Рішення

від 12.12.2024 по справі 904/3442/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3442/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За первісним позовом Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус", м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек"Лінда-Фарм", м. Дніпро, Дніпропетровська обл.

про визнання договору недійсним, визнання припиненою оренду нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію, витребування та повернення нерухомого майна

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус", м. Дніпро

до Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Київ

про визнання договору укладеним та визнання права оренди

Представники:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Мазур Р.В., ордер адвокат;

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Кошарна С.С., ордер, адвокат;

від третьої особи: Слюньков Д.Ю., адвокат;

вільний слухач: Головій Т.Ю.;

вільний слухач: Кисилевич О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом через систему "Електронний суд", в якому просить:

- визнати недійсним договір №ДЯ/24-0001 оренди нерухомого майна Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", що укладений 14 лютого 2024 року між Державним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" і посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Покинтелицею Дмитром Володимировичем та зареєстрований в реєстрі за № 39;

- визнати припиненою оренду нерухомого майна, а саме: громадської будівлі площею 10882,00 кв.м., що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57;

- скасувати рішення про державну реєстрацію від 14 лютого 2024 року №71581122, номер запису про інше речове право № 53697423, прийняте державним реєстратором приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Покинтелицею Дмитром Володимировичем;

- витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" та повернути Державному акціонерному товариству "Будівельна компанія "Укрбуд" громадську будівлю площею 10882,00 кв.м., що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір № ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 було підписано з порушенням вимог п. 28 ч. 2 ст. 71 і ст. 106 Закону України "Про акціонерні товариства", глави 5 розділу І та глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, пп. 20.1.1 п. 20.1, п. 20.2 розділу 20 і пп. 28 п. 17.3 розділу 17 статуту позивача, п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 93 Цивільного кодексу України, принципів розумності і добросовісності, з перевищенням визначених повноважень, та вчиненого внаслідок зловживання правом представником товариства та його контрагентом, а отже, спірний правочин спрямований на завдання позивачеві прямої майнової шкоди та, як наслідок, доведення його до скрутного фінансового становища.

Таким чином, всі в сукупності обставини є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України та застосування наслідків такої недійсності, а саме, припинення оренди нерухомого майна та скасування запису щодо неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 07.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

12.08.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 19.09.2024.

03.09.2024 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує таке:

- в спірному договорі оренди, проект якого запропоновано та розміщено на електронній платформі Прозорро організатором електронного аукціону Державним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд" наявний п. 8.9, в якому зазначено: «Зазначений правочин може бути вчинено з відкладальною умовою отримання погодження на його вчинення в порядку, встановленому Законом України «Про акціонерні товариства». Даний договір підлягає погодженню Наглядовою радою.».

Тобто, сторони договору вирішили скористатися законною можливістю погодження такого договору Наглядовою радою вже після його укладання.

При цьому, датою набуття чинності договором оренди та датою набуття права користування об`єктом оренди, згідно умов договору є дата укладання акту приймання-передачі майна, нотаріальне посвідчення, державна реєстрація речового права, тобто 14.02.2024, що відповідає і нормам чинного законодавства України.

Отже, на думку відповідача в момент укладання договору оренди, його нотаріального посвідчення та реєстрації права за ним, обов`язковості наявного погодження правочину Наглядовою Радою позивача відсутнє;

- позивачем схвалено укладений договорі оренди, зокрема прийманням орендної плати за користування об`єктом нерухомості від відповідача. Станом на сьогоднішній день, сплачені кошти на загальну суму 3 105 118 грн 74 коп., позивач не повертав, а отже вчинив конклюдентні дії зі схвалення орендних правовідносин за договором оренди саме з ТОВ «Інженерний Корпус»;

- позивачем в своїй позовній заяві жодним чином не доведено факту реальної обізнаності відповідача про наявність будь-яких обмежень у підписанта Ільїна А.С. на укладання договору оренди при участі в електронному аукціоні та в подальшому при укладанні спірного договору оренди, а тому суд повинен виходити із правової презумпції, що за всіма обставинами контрагент за договором не міг при них не знати;

- твердження позивача про нібито допущені органом влади (директором Ільїним А.С.) процедурні порушення при укладанні договору оренди не можуть бути підставою для позбавлення відповідача права мирного володіння об`єктом оренди на умовах спірного договору оренди, оскільки таке позбавлення буде порушенням статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- організатор аукціону Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд", при оприлюдненні оголошення про передачу майна в оренду в електронній торговій систему надало проект майбутнього договору оренди нерухомого майна.

Таким чином, саме позивач брав участь у визначенні та формуванні умов договору оренди, а відповідач, в свою чергу, не міг брати участь у процесі вибору відповідних умов чи формувань та вносити свої пропозиції щодо умов майбутнього договору оренди.

Відмова Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" від підписання договору за результатами проведеного аукціону була б діями, які суперечать своїм попереднім діям, насамперед, самій участі в аукціоні на запропонованих умовах, та мала б для відповідача невідворотні наслідки у вигляді втрати гарантованого внеску про реєстрації учасника торгів у розмірі 259 740 грн 00 коп.;

- всі обов`язки орендаря Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" виконується у відповідності до встановлених у розділі 4 договору оренди вимог, а у орендодавця, в свою чергу, відсутні будь-які претензії з приводу не виконання таких обов`язків орендарем.

При цьому, серед визначених розділом 7 договору оренди прав орендодавця, в останнього відсутнє право вимагати повернення майна та відмовитися від договору без порушення орендарем обов`язку зі сплати орендної плати протягом останніх 3-х місяців.

Отже, за умовами укладеного договору оренди та відповідно до норм чинного законодавства відсутні підстави для повернення орендованого майна до закінчення строку, на який укладено договір оренди.

04.09.2024 до господарського суду через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус", в якій останній просить суд:

- визнати укладеним договір оренди нерухомого майна Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Покинтелицею Д.В. 14.02.2024 та зареєстровано в реєстрі за № 93;

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" право оренди на громадську будівлю (комплекс будівель та споруд) загальною площею 10 822,00 кв.м. за адресою: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57 на підставі укладеного між Державним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" договору оренди нерухомого майна Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" № ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Покинтелицею Д.В. 14.02.2024 та зареєстровано в реєстрі за № 93.

В обґрунтування зустрічного позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" вказує на те, що намагання Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" визнати недійсним укладений ним же договір оренди, свідчить про фактичне заперечення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" та спробу позбавити підприємства можливості здійснювати мирне володіння своїм майном в якості орендаря об`єкта нерухомості, що передбачено умовами як договору оренди, так і нормами чинного законодавства.

05.09.2024 позивачем через систему "Електронний суд" подано клопотання про залишення відзивів відповідача без розгляду.

Ухвалою суду від 19.09.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 19.09.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні на 10.10.2024, з його проведенням в режимі відеоконференції.

30.09.2024 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому останній вказує на те, що:

- уповноваженим органом правління (Фонд державного майна України) і Наглядовою радою не було погоджено передачу спірної будівлі в оренду та не приймалося рішення про укладання договору оренди і встановлення його строку тривалістю 10 років, а тому при підписанні цього договору сторонами нотаріус не мав права здійснювати державну реєстрацію речового права (оренди) без такого погодження і без повноважень на укладання Ільїним А.С. такого договору.

В подальшому, після підписання договору оренди, Наглядовою радою прийнято рішення не погоджувати цей договір, що підтверджується протоколом засідання Наглядової ради від 12.06.2024 № 18.

Отже, на думку відповідача (за зустрічним позовом) договір оренди між сторонами підписано з порушенням вимог закону, а тому він є недійсним з моменту його укладання, а вимога позивача (за зустрічним позовом) про визнання недійсного договору укладеним, не може бути задоволена в розрізі вимог законодавства України;

- при укладанні договору оренди, його сторонами не було дотримано встановленого Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та постановою КМУ «Деякі питання оренди державного та комунального майна» порядку передачі в оренду комунального майна, в Ільїна А.С. не було повноважень на його укладання, підписання і реєстрацію речового права, отже договір оренди укладено з порушенням процедури передачі в оренду.

Тому, необґрунтованим є твердження позивача (за зустрічним позовом) про фактичне виконання договору наслідком визнання його укладеним, адже сам договір оренди укладений з порушенням процедури передачі в оренду, за відсутності доказів схвалення правочину відповідно до статті 241 ЦК України, порушення яких в силу ст. 215 ЦК України є наслідком для визнання його недійсним за первісним позовом.

01.10.2024 від позивача (відповідача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву, в якій останній зазначає наступне:

- підписуючи спірний договір, сторонам завідомо було відомо про відсутність повноважень Ільїна А.С., адже відповідне рішення про укладання договору оренди повинно було бути прийнято Наглядовою радою.

В преамбулі спірного договору оренди міститься посилання на те, що ДАК «БК «Укрбуд» діє в особі голови правління Ільїна А.С. відповідно до статуту, а відтак, інша сторона угоди (Носач Є.О.) була обізнана (проявивши розумну обачність повинна була знати) про повноваження голови правління ДАК «БК «Укрбуд» та їх обмеження;

- у матеріалах справи відсутні докази подальшого схвалення підписаного договору оренди уповноваженим на те органом Наглядовою радою, до виключної компетенції якої, відповідно до статуту ДАК «БК «Укрбуд» належить прийняття рішення про укладання виконавчим органом (головою правління) правочинів (підписання угод), пов`язаних з прямим чи опосередкованим переданням в оренду майна третім особам;

- дії голови правління ДАК «БК «Укрбуд» Ільїна А.С. при укладанні оспорюваного договору оренди суперечать цілям і завданням товариства, вчинені всупереч інтересам товариства та з перевищенням повноважень, наданих йому установчими документами товариства. Отже, договір оренди між сторонами підписано з порушеннями вимог закону, а тому він є недійсним з моменту його укладання;

- необґрунтованим є твердження відповідача (за первісним позовом), що фактичне виконання договору є наслідком визнання його укладеним, адже сам договір оренди укладений з порушенням процедури передачі в оренду, за відсутності доказів схвалення правочину відповідно до ст. 241 ЦК України, порушення яких в силу ст. 215 ЦК України є наслідком для визнання його недійсним.

01.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-Фарм" через систему "Електронний суд" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Також, 01.10.2024 від відповідача (позивача за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надійшла заява про уточнення розміру судових витрат.

09.10.2024 від Фізичної особи-підприємця Широкова Романа Юрійовича через систему "Електронний суд" надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) надано через систему "Електронний суд" заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-Фарм" та на заяву ФОП Широкова Романа Юрійовича щодо вступу у справу в якості третьої особи.

У підготовчому засіданні 10.10.2024 представник позивача (відповідача за зустрічним позовом) підтримав клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-Фарм" і не заперечував щодо залучення їх до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача (відповідача за зустрічним позовом). Щодо клопотання ФОП Широкова Романа Юрійовича про вступ у справу в якості третьої особи, позивач заперечує, оскільки відсутні будь-які договірні відносини з ФОП Широковим Р.Ю.

У судовому засіданні представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) заперечує проти задоволення клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-Фарм" та ФОП Широкова Романа Юрійовича щодо їх вступу у справу в якості третіх осіб.

Ухвалою суду від 10.10.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.11.2024; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (відповідача за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Система аптек"Лінда-Фарм".

Крім того, судом без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Широкова Романа Юрійовича щодо вступу у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

24.10.2024 від ТОВ "Система аптек "Лінда-Фарм" через систему "Електронний суд" надійшли пояснення щодо первісного позову, в яких останнє зазначає таке:

- при проведенні позивачем електронного аукціону щодо передачі в оренду нежитлової будівлі, не були припинені договори оренди окремих приміщень в цій будівлі, укладені до проведення електронного аукціону; проведення даного електронного аукціону не має своїм наслідком автоматичне припинення раніше укладених договорів оренди окремих приміщень в будівлі;

- зміни до умов спірного договору призвели до кабальних умов договору, за яким орендодавець був звужений в правах, а орендар навпаки мав кращі умови і в цілому всі ці нові умови договору не дозволяють орендодавцю розірвати договір оренди за власним бажанням чи за інших умов. Фактично було створені штучні умови договору оренди аби заволодіти приміщеннями на строк 10 років і під примусом вигнати з приміщення існуючих орендарів, серед яких є ТОВ «Система аптек» «Лінда-Фарм»;

- обставини проведення та відміни конкурсу від 05.01.2024 RLE001-UA-20231228-27009 у сукупності із обставинами подальшого швидкого призначення та проведення конкурсу від 05.01.2024 RLE001-UA-20240126-22305, додатково свідчить про наявність підстав недійсності оспорюваного правочину, як такого, що суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

31.10.2024 відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) через систему "Електронний суд" надані заперечення на пояснення третьої особи, в якому останній просить вважати пояснення ТОВ "Система аптек "Лінда-Фарм" необґрунтованими та не брати до уваги при вирішенні справи по суті, з огляду на таке:

- організатором електронного аукціону виступало саме Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд", а отже і умови договору, які відповідно до проекту договору надавалися у відкритому доступі для ознайомлення всім охочим прийняти участь у аукціоні, складалися саме представниками Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", що в свою чергу свідчить про відсутність впливу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" на умови договору, які було прийнято шляхом перемоги в аукціоні та в подальшому уклавши договір;

- набувши право на володіння приміщенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус", як правонаступник за договором, направило ТОВ «Система аптек» «Лінда-Фарм» пропозицію на укладання нового договору оренди, що в подальшому і було зроблено сторонами, а саме: укладено договір суборенди нежитлового приміщення № СО/50 від 01.04.2024 строком на 1 місяць. По закінченню строку дії договору від ТОВ «Система аптек» «Лінда-Фарм» не надходило пропозицій щодо продовження дії договору, а тому 01.05.2024 складено акт повернення приміщення, відповідно до якого суборендар повернув, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 93.5 кв.м., що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, просп. Дм. Яворницького, 57.

Таким чином, своєю згодою на укладання нового договору з ТОВ "Інженерний корпус", договір укладений між Державним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Укрбуд" та ТОВ «Система аптек» «Лінда-Фарм» за № ПП/22-008 є припиненим.

13.11.2024 від ТОВ "Система аптек "Лінда-Фарм" через систему "Електронний суд" надійшли пояснення щодо зустрічної позовної заяви, в яких останнє вказує на те, що всі доводи в обґрунтування правової позиції позивача (за зустрічним позовом), є безпідставними, оскільки всі спірні питання достатньо врегульовані прямими нормами закону та узагальненою судовою практикою, в той час як процесуальна позиція позивача за зустрічним позовом цілком побудована на сумнівних аналогіях з рішенням Європейського суду з прав людини.

14.11.2024 від третьої особи через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення, в якому остання просить долучити до матеріалів справи витяг з ЄРДР щодо спростування тверджень відповідача за первісним позовом про те, що підприємство ТОВ "Система аптек "Лінда-Фарм" добровільно залишило орендоване приміщення у спірній будівлі.

У підготовчому засіданні 14.11.2024 представники сторін не заперечували щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 04.12.2024.

28.11.2024 від відповідача (за первісним позовом) через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, в яких останній вказує на те, що твердження про нібито неринковість (неспівмірність) ціни в господарських правовідносинах, автоматично вимагає підтвердження такого факту належними доказами, а власні міркування сторони судового процесу не мають юридичної значимості.

Крім того, відповідач (за первісним позовом) заперечував щодо клопотання третьої особи від 14.11.2024 про долучення доказів.

У судовому засіданні, що відбулося 04.12.2024, оголошувалась перерва до 12.12.2024.

У судовому засіданні 12.12.2024 позивач (відповідач за зустрічним позовом) первісні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та заявах по суті справи, просив позов задовольнити, відповідач (позивач за зустрічним позовом) проти задоволення первісного позову заперечував з підстав, викладених у заявах по суті справи, просив у задоволенні позову відмовити; позивач (відповідач за первісним позовом) зустрічні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та заявах по суті справи, просив позов задовольнити, відповідач (позивач за первісним позовом) проти задоволення зустрічного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов та заявах по суті справи, просив у задоволенні позову відмовити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи за первісним позовом, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування за первісним позовом у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання договору оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 недійсним, визнання припиненою оренду нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію, витребування та повернення нерухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2024 в електронній торговій системі проведено аукціон № RLE001- UA-20240126-22305 за лотом № 34; організатор аукціону Державне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд»; найменування активів (майна)/права лота (склад лота): Оренда нерухомого майна м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57 (10 822 кв.м.).

За результатами проведеного аукціону 12.02.2024 сформовано протокол, відповідно до якого переможцем аукціону із двох його учасників стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" (а.с. 143-144 том 1).

Вказаний протокол підписаний з боку Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» - головою правління Ільїним А.С., з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" директором Носач С.О.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що одна із сторін зверталася до суду з вимогою про визнання недійсними та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № RLE001- UA-20240126-22305 від 12.02.2024.

В подальшому, на підставі проведеного електронного аукціону, між Державним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд» (далі позивач за первісним позовом, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" (далі відповідач за первісним позовом, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 (далі договір), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Покинтелицею Д.В. зареєстровано в реєстрі за №93 (а.с. 52-55).

Згідно пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, громадську будівлю (комплекс будівель та споруд), загальна площа та цільове призначення визначаються сторонами в акті приймання-передачі майна (додаток 1 до цього Договору), що розташоване за адресою: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57.

Відповідно до п. 1.6 договору на правовідносини згідно цього договору не поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Орендар вступає у строкове користування майном від дати укладання сторонами акту приймання-передачі майна в оренду (додаток 1 до цього договору) і користується ним протягом встановленого цим договором строку (терміну) (п. 2.1 договору).

Пунктами 1.3 та 3.1 договору встановлено, що плата за користування майном здійснюється орендарем щомісячно та визначається шляхом відкритих торгів на електронному аукціоні згідно протоколу і становить 553 594,80 грн. (п`ятсот п`ятдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто чотири гривні 80 копійок), у т.ч. ПДВ 92 265,80 грн. та не включає вартість комунальних послуг, спожитих у зв`язку з орендою майна.

Згідно пункту 6.2 договору орендодавець зобов`язується не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися майном при умові дотриманні орендарем всіх зобов`язань прийнятих на себе за цим Договором.

В пункті 8.1 договору зазначено, що передумовою укладання цього договору є протокол електронного аукціону RLE001-UA-20240126-22305 з визначеним переможцем.

Відповідно до пункту 8.8 договору орендар може здавати нерухоме майно в суборенду без додаткового погодження. Передбачене цим пунктом право орендаря не є відчуженням права оренди майна (в тому числі, з приводу укладання договорів про відступлення права оренди майна) в розумінні п. 1.2 договору та не тягне за собою відповідальності передбаченої п. 10.5.4 Договору.

Пунктом 8.9. договору передбачено, що значний правочин може бути вчинено з відкладальною умовою отримання погодження на його вчинення в порядку, встановленому ЗУ «Про акціонерні товариства». Даний Договір підлягає погодженню Наглядовою радою.

Договір діє з 14.02.2024 до 13.02.2034 включно (пункт 10.1 договору).

В пункті 10.10. договору погоджено, що цей договір може бути розірвано, виключно у разі допущення порушень сторонами умов передбачених п. 10.6. договору та лише в порядку передбаченому цим Договором.

Чинність цього договору припиняється після закінчення узгодженого терміну його дії або дострокового розірвання договору в порядку передбаченому п. 10.5-10.10 договору (пункт 10.11. договору).

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 14.02.2024 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування громадську будівлю (комплекс будівель та спору) загальною площею 10 822,00 м.кв. (а.с. 56 том -1).

14.02.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Покинтелицею Д.В. здійснено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" державну реєстрацію права користування (найму (оренди)) громадською будівлею загальною площею 10 822,00 кв.м., за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 57, про що видано витяг з Державного реєстру речових прав від 14.12.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 916667012101 (а.с. 58 том -1).

Звертаючись з даним позовом, позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідно до наказу Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» № 53-к від 14.02.2024 було припинено повноваження Голови правління Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» Ільїна А.С. (а.с. 59 том - 1).

Проте колишній Голова правління Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» Ільїн А.С., знаючи про своє майбутнє звільнення 14.02.2024, підписав договір №ДЯ/24-0001 всупереч інтересам та на шкоду позивача.

Крім того, колишній Голова правління Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» Ільїн А.С.:

- не погоджував з уповноваженим органом управління Фондом державного майна України передачі будівлі в оренду;

- не звертався до Наглядової ради Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» за отриманням рішення чи попередньої згоди на укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" спірного договору;

- не звертався до Правління та Наглядової ради Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» і уповноваженого органу управління - Фонду державного майна України, щодо встановлення строку договору №ДЯ/24-0001 тривалістю 10 років.

Отже, уповноваженим органом управління - Фондом державного майна України та Наглядовою радою Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» не було погоджено передачу спірної будівлі в оренду, та не приймалося рішення про укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" договору №ДЯ/24-0001 тривалістю 10 років, а тому, на думку позивача за первісним позовом, при підписанні цього договору сторонами нотаріус не мав права здійснювати державну реєстрацію речового права (оренди) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" без такого погодження.

Крім того, в подальшому, Наглядовою радою Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» прийнято рішення не погоджувати спірний договір, що підтверджується протоколом засідання Наглядової ради Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» від 12.06.2024 № 18 (а.с. 60 том -1).

Таким чином, на думку позивача за первісним позовом, договір № ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 було підписано з порушенням вимог п. 28 ч. 2 ст. 71 і ст. 106 Закону України "Про акціонерні товариства", глави 5 розділу І та глави 5 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, пп. 20.1.1 п. 20.1, п. 20.2 розділу 20 і пп. 28 п. 17.3 розділу 17 статуту позивача, п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 93 Цивільного кодексу України, принципів розумності і добросовісності, з перевищенням визначених повноважень, та вчиненого внаслідок зловживання правом представником товариства та його контрагентом, а отже, спірний правочин спрямований на завдання позивачеві прямої майнової шкоди та, як наслідок, доведення його до скрутного фінансового становища.

Таким чином, всі в сукупності обставини є підставою для визнання правочину недійсним відповідно до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України та застосування наслідків такої недійсності, а саме, припинення оренди нерухомого майна та скасування запису щодо неї в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказані обставини і стали причиною виникнення спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Так, Цивільним кодексом України передбачений поділ недійсних правочинів на нікчемні та оспорювані, які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов. При цьому, кожен з видів недійсності правочинів передбачає, зокрема, різні шляхи захисту цивільних прав та інтересів, а залежно від підстав визнання правочину недійсним, настають різні правові наслідки.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 284 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Так, відсутність в договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених законодавством України, є підставою для визнання договору недійсним.

Господарським судом встановлено, що на підставі проведеного електронного аукціону 05.02.2024 RLE001- UA-20240126-22305 за лотом № 34, між Державним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" укладено договір оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 (далі договір), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Покинтелицею Д.В. зареєстровано в реєстрі за №93.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що одна із сторін зверталася до суду з вимогою про визнання недійсними та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № RLE001- UA-20240126-22305 від 12.02.2024.

Спірний договір був підписаний з боку Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» - головою правління Ільїним А.С., з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" директором Носач С.О.

Звертаючись з даним позовом позивач за первісним позовом вказує на те, що договір №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 був підписаний з перевищенням повноважень, оскільки відповідно до наказу Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» № 53-к від 14.02.2024 було припинено повноваження Голови правління Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» Ільїна А.С., в момент його підписання.

Крім того, вказаний договір не був погоджений Наглядовою радою Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд».

Відповідно до ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Пунктом 3.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" встановлено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Крім того, аналіз постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17 свідчить, що вона містять висновок про те, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦКУ). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів тощо).

В пункті 28 частини 2 статті 71 Закону України «Про акціонерні товариства» унормовано, що до виключної компетенції наглядової ради належить прийняття рішення про вчинення значних правочинів або правочинів із заінтересованістю у випадках, передбачених статтями 107 і 108 цього Закону.

Згідно з пунктами 20.1, 20.1.1, 20.2 розділу 20 Статуту ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд» незалежно від вартості правочину, договір оренди майна є значним і повинен укладатися за відповідним погодженням з Наглядовою радою.

При цьому, частиною 9 статті 106 Закону України «Про акціонерні товариства» значний правочин може бути вчинено з відкладальною умовою отримання погодження на його вчинення в порядку, встановленому цим Законом.

Так, пунктом 8.9 договору сторони погодили, що значний правочин може бути вчинено з відкладальною умовою отримання погодження на його вчинення в порядку, встановленому ЗУ «Про акціонерні товариства». Даний Договір підлягає погодженню Наглядовою радою.

Господарським судом враховано той факт, що організатором торгів виступало саме ДАТ «Будівельна компанія «Укрбуд», отже умови майбутнього договору оренди імперативно запропоновані саме позивачем (відповідачем за зустрічним позовом), а ТОВ «Інженерний Корпус», як учасник торгів не мав об`єктивної можливості впливати на формування проекту договору оренди та його окремих умов.

Тобто, в момент укладання спірного договору оренди, погодження такого значного правочину Наглядовою радою позивача не було обов`язковим та у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» могло бути отримано після підписання такого договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за первісним позовом здійснювалися регулярні оплати за спірним договором, та приймалися позивачем за первісним позовом, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями (а.с. 145-150 том-1), доказів протилежного матеріали справи не містять.

Господарський суд акцентує увагу на тому, що навіть після прийняття Наглядовою радою Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» рішення від 12.06.2024 № 18 не погоджувати спірний договір, позивачем за первісним позовом було прийнято платіж за оренду нерухомого майна за спірним договором, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 115 від 10.07.2024 на суму 564 752 грн 83 коп.

Таким чином, позивачем за первісним позовом було прийнято спірний договір до викання.

Крім того, позивачем за первісним позовом не доведений той факт, що відповідач за первісним позовом був обізнаний про обмеження повноважень Голови правління Ільїна А.С., оскільки спірним договором була визначена відкладальна умова щодо погодження спірного договору Наглядовою радою Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», що в свою чергу дає підстави вважати, що відповідач за первісним позовом не міг бути обізнаний про обмеження повноважень Голови правління Ільїна А.С.

Отже, посилання позивача за первісним позовом на підписання оспорюваного договору зі сторони Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» особою, яка мала обмежені повноважень на вчинення такого правочину та непогодження цього договору Наглядовою радою Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд», як на підставу недійсності договору, є безпідставним.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 ст. 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, доказів, що підтверджували б порушення, не визнання або оспорення прав, свобод чи інтересів позивача за первісним позовом, або спростовували б доводи відповідача за зустрічним позовом, позивачем за первісним позовом до матеріалів справи не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що первісна позовна вимога про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 задоволенню не підлягає, а відтак і у задоволенні похідних вимог про визнання припиненою оренду нерухомого майна; скасування рішення про державну реєстрацію від 14 лютого 2024 року №71581122, номер запису про інше речове право № 53697423; витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" та повернути Державному акціонерному товариству "Будівельна компанія "Укрбуд" громадську будівлю площею 10882,00 кв.м., що знаходиться за адресою: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, господарський суд зазначає, що інші доводи та міркування, викладені сторонами в заявах по суті спору, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за первісним позовом, пов`язані зі сплатою судового збору покладаються на позивача за первісним позовом.

Дослідивши матеріали справи за зустрічним позовом, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування за зустрічним позовом у даній справі є наявність/відсутність підстав для визнання укладеним договір оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" право оренди на громадську будівлю (комплекс будівель та споруд).

Господарським судом було встановлено, що 05.02.2024 в електронній торговій системі проведено аукціон № RLE001- UA-20240126-22305 за лотом № 34; організатор аукціону Державне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Укрбуд»; найменування активів (майна)/права лота (склад лота): Оренда нерухомого майна м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57 (10 822 кв.м.).

За результатами проведеного аукціону 12.02.2024 сформовано протокол, відповідно до якого переможцем аукціону із двох його учасників стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" (а.с. 143-144 том 1).

Вказаний протокол підписаний з боку Державного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд» - головою правління Ільїним А.С., з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" директором Носач С.О.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що одна із сторін зверталася до суду з вимогою про визнання недійсними та скасування результатів електронного аукціону, оформленого протоколом електронного аукціону № RLE001- UA-20240126-22305 від 12.02.2024.

В подальшому, на підставі проведеного електронного аукціону, між Державним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Укрбуд» (далі позивач за первісним позовом, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" (далі відповідача за первісним позовом, орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 (далі договір), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Покинтелицею Д.В. зареєстровано в реєстрі за №93 (а.с. 52-55 том-1).

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 14.02.2024 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування громадську будівлю (комплекс будівель та спору) загальною площею 10 822,00 м.кв. (а.с. 56 том -1).

14.02.2024 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Покинтелицею Д.В. здійснено за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" державну реєстрацію права користування (найму (оренди)) громадською будівлею загальною площею 10 822,00 кв.м., за адресою: м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 57, про що видано витяг з Державного реєстру речових прав від 14.12.2024, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 916667012101 (а.с. 58 том -1).

Звертаючись з зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" вказує на те, що намагання Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" визнати недійсним укладений ним же договір оренди, свідчить про фактичне заперечення права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" та спробу позбавити підприємства можливості здійснювати мирне володіння своїм майном в якості орендаря об`єкта нерухомості, що передбачено умовами як договору оренди, так і нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ст.15 та ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 2 ст.16 Цивільного кодексу України передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

За змістом положень статті 4 та пункту 4 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з позовом позивач самостійно визначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду, особа (позивач) наводить у позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес, ким воно порушено та спосіб його захисту. Позовом у процесуальному сенсі є звернення особи до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Так, під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів, а підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права в судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц.

Заявлені ж у даній справі зустрічні позовні вимоги фактично містять у собі вимоги про встановлення судом факту, що має юридичне значення (визнання укладеним договору оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 та визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" права оренди на громадську будівлю (комплекс будівель та споруд)) та не стосується захисту права цивільного, тобто задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту.

Вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, який порушує провадження у справі за позовом, в основі якого правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин. Відповідний правовий висновок наведений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Звертаючись до суду з вимогою щодо визнання укладеним договору оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 та визнання права оренди на громадську будівлю (комплекс будівель та споруд), позивач за зустрічним позовом прагне досягти правової визначеності, тобто прагне підтвердження судом, що договір оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024 укладений між сторонами, та відповідно, що у останнього наявне право оренди на підставі укладеного договору.

Проте, розглядаючи первісний позов, господарський суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №ДЯ/24-0001 від 14.02.2024, таким чином відсутній певний спір про право.

Натомість обраний позивачем спосіб захисту у даній справі є неналежним, що є самостійною відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Загальні питання повернення сплачених сум судового збору врегульовано статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір"); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерний корпус" зустрічний позов подано через систему «Електронний суд».

Згідно платіжної інструкції №151 від 03.09.2024 позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір у розмірі 6 056 грн 00 коп., в той час, як відповідно до зазначеного сума судового збору повинна складати 4 844 грн. 80 коп.

Оскільки позивачем за зустрічним позовом сплачено судовий збір в більшому розмірі, сплачений судовий збір підлягає поверненню із державного бюджету у розмірі 1 211 грн 20 коп. за його клопотанням.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за зустрічним позовом, пов`язані зі сплатою судового збору покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю.

У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 23.12.2024.

Суддя І.А. Рудь