Рішення

від 23.12.2024 по справі 904/4670/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4670/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» м. Дніпро

про стягнення збитків в розмірі 152608грн18коп

без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» з позовом про стягнення збитків в розмірі 152608грн18коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на завдання відповідачем збитків внаслідок нереєстрації податкових накладних за господарськими операціями за договором поставки №219 від 12.04.2022 (в редакції додаткових угод №1 від 28.04.2022, №2 від 26.05.2022 та №3 від 22.08.2022).

Позивач вказав, що на виконання договору №219 від 12.04.2022 перерахував відповідачу кошти платіжними інструкціями №0003325240 від 18.04.2022 на суму 332000грн (з ПДВ), №0003327217 від 28.04.2022 на суму 446600грн (з ПДВ), №0003328248 від 06.05.2022 на суму 16695грн (з ПДВ), №0003345142 від 06.09.2022 на суму 1537430грн (з ПДВ).

Позивач зазначив, що станом на момент звернення до суду з позовом відповідач не зареєстрував податкові накладні за вищезазначеними платіжними інструкціями.

Позивач повідомив, що в Єдиному реєстрі податкових накладних лише відображаються, але не зареєстровані податкова накладна №82 від 18.04.2022 на суму 332000грн (з яких 21719грн63коп ПДВ) до платіжної інструкції №0003325240 від 18.04.2022 та податкова накладна №130 від 28.04.2022 на суму 446600грн (з яких 29216грн82коп ПДВ) до платіжної інструкції №0003327217 від 28.04.2022. Решта податкових накладних відсутня.

Позивач пояснив, що нереєстрація відповідачем відповідач податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних призвела до збитків позивача (втрата права на податковий кредит та втрата можливості зменшити податкове зобов`язання на суму сплаченого ПДВ, збільшення податкового зобов`язання, вплив на фінансові показники товариства). Таким чином позивач втратив можливість зменшити свої податкові зобов`язання та після спливу строку позовної давності повинен віднести ці збитки до податкових витрат.

Позивач вказав, що сума збитків в розмірі 152608грн18коп складається із сум сплаченого податку на додану вартість відповідно до платіжних інструкцій

- №0003325240 від 18.04.2022 в розмірі 21719грн63коп;

- №0003327217 від 28.04.2022 в розмірі 29216грн82коп;

- №0003328248 від 06.05.2022 в розмірі 1092грн20коп;

- №0003345142 від 06.09.2022 в розмірі 100579грн53коп.

Позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Разом з позовом була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову. Позивач просив вжити заходи із забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ «Лівайн Торг» в межах суми позову 152608грн19коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2024 суд повернув заяву Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.10.2024 суд прийняв позов до розгляду, задовольнив клопотання позивача та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Суд запропонував відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 24.10.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 24.10.2024 о 13:52год. Відповідач мав право подати відзив до суду в строк до 08.11.2024 включно.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Станом на

---

.12.2024 відзив до суду не надходив, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши наявні у справі матеріали, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Приватним акціонерним товариством «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лівайн Торг» (далі постачальник) був укладений договір поставки №219 від 12.04.2022 (далі договір).

Відповідно до пунктів 1.1 1.3 договору постачальник приймає на себе зобов`язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти вказані товари. Найменування товарів: бензин А-92, А-95; дизельне паливо; газ пропан-бутан. Одиниця вимірювання: літри.

Пунктом 1.4 договору (у первісній редакції) передбачено, що кількість: 68900 (бензин А-92 29000л; А-95 10500л; дизельне паливо 26000л; нафтовий газ скраплений 3400л).

В пункті 1.5 договору вказано, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картами) на отримання товару відповідно Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997.

Згідно з пунктом 3.1 договору (у первісній редакції) ціна 1 літра товару: бензин А-92 33грн з ПДВ; А-95 34грн з ПДВ; дизельне паливо -36грн з ПДВ; нафтовий газ скраплений 24грн39коп з ПДВ.

Пунктом 3.2 договору визначено, що загальна сума договору складає 2180304грн67коп, крім того ПДВ 7% - 152621грн33коп, загальна сума з ПДВ 2332926 грн.

Відповідно до пунктів 4.1 - 4.3 договору умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національний валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та дійсна протягом дня його виписки. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.

Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити постачальника. Постачальник звільняється від своїх обов`язків стосовно партії товару оплата якої здійснена на інші реквізити.

При ненадходженні оплати у термін, вказаний в п.4.1 договору та зміни ціни за товар сторони укладають додаткову угоду до договору. У разі відмови покупця отримати товар за новими цінами, постачальник повертає отримані кошти на розрахунковий рахунок покупця, а договір з такої дати вважається розірваним.

В подальшому, додатковими угодами №1 від 28.04.2022, №2 від 06.05.2022, №3 від 22.08.2022 до договору сторони викладали у новій редакції пункти 1.4 та 3.1 договору:

- пункт 1.4. Кількість: 56897,0331 (бензин А-92 24475,7033л; А-95 8902,7431л; дизельне паливо 20958,3520л; нафтовий газ скраплений 2560,2346л); пункт 3.1 Ціна 1 літра товару: бензин А-92 39грн10коп з ПДВ; А-95 40грн10коп з ПДВ; дизельне паливо -44грн66коп з ПДВ; нафтовий газ скраплений 32грн39коп з ПДВ;

- пункт 1.4. Кількість: 54672,847л (бензин А-92 23341,463л; А-95 8500л; дизельне паливо 20347,826л; нафтовий газ скраплений 2483,558л); пункт 3.1. Ціна 1 літра товару: бензин А-92 41грн з ПДВ; А-95 42грн з ПДВ; дизельне паливо -46грн з ПДВ; нафтовий газ скраплений 33грн39коп з ПДВ;

- пункт 1.4. Кількість: 47846,293л (бензин А-92 19937,500л; А-95 7285,714л; дизельне паливо 17600,377л; нафтовий газ скраплений 2962,701л); пункт 3.1. Ціна 1 літра товару: бензин А-92 48грн з ПДВ; А-95 49грн з ПДВ; дизельне паливо -53грн з ПДВ; нафтовий газ скраплений 27грн77коп з ПДВ.

Відповідно до пункту 4.4 договору, у разі поставки товару два та більше разів у період дії договору (місяць), постачальник складає зведену податкову накладну (підстава п.201.4 ПКУ України).

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору строк поставки товарів до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).

Місце поставки (передачі) товарів: - передача покупцю товару за договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки; - скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.

Пунктами 5.3, 5.4 договору визначено, що умови постачання товару самовивезення. Покупець зобов`язався отримати товар на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі. Постачальник не несе відповідальності та звільняється від зобов`язань за договором, у разі неотримання покупцем товару на АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.

Відповідно до пункту 10.1 договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, але не пізніше ніж до 31.12.2022, а в частині виконання зобов`язань до їх виконання.

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно з матеріалами справи позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 2332725грн (у т.ч. ПДВ 152608грн18коп) платіжними інструкціями №0003325240 від 18.04.2022 на суму 332000грн (у т.ч. ПДВ 21719грн63коп), №0003327217 від 28.04.2022 на суму 446600грн (у т.ч. ПДВ 29216грн82коп), №0003328248 від 06.05.2022 на суму 16695 грн (у т.ч. ПДВ 1092грн20коп), №0003345142 від 06.09.2022 на суму 1537430грн (у т.ч. ПДВ 100579грн53коп).

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, а саме прийняв товар та сплатив за товар, в свою відповідач знехтував виконанням своїх зобов`язань в частині реєстрації податкових накладних.

Позивач вказував про порушення відповідачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суму податку на додану вартість в розмірі 152608грн18коп до складу податкового кредиту та зменшити податкові зобов`язання на цю суму.

Відповідач не оспорював розмір податкового кредиту, визначений позивачем.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статей 614, 623 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Під шкодою слід розуміти, зокрема, зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Причинний зв`язок, як елемент складу цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Також відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 73, частина 1 статті 74, частина 1 статті 76, частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

Ключовим у цьому питанні є наявність/відсутність вини в діях постачальника та наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю постачальника та неотриманням покупцем податкового кредиту.

Разом з тим, відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення) (постанова Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/284/21).

Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) (далі - наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 Податкового кодексу України (пункт 3 наказу №1307).

Пунктом 5 наказу №1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим порядком.

Згідно з пунктом 3 наказу №1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абз. 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до абз. 14 та 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.

Згідно з абз. 1 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абз. 20 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу У країни).

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку - продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Таким чином наведеними нормами Податкового кодексу України саме на продавця товарів/послуг покладений обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Як вже зазначалось, згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України на продавця товарів / послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.

Стаття 201 Податкового кодексу України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016.

Разом з тим, звернення покупця послуг зі скаргою на продавця, який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.08.2018 у справі №917/877/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 Податковий кодекс України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (продавця), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Матеріалами справи підтверджений факт невиконання відповідачем зобов`язання з реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість, сплаченого позивачем як оплату вартості отриманого товару, що також підтверджує факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідач не виконав вимог ст.201 Податкового кодексу України, у зв`язку з цим позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 152608грн18коп.

При цьому хоча обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, невиконання такого обов`язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Лівайн Торг про стягнення збитків в розмірі 152608грн18коп.

Платіжною інструкцією №0003464807 від 18.10.2024 позивач сплатив судовий збір в розмірі 2422грн40коп.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору, у разі задоволення позовних вимог покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія до Товариства з обмеженою відповідальністю Лівайн Торг про стягнення збитків в розмірі 152608грн18коп - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лівайн Торг (ідентифікаційний код: 41449359; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503) на користь Приватного акціонерного товариства Підприємство з експлуатації електричних мереж Центральна енергетична компанія (ідентифікаційний код: 31793056; місцезнаходження: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Братів Горобців, буд. 28) збитки в розмірі 152608грн18коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422грн40коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова