Рішення

від 23.12.2024 по справі 760/6781/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/6781/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського ВДВС м. Києва та ОСОБА_2 про скасування обтяження майна,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2024 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, скасувати обтяження реєстраційний номер: 11341408 від 01 липня 2011 року, яке зареєстроване на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 20 травня 2011 року ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 17 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» укладено кредитний договір №03-645/07-А, відповідно до якого банк надав позивачу кредит у розмірі 28988 дол США з оплатою процентної ставки 10,8% річних. 13.04.2011 Солом`янським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №2-184 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» борг у розмірі 690932,47 грн. 20.05.2011 державним виконавцем Солом`янського ВДВС у м. Києві винесено постанову про відкриття ВП НОМЕР_1 на виконання виконавчого листа. 01.07.2011 на підставі постанови про відкриття ВП в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстровано обтяження на все майно позивача, реєстраційний номер 11341408. Із АСВП вбачається, що ВП НОМЕР_1 завершено, однак Солом`янський ВДВС надав відповідь, що підстав для скасування арешту не вбачається, а матеріали ВП знищенні за строком зберігання. Так, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. Також позивач звертає увагу суду, що перед припиненням боргового зобов`язання, останнім кредитором був ОСОБА_2 , який вже звертався до суду та просив зняти арешт із заставного рухомого майна.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 травня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

10.06.2024 до суду надійшов відзив, у якому ОСОБА_2 повідомив суд, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідач Солом`янський ВДВС м. Києва своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 17 січня 2024 року №362172610, наявне обтяження реєстраційний номер 11341408, зареєстровано 01 липня 2011 року за №11341408 реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, підстава обтяження: постанова про відкриття ВП НОМЕР_1 від 20 травня 2011 року ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно; власник ОСОБА_1 ; обтяжувач ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві, заявник ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві.

Згідно з копією листа Солом`янського ВДВС у м. Києві від 05 лютого 2024 року №33877, 20 травня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття ВП НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа №2-184, виданого 13 квітня 2011 року Солом`янським районним судом міста Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у розмірі 690932,47 грн, 13 травня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Надати більш детальну інформацію про ВП НОМЕР_1 не має можливості у зв`язку зі знищенням за закінченням терміну зберігання, підстави для задоволення заяви про припинення арешту нерухомого майна боржника відсутні.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п.1, абз.1 п.5 ч.1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших осіб, яких законом уповноважено накладати відповідну заборону (обмеження), або такі, що виникли з правочину.

Абзацом 1 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

Пунктом 1 ч.7 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про залишення заяви без руху або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Тобто, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, підлягають скасуванню та/або вилученню виключно у разі у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами та прийняття Міністерством юстиції України, його територіальними органами рішення про визнання прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тобто, спосіб захисту має бути дієвим (ефективним), а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (п.8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі №910/10784/16).

Приватно-правовими нормами визначено обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі №761/42030/21, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі №607/20787/19).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування обтяження нерухомого майна суперечить наведеній вище нормі абз.1 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав не підлягають скасуванню, окрім випадків, які у зазначеній судовій справі відсутні, відтак і відсутні правові підстави для задоволення позову.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили.

Тобто, належним способом захисту є вимога про припинення обтяження нерухомого майна.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Крім того, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Солом`янського ВДВС м. Києва та ОСОБА_2 про скасування обтяження майна - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вікторія КИЦЮК