Постанова

від 19.12.2024 по справі 544/2216/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/2216/23 Номер провадження 22-ц/814/2002/24Головуючий у 1-й інстанції Сайко О.О. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Дряниці Ю. В., Чумак О. В.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука

на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2024 року у складі судді Сайко О. О.

у цивільній справі за позовом Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної військової адміністрації, Національного природного парку «Пирятинський», до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Заудайське», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська міська рада Лубенського району Полтавської області, про повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

В провадженні Пирятинського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа № 544/2216/23 за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної військової адміністрації, Національного природного парку «Пирятинський», до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Заудайське», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська міська рада Лубенського району Полтавської області, про повернення земельної ділянки.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2024 року за клопотанням представника відповідача ТОВ «Заудайське» адвоката Ступніка С. В. призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0006, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», станом на 24.09.2018, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів.

Проведення судової земельно-технічної експертизи доручено експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (адреса: 36004, м. Полтава, вул. Чураївни, 1/1).

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.

Для дослідження експертам надано матеріали цивільної справи № 544/2216/23, пров. № 2/544/64/2024.

Оплату проведення експертизи покладено на відповідача - ТОВ «Заудайське».

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Ухвала суду мотивована наявністю визначених статтею 103 ЦПК України підстав для призначення судової земельно-технічної експертизи у справі.

Не погодившись з даною ухвалою, заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Ілля Титарчук в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), Національного природного парку «Пирятинський», подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «Заудайське» - адвоката Ступніка С. В. про призначення судової земельно-технічної експертизи відмовити і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що призначення експертизи у даній справі має наслідком зупинення провадження та, як наслідок, збільшення фактичного часу її перебування у провадженні суду, в той час як для призначення експертизи у справах про повернення державі територій природно-заповідного фонду повинні бути безумовні підстави, оскільки тривале перебування справи в провадженні суду завдає суттєвої шкоди інтересам держави.

Наголошує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби за наявності безумовних підстав, проте, суд першої інстанції не мотивував необхідність призначення у справі експертизи і не вказав, які саме фактичні дані з урахуванням наявних доказів не можуть бути встановлені судом без її призначення, обмежившись лише посиланнями на загальні норми законодавства, які врегульовують процедуру вирішення відповідного питання.

Зазначає, що прокурором подано достатньо доказів для підтвердження місця розташування земель на території Харківецької сільської ради, які увійшли до складу НПП «Пирятинський» з вилученням.

Призначаючи експертизу у справі, суд першої інстанції не вказав, у чому полягає недостатність доказів, а саме: картографічних матеріалів, виконаних кандидатом географічних наук, старшим науковим співробітником Інституту географії Національної академії наук України, чи їх сумнівність, що обґрунтовує потребу в залученні експерта і збільшенні фактичного періоду перебування справи у провадженні суду.

Вважає, що обставини, з`ясування яких доручено експерту, можна встановити за допомогою інших доказів, зокрема документів, поданих прокурором і не спростованих учасниками справи, тому відсутні визначені законодавством правові підстави для призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

У відзивах на апеляційну скаргу представник Кабінету Міністрів України доводи апеляційної скарги підтримала, просить задовольнити скаргу, представник ГУ Держгеокадастру в Полтавській області просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

По справі встановлено, що 06 вересня 2023 року керівник Полтавської обласної прокуратури Гладій Є. В. звернувся до суду із вказаним позовом в інтересах держави, в обґрунтування якого посилався на те, що Указом Президента України від 11.12.2009 № 1046/2009 на території Пирятинського району Полтавської області створено Національний природний парк «Пирятинський», до складу якого погоджено включення 12028,42 га земель державної власності та 5555,14 га з них передано парку у постійне користування. У тому числі до території парку увійшло 880 га земель Харківецької сільської ради Лубенського (раніше Пирятинського) району Полтавської області. Разом з цим, ГУ Держгеокадастру в Полтавській області, попри вимоги природоохоронного законодавства та з перевищенням повноважень надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель запасу Харківецької сільської ради, площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства (наказ № 4333-СГ від 24.09.2018). Наказом ГУ Держгеокадастру в Полтавській області від 28.12.2018 № 9210-СГ затверджено проект землеустрою та передано спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 . На підставі договору від 24.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Заудайське», земельну ділянку передано в оренду ТОВ «Заудайське» терміном на 10 років. За таких обставин, враховуючи недотримання вимог законодавства при укладенні договору оренди землі, а також його спрямованість на перешкоджання законному власнику земельної ділянки в реалізації права власності, вважає, що наявні правові підстави для усунення державі в особі Полтавської обласної державної адміністрації та НПП «Пирятинський» перешкод у користуванні ділянкою шляхом визнання наказів ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.09.2018 № 6433-СГ та від 28.12.018 № 9210-СГ, та договору оренди землі від 24.01.2019 недійсними та повернення земельної ділянки у власність держави.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 14 вересня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Призначаючи у підготовчому судовому засіданні 20 лютого 2024 року судову земельно-технічну експертизу за клопотанням представника відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що для встановлення обставин, які мають значення для справи, потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити ці обставини неможливо, і учасники справи не обмежені у своєму праві подавати суду докази на доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів апеляційного суду з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства, які закріплені у статті 129 Конституції України, частині третій статті 2, статті 12 ЦПК України, є принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

