Постанова

від 18.12.2024 по справі 912/2247/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 року м.Дніпро Справа № 912/2247/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О..

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024р. ( суддя Поліщук Г.Б., м.Кропивницький), прийнятої за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська"

до відповідачів:

1. Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області

2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп"

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

19.02.2024р. до суду надійшла заява відповідача - 2 про забезпечення позову шляхом заборони Онуфріївській селищній раді Кіровоградської області нараховувати орендну плату, виставляти рахунки з орендної плати, стягувати орендну плату, нараховувати та стягувати пеню та/або інші штрафні (фінансові) санкції за невнесення та/або прострочення внесення орендної плати згідно з договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 р., укладеним між Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", номер запису про речове право 47973850 від 23.09.2022р., до вирішення по суті спору у даній справі.

В обґрунтуванням заяви товариство послалося на те, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову, передбачених у даній заяві, обумовлена потребою в оперативному недопущенні неправомірного нарахування та стягнення з Заявника значних грошових коштів на підставі сумнівного договору.

Також заявник вказує на те, що неправомірне нарахування та стягнення з нього грошових коштів на підставі спірного договору може поглибити фінансово складну ситуацію в ТОВ "Успенський рибгосп" та призвести до його банкрутства.

Також, товариство звертає увагу суду, що невжиття зазначених у цій заяві заходів забезпечення позову може ускладнити ефективний захист прав та інтересів Заявника щодо застосування наслідків недійсності Спірного договору.

Щодо сплати судового збору за подання заяви, ТОВ"Успенський рибгосп" зазначив, що внаслідок російського вторгнення, падіння економіки та завищеної ставки орендної плати за Договором оренди від 05.08.2022 року товариство перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки не може повноцінно здійснювати свою господарську діяльність

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" про забезпечення позову повернуто заявнику.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024 у справі № 912/2247/23, в якій просить цю ухвалу скасувати повністю, заяву товариства про забезпечення позову у даній справі направити до Господарського суду Кіровоградської області для продовження розгляду.

Крім того Апелянтом заявлено клопотання про здійснення розгляду апеляційної скарги Товариства на цю ухвалу у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що на виконання мобілізаційних завдань щодо залучення чоловіків до лав Збройних сил України для оборони держави призводить до втрати ТОВ"Успенський рибгосп" спеціалістів, які є важливими у виробничому процесі.

Скаржник вказує на те, що з початком широкомасштабного російського вторгнення на територію України спостерігається значне падіння рівня національної економіки, що призводить до суттєвого підвищення рівня інфляції та здорожчання сировини на всіх етапах виробництва. З огляду на викладене, а також з урахуванням високої ставки орендної плати, товариство перебуває у досить скрутному матеріальному становищі, оскільки не може повноцінно здійснювати свою господарську діяльність.

Апелянт звертає увагу суду на те, що у нього відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення, з огляду на що останній не вказав їх у заяві про забезпечення позову. Більше того, у ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України вказано, що питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Дана норма передбачає, зокрема, й випадок, коли клопотання про зустрічне забезпечення може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову. Тобто, задоволення чи відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову може передувати вирішенню питання щодо зустрічного забезпечення. Отже, Скаржник вважає, що при розгляді заяви Відповідача-2 про забезпечення позову, місцевим господарським судом порушено норми процесуального права, передбачені ст.141 ГПК України.

У скарзі йдеться про те, що у заяві про забезпечення позову Відповідач-2 зазначав, що введення воєнного стану в Україні, активні військові дії та подальша мобілізація негативно вплинуло на матеріальне становище як учасників ТОВ "Успенський рибгосп", так і самого товариства в цілому. Таким чином, наразі товариство як орендар не отримує жодного прибутку та має не тільки брак обігових коштів, а й формує певні боргові зобов`язання перед третіми особами.

Щодо розгляду апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, то скаржник зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 271 ГПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Враховуючи зазначене, а також конкретні обставини справи № 912/2247/23, Скаржник має бажання надати свої усні пояснення та навести додаткові аргументи під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024 у даній справі. Таким чином, на переконання Відповідача-2, існує необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.

На думку Апелянта, Господарським судом Кіровоградської області при постановленні ухвали було порушено норми процесуального права, передбачені ст. 141 ГПК України та Законом України «Про судовий збір», що безпосередньо негативно впливає на права й інтереси Відповідача-2 та позбавляє останнього можливості ефективно реалізувати свої процесуальні права.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Станція Придніпровська" (позивач) просить відхилити апеляційну скаргу ТОВ "Успенський рибгосп" на ухвалу суду про повернення заяви про забезпечення позову.

Позивач вважає, що ухвалу суду слід залишити без змін, проте змінити мотивування, з якого слід повернути відповідну заяву.

Так, за доводами Позивача, зі змісту ст.ст. 136, 137 ГПК убачається, що заява про забезпечення позову подається Позивачем або Третьою особою, але ніяк не Відповідачем, оскільки забезпечення позову здійснюється у тому випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, але ніяк не Відповідача.

На думку Позивача, заяву слід було повернути на підставі п.1 ч.5 ст. 174 ГПК України.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Л.А. (доповідач), судді: Чередко А.Є., Мороз В.Ф..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024 у справі № 912/2247/23. Розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

На підставі розпорядження керівника апарату суду № 1013/24 від 08.10.2024р. та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 р., судовою колегією у визначеному складі, прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024 у справі № 912/2247/23 до свого провадження, для розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Стосовно клопотання Скаржника про розгляд скарги з повідомленням учасників справи для надання усних пояснень, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

За приписами ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно п.6 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Водночас, ч.ч.1, 2 ст. 271 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п.п. 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч.1 ст. 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення заяви заявникові, оскарження якої передбачено п. 6 ч.1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України, перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Разом з тим ч.ч.5, 6 ст.252 Кодексу передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У даному випадку, клопотання Скаржника не містить достатніх доводів в обґрунтування розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Крім того, учасники справи не позбавлені права подавати суду свої пояснення, викладені в письмовій формі.

У цьому зв`язку апеляційний суд не вбачає правових підстав для розгляду даної справи з викликом сторін. Тому у задоволенні клопотання ТОВ"Успенський рибгосп" про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи слід відмовити.

7. Встановлені судом обставини справи.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Станція Придніпровська" до Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" з вимогою про визнання недійсним договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 року, укладеного між Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп", номер запису про речове право 47973850 від 23.09.2022 року, з покладенням на Відповідачів судових витрат.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №912/2247/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 15.02.2024 у задоволенні клопотання Відповідача-2 від 30.01.2024 про об`єднання справ та його клопотання від 12.02.2024 про зупинення провадження у справі відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження у справі № 912/2247/23 та призначено до розгляду по суті на 05.03.2024.

19.02.2024 до суду надійшла заява Відповідача - 2 про забезпечення позову шляхом заборони Онуфріївській селищній раді Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04366347; місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 11, селище Онуфріївка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28100) нараховувати орендну плату, виставляти рахунки з орендної плати, стягувати орендну плату, нараховувати та стягувати пеню та/або інші штрафні (фінансові) санкції за невнесення та/або прострочення внесення орендної плати згідно з договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 05.08.2022 року, укладеним між Онуфріївською селищною радою Кіровоградської області (ідентифікаційний код юридичної особи: 04366347; місцезнаходження юридичної особи: вулиця Центральна, будинок 11, селище Онуфріївка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28100) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (ідентифікаційний код юридичної особи: 37824346; місцезнаходження юридичної особи: вулиця Придніпровська, будинок 84, село Успенка, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28120), номер запису про речове право 47973850 від 23.09.2022 року, до вирішення по суті спору у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" про забезпечення позову повернуто заявнику, з посиланням на недотримання Відповідачем - 2 при її поданні вимог статті 139 Господарського процесуального кодексу України.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Кіровогрдаської області про повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" (Відповідача-2) про забезпечення позову.

Підставою для такого повернення, зокрема, слугувала відсутність доказів сплати судового збору за подання цієї заяви.

Згідно з ч.1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

За приписами ч.ч. 1, 4, 5 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір».

Статтею 1 цього Закону визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову судовий збір сплачується у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 ,00 грн.

Отже, за подання заяви про забезпечення позову заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514,00 грн, про що також було зазначено в оскаржуваній ухвалі суду.

Щодо досліджуваної справи, то у порушення вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України заявником не додано до заяви про забезпечення позову документів, що підтверджують сплату судового збору за подання такої заяви у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При цьому колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору наведений у ст.8 Закону України "Про судовий збір".

У даному випадку умови, передбачені ст.8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору відсутні, доказів зворотного Скаржником не надано.

Таким чином, господарський суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову ТОВ"Успенський рибгосп".

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що введення воєнного стану в Україні, значне падіння національної економіки та фактична ситуація на підприємстві негативно вплинули на матеріальне становище Відповідача-2, а також про перебування останнього у досить скрутному матеріальному становищі, у зв`язку з неможливістю повноцінно здійснювати свою основну господарську діяльність, колегія зазначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик (стаття 42 та абзац 5 статті 44 Господарського кодексу України).

Крім того, ТОВ"Успенський рибгосп" не надано доказів на підтвердження вказаних вище доводів.

Одночасно слід враховувати, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору є допустимим і передбачуваним для заявника та не становить порушення гарантованого йому п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "права на суд".

Європейський суд з прав людини у рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Таким чином, доводи Апелянта не являються підставами для скасування ухвали місцевого господарського суду від 20.02.2024 про повернення заяви товариства про забезпечення позову, оскільки вони не спростовують вищезазначених висновків суду.

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги наведені положення законодавства, колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскарженої ухвали не вбачається.

Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що звертаючись з апеляційною скаргою, Апелянт не навів вмотивованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 р.). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладається Скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп" - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 20.02.2024р. у справі №912/2247/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Успенський рибгосп".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови суддями Кощеєвим І.М. та Чус О.В. підписаний 18.12.2024р., суддею Дарміним М.О., у зв`язку з перебуванням у відпустці,

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін