Рішення

від 17.12.2024 по справі 904/4237/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2024р. Справа № 904/4237/24

За позовом: Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації обласної військової адміністрації, м. Дніпро (позивач-1) та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпро (позивач-2)

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Альфабуд», м. Дніпро

Про: визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 4 231 125,45грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

секретар судового засідання Буханець І.П.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від прокуратури: Шустова В.А.;

Від позивача-1: не з`явився;

Від позивача-2: Машталер Д.В.;

Від відповідача: Амбразевич О.С.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації (позивач-1) та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (позивач-2) звернувся з позовом до ТОВ «БГ «Альфабуд» (відповідач) про: визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 01.04.22р. до договору №509/12-21 від 31.12.21р. на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту: «Капітальний ремонт ЗОШ №9, м. Марганець, кв. Ювілейний, 16, (ДК 021:2015:45453000 - 7 Капітальний ремонт і реконструкція), укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ «БГ «Альфабуд»; та стягнення з ТОВ «БГ «Альфабуд» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації 4 231 125,45грн. (в т.ч. : 1 513 813,28грн. пені , 2 194 793,46грн. - інфляційних втрат та 522 518,71грн. - 3% річних). Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність оспорюваної додаткової угоди вимогам постанов КМУ та використанням отриманого відповідачем авансу в строк , більший ніж 3 місяці з часу його отримання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.24р. відкрито провадження у справі № 904/4237/24 за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 15.10.24р.

Ухвалою суду від 30.09.24р. зобов`язано Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації надати додаткову угоду №6 від 01.04.22р. до договору №509/12-21 від 31.12.21р., на виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту по об`єкту: «Капітальний ремонт ЗОШ №9, м. Марганець, кв. Ювілейний, 16, (ДК 021:2015:45453000 - 7 Капітальний ремонт і реконструкція), укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та ТОВ «БГ «Альфабуд».

Дніпропетровська обласна державна адміністрація (позивача-1) не підтримала позовні вимоги прокуратури (оскільки вважає, що авансові кошти були своєчасно використані відповідачем) та вказала, що звернення прокуратури з цим позовом здійснюється за відсутності належних підстав для представництва інтересів держави .

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (позивач-2) також не погоджується з позовними вимогами прокуратури , вказує на їх необґрунтованість та зазначає, що з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану на сайті ТТП України 28.02.22р. розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Генпідрядником повідомлено Департамент листом №02/03-4 від 02.03.22р. про настання форс-мажорних обставин та додатково повідомлено про причини можливого невиконання зобов`язань за договором у визначені терміни. Так, у зв`язку з виникненням об`єктивних обставин, що унеможливлюють виконання зобов`язань в строки, передбачені договором, Департаментом та генпідрядником укладено спірну додаткову угоду від 01.04.22р. №6 до договору, в якій продовжено строк виконання зобов`язань за договором (термін використання одержаного авансу на придбання матеріалів, конструкцій виробів - протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії указів Президента України про встановлення та подовження строку дії воєнного стану), яку зареєстровано і взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області. Реєстрація та взяття на облік фінансових зобов`язань департаменту є правомірним, та відповідає вимогам ст. 48 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовам договору, постанові Кабінету Міністрів України від 27.12.р. № 1764, постанові Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. № 1070, підтверджено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.22р. по справі №160/12032/22.Термін повернення авансового платежу на той час ще не настав, тому розрахунки (штрафних санкцій та інфляційних втрат), які зроблені прокурором є безпідставними. Як підставу для звернення із даним позовом прокуратура зазначає про ознаки безпідставного користування ТОВ «БГ «Альфабуд» бюджетними коштами, що очевидно свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері. В свою чергу, Департаментом була надана обґрунтована відповідь на звернення керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій вказано про відсутність будь-яких порушень під час укладання додаткової угоди до договору №509/12-21 від 31.12.21р., тому не має підстав для вжиття заходів захисту інтересів держави.

ТОВ «БГ «Альфабуд» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував та вказав на те, що умовами договору №№509/12-21 від 31.12.21р. сторонами погоджено, що строки виконання робіт можуть змінюватись із внесенням відповідних змін до договору, в тому числі, у разі обставин непереборної сили. Оскаржуваною додатковою угодою №6 до договору №509/12-21 від 31.12.21р. сторонами внесено зміни до п. 11.9 договору, збільшено строк використання одержаного авансу на придбання матеріалів, конструкцій, виробів; при цьому сторони не змінювали ані строку дії договору, ані строк виконання генпідрядником своїх зобов`язань щодо виконання робіт. Такий строк не є строком дії договору, та не є строком виконання робіт, а відтак і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у п. 4 ч. 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі». Оскаржувана додаткова угода №4 від 01.04.22р. зареєстрована Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області та доступна для здійснення контролю уповноваженими органами. З моменту її укладання у 2022 році і до моменту отримання позовної заяви по даній справі, ТОВ «БГ «Альфабуд» не отримувало жодних листів стосовно того, що додатковою угодою було укладено з порушенням норм чинного законодавства. Крім того, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.22р. по справі №160/12032/22 встановлено правомірність укладання додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до договору №509/12-21 від 31.12.21р. - правомірність укладання її не підлягає повторному розгляду та доказуванню. Окрім того, відповідач вказує, що представництво інтересів держави органами прокуратури у справі № 904/4237/24 здійснюється за відсутності належним підстав із зловживанням процесуальними правами, якими наділений прокурор у господарському процесі.

Дніпропетровська обласна прокуратура у відповіді на відзив зазначила, що доводи відповідача є необґрунтованими та не спростовують доводів позовної заяви. Спірною додатковою угодою від 01.04.22р. сторонами внесені зміни до договору, відповідно до яких генпідрядник використовує одержану попередню оплату на виконання робіт на об`єкті впродовж 3 місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення. Тобто, сторони змінили строки використання попередньої оплати, а не виконання робіт, що не передбачено жодним законодавчим актом, чинним на час її укладання. Таким чином, оспорювану додаткову угоду укладено з порушенням п.п.4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.21р. в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації процедури відкритих торгів із закупівлі робіт із капітального ремонту ЗОШ №9, м. Марганець, кв. Ювілейний, 16 (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реконструкція) (ІD закупівлі: UA-2021-12-01-006795-c), очікуваною вартістю 73 413 751,20грн. До участі у тендері допущено 2 учасника: ТОВ «БГ «Альфабуд» та ТОВ «Інстрад Буд». За результатами проведених торгів переможцем визначено ТОВ «БГ «Альфабуд» з ціновою пропозицією 72 143 588,48грн.

В подальшому, 31.12.21р. між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (замовник) та ТОВ «БГ «Альфабуд» (генпідрядник) укладено договір №509/12-21. За умовами цього договору замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту (п.1.1). Об`єкт: Капітальний ремонт ЗОШ № 9, м. Марганець, кв. Ювілейний, 16 (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реконструкція.) Місце розташування об?єкта: кв. Ювілейний, 16, м. Марганець, Дніпропетровська область, Україна, 53403 (п. 1.2). Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання генпідряднику, визначені на підставі проектно-кошторисної документації, яку було відкориговано та отримано експертний звіт. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації. (п. 1.3). Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 31.12.24р. (п.1.4 з урахуванням змін внесених додатковою угодою №13 від 14.12.23р.). Початок та закінчення будівельно-монтажних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід?ємною частиною договору (додаток №2) та умовами договору. (п. 1.5). Генпідрядник може забезпечити достроково завершення виконання робіт і здачу їх замовнику, тільки за згодою замовника. (п. 1.6). Строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі: обставин непереборної сили; відсутності фінансування; коригування проектно-кошторисної документації; виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт. (п. 1.7). Замовник може у разі необхідності прийняти рішення про уповільнення, зупинення або прискорення виконання робіт із внесенням у встановленому порядку змін у договір, у тому числі до календарного графіка виконання робіт, договірної ціни, плану фінансування. (п. 1.8). Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід`ємною частиною договору (додаток №1), є динамічною і складає 70 157 453,78грн., у тому числі ПДВ 20% - 11 692 908,96грн. Капітальні видатки на 2022 рік складають - 12 899 679,64грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 2 149 946,61грн. У тому числі: - вартість виконаних будівельно-монтажних робіт у 2022 році - 1614 111,64грн., у тому числі ПДВ 20% - 269 018,61грн. - сума непогашеного авансу у 2022 році - 11 285 568,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 1 880 928,00грн. Капітальні видатки на 2023 рік складають: 57 257 774,14грн., у тому числі ПДВ 20% - 9 542 962,35грн. У тому числі за рахунок коштів: - обласного бюджету - 44 561 574,96грн., у тому числі ПДВ 20% - 7 426 929,16грн. - залишків субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об`єктів соціально-культурної сфери - 12 696 199,18грн., у тому числі ПДВ 20% - 2 116 033,19грн. (п.2.1 з урахуванням змін внесених додатковою угодою №12 від 30.10.23р.). Фінансування реконструкції об`єкта проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та генпідрядником і є невід`ємною частиною договору (додаток 3) (п. 10.1) Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення згідно ст. 23 (частина 1) Бюджетного Кодексу України. Фінансування робіт здійснюється замовником відповідно до плану фінансування по мірі надходження бюджетних коштів (п.10.2) План фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел фінансування (п. 10.3) У разі прийняття замовником рішення про прискорення чи уповільненая темпів виконання робіт одночасно уточнюється план фінансування будівництва з внесенням відповідних змін у договір (п. 10.4) Замовник щорічно узгоджує з генпідрядником уточнений план фінансування за місяцями на поточний рік (п.10.5) Замовник має право уточнювати план фінансування протягом року у разі зменшення або збільшення бюджетних призначень, внесення змін у строки виконання робіт, прийняття рішення про прискорення чи уповільнення темпів виконання робіт (п.10.6) Одночасно із уточненням плану фінансування сторони внесуть зміни в інші умови договору (п.10.8). Розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 10 робочих днів після надходження коштів з бюджету на розрахунковий рахунок замовника для фінансування зазначених робіт та будуть здійснюватися на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в, довідки про вартість викопаних будівельних робіт по формі № КБ-3 та рахунку на оплату робіт; проміжними платежами в міру виконання робіт (п. 11.1). Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання замовнику. Замовник протягом 5 робочих днів зобов`язаний підписати подані генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання (п. 11.2). Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат генпідрядника, підтверджених відповідними документами (п. 11.3). Розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником виконаних робіт після підписання сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в та на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3 (п. 11.4). Проміжні платежі за викопані роботи здійснюються в межах не більш як 95% їх загальної вартості за договірною ціною. Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та отримання сертифікату відповідності закінченого об`єкта (п. 11.5). Замовник при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку протягом 10 робочих днів перераховує генпідряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт за цим договором згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами) та з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) і відповідно до «Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року», затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД (п. 11.7). Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі №КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 11.8). Генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1764 27.12.2001р. (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 (зі змінами) та відповідно до «Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року», затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 №2-ОД, зобов?язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення. (п.11.9 з урахуванням змін ,внесених додатковою угодою №6 від 01.04.22р.). Бюджетні зобов`язання беруться замовником в межах бюджетних асигнувань. Бюджетні фінансові зобов`язання за спеціальним фондом бюджету, беруться замовником виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (п.11.11) Приймання-передача закінченого об`єкта будівництва буде здійснюватися відповідно до вимог нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію (п. 12.1) Відповідальність сторін за порушення зобов`язань за договором та порядок урегулювання спорів визначаються нормативними документами, що регулюють ці питання та цим договором (п.13.1). Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід`ємною частиною договору. Перегляд істотних умов договору оформлюється додаткового угодою з урахуванням вимог статті 41 Закону України № 114-IX від 19.09.2019 «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (п.15.1). Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024р., а у частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору (п.16.1 з урахуванням змін внесених додатковою угодою №13 від 14.12.23р.). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.16.2).

01.04.22р. сторони уклали спірну додаткову угоду №6 до договору №509/12-21 від 31.12.21р., в якій виклали п. 11.9 договору в наступній редакції: «Генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1764 27.12.2001р. (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641(зі змінами) та відповідно до «Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року», затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 №2-ОД, зобов?язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення». Отже строк використання авансу сторони продовжили на період дії воєнного положення.

Як зазначає прокурор, додаткова угода №6 від 01.04.22р. не містить посилань на об`єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання генеральним підрядником зобов`язань за договором №509/12-21 від 31.12.21р. щодо використання одержаної попередньої оплати або щодо повернення замовником невикористаних протягом 3 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну. Так, при укладенні додаткової угоди №6 до договору сторонами порушено вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме - внесено зміни до істотних умов договору, щодо продовження використання генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов`язань договором.

За твердженням прокурора, внаслідок неправомірного укладення додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до договору фактичне використання /погашення та повернення авансу за ним у розмірі 11 285 568,00грн. вчасно не відбулось, у зв`язку з цим, вбачається ознаки безпідставного користування ТОВ «Будівельна група «Альфабуд» бюджетними коштами, що очевидно свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України).

На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України). Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України). За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вказано вище, пунктом 11.9. договору в редакції додаткової угоди №6 від 01.04.22р. передбачено, що генпідрядник, згідно постанови Кабінету Міністрів України №1764 27.12.2001р. (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019р. №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641(зі змінами) та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.22р. №2-ОД, зобов?язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019р. «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (Постанова № 1070) установлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі: товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців; товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.

Пунктом 2 Постанови № 1070 (в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди) установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020р. «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі Постанова № 641) заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є, серед іншого, інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.

Господарський суд зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 20.05.2020 № 392, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405, від 23.02.2022 № 229, № 630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022р. № 928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022р.. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023р. № 651 скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

З викладеного вбачається, що 01.04.22р. станом на дату укладання сторонами додаткової угоди №6 до договору на всій території України діяв карантин.

В той же час, постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 затверджено «Порядок державного фінансування капітального будівництва» (далі Порядок № 1764).

Так, відповідно до п. 18. Порядку № 1764, розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (п. 19. Порядку № 1764, в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди).

З викладеного вбачається, що чинними (на момент укладання сторонами додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до договору) законодавчими актами України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019р., постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020р., а також постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001р. чітко передбачено обов`язок підрядника використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу.

Господарський суд наголошує, що чинні нормативно-правові акти України, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019р., № 641 від 22.07.2020р. та № 1764 від 27.12.2001р. не передбачають можливості зміни/продовження трьохмісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.

Таким чином, внесення змін щодо строку використання підрядником авансу, шляхом укладання додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до договору суперечить вимогам, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019р., постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020р., а також постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001р.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалось судом, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Враховуючи викладене, додаткова угода №6 від 01.04.22р. підлягає визнанню недійсною.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за договором №509/12-21 від 31.12.21р. у сумі 4 231 125,45грн., суд зазначає наступне.

Як встановлено судом на виконання п. 11.7 договору Департаментом на користь відповідача перераховано аванс 21.01.22р. на суму 5 345 668,00грн., відповідно до платіжного доручення №16 від 17.01.22р. та 09.02.22р. на суму 5 939 900,00грн. відповідно до платіжного доручення №131 від 08.02.22р.

Таким чином, з урахуванням положень п. 11.9 договору, у випадку невикористання вказаної суми попередньої оплати протягом 3 місяців, тобто до 21.04.22р. у сумі 5 345 668,00грн. та до 09.05.22р. у сумі 5 939 900,00грн. включно, вона підлягала поверненню генеральним підрядником на користь замовника з нарахуванням пені.

Матеріалами справи підтверджується, що аванс у загальному розмірі 11 285 568,00грн. був перерахований відповідачем на закупівлю матеріалів для виконання вищезазначеного договору підряду відповідно до платіжних інсткурцій №8 від 017.02.22р. на суму 5 345 668,00грн. та №12 від 10.02.22р. 5 939 900,00грн.

Відповідно до відомостей, отриманих з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за контрактом від 31.12.21р. №509/12-21, укладеним між Департементом та ТОВ «БГ «Альфабуд», станом на 07.05.24р. аванс закритий та врахований в повному обсязі на підставі документів (актів виконаних будівельно-мантажних робіт КБ-2). Додатком до листа додано копію листа Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації №2950/0/174-23 від 08.12.23р., відповідно до якого департамент повідомив Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про те, що перерахований аванс у загальній сумі 11 285 568,00грн. станом на 08.12.23р. повністю зарахований, залишок відсутній.

Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі №КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 11.8. договору).

Враховуючи викладене, а також те, що департамент підписав акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, які в сукупності є належними доказами того, що відповідні матеріали та устаткування, які набувались відповідачем за зазначеними платіжними інструкціями, були використані генпідрядником саме для виконання робіт за договором №509/12-21 від 31.12.21р.

Господарський суд зазначає, що пунктом 11.8 договору визначено лише порядок погашення авансу, а тому ні умовами договору, ні постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 (зі змінами) не визначено, у який термін повинно бути здійснено погашення авансових платежів та якими документами підтверджується саме використання авансу, а не його погашення.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку, що аванс у розмірі 11 285 568,00грн. був використаний відповідачем відповідно до п. 11.9 договору протягом трьох місяців після його одержання, у зв`язку з чим, пеня, інфляційні втрати та 3% річних на зазначену суму не підлягають нарахуванню.

Щодо пояснень позивача-2 про наявність форс-мажорних обставин господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.22р. №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.22р. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.22р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно з частиною третьою статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.21р. у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Слід зазначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати коштів від своїх контрагентів. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо).

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.22р. №2024/02.0-7.1, яким з 24.02.22р. було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

З огляду на викладене, заперечення позивача-2 спростовуються матеріалами справи, а тому відхиляються господарським судом.

Стосовно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 17.10.2022 по справі №160/12032/22 господарський суд зазначає наступне.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд зазначає, що відповідність оскаржуваної додаткової угоди вимогам чинного законодавства України не була предметом розгляду справи №160/12032/22. До того ж наявними матеріалами справи №904/4237/24 підтверджено невідповідність укладеної додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до спірного договору вимогам чинних законодавчих актів України.

Враховуючи викладене, судом не враховується правова оцінка надана Дніпропетровським окружним адміністративним судом по справі №160/12032/22 щодо обставин укладання додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до договору.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді слід вказати наступне. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абз. 4. ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Дніпропетровською обласною прокуратурою листом від 01.02.24р. за №24-149вих-24, від 03.05.24 за №24-610вих-24 повідомлено Департамент капітального будівництва про наявність порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до договору №509/12-21 від 31.12.21р.

Листом від 03.05.24р. за №24-604вих-24 Дніпропетровською обласною прокуратурою повідомлено Дніпропетровську обласну військову адміністрацію про наявні порушення інтересів держави. Відповіді на вищевказані повідомлення до прокуратури не надходили.

Прокурор зазначає, що зі сторони уповноважених органів (Дніпропетровська обласна військова адміністрація та Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації) допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред`явлено до суду позову на захист інтересів держави про визнання недійсною додаткової угоди №6 від 01.04.22р. до договору, а також про стягнення з відповідача штрафних санкцій унаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із викладеним у прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Дніпропетровської обласної військової адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної військової адміністрації шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується:

наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки ТОВ «БГ «Альфабуд» не тільки не виконало взятих на себе договірних зобов`язань щодо використання коштів попередньої оплати на виконання робіт за договором, а й незаконно утримало у себе протягом тривалого часу перераховані йому бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати у загальній сумі понад 3 млн грн;

органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.

На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Дніпропетровською обласною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листами повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п.43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76 - 79, 129, 233, 236-241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 01.04.22р. до договору №509/12-21 від 31.12.21р. на виконання робіт про об`єкту: Капітальний ремонт ЗОШ № 9, м. Марганець, кв. Ювілейний, 16 (ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реконструкція), укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд.34; код ЄДРПОУ 04011650) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Альфабуд» (49006, м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 36А, офіс 8; код ЄДРПОУ 43370616).

3.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Альфабуд» (49006, м. Дніпро, просп. Лесі Українки, буд. 36А, офіс 8; код ЄДРПОУ 43370616) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938): 2 422,40грн. - судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 23.12.24р.

Суддя Васильєв О.Ю.