Рішення

від 23.12.2024 по справі 904/4466/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4466/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Золотарьової Я.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ", м. Запоріжжя

до Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання "ЛУЧ" Українського товариства сліпих, м. Дніпро

про стягнення заборгованості за постачання електричної енергії

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання "Луч" Українського товариства сліпих і просить суд:

- стягнути заборгованість за фактично спожиту/використану електричну енергію за період з 01.04.2024 по 31.07.2024 у розмірі 9 633,12 грн, 3 % річних за період з 14.05.2024 по 31.08.2024 у розмірі 41,79 грн, інфляційні втрати за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 у розмірі 48,38 грн та судовий збір;

- відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 9 633,12 грн. починаючи з 01.09.2024 і до моменту остаточного виконання рішення суду.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 року в частині здійснення розрахунків за спожиту/використану електричну енергію

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

В межах строків, передбачених частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, 17.10.2024 ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" усунулo недоліки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача 31.10.2024 подав відзив на позов.

Представник позивача 15.11.2024 подав письмові пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача, викладена у позові

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 року в частині здійснення розрахунків за спожиту/використану електричну енергію.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою за спожиту/використану електричну енергію позивачем нараховано відповідачу 3 % річних за період з 14.05.2024 по 31.08.2024 у розмірі 41,79 грн, інфляційні втрати за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 у розмірі 48,38 грн.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити, з огляду на таке.

Відповідач зазначає, що позивачем не долучено до позовної заяви в якості доказу підписану відповідачем Заяву-приєднання до договору № 33 від 01.01.2019.

У відповідності до положень ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Таким чином, згідно вказаних вимог закону, факт звернення особи, яка бажає укласти публічний договір, повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, які б чітко вказували на усвідомлену позицію взяти на себе права і обов`язки за публічним договором.

Відповідні положення зазначені у п. 13.1 Договору № 33, згідно умов якого цей договір укладається на строк, зазначеній у комерційній пропозиції, які обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заявки приєднання.

Таким чином, позивачем не доведено як факту укладення договору про постачання електричної енергії відповідачу, так і факту споживання саме відповідачем заявлених у позовній заяві обсягів електричної енергії.

Позиція позивача, викладена у поясненнях по справі

Позивач зазначає, що специфіка електричної енергії як товару полягає в тому, що її споживання відбувається постійно та безперервно. Так, відповідно до пункту 8 «Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила № 312), договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

В нашому випадку обсяг спожитої електричної енергії підтверджується повідомленням оператору системи розподілу, яким в місті Запоріжжя та Запорізькій області є ПАТ Запоріжжяобленерго від 22.08.2024 № 007-66/3638, додатком №1 до якого є Інформація щодо споживання електричної енергії ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ УЧБОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ "ЛУЧ" УКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА СЛІПИХ (код ЄДРПОУ 03967576) (до заяви додавався) та складає 2 765 кВт*год за період з 01.04.2024 - 31.07.2024, у зв`язку з чим у останнього з`явилась заборгованість у розмірі 9 633,12 грн.

Споживач приєднався до Договору про постачання електричної енергії споживачу шляхом фактичного споживання електричної енергії, що підтверджується повідомленням оператора системи розподілу (ПАТ «Запоріжжяобленерго»).

Доказів того, що споживання здійснено у менших обсягах або взагалі не здійснено відповідач зі свого боку не надав.

Постачання електричної енергії не є безоплатним її споживання покладає обов`язок оплати заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Позивач вказує про те, що між ним (постачальник) та Дніпропетровським учбово-виробничим об`єднанням "ЛУЧ" Українського товариства сліпих (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 33 від 01.01.2019 шляхом приєднання споживача до договору на умовах комерційної пропозиції "Універсальна" Додаток № 3 до договору (арк.с.21-28).

Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну та/або господарську діяльність.

Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної, господарської, підприємницької та іншої діяльності.

Згідно пункту 3.1 договору умови надання універсальних послуг споживачу визначаються комерційною пропозицією, яка є Додатком 3 до цього договору.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.8 договору).

Відповідно до пункту 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно з пунктом 4 "Спосіб та термін оплати" Додатку 3 до договору розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

100% попередня оплата здійснюється не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Остаточний розрахунок має здійснюватися не пізніше 5 (п?яти) робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі самостійно отриманого Споживачем у Постачальника рахунка.

Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення замовленого обсягу постачання електричної енергії на ціну універсальної послуги у відповідному розрахунковому періоді та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку Постачальника.

У разі неодержання рахунку, Споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строки передбачені умовами цього розділу.

Датою оплати є дата надходження коштів на спецрахунок постачальника.

Відповідно до пункту 11 "Термін дії договору" Додатку 3 до договору договір набуває юридичної сили з моменту його підписання сторонами, діє до 31.12.2024

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.04.2024 - 31.07.2024 відповідачем фактично спожито електричної енергії в об`ємі 2 765 кВт/год на загальну суму 9 633,12 грн

Факт споживання об`єму електричної енергії відповідача на загальну суму 9 633,12 грн. підтверджується повідомленням-листом за вих. № 007-66/3638 від 22.08.2024 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго» про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодами точками розподілу споживача (арк.с.13).

Позивачем виставлені відповідачу рахунок на оплату № 55000033240719 від 31.07.2024 на суму 9 633,12 грн (арк.с.18).

Відповідач у встановлений договором строк своїх зобов`язань з оплати вартості поставленої йому позивачем електричної енергії на суму 9 633,12 грн не виконав, що й стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

19.04.2018 набрав чинності Кодекс систем розподілу, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 310 від 14.03.2018.

Відповідно до положень абз. 1, 22, 23 п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2628-VIII від 23.11.2018) під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків: пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно з п. 3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.

Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб`єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.

Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Текст публічного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг було розміщено на офіційному сайті ТОВ «Запоріжжяелектропостачання».

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших, стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як зазначив позивач і підтверджується матеріалами справи, 01.01.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник) та Дніпропетровським учбово-виробничим об`єднанням "ЛУЧ" Українського товариства сліпих (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 33, шляхом споживання будь-якого обсягу електричної енергії за адресою розташування електроустановок споживача та оплати виставленого рахунку.

Відповідно до п. 1.1 Договору цей Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, шляхом приєднання споживача до цього договору згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки електричної енергії.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, оскільки матеріалами справи підтверджується факт споживання відповідачем електричної енергії, а відтак й факт приєднання ним до договору.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленої електричної енергії. Відповідно до пункту 5.10 договору, строк оплати є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному розмірі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 9 633,12 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо суми 3% річних

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 14.05.2024 по 31.08.2024 у розмірі 41,79 грн, інфляційні втрати за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 у розмірі 48,38 грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 41,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 48,38 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить суд зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування відповідачеві, відповідно до положень частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, 3 % річних починаючи з 01.09.2024 і до моменту остаточного виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

За приписами частини десятої статті 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленим до суду про використання останнім передбаченого ч.10 ст.238 ГПК України відповідного права.

Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій, встановлене ч.10 ст.238 ГПК України.

Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Суд зазначає, що приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Отже, використання судом повноважень згідно із ч. 10 ст. 238 ГПК України є виключно правом, а не обов`язком суду, та залежить від фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З урахуванням зазначеного вище, з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи інтереси обох сторін у даній справі, суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду.

Суд зазначає про нарахування 3% річних з 01.09.2024, оскільки розрахунок річних у позовній заяві здійснений по 31.08.2024, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 у справі №904/4466/24 здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу в розмірі 9 633,12 грн до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дніпропетровського учбово-виробничого об`єднання "ЛУЧ" Українського товариства сліпих (49107, м. Дніпро, вул. Шинна, 14; ідентифікаційний код 03967576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАПОРІЖЖЯЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ" (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 35; ідентифікаційний код 42093239) заборгованість за фактично спожиту електричну енергію за період з 01.04.2024 по 31.07.2024 у розмірі 9 633,12 грн, 3 % річних за період з 14.05.2024 по 31.08.2024 у розмірі 41,79 грн, інфляційні втрати за період з 01.06.2024 по 30.06.2024 у розмірі 48,38 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Органу (особі), що проводитиме примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2024 у справі №904/4466/24 здійснювати нарахування 3% річних на заборгованість в розмірі 9 633,12 грн до моменту виконання цього рішення, за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С- сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя Я.С. Золотарьова