До доказів, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, відповідно до статті 76 ЦПК України належать висновки експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частини перша-третя статті 102 ЦПК України).

Статтею 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Отже, за загальним правилом експертиза призначається коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи та поданих доказів, при цьому у справі не має відповідних висновків експертів зі спірних питань або такі висновки є сумнівними.

Предметом спору у цій справі є перебування належної відповідачу ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0006 на час виникнення спірних правовідносин у межах земель природно-заповідного фонду Національного природного парку «Пирятинський».

До позовної заяви прокурором додано висновок № 8381/22-41/21105/22-41/30941:30585/22-41 експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) від 30.11.2022 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у кримінальному провадженні № 42021000000001567, що стосується питань формування ряду земельних ділянок та відповідності вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування проектів землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок у власність громадян, у тому числі гр. ОСОБА_1 за межами населеного пункту на території Харківецької сільської ради Пирятинського району Полтавської області, за яким сформована земельна ділянка з кадастровим номером 5323886200:00:026:0006.

У справі, що переглядається, на вирішення експерта поставлено конкретне питання щодо накладення меж спірної земельної ділянки та земель природно-заповідного фонду, які перебувають у складі Національного природного парку «Пирятинський», станом на 24.09.2018 відповідно до правоустановчих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів.

Оскільки вказане питання, на якому ґрунтуються заперечення сторони відповідача, не було предметом експертного дослідження у кримінальному провадженні, призначення судової земельно-технічної експертизи у цій цивільній справі відповідає вимогам статей 103, 104 ЦПК України.

Відповідно до принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13, 81 ЦПК України) обов`язок доказування та подання доказів покладено на кожну сторону. При цьому відповідно до частини другої статті 77 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що враховуючи предмет спору, обставини, які підлягають доказуванню, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що для правильного і об`єктивного вирішення справи потрібні спеціальні знання, що реалізується шляхом призначення судової експертизи, а інші засоби доказування не можуть замінити висновок експерта.

Призначення судової експертизи не порушує прав учасників справи, а є лише способом доведення стороною своїх вимог або заперечень. Висновок експертизи оцінюється з урахуванням положень процесуального права, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності та результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

За таких обставин, враховуючи правове регулювання підстав для призначення експертизи та наведені заявником підстави для призначення експертизи, беручи до уваги, що для встановлення обставин, які мають значення для справи та без яких встановити відповідні обставини неможливо, потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Отже, виходячи з предмету та підстав позову, доводів та заперечень учасників справи, з`ясування вказаних в ухвалі питань має значення для встановлення фактичних обставин справи та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині призначення судової експертизи колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про те, що призначення експертизи має наслідком збільшення фактичного часу перебування справи у провадженні суду, не заслуговують на увагу, оскільки міркування процесуальної економії не можуть призводити до порушення балансу інтересів учасників справи та рівності сторін щодо можливості доказування обставин, які мають значення для справи.

Призначення у справі судової експертизи за наявності процесуальних підстав не можна розцінювати, як суттєве обтяження судового процесу, а зупинення провадження на час проведення експертизи відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України є правом суду.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції достатньо мотивував свої висновки щодо необхідності зупинення провадження на час проведення експертизи, що з огляду на надання у розпорядження експерта усіх матеріалів цивільної справи, є обґрунтованим та доводами апеляційної скарги не спростовується.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при постановленні ухвали про призначення судової земельно-технічної експертизи, а тому апеляційна скарга залишається апеляційним судом без задоволення, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука - залишити без задоволення.

Ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 лютого 2024 року - залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняттята можебути оскарженав касаційномупорядку лишев частинізупинення провадженняу справішляхом поданнякасаційної скаргибезпосередньо доВерховного Судупротягом тридцятиднів здня складенняповного судовогорішення,в іншійчастині касаційномуоскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Ю. В. Дряниця

О. В. Чумак