Рішення

від 23.12.2024 по справі 904/4054/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4054/24

За позовом Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості"

до Української науково-промислової асоціації "УКРКОКС"

про стягнення боргу

Суддя Юзіков С.Г.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 164 428,91 грн. з яких: 142 600,00 грн. - основного боргу, 7 258,57 грн. - 3 % річних, 14 570,34 грн. індексу інфляції, 2 422,40 грн. - судового збору, мотивуючи неналежним виконанням Відповідачем Договору №10774 від 21.03.2011 на створення науково технічної роботи.

Господарський суд Дніпропетровської області 23.09.2024 відкрив провадження у справі №904/4054/24 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов`язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч.7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, Відповідачі є обізнаними про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Всупереч пропозицій суду, викладених в ухвалі від 23.09.2024, Відповідач відзив на позовну заву не надав, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2011 Українська науково-промислова асоціація "УКРКОКС" (далі перейменована на Державне підприємство "Державний інститут із проектування підприємств коксохімічної промисловості", далі Виконавець) та Української науково-промислової асоціації "УКРКОКС" (далі Замовник) уклали Договір № 10774 на створення науково-технічної продукції (далі Договір), за п. 1.1. якого Виконавець на підставі Державної ліцензії АВ №316689 від 11.06.2007р. зобов`язується виконати, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити наступну науково-дослідну загальногалузеву роботу: "Науково-технічний аналіз, розробка, погодження та затвердження нової редакції "Правил пожежної безпеки коксохімічних підприємств та виробництв", надалі іменовану - Науково-технічна продукція.

Зміст та строки виконання науково-технічної продукції визначено календарним планом (додаток № 2), який є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2. Договору).

За виконану науково-технічну продукцію за цим Договором Замовник оплачує Виконавцю: 118 833,33 грн. Крім того, ПДВ 20 % - 23 766,67 грн. Усього за Договором: 142 600,00 грн. Підстава: Протокол координаційної наради з розгляду планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт галузевого знання на 2016 рік від 12 листопада 2015р. Харків, лист УНПА "УКРКОКС" від 16.11.2015 р. №АС-160 (п. 2.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 6 від 18.11.2015).

Оплата робіт здійснюється за рахунками Виконавця, перерахуванням коштів на його розрахунковий рахунок, зазначений у цьому Договорі, протягом 60 календарних днів після підписання акта здачі-приймання Науково-технічної продукції (п. 2.2. Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 18.12.2013).

Після завершення робіт Виконавець надає Замовнику акт здачі приймання Науково-технічної продукції. Замовник протягом 15ти календарних днів з дня отримання акту здач-приймання зобов`язаний направити Виконавцю підписаний акт (п. 3.2. Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Виконавець і Замовник несуть майнову відповідальність у відповідності до діючого законодавства України (п. 4.1. Договору).

Датою надання робіт є дата підписання акту здачіприймання науковотехнічної продукції Замовником (п. 4.3. Договору).

Строк дії цього Договору встановлюється з моменту підписання Договору та діє до дати повної оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт, за винятком положень конфіденційності (п. 6.1.), які продовжують діяти після припинення дії Договору (п. 9.1. Договору).

14.12.2016 сторони підписали Додаткову угоду № 7 до Договору, якою вирішили викласти найменування Договору у новій редакції: "Науково-технічний аналіз, розробка та узгодження нової редакції "Правил пожежної безпеки коксохімічних підприємств та виробництв".

14.12.2016 сторони підписали Акт № 95 здавання-приймання науково-технічної продукції до Договору № 10774 від 21.03.2011, Додатковій угоді № 7 від 14.12.2016, яким підтвердили, що науково-технічна продукція задовольняє умови Договору та в належному порядку оформлена.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 7, термін закінчення робіт грудень 2016 року.

20.12.2019 сторони підписали Додаткову угоду № 10 до Договору, за п. 1 якої Замовник визнає його заборгованість перед Виконавцем по акту № 95 здачі-приймання науково-технічної продукції від 14.12.2016р. на момент підписання цієї Додаткової угоди складає 142 600,00 грн.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 10, сторони домовилися змінити строк оплати і встановити наступний порядок виконання грошових зобов`язань Замовника по акту № 95 здачі-приймання науково-технічної продукції від 14.12.2016р. шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця суми грошових коштів, зазначених у п. 1 цієї Додаткової угоди, за наступним графіком: 1 Акт № 95 здачі-приймання науково-технічної продукції від 14.12.2016р., - сума заборгованості 142 600,00 грн. дата оплати 27.12.2022.

31.10.2023 сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків за Договором № 10774 від 21.03.2011, відповідно до якого сальдо станом на 31.10.2023 на користь ДП "ГИПРОКОКС" складає 142 600,00 грн.

За даними Позивача, Відповідач виконану роботу не оплатив.

На прострочений борг Відповідача, Позивач нарахував 14 570,34 грн. індексу інфляції за період з січня 2023 року по серпень 2024 рік, 7 258,57 грн. 3 % річних за період з 01.01.2023 по 11.09.2024.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є факт надання Позивачем послуг, настання/ненастання строку оплати, обґрунтованість стягуваних сум.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 331 ГК України за договором на створення і передачу науково-технічної продукції одна сторона (виконавець) зобов`язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовника) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (далі - НДДКР), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи (продукцію) і оплатити їх.

Предметом договору на передачу науково-технічної продукції може бути модифікована науково-технічна продукція.

Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи та послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб`єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими і технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо).

Договір може укладатися на виконання усього комплексу робіт від дослідження до впровадження у виробництво науково-технічної продукції, а також на її подальше технічне супроводження (обслуговування).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язкуч.1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу, виконання договірних зобов`язань, контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростовував.

Перевіривши надані докази, суд погоджується з позицією Позивача.

Так, 21.03.2011 сторони уклали Договір № 10774 на створення науково-технічної продукції, за п. 1.1. якого Виконавець на підставі Державної ліцензії АВ №316689 від 11.06.2007 р. зобов`язуються виконати, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити наступну науково-дослідну загальногалузеву роботу: "Науково-технічний аналіз, розробка, погодження та затвердження нової редакції "Правил пожежної безпеки коксохімічних підприємств та виробництв", надалі іменовану - Науково-технічна продукція.

14.12.2016 сторони підписали Акт № 95 здавання-приймання науково-технічної продукції до Договору № 10774 від 21.03.2011, Додатковій угоді № 7 від 14.12.2016, яким підтвердили, що науково-технічна продукція задовольняє умови Договору та в належному порядку оформлена.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 10, сторони домовилися змінити строк оплати і встановити наступний порядок виконання грошових зобов`язань Замовника по акту № 95 здачі-приймання науково-технічної продукції від 14.12.2016р. шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця суми грошових коштів, зазначених у п. 1 цієї Додаткової угоди, за наступним графіком: 1 Акт № 95 здачі-приймання науково-технічної продукції від 14.12.2016р., - сума заборгованості 142 600,00 грн. дата оплати 27.12.2022.

31.10.2023 сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків за Договором № 10774 від 21.03.2011, відповідно до якого сальдо станом на 31.10.2023 на користь ДП "ГИПРОКОКС" складає 142 600,00 грн.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, додаткові угоди, Акт здачі-приймання, Акт звірки), беручи до уваги відсутність заперечень Відповідача, суд визнає обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу про стягнення основного боргу 142 600,00 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки індексу інфляції проведено правильно, за перерахунком суду 3 % річних за період з 01.01.2023 по 11.09.2024 становить 7 258,54 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі: 142 600,00 грн. основного боргу, 14 570,34 грн. індексу інфляції, 7 258,54 грн. 3 % річних, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Української науково-промислової асоціації "УКРКОКС" (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, буд. 1, код 04851189) на користь Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості" (61002, Харківська обл., вул. Сумська, буд. 60, код 00188334) 142 600,00 грн. основного боргу, 14 570,34 грн. індексу інфляції, 7 258,54 грн. 3 % річних, 2 422,40 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Суддя С.Г. Юзіков