Постанова

від 18.12.2024 по справі 643/8674/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643 / 8674 / 24 Суддя суду 1 інстанції: Олійник О.О.

Провадження № 33/818/ 1762 /24 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , з участю її захисника Хлопова А.В., за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, справу за апеляційною скаргою захисника правопорушника на постанову Московського районного суду м.Харкова від «28» 11 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що 30.07.2024 року о 23 год. 42 хв. в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, 83а, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Leaf, , д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; нестійка хода. Водій ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, та у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ.

В судовому засіданні суду першої інстанції захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначив, що відбулась незаконна зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 , оскільки не було правомірної підстави для такої зупинки та не складались постанови за порушення ПДР, чим поліцейськими була порушена ст. 35 ЗУ Про національну поліцію.

Крім того, захисник стверджує, що працівниками поліції було порушена процедура запису подій з бодікамер, позаяк запис не був безперервним, а також зауважив, що складав протокол не той співробітник поліції, який зупиняв транспортним засіб. Також, захисник звертав увагу суду на те, що в матеріалах справи немає доказів перебування у стані алкогольного сп`яніння її клієнтки.

Дослідивши наявні докази по справі суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винною в порушенні вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник правопорушника подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Московського районного суду м.Харкова від «28» 11 2024 року та закрити провадження у справі.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт вказує, що постанова винесена із істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, адже суд першої інстанції неповно та поспішно з`ясував всіх обставин справи.

Крім того, апелянт зазначає, що водій ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом, а матеріали справи не містять доказів щодо керування.

Крім того, захисник зазначає, що працівники поліції безпідставно зупинили автомобіль Nissan Leaf, , д.н.з. НОМЕР_2 , тому всі подальші дії та вимоги працівників поліції є незаконними.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати.

Позиції учасниківапеляційного провадження

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомлена повісткою від 11 12 2024 року, жодних заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи з поважних причин до початку судового засідання не надала, довірила представлять інтереси аодвокату ОСОБА_2 .

Захисник Хлопов А.В. підтримував вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, зазначив, що працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення із порушеннями, та вказав, що ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння через недовіру до працівників поліції.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Положення ч. ч. 1, 2ст. 7 КУпАПпередбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Слід також звернути увагу, що відповідно дост.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ст. 251 КУпАПвстановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 256 КУпАПу протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп`яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 899668 30.07.2024 року о 23 год. 42 хв. в м. Харкові по вул. Гвардійців-Широнінців, 83а, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Leaf, , д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; тремтіння пальців рук; нестійка хода. Водій ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest, та у медичному закладі КНП ХОР ОКНЛ.

При дослідженні відеозапису, що долучений до матеріалів справи, су апеляційної інстанції вбачає, що водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 , в комендантську годину, що було причиною зупинки останньої працівниками поліції. Піл час спілкування було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 та запропоновано останній пройти огляд на стан сп`яніння. На фрагменті відеозапису на 23 год. 45 хв. 00 сек. водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога.

Додатково суд звертає увагу, що водію ОСОБА_1 було роз`яснено її права та наслідки відмови від проходження огляду.

Захисник Хлопов А.В. зазначає, що працівниками поліції була порушена процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, але жодних дій ОСОБА_1 чи її захисники не оскаржують шляхом звернення до керівництва працівників поліції або в судовому порядку. Тому суд ставиться критично до пояснень захисника зазначених в апеляційній скарзі.

Так, статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. При цьому, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, - проводиться на місті за допомогою технічних приладів або у закладі охорони здоров`я.

Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно доп.7,12Розділу ІІІнструкції пропорядок виявленняу водіївтранспортних засобівознак алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції(даліІнструкція), установленнястануалкогольногосп`яніння здійснюєтьсянапідставіогляду,якийпроводитьсязгідно звимогамицієїІнструкції поліцейськимзвикористаннямспеціальних технічнихзасобів,показникиякихпісля проведеннятестумаютьцифровий показникбільше0,2промілеалкоголюв крові. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп`яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складався внаслідок саме відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.

Крім того, при перегляді відеозапису не вбачається, що працівники поліції чинили будь-який психологічний або фізичний тиск на водія ОСОБА_1 , тому суд критично ставиться до вираженої недовіри останньої до працівників поліції.

Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв`язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

Всі зібраніу справіпро адміністративнеправопорушення доказиапеляційний судвизнає належними,допустимими татакими,що відповідаютьвимогам ст.251КУпАП.

Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.

У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

З вищезазначеного випливає,що іншідоводи тапояснення захисникав апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ :

Постанову Московського районного суду м.Харкова від «28» 11 2024року посправі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, - залишити без змін.

Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення.

Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено.

Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило