Ухвала

від 16.10.2024 по справі 521/14777/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/14777/24

Номер провадження № 2/521/6293/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 жовтня 2024 року місто Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Плавич І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Дієса» про стягнення заробітної плати, моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Через канцелярію суду в порядку ст. 14, п. 15 розділу ХІІІ ЦПК України надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Дієса» про стягнення заробітної плати, моральної шкоди.

Як встановлює ст. 13 ч.1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи зі змісту даної норми, звернення особи до суду повинне відповідати певним вимогам, що регламентуються процесуальним законом, зокрема, ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, всупереч вимог ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі понесли і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Однак, дослідивши відповідні матеріали, суд виявив, що дана заява подана без додержання певних вимог закону, а саме: відсутня квитанція про оплату судового збору, зазначена у додатку до позову.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 4 Закону України«Про судовий збір»за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог пп.5 п. 1 ч. 2ст. 4 Закону України«Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з ч. 3ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір окремо відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.5 ч.3ст.175 ЦПК Українипозовна заява повинна міститивиклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди, не надано доказів співмірності характеру завданої моральної шкоди та розміру грошової компенсації за неї.

Як встановлює ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ст. 19 ч. 1 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Згідно з п. 22 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (Заява №23436/03), Суд нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. Golder v. the United Kingdom, рішення від 21 лютого 1975 року, серія А, №18, с.18, параграф 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (див. v. France рішення від 29 липня 1998 року, Reports of Judgment and Decisions 1998-V, с.1867, параграф 37).

Як встановлює ст. 185 ч. 1, 2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суддя вбачає, що дана заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку для усунення наведених недоліків.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 259, 260, п.8,15.5розділу ХІІІЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальнстю «Дієса» про стягнення заробітної плати, моральної шкоди, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків впродовж десяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

Роз`яснити позивачеві, що у разі, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: І.В. Плавич