Рішення

від 18.12.2024 по справі 902/1254/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2024 р. Cправа № 902/1254/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" (вул. Д. Галицького, буд. 29, оф. 29, м. Вінниця, 21036)

до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050)

про стягнення 23 604,02 грн

за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В.,

представників сторін:

позивача Марейчик Н.О. за довіреністю;

відповідача Заєць Б.В. за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 1287 від 25.11.2024 (вх. № 1309/24 від 26.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" з вимогами до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 23 604,02 грн, з яких: 21 882,65 грн - основний борг; 863,70 грн - інфляційні втрати; 270,84 грн - 3% річних; 586,83 грн - пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" умов договору підряду № 97.43-2942-Д від 09.11.2023, в частині оплати виконаних робіт.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 27.11.2024, за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1254/24 за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням розгляду справи по суті на 17.12.2024.

29.11.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання № б/н від 29.11.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/11783/24 від 29.11.2024) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

04.12.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 04.12.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/11994/24 від 04.12.2024).

05.12.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив № 1309 від 04.12.2024 (документ сформований в системі "Електронний суд" 04.12.2024) (вх. номер канц. суду 01-34/12011/24 від 05.12.2024).

На визначену судом дату (17.12.2024) з`явились представники позивача та відповідача.

Дослідивши клопотання № б/н від 29.11.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/11783/24 від 29.11.2024), суд враховує таке.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача акцентує увагу, що Верховний Суд у постанові від 27.06.2023 у справі № 922/1948/22 зазначив, що НКРЕКП прийняв постанову № 332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень. Тому має застосовуватись, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії. Об`єднана палата у справі №911/1359/22 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 247 ГПК України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Частиною 6 ст. 250 ГПК України передбачено, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Водночас, положеннями ч. 7 ст. 250 ГПК України встановлено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Таким чином, враховуючи те, що ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи зі змісту п. 1 ч. 5 ст. 12 та ч. 1 ст. 247 ГПК України, справа № 902/1254/24 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у суду відсутні підстави для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вищенаведене, клопотання представника відповідача № б/н від 29.11.2024 (вх. номер канц. суду 01-34/11783/24 від 29.11.2024) про розгляд справи №902/1254/24 в порядку загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 17.12.2024, суд, заслухавши вступне слово представників позивача та відповідача, провів стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами, та оголосив перерву в судовому засіданні в межах дня до 14 год 30 хв.

Після закінчення перерви суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення.

Після виходу з нарадчої кімнати 18.12.2024 вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення відповідно до положень ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" зобов`язань за Договором підряду № 97.43-2942-Д від 09.11.2023, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт в грудні 2023 року. Внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" заявлено до стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" грошових коштів в сумі 23 604,02 грн, з яких: 21 882,65 грн - основний борг; 863,70 грн - інфляційні втрати; 270,84 грн - 3% річних; 586,83 грн - пеня.

Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що АТ "Вінницяобленерго" є учасником ринку електричної енергії, оскільки є оператором системи розподілу. Разом з цим видом економічної діяльності ТОВ "Енерго Лайн" за КВЕД є 43.21 (монтаж електричних систем в будівлях і спорудах) та 42.22 (будівництво систем розподільчих ліній для передавання електроенергії, ліній телекомунікації, а також будівель і споруд, що є невід`ємною частиною цих систем), а тому не підлягають нарахуванню та стягненню пеня, 3% річних та інфляційні втрати, оскільки у періоди їхнього нарахування діяла пряма заборона передбачена постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022).

Позивач, у відповіді на відзив, заперечує доводи відповідача. При цьому вказує на те, що постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 як підзаконний акт, має меншу юридичну силу, ніж положення ЦК України та ГК України, відповідно не має зупиняти нарахування та стягнення штрафних санкцій, які є договірними та передбачені сторонами відповідно до норм ЦК України та ГК України.

Водночас позивач звертає увагу на те, що уклавши Договір підряду № 97.43-2942-Д від 09.11.2023 у АТ "Вінницяобленерго" була мета отримати будівельно-монтажні послуги, а не послуги передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії", а тому до даних договірних відносин не можуть бути застосовані норми щодо заборони нарахування штрафних санкцій передбаченої постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022.

Крім цього ТОВ "Енерго Лайн" засновано в 2016 році та відповідно до напрямку діяльності надає послуги у галузі електроенергетики, що підтверджується ліцензією Держархбудінспекції України, виданою на підставі наказу № 49-Л від 26.12.2016, а саме: нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів енергетичного комплексу, при цьому самостійно виконує розроблення та погодження проєктно-кошторисної документації мереж зовнішнього та внутрішнього електропостачання, але в жодному разі не є учасником ринку електричної енергії, відповідно не має на це дозволів та ліцензій.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 09.11.2023 між Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (далі по тексту - Замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" (далі по тексту - Підрядник, позивач) укладено Договір підряду № 97.43-2942-Д (далі по тексту - Договір), за яким Підрядник зобов`язався виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи (далі по тексту - Роботи), а Замовник зобов`язався прийняти та оплатити їх.

У п. 1.2 Договору сторони визначили найменування робіт, а саме: виконання будівельно-монтажних робіт зовнішніх мереж електропостачання у Іллінецькому районі Вінницької області.

За умовами п. 1.3 Договору предметом робіт є об`єкт: Виконання будівельно-монтажних робіт зовнішніх мереж електропостачання житлового будинку при тимчасовому приєднанні за адресою: Вінницький р-н (Іллінецький р-н), м. Іллінці, вул. Івана Франка, буд. 20 (кад.ном. 0521210100:05:004:1307) (Волощук Є.В.).

Підрядник виконує передбачені цим Договором Роботи із своїх матеріалів, своїми силами та засобами, відповідно до вимог проектної документації, діючих державних будівельних норм, стандартів, правил ведення Робіт, зокрема загально-будівельних Робіт (згідно вимог ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва") та спеціальних видів Робіт (п. 2.1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору ціна Договору визначається на підставі актів приймання виконаних робіт до Договору, які підписуються Сторонами в ході виконання Робіт, та в підсумку за Договором складає 61 977,63 грн, крім того ПДВ 20% 12 395,52 грн. Загальна ціна Договору з ПДВ складає 74 373,15 грн.

Ціна у Договорі визначена на основі кошторису та є твердою. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін (п. 3.2 Договору).

Згідно із п. 4.1. Договору всі платежі за Договором здійснюються Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок Підрядника або шляхом емісії простого векселя.

У пункті 4.2 розділу 4 Договору Сторони узгодили порядок здійснення оплати та визначили таке: оплата у розмірі 100 % ціни Договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення Підрядником всіх Робіт, підписання останнього Акта приймання виконаних будівельних робіт Замовником і здачі Об`єкта в експлуатацію. Розрахунок за виконані Роботи Замовник має право здійснити на свій вибір або шляхом перерахування грошових коштів, або шляхом емісії простого векселя (векселів). Вексель (векселі) видаються Замовником на суму фактично виконаних Підрядником Робіт. Номінальна вартість векселя (векселів) не повинна бути більше суми фактично виконаних Робіт. В момент (день) оформлення векселя (векселів) зобов`язання оплатити отримані Роботи у Замовника припиняються та виникає новий обов`язок оплатити вексель (векселі). Вексель (векселі) передаються за актом прийому-передачі. Підрядник зобов`язаний прийняти оформлений вексель (векселі) та підписати акт прийому-передачі. Для проведення оплати Підрядник надає такі документи (з підписом та печаткою): відомість об`ємів виконаних робіт; акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в; довідку форми № КБ-3 (пп. 4.2.1); за наявності фінансування Замовник має право, але не зобов`язаний здійснити повну або часткову попередню оплату Робіт (пп. 4.2.2); у випадку одержання попередньої оплати та неможливості виконати свої зобов`язання, Підрядник повертає Замовнику одержані грошові кошти не пізніше 5-ти банківських днів з моменту виявлення такої обставини. При порушенні зазначеного строку на суму неповернених коштів нараховуються індекс інфляції та штрафна санкція у розмірі 30% від суми неповернених коштів (пп. 4.2.3); у випадку несвоєчасного надання Підрядником Акта приймання виконаних робіт, Довідки КБ-3 або електронної податкової накладної строк розрахунку переноситься до моменту отримання Замовником відповідних документів від Підрядника, що не буде вважатися простроченням з боку Замовника (пп. 4.2.4).

Згідно із п. 4.4 Договору джерелом фінансування Робіт є кошти Замовника.

Порядок здійснення оплати (фінансування Робіт) за Договором може бути змінений тільки за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди (п. 4.5 Договору).

За умовами п. 5.1 Договору початок виконання Робіт - не пізніше 2-х робочих днів з дати передачі Замовником проектної документації та надання Підряднику будівельного майданчика (фронту робіт).

Відповідно до п. 5.2 Договору строки виконання та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) Робіт за цим Договором визначаються Календарним планом виконання робіт.

У пункті 5.3 Договору сторони визначили, що датою закінчення Робіт вважається дата їх прийняття Замовником.

Здавання-приймання виконаних робіт здійснюється спільно уповноваженими представниками Сторін за Актом приймання виконаних будівельних робіт (Форма КБ-2в), Актом вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) (п. 6.12 Договору).

За невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, визначену чинним законодавством та умовами цього Договору (п. 9.1 Договору).

За умовами п. 9.7 Договору за порушення строків оплати виконаних Робіт Підрядник має право нарахувати Замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а Замовник зобов`язується на вимогу Підрядника сплатити зазначену пеню.

Відповідно до п. 14.1 Договору, він набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін, і діє до повного виконання Сторонами свої зобов`язань.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач, відповідачем у відповідності до п. 4.2.2 Договору підряду 21.11.2023 було здійснено часткову попередню оплату у розмірі 52 061,21 грн, що підтверджується податковою накладною № 18 від 21.11.2023.

За доводами позивача, на виконання умов Договору, Підрядником було виконано роботи на загальну суму 73 943,86 грн, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 29.12.2023 (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року від 29.12.2023 (форма КБ-3).

Вказані документи підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.

31.07.2024 та 09.09.2024 позивачем на адресу відповідача направлено претензії № 1112 та № 1155 відповідно, за змістом яких ТОВ "Енерго Лайн" просило АТ "Вінницяобленерго" виконати зобов`язання, зокрема за Договором підряду № 97.43-2942-Д від 09.11.2023, шляхом сплати заборгованості по виконаним роботам та відповідно підписати акт взаємозвірки.

Направлення вказаних претензій підтверджується описами вкладення у цінні листи та фіскальними чеками відділення поштового зв`язку.

13.09.2024 позивачем адресовано відповідачу досудову претензію № 1179, в якій позивач зазначає, що останнім днем виконання робіт за Договором підряду № 97.43-2942-Д від 09.11.2023 є 29.12.2023, враховуючи дату підписання акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 29.12.2023 (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 року від 29.12.2023 (форма КБ-3). Разом з цим відповідачем не виконано умови Договору в частині оплати виконаних робіт, що становить на дату підписання досудової вимоги - 255 календарних днів, а тому, в зв`язку з неналежним виконання умов договору АТ "Вінницяобленерго", позивач просив сплатити 21 882,65 грн заборгованості та 303,12 грн пені.

Листом № 97.43-18407 від 11.10.2024 Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн", що для вирішення питання по суті, необхідно з`явитись 22.10.2024 в управління АТ "Вінницяобленерго" для створення комісії зі спільної перевірки обсягів виконаних робіт по договорах підряду та визначення подальших дій для врегулювання спірних питань мирним шляхом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" листом № 1209 від 16.10.2024 погодилось на призначену зустріч, водночас запропонувало Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" мирним шляхом в досудовому порядку врегулювати боргові зобов`язання у строк до 31.10.2024 з урахуванням штрафних санкцій передбачених за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за Договорами підряду.

Проте, як зауважує позивач, відповідачем взяті на себе зобов`язання по оплаті виконаних робіт за Договором підряду № 97.43-2942-Д від 09.11.2023 у добровільному порядку не виконано, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

З урахування встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Приписами ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору; на зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше; закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення глави 61 ЦК України (підряд).

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Приписами статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно частини 1,3 статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Положеннями частин 1-3 статті 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина 1 статті 854 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (частина 4 статті 882 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, факт виконання робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 29.12.2023 (форма КБ-2в) на загальну суму 73 943,86 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, за висновками суду, з урахуванням положень укладеного між сторонами договору, документом, який підтверджує як факт виконання позивачем зобов`язання з виконання робіт за завданням відповідача так і факт виникнення у останнього зобов`язання з їх оплати, є акт виконаних робіт, який має бути сторонами належним чином оформлений та підписаний без будь - яких зауважень.

Тобто, саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість виконаних робіт.

Таким чином, підписання та узгодження Замовником (відповідачем) акту виконаних робіт, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/174, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, виходячи з приписів чинного законодавства та умов договору є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за виконані позивачем роботи.

Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року від 29.12.2023 підписано Замовником та Підрядником та скріплено печатками Сторін, чим фактично підтверджено належним чином виконане зобов`язання зі сторони Підрядника та прийняття його Замовником.

Відповідно до пп. 4.2.1 Договору оплата у розмірі 100 % ціни Договору здійснюється протягом 180 банківських днів після повного закінчення Підрядником всіх Робіт, підписання останнього Акта приймання виконаних будівельних робіт Замовником і здачі Об`єкта в експлуатацію. Розрахунок за виконані Роботи Замовник має право здійснити на свій вибір або шляхом перерахування грошових коштів, або шляхом емісії простого векселя (векселів).

В силу положень ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом враховано, що банківський день - це період робочого часу банку, протягом якого проводяться розрахункові операції з клієнтами банку і позначаються (датуються) цим числом.

До банківського дня не включаються вихідні та святкові дні.

В контексті розуміння поняття "банківський день" суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до постанови Національного банку України від 03.03.2022 № 16 "Про затвердження інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в України в національній валюті", яка набрала чинності з 01.04.2023 в Україні більше не існує поняття "банківський день". Система переказів функціонує на базі міжнародного стандарту ISO 20022, що означає здійснювати міжбанківські платіжні операції можна в будь-який час, не чекаючи ранку чи закінчення вихідних. Раніше версія системи електронних платежів дозволяла надсилати банківські платежі виключно в межах банківського дня. Водночас за повідомленням Національного Банку України тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня.

У той же час, суд відзначає, що Договір підряду № 97.43-2942-Д укладений сторонами після скасування Національним банком України поняття "банківський день" (09.11.2023), тому обрахунок банківського дня здійснюється судом аналогічно до обрахунку календарних днів.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт не пізніше 27.06.2024.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За наявними матеріалами справи, виконані позивачем роботи на суму 21 882,65 грн залишено відповідачем без оплати.

За наведеного вище, у його сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем господарського зобов`язання внаслідок його неналежного виконання, зокрема неоплати виконаних позивачем робіт відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 21 882,65 грн боргу за договором.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивачем заявлено до стягнення 863,70 грн - інфляційних втрат, 270,84 грн - 3% річних та 586,83 грн - пеню.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення 586,83 грн пені, суд зважає на таке.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 9.7 Договору сторонами визначено, що за порушення строків оплати виконаних Робіт Підрядник має право нарахувати Замовнику пеню за кожен день прострочення у розмірі половини облікової ставки НБУ, яка діяла у цей період, від простроченої суми, а Замовник зобов`язується на вимогу Підрядника сплатити зазначену пеню.

Таким чином, заявлена позивачем вимога щодо стягнення пені є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.

При цьому судом враховується, що нарахування пені позивачем проведено з урахуванням положень статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" якими передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При перевірці розрахунку пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно, у відповідності до положень п. 9.7 Договору. Виходячи з викладеного та враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за Договором в частині оплати виконаних робіт, що є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 586,83 грн, визнаються судом обґрунтованими та законними.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 863,70 грн інфляційних втрат та 270,84 грн 3% річних, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Перевіривши за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE здійснені позивачем розрахунки трьох відсотків річних у розмірі 270,84 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 863,70 грн, судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно.

При цьому, наведений позивачем розрахунок, правильність якого перевірена судом, не спростований відповідачем будь-якими доказами. Встановлені матеріалами справи обставини прострочення виконання зобов`язання із своєчасного розрахунку за виконані роботи є підставою для застосування до відповідача нарахувань згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у наведеному вище розмірі.

Посилання відповідача на те, що у зв`язку із прямою забороною передбаченою постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) не підлягають нарахуванню та стягненню пеня, 3% річних та інфляційні втрати, суд не бере до уваги, позаяк, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, з урахуванням чого до правовідносин за Договором підряду № 97.43-2942-Д від 09.11.2023 не можуть бути застосовані норми Закону України "Про ринок електричної енергії", які регулюють відносини пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - 3028 грн.

Позивачем в позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму стягнення 7 755,26 грн, розмір судового збору з якої становить 3028,00 грн.

При цьому суд зважає, що позовна заява № 1287 від 25.11.2024 направлена до Господарського суду Вінницької області 25.11.2024 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та зареєстрована в канцелярії суду 26.11.2024, що підтверджується штампом суду за вх. № 1309/24.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовною заявою до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією № 1062 від 25.11.2024.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, 2, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 00130694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" (вул. Д. Галицького, буд. 29, оф. 29, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 40334879) 21 882 грн 65 коп - основного боргу, 863 грн 70 коп - інфляційних втрат, 270 грн 84 коп - 3% річних, 586 грн 83 коп - пені та 2 422 грн 40 коп - витрат зі сплати судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС. Додатково примірник повного судового рішення надіслати на відомі суду адресу електронної пошти: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Лайн" - tov.energyline@gmail.com; Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" - kanc@voe.com.ua.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 23 грудня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи