Рішення

від 19.12.2024 по справі 902/1118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" грудня 2024 р.Cправа № 902/1118/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

прокурора - Моніч Л.В.,

представників позивача - Дуднік В.С., Горенюка О.П.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: Виконувача обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури (вул. Ростислава Покиньчереди, 14, м. Тульчин, Вінницька область, 23600) в інтересах держави в особі Вапнярської селищної ради (вул. Незалежності, буд. 140, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" (пров. Лабораторний, буд. 1, кімната 255, м. Київ, 01133)

про стягнення 1577417,86 грн безпідставно збережених коштів,

В С Т А Н О В И В :

Виконувачем обов`язків керівника Тульчинської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Вапнярської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" про стягнення 1577417,86 грн безпідставно збережених коштів.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на те, що відповідачем використовуються земельні ділянки Вапнярської територіальної громади кадастровий номер 0523955400:02:002:0011 площею 3,7110 га, кадастровий номер 0523955400:02:002:0208 площею 1,1955 га та кадастровий номер 0523955400:02:002:0209 площею 1,1403 га за відсутності зареєстрованого у встановленому законодавством порядку відповідного речового права на такі земельні ділянки.

Ухвалою суду від 30.10.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1118/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.11.2024 об 11:00 год.

Під час підготовчого провадження у справі учасникам справи забезпечено можливість на реалізацію прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема на подання заяв по суті спору. Однак учасники справи таким правом не скористалися.

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.2024 об 11:00 год., про що 19.11.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим у судовому засіданні 10.12.2024 в межах розгляду справи по суті оголошено перерву до 11:00 год. 19.12.2024 у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі суду, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

На визначений час у судове засідання 19.12.2024 з`явилися прокурор та представники позивача, повідомлений належним чином відповідач (шляхом доставки ухвали від 12.12.2024 до Електронного кабінету ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористався.

Прокурор та представники позивача заявлений позов підтримали у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" (інформаційна довідка № 400090544 від 21.10.2024) 14.05.2020 зареєстровано право власності на майновий комплекс загальною площею 2407,8 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Леніна (Незалежності), буд. 231, смт Вапнярка, Тульчинський (колишній Томашпільський) район, Вінницька область. Підстава для державної реєстрації права власності - договір про задоволення вимог іпотекодержателя №989 від 14.05.2020.

За цією ж адресою 09.12.2015 зареєстровано право власності Вапнярської селищної ради на земельну ділянку кадастровий номер 0523955400:02:002:0011 площею 3,711 га, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

24.05.2021 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" зареєстровано право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 0523955400:02:002:0011 площею 3,711 га на підставі договору оренди №б/н від 17.11.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" та Вапнярською селищною радою, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 400057217 від 21.10.2024.

Згідно листа Вапнярської селищної ради №164 від 01.02.2023 орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011 площею 3,7110 за період з 17.11.2020 по 17.11.2021 відповідачем сплачена в повному обсязі.

Рішенням 19 сесії VIII скликання Вапнярської селищної ради № 988 від 22.11.2021 припинено дію Договору оренди землі від 17.11.2020, укладеного між Вапнярською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" на земельну ділянку з цільовим призначенням 03.07 оптової торгівлі та складського господарства, площею 3,7110 га, кадастровий номер 0523955400:02:002:0011, яка знаходиться за адресою: Вінницька область, Тульчинський (Томашпільський) район, смт Вапнярка, вул. Незалежності (Леніна), 231, у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено.

Окрім того, 19 сесією VIII скликання Вапнярської селищної ради 22.11.2021 прийнято рішення № 989 "Про надання згоди на поділ земельної ділянки та розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки", відповідно до якого надано згоду на поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011 на три окремі земельні ділянки: орієнтовною площею 1,1125 га; орієнтовною площею 1,4030 га; орієнтовною площею 1,1955 га та доручено селищному голові Олександру Петровичу Горенюку укласти договір із землевпорядною організацією на виконання робіт щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011.

Земельну ділянку з кадастровим номером 0523955400:02:002:0210 загальною площею 1,1125 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) (код згідно з КВЦПЗД 11.04) вирішено передати у постійне користування КВЕП "Вапнярка Водоканал", що підтверджується змістом рішення 32 сесії VIII скликання Вапнярської селищної ради №1647 від 25.10.2022 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки КВЕП "Вапнярка водоканал", зі зміною цільового призначення".

Після поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про наявність у ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" речового права - права користування земельними ділянками, які утворились в результаті поділу, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0208 площею 1,1955 га та 0523955400:02:002:0209 площею 1,1403 га. Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Відповідно до Акту обстеження нежитлової будівлі, що розташована за адресою вул. Незалежності, 231, селище Вапнярка від 09.04.2024 встановлено факт розташування та використання належного ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 0523955400:02:002:0208 та використання вказаної земельної ділянки без укладеного договору оренди землі.

Крім того, за інформацією регіональної філії "Одеська залізниця" AT "Українська залізниця" від 17.05.2023 на земельній ділянці з кадастровим номером 0523955400:02:002:0209 за адресою вул. Незалежності (Леніна), 23, смт Вапнярка, Тульчинського району Вінницької області знаходиться залізнична колія, що діє, яка належить ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ".

Рішенням 31 сесії VIII скликання Вапнярської селищної ради № 1625 від 23.09.2022 "Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" створено відповідну Комісію та затверджено положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (Положення).

За наслідками роботи Комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до п. 4 Положення здійснено розрахунок суми безпідставно збережених коштів ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" за період з 18.11.2021 по 01.07.2024.

Відповідні збитки оформлено актами про визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам Вапнярської територіальної громади за участю представника відповідача за довіреністю - Криштоль О.О.:

- Акт №1 від 16.08.2024 на суму 64 128,39 грн (період нарахування з 18.11.2021 по 31.12.2021 за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 0523955400:02:002:0011).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011) станом на 01.01.2021 становила 8948147,52 грн.

Відсоткова ставка - 6% від вартості НГО (відповідно до договору оренди від 17.11.2020).

- Акт №2 від 16.08.2024 (період нарахування з 01.01.2022 по 18.07.2022 2021 за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 0523955400:02:002:0011) - встановлено відсутність збитків, враховуючи фактичну сплату відповідачем 507675,11 грн, внаслідок чого переплата за вказаний період склала 29019,78 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011 станом на 01.01.2022 становила 14 547 367,52 грн.

Відсоткова ставка - 6% від вартості НГО (відповідно до договору оренди від 17.11.2020).

- Акт № 3 від 16.08.2024 на суму 274 996,98 грн (період нарахування з 19.07.2022 по 31.12.2022 за фактичне користування земельними ділянками кадастровий номер 0523955400:02:002:0208 та кадастровий номер 0523955400:02:002:0209) з урахуванням переплати за період 01.01.2022 по 18.07.2022 в розмірі 29019,78 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0208 станом на 19.07.2022 становила 3 441 244,48 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0209 станом на 19.07.2022 становила 4 038 532,84 грн.

Відсоткова ставка - 9% від вартості НГО (відповідно до додатка №4 рішення 36 сесії 8 скликання Вапнярської селищної ради № 397 від 22.02.2018).

- Акт № 4 від 16.08.2024 на суму 448 983,95 грн (період нарахування з 01.01.2023 по 31.12.2023 за фактичне користування земельними ділянками кадастровий номер 0523955400:02:002:0208 та кадастровий номер 0523955400:02:002:0209), враховуючи зарахування сплачених відповідачем Вапнярській селищній раді у 2023 році 635 713,81 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0208 станом на 01.01.2023 становила 58 716 615,68 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0209 станом на 01.01.2023 становила 6 180 581,07 грн.

Відсоткова ставка - 9% від вартості НГО (відповідно до додатка №4 рішення 36 сесії 8 скликання Вапнярської селищної ради № 397 від 22.02.2018).

- Акт №5 від 16.08.2024 на суму 389 889,6 грн (період нарахування з 01.01.2024 по 01.07.2024 за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 0523955400:02:002:0209).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0209 станом на 01.01.2024 становила 6 498 160,34 грн.

Відсоткова ставка - 12 % від вартості НГО (затверджено рішенням Вапнярської селищної ради № 1881 від 21.06.2023).

- Акт № 6 від 16.08.2024 на суму 370 399,16 грн (період нарахування з 01.01.2024 по 01.07.2024 за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 0523955400:02:002:0208).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0208 станом на 01.01.2024 становила - 6 173 319,26 грн.

Відсоткова ставка - 12% від вартості НГО (затверджено рішенням Вапнярської селищної ради № 1881 від 21.06.2023).

Як вказує прокурор у позовній заяві, відповідач мав сплатити Вапнярській селищній раді, але не сплатив, орендну плату за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 0523955400:02:002:0011 площею 3,7110 га, 0523955400:02:002:0208 площею 1,1955 га та 0523955400:02:002:0209 площею 1,1403 га в розмірі 1 577 417,86 грн, що і слугувало підставою для звернення із відповідним позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Згідно із статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Як слідує зі змісту вказаних положень Цивільного та Земельного кодексів України, відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

В силу приписів частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).

Натомість предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Таким чином, за змістом вказаних положень виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 викладено правовий висновок про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем права користування земельними ділянками: з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011 площею 3,7110 га за період з 18.11.2021 по 31.12.2021; з кадастровим номером 0523955400:02:002:0208 площею 1,1955 га за період з 19.07.2022 по 01.07.2024 та з кадастровим номером 0523955400:02:002:0209 площею 1,1403 га за період з 19.07.2022 по 01.07.2024.

Відповідно до Акту обстеження нежитлової будівлі, що розташована за адресою вул. Незалежності, 231, селище Вапнярка від 09.04.2024 встановлено факт розташування та використання належного ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" нерухомого майна на земельній ділянці з кадастровим номером 0523955400:02:002:0208 та використання вказаної земельної ділянки без укладеного договору оренди землі.

Крім того, за інформацією регіональної філії "Одеська залізниця" AT "Українська залізниця" від 17.05.2023 на земельній ділянці з кадастровим номером 0523955400:02:002:0209 за адресою вул. Незалежності (Леніна), 23, смт Вапнярка, Тульчинського району Вінницької області знаходиться залізнична колія, що діє, яка належить ТОВ "ФК "Монополіум Фінанс" та перебуває в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ".

Початок періоду нарахування з 18.11.2021 пов`язується із датою закінчення дії договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523955400:02:002:0011 площею 3,7110 га, укладеного між Вапнярською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" - 17.11.2021. Такий факт встановлено у постанові Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 902/1207/22 від 27.09.2023, яка набрала законної сили датою постановлення (27.09.2023).

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Поряд з цим Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" як фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки (Вапнярської селищної ради) зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2017 у справі № 922/3412/17).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Про необхідність встановлення судом обставин щодо визначення розміру орендної плати на підставі затвердженої у встановленому законом порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, підтвердженої належними та допустимими доказами, що, у свою чергу, є необхідним для визначення розміру недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою вказано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.04.2019 у справі № 922/981/18.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до викладених прокурором вимог загальний розмір недоотриманих Вапнярською селищною радою доходів, які заявлено до стягнення з відповідача за період з 18.11.2021 по 01.07.2024, становить 1 577 417,86 грн.

Нарахування підтверджено наявними у матеріалах справи копіями витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок за спірний період (а.с. 97-104), з урахуванням здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" проплат (а.с. 105-107) та встановленим розміром орендної плати у відповідний період.

Поряд з цим такі нарахування є обґрунтованими в загальному розмірі 1 548 398,08 грн, що дорівнює: 64 128,39 грн (за актом №1) + 274 996,98 грн (за актом №3) + 448 983,95 грн (за актом №4) + 389 889,6 грн (за актом №5) + 370 399,16 грн (за актом №6). При цьому за актом №2 заборгованість відсутня, оскільки оплачена.

Враховуючи, що прокурором заявлено до стягнення 1 577 417,86 грн безпідставно збережених коштів, а матеріалами справи підтверджено обґрунтованість нарахування в розмірі 1 548 398,08 грн, тому позов підлягає задоволенню у встановленому судом розмірі, а у стягненні з відповідача 29 019,78 грн слід відмовити як заявлених безпідставно.

Визначаючись щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Вапнярської селищної ради судом враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зокрема про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З метою здійснення представництва інтересів держави у суді Тульчинською окружною прокуратурою у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомлено Вапнярську селищну раду про намір звернутися із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" коштів за фактичне землекористування (лист вих. №02.55/1-1012вих24 від 30.09.2024).

Такому повідомленню передував ряд запитів Тульчинської окружної прокуратури до Вапнярської селищної ради на отримання інформації, зокрема щодо причин, які перешкоджають самостійно захистити порушені інтереси держави.

У відповідь на звернення прокурора в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Вапнярська селищна рада повідомила (лист вих. № 1870 від 30.09.2024), що не заперечує щодо пред`явлення позову прокурором та вказала на відсутність коштів для сплати судового збору, що перешкоджає самостійно захистити порушені інтереси держави.

Суд враховує, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Окрім того, протягом розгляду даної справи Вапнярська селищна рада не заперечила щодо здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором та не повідомила про намір самостійно звернутися із позовом до суду.

Отже, наявні підстави вважати, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Поряд з цим відповідач ані доказів в спростування позовних вимог, ані власного контрозрахунку заборгованості до суду не надав.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням мотивів щодо безпідставного заявлення до стягнення з відповідача 29 019,78 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 23 225,98 грн покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" та такі витрати в розмірі 435,29 грн залишаються за прокурором.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" (пров. Лабораторний, буд. 1, кімната 255, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 39785812) на користь Вапнярської селищної ради (вул. Незалежності, буд. 140, смт Вапнярка, Тульчинський район, Вінницька область, 24240, код ЄДРПОУ 04325911) 1 548 398,08 грн безпідставно збережених коштів.

3. У стягненні з відповідача 29 019,78 грн відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору в розмірі 435,29 грн залишити за прокурором.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Монополіум Фінанс" (пров. Лабораторний, буд. 1, кімната 255, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 39785812) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 02909909) 23 225,98 грн витрат на сплату судового збору.

5. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 23 грудня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.