Постанова

від 18.12.2024 по справі 903/723/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року Справа № 903/723/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Багацький Є.Г. адвокат

відповідача: Мохнюк М.В. ордер, Микитюк Р.В. керівник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Ковельське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі №903/723/24 (суддя Кравчук А. М., м.Луцьк, повний текст складено 30.10.2024)

за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Ковельське лісове господарство, м. Ковель

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Веста М, смт. Турійськ, Ковельський р-н, Волинська обл.

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Ковельське лісове господарство звернулось до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Веста М про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294, шляхом їх звільнення від самовільно встановлених стаціонарних споруд, які встановлені в лісових угіддях Радовичівського лісництва філії Ковельське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України шляхом демонтажу вказаних споруд та приведення території у стан, придатний для використання їх за цільовим призначенням.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі №903/723/24 відмовлено у задоволенні позову Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Ковельське лісове господарство до Товариства з обмеженою відповідальністю Веста М про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України в особі філії Ковельське лісове господарство звернулось з апеляційною скаргою в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року у справі №903/723/24 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Ковельське лісове господарство».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що посилання суду першої інстанції як на доказ на договір про умови ведення мисливського господарства від 23.12.2013 та його положення про обов`язок Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства сприяти у виділенні земельних ділянок для будівництва в мисливських угіддях необхідних будівель та біотехнічних споруд, вирощування кормових культур, створення захисних насаджень та здійсненні інших заходів, пов`язаних з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок, не має нічого спільного із отриманням від постійного лісокористувача згоди на зведення тимчасових будівель та споруд, необхідних для ведення господарської діяльності і даний договір не підтверджує відповідний факт.

Позивач зазначає, що Перспективний план організації та розвитку мисливського господарства ТОВ Веста М, погоджений в лютому 2014 року Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та Управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА, не є підтвердженням отримання згоди на зведення тимчасових будівель та споруд, необхідних для ведення господарської діяльності, оскільки ні одна, ні інша установи не є ані земле, ані лісокористувачем.

Крім того, позивач зазнчає, що погодження перспективних місць розташування біотехнічних споруд, виходячи із того, що Перспективний план є перспективним, не є підтвердженням згоди на зведення їх конкретних одиниць із чітко визначеною локацією.

Аналогічно позивач вважає безпідставним посилання суду першої інстанції, як на доказ на Проект організації і розвитку мисливського господарства ТОВ «Веста М» Волинської області погоджений 20.04.2023 та 07.12.2021 Управлінням екології та природніх ресурсів Волинської ОДА та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, що не є ані земле, ані лісокористувачами.

Щодо посилання суду першої інстанції як на доказ на Проект вольєру для утримання маточного поголів`я мисливських тварин на території мисливських угідь ТОВ Веста М від 2017 року, затверджений ДП «Ковельський лісгосп», позивач підкреслює що даний проект передбачав перспективне розміщення біотехнічних споруд відповідно до чітко визначених місць картою схемою організації території вольєру мисливського господарства ТОВ Веста М. Позивач вважає, що погодження перспективних місць розташування біотехнічних споруд не є підтвердженням згоди на зведення їх конкретних одиниць із чітко визначеною локацією.

Позивач вважає, що посилання суду першої інстанції як на доказ на лист № 230 від 25.03.2020 є безпідставним, оскільки суд першої інстанції його не досліджував.

Щодо посилання суду першої інстанції як на доказ на лист № 173 від 05.02.2021, за відсутності будь якого переліку у ньому безпосередньо, чи додатках до нього, біотехнічних споруд чи місць їх розташування є необґрунтованим. Можливо він і був наміром на отримання згоди на зведення тимчасових будівель та споруд, необхідних для ведення господарської діяльності, однак не доводить закінченого факту на її отримання.

Поряд з цим, позивач вважає, що вказівки суду першої інстанції про те, що: «....позивач у прохальній частині позовної заяви не конкретизував, які споруди (індивідуально визначені) в лісових угіддях Радовичівського лісництва необхідно демонтувати щоб звільнити земельні ділянки, яким чином визначити стан території придатним для використання її за призначенням, оскільки прохальна частина позовної заяви має бути зрозумілою, чіткою, конкретною та не викликати двозначності. У прохальній частині позовної заяви повинні зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна та місцезнаходження майна» є безпідставними, оскільки так звана «лісова адреса», як і «мисливська» визначається кварталами і виділами лісових угідь а також, за наявності кадастровими номерами земельних ділянок. Як було зазначено у позовній заяві, незаконно встановлені біотехнічні споруди розміщені на земельних ділянках із кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294, що є територією земель ДП «Ліси України», закріплених за філією «Ковельське лісове господарство», - 1-32 квартали Радовичівського лісництва площею 3102,0 га. Іншої ідентифікації місця розташування згаданих незаконно зведених споруд у вигляді, як вважає суд першої інстанції, адреси чи чогось іншого, бути не може.

Крім того, позивач зазначає, що по суті позовних вимог всі споруди, що споруджені відповідачем без погодження із земле та лісокористувачем, а значить незаконно, мають бути знесені, для чого не потрібна їх додаткова ідентифікація. Із передачею певних територій лісових масивів із метою ведення в їх межах мисливського господарства, не припиняє їх використання за основним призначенням веденням лісового господарства. Зведення будь якої споруди в лісових масивах без погодження із лісокористувачем може бути перешкодою останньому у веденні лісотехнічних заходів (рубок, догляду, лісовідновленню).

Ухвалою суду від 02.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємстваЛіси Українив особі філіїКовельське лісове господарствоДержавного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі №903/723/24. Розгляд справи призначено на18 грудня 2024 року.

11 грудня 2024 року ТОВ Веста М сформовано та подано через систему «Електронний суд» відзив на апеляційну скаргу в якому заперечує доводи позивача та просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення Господарського суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року у справі №903/723/24 та залишити його без змін.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 23 жовтня 2024 року у справі № 903/723/24 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Ковельське лісове господарство».

В судовому засіданні 18.12.2024 представники відповідача заперечили доводи апеляційної скарги та надали відповідні пояснення. Просили суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі №903/723/24 без змін.

Відповідно достатті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні 18.12.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Ковельське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі №903/723/24 без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волинської обласної ради від 26 лютого 2013 року №17/82 «Про надання мисливських угідь у користування» надано, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю «Веста М» терміном до 26 лютого 2038 року мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 3536 га, у тому числі: лісові угіддя 3536 га в межах: ДП «Ковельське ЛГ»: Радовичівське лісництво (2035 га). ДП «Турівське ЛГ»: Радовичівське лісництво (401 га). Ковельське СЛАТ «Тур»: Голобське лісництво (1100 га) (а.с.14-15).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 у справі №803/2166/13-а позов Прокурора Волинської області до Волинської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Громадська організація «Мисливсько-рибальський клуб «Стохід - Козацький», Товариство з обмеженою відповідальністю «Веста М», Мале приватне підприємство «Вероніка» про скасування рішення Волинської обласної ради від 26 лютого 2013 року №17/82 «Про надання мисливських угідь у користування» в частині надання Громадській організації «Мисливсько-рибальський клуб «Стохід - Козацький» (далі - ГО «Мисливсько-рибальський клуб «Стохід - Козацький») 381 га, Товариству з обмеженою відповідальністю «Веста М» (далі - ТзОВ «Веста М») 98,2 га, Малому приватному підприємству «Вероніка» (далі - МПП «Вероніка») 205,6 га мисливських угідь, задоволено повністю (а.с.16-18).

23 грудня 2013 року між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ Веста М укладено договір про умови ведення мисливського господарства (далі договір).

Згідно п.1 договору, враховуючи рішення Волинської обласної ради від 26 лютого 2013 року №17/82 «Про надання мисливських угідь у користування» та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.11.2013 у справі №803/2166/13-а ТОВ «Веста М» до 26 лютого 2038 року надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 3437,8 га, у тому числі: лісові угіддя 3437,8 га в межах: ДП «Ковельське ЛГ»: Радовичівське лісництво (2035 га). ДП «Турівське ЛГ»: Радовичівське лісництво (401 га). Ковельське СЛАТ «Тур»: Голобське лісництво (1001,8 га)

Пунктом 2.1 договору, сторони узгодили, що ТОВ «Веста М» має право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, зводити у мисливських угіддях необхідні будівлі і біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов`язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Відповідно до п.п.б) п.2.4 договору, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства зобов`язане сприяти у виділенні земельних ділянок для будівництва в мисливських угіддях необхідних будівель і біотехнічних споруд, вирощуванні кормових культур, створенні захисних насаджень та здійсненні інших заходів, пов`язаних з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

28 жовтня 2022 року наказом Державного агентства лісових ресурсів України від №880 Про припинення державного підприємства Ковельське лісове господарство та затвердження складу Комісії з припинення припинено Державне підприємство Ковельське лісове господарство (код ЄДРПОУ 00991539) шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (код ЄДРПОУ 44768034) (а.с. 22-24).

Згідно з пунктом 8 зазначеного наказу визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства Ковельське лісове господарство.

03 січня 2023 року наказом Державного агентства лісових ресурсів України №14 затверджено передавальний акт державного підприємства Ковельське лісове господарство, відповідно до якого все наявне у державного підприємства Ковельське лісове господарство майно було передано державному спеціалізованому господарському підприємству Ліси України (а.с. 25).

04 січня 2023 року наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України № 186 майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 03.01.2023 № 14 Про затвердження передавального акту державного підприємства Ковельське лісове господарство закріплено за філією Ковельське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (код відокремленого підрозділу 45078721) (а.с. 26).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 27.12.2022 Ковельське лісове господарство є відокремленим підрозділом у формі філії державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (а.с. 52-53).

03 лютого 2023 року наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України № 405 затверджено організацію території земель закріплених наказом ДП «Ліси України» від 04.01.2023 №186 за Філією «Ковельське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» площею 65619,9 га, що передані до ДП «Ліси України» від державного підприємства «Ковельське лісове господарство» відповідно до передавального акту від 02.01.2023 року, який затверджений наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 03.01.2023 №14, згідно з додатком. Директору Філії «Ковельське лісове господарство» ДП «Ліси України» забезпечити ведення господарської діяльності з дотриманням вимог чинного законодавства в межах затвердженої організації території земель закріплених за Філією (а.с.27). Відповідно до змісту зазначеного додатку, серед територій земель ДП Ліси України, закріплених за філією Ковельське лісове господарство, - 1-32 квартали Радовичівського лісництва площею 3102,0 га.

На підставі вказаних делегованих повноважень та тих, що закріплені у Положенні про Філію Ковельське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України 26.12.2023 № 2161 (а.с.37-41), працівниками філії Ковельське лісове господарство ДП Ліси України, із метою забезпечення охорони і захисту, здійснюються постійні патрулювання лісових масивів, які згідно з організацією території земель закріплено за Філією. Під час таких патрулювань перевіряються і лісові масиви, що передані суб`єктам господарювання для ведення мисливства, в тому числі для перевірки здійснених ними заходів, пов`язаних з веденням мисливського господарства, на предмет дотримання законодавству та інтересам власника та користувача земельних ділянок.

Відповідно до акту обстеження лісових масивів Радовичівського лісництва, на яких знаходяться мисливські угіддя ТОВ Веста М, від 29.03.2024 комісією у складі працівників філії Ковельське лісове господарство ДП Ліси України проведено патрулювання лісових масивів Радовичівського лісництва у кварталах 12, 13, 18, 19, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, які розташовані у межах земельних ділянок з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778 і 0722180400:05:004:00294, право постійного користування якими зареєстровано за ДП Ліси України й у межах яких ТОВ Веста-М (код ЄДРПОУ - 38187053) було надано у користування мисливські угіддя (а.с. 42).

Згідно вказаного акту, при патрулюванні виявлено знищення, пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву дикими тваринами з різною інтенсивністю на території загальною площею 3,3 га, здійснено незаконне вирубування та пошкодження дерев, виявлено ряд біотехнічних та тимчасових споруд, а саме: мисливська вежа для індивідуального полювання (розмір 4,2 х 5 м) у кварталі 30 виділ 24; мисливська вежа для індивідуального полювання (розмір 4,4 х 5,5 м) у кварталі 20 виділ 12; мисливські вежі для загонного полювання (12 одиниць) у кварталі 27 виділи 11, 15, 16, 22, 32; мисливські вежі для загонного полювання (12 одиниць) у кварталі 29 виділи 2, 17, 18, 19, 20, 25;мисливські вежі для загонного полювання (5 одиниць) у кварталі 12 виділи 1,16; мисливські вежі для загонного полювання (22 одиниць) у кварталі 31, 32 виділи 4, 19, 20, 22.42.60, 5,6, 8,9. 10. 13; мисливські вежі для загонного полювання (20 одиниць) у кварталі 19, 18 вид 25, 26, 27, 28,31,8, 10, 11; мисливські вежі для загонного полювання (10 одиниць) у кварталі 29 виділи 1, 2, 4, 10, 12; мисливські вежі для загонного полювання (12 одиниць) у кварталі 26 виділи 1, 3, 5, 6, 8, 15;мисливські вежі для загонного полювання (10 одиниць) у кварталі 18 вид 1,3, 10; підгодівельний майданчик (розмір 8,5x4,5 м) у кварталі 28 виділ 4; підгодівельний майданчик (розмір 8,5x4,5 м) у кварталі 18 виділ 8; підгодівельний майданчик (розмір 8,5x4,5 м) у кварталі 12 виділ 1; вагончик для обігріву (розмір 2,6x4,45 м), свердловина для води (діаметр 50мм), місце для кострища з дерев`яними лавками у кварталі 28 виділ 4; вагончик для обігріву (розмір 7,9x3,3 м) у кварталі 13 виділ 4; приміщення для зберігання дров (розмір 3,5x3,9 м) у кварталі 13 виділ 4; приміщення для обробки добутої дичини (розмір 2,6x5,9 м) у кварталі 28 виділ 4; приміщення для обробки добутої дичини (розмір 2,5x3,8 м) у кварталі 13 виділ 4; 2 бесідки (діаметри - 1,6 м, 2 м, 1,8 м) у кварталі 12 виділ 1; 1 бесідка (діаметр - 1,8 м) у кварталі 31 виділ 57; 1 бесідка (діаметр - 2,0 м) у кварталі 28 виділ 2; 1 бесідка (діаметр - 1,6 м) у кварталі 19 виділ 2 (а.с.42).

29 березня 2024 року філією «Ковельське лісове господарство ДП «Ліси України» на адресу відповідача направлено вимогу №214/26.9-2024, в якій зазначено, що сума завданої шкоди внаслідок знищених лісових культур становить 430932 грн 01 коп, затрати філії Ковельське лісове господарство 22410 грн 48 коп, шкода через самовільну вирубку складає 35157 грн 93 коп, а враховуючи розміщення без згоди землекористувача в мисливських угіддях тимчасових споруд, загальний розмір шкоди становить 488500 грн 42 коп. Позивач вимагає демонтувати біотехнічні та тимчасові споруди і сплатити кошти протягом 7 днів з дати отримання вимоги (а.с. 28).

08 травня 2024 року позивач повторно направив відповідачу вимогу № 322/26.9-2024 про сплату 488500 грн 42 коп шкоди (а.с. 29-30).

У відповідях на вимоги (№ 52 від 10.04.2024, № 53 від 20.05.2024) відповідач зазначив, що не згідний із розрахунком шкоди в розмірі 488500 грн 12 коп, де затрати на відновлення є значно непропорційними до нібито розміру завданих збитків та є меншими у 20 разів; неправомірним є подвійне стягнення з відповідача грошових коштів за одне і те ж діяння у вигляді відшкодування збитків та відшкодування витрат на їх усунення, а результат розрахунку не відповідає додатку 3 постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008. Щодо розміщення біотехнічних та тимчасових споруд відповідач звертає увагу позивача, що документи погоджені із начальником Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства та начальником управління екології та природніх ресурсів Волинської обласної державної адміністрації . У них вказано про існуючі та заплановані обсяги будівельних робіт на ревізійний період, в тому числі біотехнічні та тимчасові споруди (а.с.35-36).

В запереченнях щодо відповіді на вимогу №387/26.9-2024 від 31.05.2024, які позивач направив на адресу відповідача, зазначено, що у даному випадку для розміщення спірних споруд передбачалось отримання погодження власника лісів або постійного лісокористувача лісових ділянок, де планувалось зведення таких споруд, саме у відповідності до приписів ст. 20 Лісового кодексу України й ст. 21 Закону України Про мисливське господарство та полювання. Помилковими є посилання відповідача на наявність погоджених Проекту організації і розвитку мисливського господарства ТОВ Веста М Волинської області від 2021 року і Пояснювальної записки перспективного плану організації та розвитку мисливського господарства ТОВ Веста М Волинської області від 2013 року, так як складання й погодження зазначених документів здійснювалось для виконання товариством обов`язку користувача мисливських угідь забезпечити їх упорядкування, що вимагалось ст. 28 Закону України Про мисливське господарство та полювання: Користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування. Позивач наголосив на необхідності виконання ТОВ Веста М, як тимчасовим лісокористувачем, як користувачем мисливських угідь, вимог про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у розмірі 466089 грн 94 коп на користь держави, а також демонтувати біотехнічні та тимчасові споруди, які були встановлені без згоди власника лісів, постійного лісокористувача (а.с.32-34).

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем порушено його права користування земельними ділянками, частина яких зайнята відповідачем шляхом самовільного встановлення тимчасових стаціонарних об`єктів, що стало підставою для звернення до Господарського суду Волинської області з позовом у даній справі.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно достатті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з частиною 1статті 90 ЗК Українивласники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

За змістомстатті 95 ЗК Україниземлекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Суттю землекористування є використання землевласником або землекористувачем певних властивостей саме земельної ділянки.

Згідно ч.ч.1-2 ст.18 ЛК України, Об`єктом тимчасового користування можуть бути всі ліси, що перебувають у державній, комунальній або приватній власності. Тимчасове користування лісами може бути: довгостроковим - терміном від одного до п`ятдесяти років і короткостроковим - терміном до одного року.

Пунктом 2 ч.1 ст.20 ЛК України встановлено, що тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування мають право за погодженням із власниками лісів, постійними лісокористувачами в установленому порядку зводити тимчасові будівлі і споруди, необхідні для ведення господарської діяльності.

Згідно зістаттею 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", мисливські угіддя - ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства;

мисливство - вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь;

мисливське господарство як галузь - сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва;

полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах;

користувачі мисливських угідь - спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.

Таким чином, суттю мисливського господарства, мисливства та полювання є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, здійснення добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь, що не є використанням саме властивостей землі.

Визначення мисливських угідь як певної ділянки суші та водного простору (а не земельної ділянки) має на меті виключно чітке окреслення меж, кордонів певної території, на якій перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства (аналогічну позицію викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/23965/16).

Водночас згідно з частинами 1, 5, 6статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок,будувати на мисливських угіддях необхідні будівлітабіотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов`язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок. Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2013 року між Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ Веста М укладено договір про умови ведення мисливського господарства.

Згідно п.1 договору, ТОВ «Веста М» до 26 лютого 2038 року надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 3437,8 га, у тому числі, зокрема лісові угіддя в межах ДП «Ковельське ЛГ»: Радовичівське лісництво (2035 га). ДП «Турівське ЛГ»: Радовичівське лісництво (401 га). Ковельське СЛАТ «Тур»: Голобське лісництво (1001,8 га)

Відповідно достатті 28 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"користувачі мисливських угідь забезпечують їх упорядкування протягом двох років з дня надання таких угідь у користування.

Серед наведених встатті 30 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"прав та обов`язків користувачів мисливських угідь, передбачено право, зокрема, використовувати мисливських тварин та користуватися мисливськими угіддями в установленому порядку; організовувати полювання для мисливців, у тому числі шляхом укладання відповідних договорів з ними або з юридичними особами, що представляють їхні інтереси, зокрема іноземними, надавати повний комплекс послуг, пов`язаних із здійсненням полювання, включаючи проживання, харчування, пересування мисливців та осіб, які їх супроводжують.

Користувачі мисливських угідь зобов`язані виконувати біотехнічні заходи, виділяти мисливські угіддя для охорони і відтворення мисливських тварин, визначати пропускну спроможність мисливських угідь та забезпечувати їх упорядкування; раціонально використовувати державний мисливський фонд, не допускати погіршення екологічного стану мисливських угідь. Користувачі мисливських угідь можуть мати й інші передбачені законом права та обов`язки щодо використання мисливських тварин та користування мисливськими угіддями.

Поряд з цим, у п.2.1 договору сторони узгодили, що ТОВ «Веста М» має право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, зводити у мисливських угіддях необхідні будівлі і біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов`язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

Пунктом 2.2 договору, встановлені обов`язки ТОВ Веста М, серед яких вести мисливське господарство на закріплених за ним мисливських угіддях з дотриманням вимог Закону України Про тваринний світ, Закону України Про мисливське господарство та полювання, інших нормативно-правових актів у галузі охорони та використання тваринного світу, ведення мисливського господарства.

Відповідно до п.2.4. договору Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства зобов`язане сприяти у виділенні земельних ділянок для будівництва в мисливських угіддях необхідних будівель та біотехнічних споруд, вирощування кормових культур, створення захисних насаджень та здійсненні інших заходів, пов`язаних з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

17 лютого 2014 року Управлінням екології та природніх ресурсів Волинської ОДА та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства погоджено пояснюючу записку перспективного плану організації та розвитку мисливського господарства ТОВ Веста М Волинської області (а.с. 69-71).

Згідно р. 4.3. пояснюючої записки перспективного плану для покращення ведення мисливського господарства, а також культурно-побутового обслуговування мисливців, проектуються необхідні обсяги будівельних робіт.

Відповідно до таблиці 4.3.1 заплановано будівельні роботи бесідок, біотехнічних споруд, кормосховищ, живоловильні, годівниць, солонці, аншлаги, панно, мисливські будиночки (некапітальне будівництво), господарські споруди (некапітальне будівництво), будинок рятівника (некапітальне будівництво).

Місця будівництва запроектованих споруд: бесідка №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.25 вид. 15); бесідка №2, №3, №4, №5, № 6, № 7, №8 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.37 вид.33); мисливський будинок №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв. 13 вид.1); мисливський будинок № 2, №3, №4, №5, №6 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.37 вид.33); будинок рятівника № 1 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.37 вид.33); господарські споруди №1, № 2 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.37 вид.33); кормосховище №1 ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв. 37 вид. 33).

Згідно протоколу другої виробничої наради по мисливському упорядкуванню угідь ТОВ Веста М Волинської області від 05.02.2014 затвердженого і погодженого Управлінням екології та природніх ресурсів Волинської ОДА та Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства вирішено рекомендувати до затвердження існуючі та заплановані обсяги будівельних робіт на ревізійний період, зокрема всього: бесідок 13; Біотехнічні вежі - 3; Кормосховища 2; Живоловильні 3; Годівниці 15; Солонці 15; Аншлаги 3; Панно 2; Підгодівельні площадки 8; Мисливський будинок (некапітальне будівництво) 6; Господарські споруди (некапітальне будівництво) 2 шт; Будинок рятівника (некапітальне будівництво) 1 (а.с. 71).

У 2017 році Управлінням екології та природніх ресурсів Волинської обласної державної адміністрації, Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Управлінням держпродспоживслужби у Ковельському районі, Державним підприємством Ковельський лісгосп, Ковельським СЛАТ «Тур», ДП Турійський лісгосп погоджено проект вольєру для утримання маточного поголів`я мисливських тварин на території мисливських угідь ТОВ Веста М,

Згідно карти-схеми організації території вольєру мисливського господарства ТОВ «Веста М» вказаний вольєр передбачає біотехнічні споруди: мальовничі пано; аншлаги; мисливські бази; мисливські вежі; мисливські засідки; біотехнічні комплекси; годівниці; солонці; підгод.майданчики; підгод.поля. (а.с. 72-73).

07 грудня 2021 року Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та 20 квітня 2023 року Управлінням екології та природніх ресурсів Волинської ОДА погоджено проект організації і розвитку мисливського господарства ТОВ Веста М Волинської області (а.с. 74-76).

Згідно р.4.3 вказаного проекту на час проведення робіт по мисливському впорядкуванню лісомисливське господарство не повністю забезпечено базою споруд, зокрема кормосховищами, навісами для зберігання кормів, підгодівельними майданчиками.

Для покращання ведення мисливського господарства, а також культурно-побутового обслуговування мисливців, проектуються необхідні обсяги робіт по облаштуванню мисливського господарства мисливськими спорудами і спорудами рекреаційного призначення (таблиця 4.3.1.). Існуючи та заплановані обсяги робіт на ревізійний період, всього: бесідки 14 шт.; спостережні вежі 3 шт.; кормосховища 2 шт.; живоловильні 3 шт.; годівниці 26 шт.; солонці 26 шт.; аншлаги 17 шт.; панно 4 шт.; підгодівельні майданчики 8 шт.; мисливський пункт обігріву (некапітальне будівництво) 5 шт.; господарські споруди (некапітальне будівництво) 5 шт.; будинок рятівника (некапітальне будівництво) 1шт.; альтанка шестигранна 2 шт.; сцена для класів 1 шт.; кострище 16 шт.; альтанка прямокутна 2 шт.; дерев`яний пірс 3 шт.; дитячий майданчик 2 шт.; навіс на дрова 2 шт.; вбиральня 14 шт.; тимчасова споруда для інвентарю 2 шт.; облаштування автокемпінгу 1 шт.; лісові меблі 1 шт.; місце під наметове містечко 1 шт.; закрита альтанка 11 шт.; альтанка 3 шт.; роздягальня 1 шт.; паркан 1 шт.; в`їзна арка на територію 2 шт.; мисливська вежа 5 шт.

Місце будівництва запроектованих споруд:

- Бесідка №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.25 вид. 15); бесідка №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.23 вид. 18.3,18.4,26.1 кв.14 вид. 12);

- Мисливський пункт обігріву №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.13 вид.1); Закрита альтанка №2, №3, №4, №5, №6 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.23 вид. 18.3,18.4,26.1);

- Будинок рятівника №1 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.37 вид.33);

- Господарські споруди №1, №2 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.37 вид.33).

- Кормосховище №1 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.37 вид.ЗЗ).

- Туалет №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.13 вид.1 );

- Туалет №2 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.23 вид.26 );

- Дитячий майданчик №1 - ДП «Турійський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.23 вид. 18);

- Дитячий майданчик №2 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.23 вид.26);

- Дровітня №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.13 вид.1);

- Розділочна №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.13 вид.1);

- Мисливський пункт обігріву №1 - ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.13 вид.1);

- Мисливський пункт обігріву №1 - ДП («Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.13 вид.1);

- Рекреаційний пункт ДП «Ковельський лісгосп» (Радовичівське л-во кв.23 вид.26).

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що листом №173 від 05.02.2021 Державне підприємство Ковельське лісове господарство Волинського обласного управління лісового господарства не заперечувало ТОВ «Веста М» щодо розміщення тимчасових біотехнічних споруд на території Радовичівського лісництва ДП «Ковельське лісове господарство» розміщених в межах кварталу 23 виділ 26 (а.с. 68 на звороті).

Суд апеляційної інстанції критично оцінює лист Державного підприємства "Ковельське лісове господарство" № 230 від 25.03.2020 (а.с.68), проте вказана обставина не спростовує наявні вищевказані докази погодження відповідачу розміщення тимчасових біотехнічних споруд.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що розміщення відповідачем в межах лісових угідь будівель та споруд погоджена в межах розробки перспективного плану організації та розвитку мисливського господарства ТОВ «Веста М» ще в лютому 2014 року з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

У 2017 році відповідне погодження здійснено в межах проекту вольєру для утримання маточного поголів`я мисливських тварин на території мисливських угідь ТОВ «Веста М» з Управлінням екології та природних ресурсів Волинської ОДА, Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, Управлінням держприкордонслужби у Ковельському районі, ДП «Ковельський лісгосп», Ковельським СЛАТ «Тур», ДП Турійський лісгосп.

У грудні 2021 року розміщення в межах лісових угідь відповідачем будівель та споруд погоджено в межах розробки проекту організації і розвитку мисливського господарства ТОВ «Веста М» з Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Враховуючи вищевикладене, оскільки законодавством, що регулює спірні правовідносини не передбачено затвердженої форми згоди власників або користувачів земельних ділянок на будівництво на мисливських угіддях необхідних будівель та біотехнічних споруд, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані погодження Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства та ДП «Ковельський лісгосп» перспективного плану організації та розвитку мисливського господарства ТОВ Веста М в лютому 2014 року, проекту вольєру для утримання маточного поголів`я мисливських тварин на території мисливських угідь ТОВ Веста М у 2017 році, проекту організації і розвитку мисливського господарства ТОВ Веста М та лист №173 від 05.02.2021 Державне підприємство Ковельське лісове господарство Волинського обласного управління лісового господарства є належними та допустимими доказами в силу вимог ч. 5 ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» та положень п.2.1 договору щодо надання згоди для ТОВ «Веста М» встановлювати необхідні будівлі та біотехнічні споруди на мисливських угіддях, які надані йому згідно договору про умови ведення мисливського господарства від 23.12.2013.

Крім того, позивачем не надано, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції встановленого зразка згоди (дозволу) користувачу мисливських угідь, яку останній повинен отримати на встановлення необхідних йому будівель та біотехнічних споруд.

Таким чином, спростовуються твердження позивача, що відповідачем не надано підтверджуючих документів про отримання від власника або постійного користувача погодження на зведення зазначених споруд, що вказувало на ознаки порушення вимог п.2 ч.1 ст. 20 Лісового кодексу України та ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Відповідно до частини першої статті15та частини першої статті16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ГПК Україниправо на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбаченестаттею 55 Конституції України,статтею 4 ГПК Україниправо на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Згідно зістаттею 391 ЦК Українивласник майнамаєправо вимагати усунення перешкодуздійсненнінимправа користуваннята розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 та пункту "б" частини 3статті 152 ЗК Українивласник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 13.08.2024 у справі №911/840/21).

За змістомстатті 391 ЦК Українинегаторний позов застосовується для захисту від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а не права володіння, яке (право) належить власнику незалежно від вчинених щодо нього порушень (схожі за змістом висновки викладено впостановах Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц(пункт 71), від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 (пункти 88, 97, 100), від 15.11.2023 у справі №918/119/21).

Предметом позову у цій справі є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294, шляхом їх звільнення від самовільно встановлених стаціонарних споруд, які встановлені в лісових угіддях Радовичівського лісництва філії Ковельське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України шляхом демонтажу вказаних споруд та приведення території у стан, придатний для використання їх за цільовим призначенням.

Позивач зазначає, що після укладання договору про умови ведення мисливського господарства від 23 грудня 2013 року з відповідачем, останній незаконно та всупереч положенням укладеного Договору на отриманих для ведення мисливського господарства земельних ділянках встановив без дозволу стаціонарні об`єкти, що порушує права ДП «Ліси України» в особі філії «Ковельське лісове господарство» як постійного користувача земельних ділянок щодо її використання за цільовим призначенням.

Таким чином, позивач зазначає у позовній заяві, що його правовий інтерес полягає саме в вправі вимагати усунення перешкод в користуванні даною земельною ділянкою, які чинить відповідач самовільно встановивши на земельних ділянках стаціонарні споруди.

Відтак, метою звернення позивача до суду є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294, шляхом їх звільнення від самовільно встановлених стаціонарних споруд.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що аналіз вищевказаних наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Проте, відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Доказів, в підтвердження обставин, що відповідачем на земельних ділянках з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294 самовільно встановлені стаціонарні споруди матеріали справи не містять.

Поряд з цим, судова колегія вважає безпідставним посилання позивача на акт обстеження лісових масивів Радовичівського лісництва, на яких знаходяться мисливські угіддя відповідача від 29.03.2024 в якості доказу встановлення відповідачем стаціонарних споруд, оскільки у вказаному акті працівниками позивача не встановленого даного факту.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції відзначає, що виявлення позивачем на земельних ділянках з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294 біотехнічних споруд зазначеному у вищевказаному акті не перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням, зокрема у веденні лісотехнічних заходів (рубок, догляду, лісовідновленню) .

Крім того, посилання позивача на Порядок розміщеннятимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженийНаказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244, яким передбачено визначення поняття тимчасової споруди, не беруться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки даний Порядок визначає механізм розміщеннятимчасових споруд для провадження підприємницької діяльностіта не поширюється на розміщеннятимчасових споруд для провадження підприємницької діяльностіна землях із особливим режимом використання.

Враховуючи вищевикладене, за результатами дослідження обставин справи та наявних в матеріалах належних та допустимих доказів в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що права ДП «Ліси України» в особі філії «Ковельське лісове господарство» щодо використання земельних ділянок з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294 за їх цільовим призначенням не порушені.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про відмову у задоволенні позову з підстав того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами відсутності погодження зведення тимчасових споруд, порушення його прав розміщенням тимчасових споруд, перешкоджання їх розміщення проведенню лісотехнічних заходів на день розгляду справи, відношення тимчасових споруд відповідача, які зводились для організації полювань, до тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Разом з тим, колегія погоджується з зауваженням суду першої інстанції, що позивач у прохальній частині позовної заяви не конкретизував, які споруди (індивідуально визначені) в лісових угіддях Радовичівського лісництва необхідно демонтувати щоб звільнити земельні ділянки, яким чином визначити стан території придатним для використання її за призначенням, оскільки прохальна частина позовної заяви має бути зрозумілою, чіткою, конкретною та не викликати двозначності. У прохальній частині позовної заяви повинні зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна та місцезнаходження майна.

В контексті викладеного, суд апеляційної інстанції відзначає, що позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Однак, сформульована позивачем позовна вимога у прохальній частині позовної заяви не міститьідентифікуючих ознакоб`єктів стаціонарних споруд, від яких відповідач повинен звільнити земельні ділянки з кадастровими номерами 0722184000:05:006:0778, 0722180400:05:004:00294 шляхом демонтажу вказаних споруд та приведення території у стан придатний для використання її за призначенням, у разі задоволення позову, зокрема позивачем не зазначені певні межі, на яких розміщені ці об`єкти (хоча б схематично), не наведено деталізованого плану розташування виявлених споруд, адже необхідність зазначенняідентифікуючих ознакспірних об`єктів в прохальній частині позовної заяви є визначальною в рамках заявленого позову.

Акт обстеження лісових масивів Радовичівського лісництва, на яких знаходяться мисливські угіддя відповідача від 29.03.2024 не містить будь-яких іншихідентифікуючих ознакта технічних характеристик споруд, окрім їх кількості, розміру та знаходження у певному виділу відповідного кварталу.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які містять належне фіксування достатніх індивідуальних ознак споруд, за якими можна було б відокремити їх з-поміж інших споруд, що розташовані в мисливських угіддях ТОВ «Веста М».

Вказані вище обставини у їх сукупності унеможливлюють задоволення позовних вимог у даній справі, оскільки не даватиме чіткого розуміння стосовно дій, які слід вчинити на його виконання, зокрема, які конкретно споруди необхідно демонтувати відповідачу у разі задоволення позову.

Згідно частини другоїстатті 237 Господарського процесуального кодексу Українипри ухваленні рішення не може виходити у ньому за межі позовних вимог.

Правом на уточнення (конкретизацію) позовних вимог суд нормамиГосподарського процесуального кодексу Українитакож не наділений.

Позивач не подавав до суду заяву про уточнення позовних вимог в частиніідентифікуючих ознакспірних об`єктів, які він просить демонтувати.

З огляду на зазначене, враховуючи заявлений предмет та підстави позову, колегія суддів дійшла висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог у даній справі, відсутні.

Згідно із ч. 2-3ст. 13 ГПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людиниу справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенціїзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачитияк такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Частинами 1-3статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно дост. 276 Господарського процесуального кодексу Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі №903/723/24 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядкуст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України в особі філії Ковельське лісове господарство Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 23.10.2024 у справі №903/723/24 без змін.

2. Справу №903/723/24 повернути Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "23" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Мельник О.В.