Рішення

від 23.12.2024 по справі 904/4452/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4452/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» м. Дніпро

про стягнення пені в розмірі 23687грн51коп, 3%річних в розмірі 6034грн27коп, інфляційних втрат в розмірі 22066грн21коп

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» з позовом про стягнення пені в розмірі 23687грн51коп, 3%річних в розмірі 6034грн27коп, інфляційних втрат в розмірі 22066грн21коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом №11/02-2022 від 11.02.2022 та заявкою від 21.12.2021.

Позивач послався на заявку від 21.12.2021 та вказав, що 20% погодженої суми сплачуються на умовах передплати - за фактом укладення заявки, строки оплати решти 80% від погодженої суми заявкою не встановлені. Водночас, пунктом 3.2 договору №11/02-2022 від 11.02.2022 передбачено, що розрахунки між замовником та перевізником здійснюються відповідно до діючого законодавства України не пізніше 5 днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (СМR чи ТТН) з відміткою одержувача про прийняття вантажу, акту виконаних робіт, податкових накладних.

Позивач зазначив, що ним було виконане міжнародне перевезення за маршрутом: м. Рітберг (земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина) - с. Братське (Дніпропетровська обл.). Вартість послуг з перевезення становила 175877грн35коп. в акті здачі-прийняття робіт №В-00000067 від 22.02.2022 вартість послуг заокруглена до 175877грн. Платіжним дорученням №744 від 30.05.2022 відповідач перерахував позивачу 10000грн. Сума боргу становила 165877грн.

Позивач повідомив, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі №904/6122/23 суд задовольнив позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» про стягнення суми боргу в розмірі 165877грн.

Позивач послався на пункт 4.5 договору №11/02-2022 від 11.02.2022 та нарахував пеню в розмірі 3999грн39коп за період 22.12.2021 - 21.06.2022 за порушення строку оплати суми 20% попередньої оплати (35175грн40коп).

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати суми попередньої оплати в розмірі 35175грн40коп позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 2845грн83коп за період 22.12.2021 - 01.09.2024, інфляційні втрати в розмірі 13908грн04коп за січень 2022року - серпень 2024року.

З посиланням на пункт 4.5 договору №11/02-2022 від 11.02.2022 за порушення строку оплати 80% від погодженої суми (132701грн63коп) позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 19688грн12коп за період 14.11.2023 - 13.05.2024.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати суми 80% від погодженої суми (132701грн63коп) позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 3188грн44коп за період 14.11.2023 - 01.09.2024, інфляційні втрати в розмірі 8158грн17коп за листопад 2023року - серпень 2023року.

Позивач повідомив, що ним понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 9300грн. Розрахунок витрат проведений, шляхом додавання вартості окремих дій адвоката, визначних договором про правову допомогу: 1500грн за огляд, вивчення, аналіз та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням; 100грн за проведення переговорів на предмет повернення боргу; 400грн за аналіз судової практики вищих судів; 1900грн за проведення арифметичних розрахунків; 3600грн за підготовку позовної заяви та пакету документів, необхідних для звернення до суду; 1800грн за вчинення інших дій необхідних для розгляду справи та її повного юридичного супроводу (в т.ч. підготовка пояснень, заяв на виконання ухвал та заяв по суті, клопотань, тощо), в тому числі, забезпечення виконання судового рішення.

Позивач вказав, що договором про правову допомогу передбачена премія (гонорар успіху), що має бути сплачена адвокату у випадку вирішення спору на користь клієнта. Гонорар успіху складає 3000грн. Вказану суму позивач просив стягнути з відповідача, у разі задоволення позовних вимог.

Позивач також просив зобов`язати відповідача надати власний розрахунок(контррозрахунок) пені, інфляційних та 3%річних.

Суд залишив вказане клопотання позивача без задоволення, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість покладення обов`язку на відповідача з надання контррозрахунку заявлених до стягнення сум за клопотанням позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 суд прийняв позов до розгляду, задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи. Суд запропонував позивачу надати до суду в строк протягом 10днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження письмові пояснення щодо визначеного у таблиці №5 періоду нарахування інфляційних втрат "листопад 2023 - серпень 2023" (разом з доказами направлення цих пояснень на адресу відповідача).

На електронну адресу суду 17.10.2024 надійшла підписана електронним цифровим підписом представника заява позивача від 16.10.2024 із поясненнями щодо періоду нарахування інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2024 суд на підставі ч. 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України повернув без розгляду заяву позивача від 16.10.2024 у зв`язку з тим, що вказана заява направлена до суду не у спосіб передбачений процесуальним законодавством.

На адресу суду 28.10.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача із поясненнями щодо періоду нарахування інфляційних втрат.

Станом на 13.10.2024 відповідач не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Суд роз`яснив відповідачу обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Суд запропонував відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Суд попередив відповідача про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 надсилалась на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Дарницька, буд. 21, кв. 89.

Відділення поштового зв`язку повернуло поштове відправлення з ухвалою суду від 14.10.2024 із застереженням про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно з довідкою Господарського суду Дніпропетровської області ухвала суду від 14.10.2024 доставлена до електронної скриньки відповідача jupiter18agro@gmail.com, зазначеної позивачем у позовній заяві.

Відповідач є юридичною особою, на яку відповідно до статті 4, ч.1, п.10 ч.2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладений обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження. Відповідно до статті 10 зазначеного Закону такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з пунктом 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

На момент вирішення спору відповідач не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/6122/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» про стягнення суми боргу за послуги перевезення у розмірі 165877грн за заявкою від 21.12.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі №904/6122/23 позовні вимоги задоволені повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» суму боргу в розмірі 165877грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2024 у справі №904/6122/23 набрало законної сили 03.04.2024.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням суду було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» (далі - замовник) була підписана заявка на ТЕО від 21.12.2021 (далі - заявка від 21.12.2021) щодо виконання міжнародного перевезення за маршрутом Німеччина - Україна, в якій сторони узгодили: найменування вантажу - зернозбиральний комбайн John Dееre 640, №Z09640A078933, 2006p.в., відрізний агрегат John Deere 620R, №Z0620RX028419, 2006p.в.; візок транспортний, №TPN100005627, 2006р.в.; тип, загальна вага, розмір та об`єм вантажу - комбайн 8,9х3,15х3,9 вагою 12000кг; жатка з візком 6,7x2,3x2,6 вагою 2000кг; дата подачі автомобіля на місце завантаження - 17.01.2022; вартість перевезення - 5500євро за курсом НБУ на день завантаження автомобіля; умови оплати - перерахування на розрахунковий рахунок (передплата 20% за фактом укладання заявки); вантажовідправник, точна адреса місця завантаження - DeepeStucker GmbH, Industrie str 5, 33397 Rietberg; адреса замитнення - Rietbtrg; термін доставки - 21 - 24.01.2022; митний перехід - Ягодин; пункт розмитнення - Ковель; пункт розвантаження - Дніпропетровська обл., Покровський р-н, с. Братське; номер автомобілю: ДАФ НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .

Відповідно до міжнародної товаротранспортної накладної СМR А№055691 перевезення було виконане без зауважень та застережень зі сторони вантажоодержувача, який є замовником перевезення. У графі 24 міжнародної товаротранспортної накладної СМR А №055691 відсутні примітки/зауваження вантажоодержувача.

Згідно з підписаним сторонами актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №В-00000067 від 22.02.2022 у відповідача були відсутні претензії до позивача щодо надання послуг з міжнародного транспортного перевезення Rietberg (Німеччина) - Ягодин (м/п) AC1896EH/LU6038X та міжнародного транспортного перевезення Ягодин (м/п) - Дніпро (Україна) AC1896EH/LU6038X на суму 175877грн без ПДВ за договором-заявкою від 21.12.2021.

Позивач направляв на адресу відповідача разом з описом вкладення (календарний відбиток підприємства поштового зв`язку 02.11.2023) - рахунок - фактуру №В-00000062 від 22.02.2022 на суму 175877грн, акт №В-00000067 від 22.02.2022, міжнародну товаро-транспортну накладну та податкову накладну 22022022. Відповідно до роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» за результатами відстеження за трек-номером поштове відправлення №4301709333830 було вручене відповідачу 08.11.2023.

Платіжним дорученням №744 від 30.05.2022 відповідач перерахував позивачу 10000грн для оплати наданих послуг з міжнародного перевезення.

Згідно з платіжною інструкцією №1612 від 02.09.2024 на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6122/23 приватний виконавець перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» суму в розмірі 173561грн.

Звертаючись з позовом про стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат, позивач стверджував про порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань зі сплати 20% попередньої оплати, оплати 80% вартості наданих послуг перевезення та норм договору №11/02-2022 від 11.02.2022.

Позивач долучив до позову договір №11/02-2022 від 11.02.2022 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - договір від 11.02.2022), підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» (далі - замовник).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору від 11.02.2022 замовник доручає і надає для перевезення вантаж, а перевізник зобов`язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні до умов заявок замовника, а замовник зобов`язується сплатити погоджену сторонами провізну плату.

Заявка є невід`ємною частиною договору, в якій відображається істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування товару, кількість (вага) та пакування вантажу, його особливі характеристики, найменування та адреса відправника та одержувача вантажу, напрямок перевезення, пункти завантаження та розвантаження, пункти перетинання кордону України, державні реєстраційні номери транспортного засобу, прізвище, ім`я, по-батькові водія транспортного засобу, вимоги щодо технічного стану транспортного засобу, особливі вказівки замовника, дата і час завантаження та розвантаження або строк виконання перевезення, розмір оплати (що включає плату експедитору та вартість послуг третіх осіб, якщо вони залучені експедитором для виконання договору.

Згідно з пунктами 3.1-3.3 договору від 11.02.2022 ціни на послуги та порядок розрахунків за договором узгоджуються сторонами в заявках. Розрахунки між замовником і перевізником здійснюються відповідно до діючого законодавства України не пізніше 5 днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR чи ТТН) з відміткою одержувача про прийняття вантажу, акту виконаних робіт, податкових накладних. Замовник здійснює оплату в безготівковій формі в гривнях (чи іншій валюті - зазначити валюту платежу). Витрати по перерахуванню коштів несе сторона, що здійснює розрахунок.

Пунктом 4.5 договору від 11.02.2022 визначено, що у випадках затримки оплати за перевезення вантажу замовник оплачує перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожну добу затримки. Виплата пені не звільняє замовника від виконання основного зобов`язання.

Статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

В пункті 7.2 договору від 11.02.2022 вказано, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Сторони не визначили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, що виникли до укладення договору від 11.02.2022.

Позивач послався на пункт 4.5 договору №11/02-2022 від 11.02.2022 та нарахував пеню в розмірі 3999грн39коп за період 22.12.2021 - 21.06.2022 за порушення строку оплати суми 20% попередньої оплати (35175грн40коп).

З посиланням на пункт 4.5 договору №11/02-2022 від 11.02.2022 за порушення строку оплати 80% від погодженої суми (132701грн63коп) позивач також нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 19688грн12коп за період 14.11.2023 - 13.05.2024.

З огляду на наявність підписаної сторонами заявки від 21.12.2021, складання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №В-00000067 від 22.02.2022 про надання послуг саме за договором - заявкою від 21.12.2021, відсутність в тексті договору від 11.02.2022 застережень про застосування умов договору до відносин сторін, що виникли до його укладення, суд відхиляє посилання позивача на норми договору від 11.02.2022.

Позивач не довів належними та допустимими доказами надання послуг з перевезення за заявкою від 21.12.2021 саме на підставі договору №11-02-2022 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 11.02.2022.

Відповідно до статей 546- 549, 551 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У заявці від 21.12.201 сторони не передбачили можливість нарахування пені за порушення замовником строків оплати послуг перевізника.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 23687грн51коп.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У заявці від 21.12.2021 сторони визначили, що попередня оплата в розмірі 20% від 5500євро здійснюється за фактом укладання заявки. Строк оплати решти суми у заявці від 12.21.2021 сторонами не встановлений.

Статтями 251 -253 Цивільного кодексу України встановлено, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на положення заявки від 21.12.2021, замовник повинен був сплатити попередню оплату в розмірі 33864грн49коп (20% від 5500євро за курсом гривні до євро за даними Національного банку України станом на 22.12.2021 (30,7661)) до 22.12.2021включно.

Позивач направляв на адресу відповідача разом з описом вкладення (календарний відбиток підприємства поштового зв`язку 02.11.2023) - рахунок - фактуру №В-00000062 від 22.02.2022 на суму 175877грн, акт №В-00000067 від 22.02.2022, міжнародну товарно-транспортну накладну та податкову накладну 22022022. Відповідно до роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» за результатами відстеження за трек-номером поштове відправлення №4301709333830 було вручене відповідачу 08.11.2023.

З огляду на положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, з 08.11.2023 розпочався перебіг семиденного строку для сплати 80% вартості наданих послуг. Відповідач повинен був сплатити суму боргу в строк до 15.11.2023 включно.

Як зазначалось раніше, платіжним дорученням №744 від 30.05.2022 відповідач перерахував позивачу 10000грн для оплати наданих послуг з міжнародного перевезення. Згідно з платіжною інструкцією №1612 від 02.09.2024 на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6122/23 приватний виконавець перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» суму в розмірі 173561грн.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати:

- суми попередньої оплати 20% в розмірі 35175грн40коп позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 2845грн83коп за період 22.12.2021 - 01.09.2024, інфляційні втрати в розмірі 13908грн04коп за січень 2022року - серпень 2024року.

- суми 80% від погодженої суми в розмірі 132701грн63коп позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 3188грн44коп за період 14.11.2023 - 01.09.2024, інфляційні втрати в розмірі 8158грн17коп за листопад 2023року - серпень 2024року.

Суд перевірив складені позивачем розрахунки 3% річних.

Стверджуючи про порушення відповідачем зобов`язання зі сплати попередньої оплати з 22.12.2021, позивач помилково використав показник курсу гривні до євро за даними Національного банку України станом на 14.02.2022 (31,9777грн) при визначенні розміру попередньої оплати 20% від 5500євро у гривневому еквіваленті. На дату виникнення у відповідача обов`язку сплатити попередню оплату в розмірі 20% від 5500євро у гривневому еквіваленті курс гривні до євро за даними Національного банку України станом на 22.12.2021 дорівнював 30,7661грн.

Позивач також не врахував положення статей 251 - 253 Цивільного кодексу України при визначенні дати початку порушення зобов`язання зі сплати попередньої оплати.

З огляду на положення заявки від 21.12.2021, замовник повинен був сплатити попередню оплату в розмірі 33864грн49коп (20% від 5500євро за курсом гривні до євро за даними Національного банку України станом на 22.12.2021 (30,7661)) до 22.12.2021включно. Порушення строку виконання цього обов`язку розпочалось з 23.12.2021.

За розрахунками суду обґрунтований розмір 3%річних дорівнює 5889грн96коп та складається з сум:

- в розмірі 1931грн67коп 3% річних за період 23.12.2021 - 15.11.2023 за порушення строку оплати попередньої плати в розмірі 33864грн49коп;

- в розмірі 3958грн29коп 3% річних за період з 16.11.2023 по 01.09.2024 за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 165877грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 144грн31коп слід відмовити.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Статтею 2 цього Закону в якості об`єктів індексації визначені грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті. Водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

Пунктами 1, 1-1, 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, (із змінами та доповненнями) встановлено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Суд перевірив складені позивачем розрахунки інфляційних втрат. Позивач визначив помилковий розмір попередньої оплати, яку мав сплатити відповідач до 22.12.2021включно.

За розрахунками суду обґрунтований розмір інфляційних втрат дорівнює 20197грн20коп та складається з сум:

- в розмірі 10875грн48коп інфляційних втрат за період січень 2022року - листопад 2023року за порушення строку оплати попередньої плати в розмірі 33864грн49коп;

- в розмірі 9321грн72коп інфляційних втрат за період грудень 2023року - серпень 2024року за порушення строку оплати суми боргу в розмірі 165877грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 1869грн01коп слід відмовити.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 1514грн.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 9300грн та гонорар успіху в розмірі 3000грн.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про правову допомогу від 09.09.2024, укладений між ТОВ «Вестатрейд» та Адвокатськім бюро «Лози», квитанція до прибуткового касового ордера №03-09 від 13.09.2024 про сплату адвокату 9300грн, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2024 на суму 9300грн, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008, довіреність від 09.09.2024.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» (далі - довіритель) та Адвокатським об`єднанням «Лози» (далі - повірений) був укладений договір про правову допомоги від 09.09.2024 (далі - договір від 09.09.2024).

Відповідно до пункту 1.1 договору від 09.09.2024 повірений зобов`язується від імені і за рахунок довірителя здійснити наступні дії - надати правову допомогу у спорі з Товариством з обмеженою відповідальністю "Юпітер-18", з метою стягнення пені, інфляційних збитків та річних відсотків:

1. Здійснити дослідження, аналіз та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3 год.).

2. Провести заходи досудового врегулювання спору, шляхом проведення переговорів на предмет повернення боргу (0,5 год.).

3. Здійснити аналіз судової практики (0,5год.).

4. Провести арифметичні розрахунки (4 год.).

5. Підготувати пакет документів, необхідний для звернення до суду, підготувати позовну заяву (8 год.).

6. Вчинити інші дії необхідні для розгляду справи в суді та з метою забезпечення виконання судового рішення(4 год.).

Згідно з пунктами 2.1 - 2.3 договору від 09.09.2024 за здійснення дій, що визначені у п. 1.1 договору, довіритель сплачує повіреному винагороду в розмірі 9300грн. Розрахунок здійснюється в момент передачі довірителю підготовленої позовної заяви. При задоволенні позову довіритель сплачує повіреному премію (гонорар успіху) у сумі 3000грн.

Пунктом 6.1договору від 09.09.2024 встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання.

У підписаному акті приймання-передачі наданих послуг від 13.09.2024 зазначено, що повірений надав, а представник довірителя прийняв наступні послуги на загальну суму 9300грн:

- дослідження, аналіз та попередню правову оцінку документів та ін. доказів за їх місцезнаходженням (3год.10хв.);

- проведення заходів досудового врегулювання спору, проведення переговорів на предмет повернення боргу (0год.15хв.);

- здійснення аналізу судової практики (0год.30хв.);

- проведення арифметичних розрахунків (4год.30хв.);

- підготовка пакету документів, необхідний для звернення до суду, виготовлення позовної заяви (8год.10хв.);

- вчинення інших дій необхідних для розгляду справи в суді та на стадії виконання судового рішення(4год.).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказано, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України не визначає конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін(див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, Верховний Суд дійшов висновків, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме - пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вирішує питання щодо розподілу витрат позивача на правничу допомогу в розмірі 6150грн (0,50 х (9300грн + 3000грн)).

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; враховуючи кількість виготовлених представником позивача документів та їх зміст, суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 6150грн.

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» про стягнення пені в розмірі 23687грн51коп, 3% річних в розмірі 6034грн27коп, інфляційних втрат в розмірі 22066грн21коп задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер-18» (Ідентифікаційний код 42612323; місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Дарницька, 21, кв.89) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веставтотрейд» (Ідентифікаційний код 36407488; місцезнаходження: 43006, м. Луцьк, вул. Вахтангова, буд.2А) 3% річних в розмірі 5889грн96коп, інфляційних втрат в розмірі 20197грн20коп, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6150грн.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 23687грн51коп, 3% річних в розмірі 144грн31коп, інфляційних втрат в розмірі 1869грн01коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова