Постанова

від 18.12.2024 по справі 335/48/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.12.2024 Справа № 335/48/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний№335/48/23 Головуючийу 1інстанції Мінаєва М.М.

Провадження № 22-ц/807/2312/24 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Трофимової Д.А.

за участю секретаря судового засідання Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Концерну «Міські теплові мережі» - Калініної-Заєць Юлія Михайлівни на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2024 року у справі позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.09.2017 по 31.10.2021 в розмірі 10751,76 грн.

Позовні вимоги ґрунтувались на тому, зокрема, що розрахунок заборгованості обчислений, виходячи з опалювальної площі відповідача в розмірі 27,43 кв. м, яка складається з площі власне самої жилої кімнати 19,2 кв.м та площі опалювальних допоміжних приміщень, пропорційної до жилої площі, яка належить відповідачу.

В ході судового розгляду позивач змінив позовні вимоги, зменшивши ціну позову до 10684,93 грн., з урахуванням того, що з витребуваних судом документів від КП «Наше місто» випливає, що опалювальна площа, з якої позивач має проводити розрахунок плати за свої послуги, становить 27,27 кв.м.

Відповідач заявила клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої просила поставити такі питання:

1) яка сума нарахована за опалення та підігрів води за період з 01.09.2017 по 31.10.2021 та помісячно? Чи підтверджується вона документально? Яка сума повинна бути нарахована за вказаний період за опалення загальної площі належної відповідачу кімнати (19,2 кв. м) та за постачання гарячої води з урахуванням заяв про тимчасове

проживання в іншій області та довідок про перебування, у разі відсутності понад 30 календарних днів, а також враховуючи проведення капітального ремонту в даному приміщенні?

2) чи правильно розрахована загальна і корисна площі належної відповідачу житлової кімнати у розмірі 27,27 кв. м для нарахування плати за житлово-комунальні послуги?

Проведення експертизи відповідач просила доручити атестованому судовому експерту Дондик Наталії Яківні ( АДРЕСА_2 )

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 жовтня 2024 року задоволено заяву відповідача про призначення судової економічної експертизи, призначено у справі судову економічну експертизу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду представник Концерну «Міські теплові мережі» - Калініна-Заєць Ю.М. подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просив ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано пропущення відповідачкою строку на подання клопотання про призначення судової експертизи, а також належним чином не наведено обґрунтування необхідності призначення такої експертизи.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, представника не направили, причини суду не повідомили.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане та враховуючи баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасника справи, який не з`явився в судове засідання.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За приписами ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , обчислено опалювальну площу за адресою АДРЕСА_1 , у розмірі 27,27 кв. м, і заявлена позивачем заборгованість розрахована саме з цієї площі.

Водночас, у Свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_2 від 31.05.2018, виданому районною адміністрацією Запорізької міської ради по Вознесенівському району, загальна площа приватизованого житлового приміщення (кімнати) в гуртожитку за адресою АДРЕСА_3 , становить 19,2 кв. м, в тому числі житлова площа 19,2 кв. м.

За поясненнями представника позивача, розрахунок заборгованості і ціни позову був обчислений, виходячи з відомостей про опалювальну площу, які були передані до Концерну «МТМ» від КП «Наше місто» Запорізької міської ради, яке раніше надавало послуги з теплопостачання.

Як випливає з листа КП «Наше місто» Запорізької міської ради від 19.04.2023 та доданих до нього документів, що були витребувані судом, обчислення опалювальної площі, яка покладена до розрахунку плати відповідача за послуги з опалення, було проведено на підставі Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Постанови КМУ «Про затвердження Примірного положення про користування гуртожитками» від 20.06.2018 № 498, а також на підстав Рішення Запорізької міської ради від 31.01.2007 № 10 «Про затвердження Тимчасового порядку розрахунку загальної та опалювальної площі та порядку нарахування платежів за отримані комунальні послуги в гуртожитках комунальної власності м. Запоріжжя».

Виходячи з положень останніх, до складу опалювальної (загальної і корисної) площі приміщення, яким користується відповідач, включено власне площу належної їй кімнати (19,2 кв. м), а також частину допоміжних приміщень, пропорційну площі вказаної кімнати, а саме 8,07 кв. м (коридор XXV, коридор XXVI, туалет XXVII, душ XXVIII, вмивальник XXIX, кухня XXX, кухня XXXI, вмивальник XXXIII, сходи XXXII).

Відповідач не погоджується з вказаним розрахунком, посилаючись на те, що він не враховує зміни, що сталися після проведення капітального ремонту будинку, в якому знаходиться належна їй кімната.

В матеріалах справи знаходяться також надані відповідачем копія Договору підряду № 040/17/256 від 23.06.2017 між КП «Управління капітального будівництва» та ТОВ «Будівельно-консалтингова група «Базис», предметом якого є виконання робіт з капітального ремонту і реставрації гуртожитку по АДРЕСА_4 , і додаткових угод до нього.

Однак проектно-кошторисну документацію до цього договору, а також акти прийняття виконаних робіт за вказаним Договором сторони не надали.

У зв`язку з цим, за клопотанням відповідача від ТОВ «ЗМБТІ» було витребувано посвідчені належним чином копії матеріалів інвентарної справи будівлі гуртожитку за адресою АДРЕСА_5 , в частині, що стосуються четвертого поверху (в тому числі житлових кімнат та допоміжних приміщень), які надійшли до матеріалів справи 02.08.2024.

У вказаних матеріалах наявні технічні відомості четвертого поверху вказаного будинку, внесені після 2017 року.

Відтак, неможна виключати, що після проведення вказаних робіт технічні відомості щодо опалювальної площі, з якої має нараховуватись плата за послуги теплопостачання щодо відповідача, могли змінитись.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання відповідачки про призначення судової економічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що від правильного визначення розміру опалювальної площі залежить правильне вирішення справи в частині обчислення заборгованості (у разі доведеності її наявності), тоді як наявні у справі докази містять істотні суперечності між собою.

Колегія суддів погоджується з зазначеним рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 15 ЦК України, частина першастатті 16 ЦК України).

Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Висновок експерта є однім із засобів доказування даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Призначення експертизи є способом забезпечення доказів.

Необхідність у призначенні експертизи має бути обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, запереченнях інших учасників справи чи поданими доказами з метою отримання докладного опису проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, що можуть бути використані для вирішення спору.

Так, відповідно до частини 1 статті 102 ЦПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Частиною 2 статті 102 ЦПК України, встановлено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу (частина 2).

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (частина 3).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частина 4).

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разівідхилення абозміни питань, запропонованих учасникамисправи,суд зобов`язаниймотивувати такевідхилення або зміну (частина 5).

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта (частина 6).

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів (частина 7).

Частиною 1 статті 104 ЦПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів,що надаютьсядля дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій (частина 4 статті 104 ЦПК України).

Задовольняючи клопотання представника позивача за первісним позовом, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, оскільки від правильного визначення розміру опалювальної площі залежить правильне вирішення справи в частині обчислення заборгованості (у разі доведеності її наявності), тоді як наявні у справі докази містять істотні суперечності між собою.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність призначення судової експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки встановлення цих обставин потребує спеціальних знань та не може бути з`ясовано в іншій спосіб.

Доводи апеляційної скарги щодо пропущення відповідачкою строку для подання клопотання про призначення експертизи є тотожними доводам, що викладені в запереченнях апелянта надані суду першої інстанції. Зазначені доводи мотивовано відхилені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, оскільки до початку судового розгляду відповідач була позбавлена можливості заявити таке клопотання про витребування доказів, адже документи, з яких випливають суперечності щодо опалювальної площі у вказаному будинку, надійшли до справи вже після початку судового розгляду.

У відповідності до правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 29.09.2022 року у справі №500/1912/22, згідно якої при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зістаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law; прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року (далі - Доповідь Венеціанської комісії).

В пункті 37 Доповіді Венеціанської комісії вказано, що верховенство права включає в себе вісім «інгредієнтів: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання

державою як її міжнародноправових обов`язків, так і тих, що обумовлені національним правом.

Доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Концерну «Міські теплові мережі» - Калініної-Заєць Юлії Михайлівни залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя від30жовтня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2024 року.

Головуючий

Судді: