .

В подальшому військовослужбовець ОСОБА_5 проходив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби до моменту його затримання 17.12.2024 працівниками Святошинського УП ГУНП у м. Києві, чим було припинено кримінальне правопорушення.

ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в клопотанні слідчого.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що наявність ризиків не обґрунтована належним чином, під час досудового розслідування було порушено правила визначення підслідності. Також наголошував на тому, що підозрюваний самостійно прийшов до поліції, має проблеми зі здоров`ям та сталі соціальні зв`язки, проживаючи з дружиною та сином.

Підозрюваний підтримав думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи є вірогідною причетність особи до вчинення кримінального правопорушення та чи існують підстави для застосування до неї запобіжних заходів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначені ст. 178 КПК України.

Під час розгляду клопотання встановлено, що 18.12.2024 в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином і за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби в умовах воєнного стану.

Причетність підозрюваного ОСОБА_5 до даного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних стороною обвинувачення документів, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, в якому командир військової частини НОМЕР_1 повідомив про самовільне залишення місця військової служби солдатом ОСОБА_5 ; актом службового розслідування обставин залишення військової служби солдатом ОСОБА_5 ; витягом з наказу від 01.09.2023 № 244, згідно з яким солдат ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків механіка-водія 2 відділення 2 взводу 3 роти спеціального призначення військової частини НОМЕР_1 ; рапортом від 21.04.2024, яким головний сержант ОСОБА_8 доповів про відсутність солдата ОСОБА_5 при проведенні ранкової перевірки наявності особового стану; поясненнями ОСОБА_5 від 17.12.2024.

Дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя вважає, що наявні у кримінальному провадженні докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки підтверджують існування фактичних даних, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення, що узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України».

Оцінюючи доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків, слідчий суддя приймає до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Наведена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» та п. 36 у справі «Москаленко проти України» де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, існує реальний ризик залишення підозрюваним місця проживання в будь-який час задля уникнення кримінальної відповідальності. Відтак слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з цим стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризиків незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, враховуючи характер інкримінованих підозрюваному дій та їх мотивів. Даний ризик є реальним, оскільки підозрюваний, перебуваючи на свободі та маючи особисті контакти зі свідками, які проходять службу у Збройних Силах України та допит яких судом ще не проведений з огляду на стадію кримінального провадження, може незаконно впливати на них, змушуючи змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі показань. Тому на даній стадії кримінального провадження ризики впливу на свідків зі сторони підозрюваного є реальними.

Наявний також ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема підозрюваний може зловживати своїми процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення процесуальних дій у справі.

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя згідно зі ст. 178 КПК України приймає до уваги дані про особу підозрюваного, зокрема міцність його соціальних зв`язків. Також слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, і в цьому аспекті констатує відсутність об`єктивних медичних висновків про неможливість перебування під вартою підозрюваного за станом здоров`я.

Обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_5 слідчим суддею на даному етапі не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України підозрюваний є особою, до якої може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до приписів ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що існують підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також наявність сукупності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, за встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що доводи захисника про те, що під час досудового розслідування було порушено порядок визначення підсудності є необґрунтованими з огляду на зміст постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 15.11.2024, згідно з якою керівник Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , діючи відповідно до наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 08.11.2024 № 274, доручив здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні № 62024100130001574 від 27.06.2024 слідчим Святошинського УП ГУНП у м. Києві.

Відповідно до абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтею 407 Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що дане кримінальне провадження стосується тяжкого злочину, вчиненого в умовах воєнного стану, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту його фактичного затримання, тобто до 14 лютого 2025 року (включно), але в межах строків досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1